Групова діяльність операторів

розглянута послідовність  етапів визначення - ііе величини групи, її організаційної структури і характеру  інформаційних зв'язків не носить однозначно прямолінійний характер.

ця схема відображає лише загальну стратегію вирішення  завдання по організації групової діяльності.

фактично ж розв'язувана  задача носить ітераційний, циклічний  характер із взаємними переходами і  зворотними зв'язками і вирішується  методом послідовних наближень  і уточнень.

остаточне про - гктное рішення  потім уточнюється і коректується в процесі випробувань та експлуатації СЧМ.

тут перш за все потрібно приділити увагу питанням групового  відбору еператоров.

мета відбору виявлення  найбільш учнів груп, що характеризуються високим рівнем ефективності групової взаємопов'язаної діяльності і стійкості  до дії зовнішніх несприятливих  фак - горов, оскільки це може бути забезпечено  підбором сумісних в необхідному  відношенні людей см.

1 12.

розглянемо можливі способи  вирішення цих питань.

до складу групи слід включати індивідуумів, на підготовку яких потрібні приблизно однакові за - грата часу і коштів навчальна  сумісність, що дозволить всім їм виконувати роботу приблизно на однаковому кваліфікаційному рівні см.

16.

крім того, група повинна  мати необхідні для виконання  даної діяльності сукупними груповими  властивостями.

як уже зазначалося, склад  цих властивостей, подібність їх або  доповнення один одного у окремих  операторів залежать від конкретного  виду групової діяльності.

відповідно до цього  для формування сумісності повинен  бути використаний принцип мак мального використання особливостей кожного  чл групи або принцип взаємної компенсації.

вибір пр ципу і складу властивостей, які йому повинні удовлет рять, визначається в результаті змістовного  пси логічного аналізу групової діяльності.

так, наприклад, робота на конвеєрі потребує Оби 'синхронізації дій  окремих працівників.

для пов необхідна сумісність по тим їх псіхофізіологіч ким  властивостям, які обумовлюють темп діяльну в реальному житті  в залежності від властивостей нервової з теми, сформованого індивідуального  стилю діяльну рівня оволодіння навичками одні люди можуть робіт, швидко і змінювати довільно свій темп, а інші до якщо таких людей об'єднати в одній групі, работаюи на конвеєрі, то в узгодженості дій у них  в нікнут труднощі, загальна ефективність може надав невисокою.

інший підхід повинен бути при формуванні груш якій належить тривала автономна деяте.

ність в ізольованих  від зовнішнього світу умовах е.; пажі космічних кораблів, морських суден, поляризації експедиції і  т.

п.

тут людям протягом длітельш часу належить не тільки спільно працювати, нс разом проводити весь інший  час.

тому в coci групи доцільно включати людей різних тем раментов, гармонійно доповнюють один одного, тер  мих, не акцентують загальну увагу на особистих i зручностях і коливаннях настрою.

в той же час слід включати змагаються людей, оскільки сот ництво може істотно погіршити відносини  в ус віях автономного функціонування, відіб'ється на еф тивності групової діяльності см.

16.

в найбільш загальному вигляді  груповий відбір виробляє в наступній  послідовності см.

122.

на початкових етапах слід звертати увагу на індивідуально - хологіческой особливості кандидатів, їх коммунікап ні властивості в залежності від  характеру взаимод ствия безпосереднє і опосередковане, функцр нальні можливості аналізаторів і центральної нер  ної системи при спільній діяльності.

надалі виявляються спонтанні  контакти ме: ду кандидатами міжособистісні взаємини, пр водиться виділення найбільш учнів груп.

на пов етапі обов'язковий  облік майбутньої діяльності.

функціональних обов'язків  входять в цю групу осіб.

особливе місце має  займати вивчення попередньо відібраних груп в екстремальних умовах, а  також при необхідності і в  умовах ізоляції.

по можливості проводиться  навчання і тренування відібраних груп на макетах і тренажерах.

в цей період важливим питанням групового відбору є правильне  визначення психофізіологічної структури  групи і відповідність їй типів  комунікативної поведінки лідер, відомий, співпрацює і т.

п.

відбираються кандидатів.

особлива увага звертається  на вибір лідера.

використання в цій  ролі людини, виявленого на попередніх етапах відбору, вкрай доцільно, тому що це різко підвищує ефективність групової діяльності і попереджає можливість розвитку конфліктних ситуацій.

на заключному етапі  відбору проводиться інтеграції - тивная оцінка ефективності групи.

з цією метою визначається, які форми взаємодії психомоторне, комунікативне, при вирішенні розумових завдань і т.

п.

переважають у майбутній  групової діяльності.

відповідно до цього  вибирається тип моделюючого  пристрою гомеостат, кібернометр і  т.

д.

за допомогою обраного пристрою проводиться оцінка спільної діяльності, при необхідності здійснюється коригування складу групи.

формування групи триває також у процесі групового  навчання операторів.

крім загальних принципів  навчання, розглянутих в попередньому розділі, при груповому навчанні необхідно забезпечити: високу професійну підготовку операторів, що задовольняє  вимогам спільної діяльності та включає  в себе групове навчання навичкам спільних дій з професійного взаємодії; формування у членів групи ціннісних  орієнтацій, високої мотивації до спільної роботи і прагнення до співпраці; організацію змагального духу підготовки, створення рівних для всіх учасників  умов змагання; необхідну взаємозамінність певних фахівців в процесі групової діяльності; опору на точні знання особистісних характеристик членів групи та особливостей її функціонування; навчання керівника групи принципам  внутрішньогрупового управління см.

1221.

в процесі безпосередньої експлуатації СЛМ бо.

Шая роль належить управлінню груповий деяте.

ністю.

під його впливом формуються і регулірукет внутрішньогрупові  відносини.

не вдаючись детально істота цього питання, зазначимо лише, що правилами управління груповою діяльністю сприяє п; дупреждения або пом'якшенню  конфліктної напружено і забезпечує ефективну роботу групи.

основними завданнями управління групою є: організація оптимального розподілу функщ нальних обов'язків  між членами групи в соотв  відно до їх професійно - рольової орієнтацією  і ін ального - психологічними властивостями; спеціальна підготовка і навчання керівника  гр; пи лідера навичкам і прийомам управління малої гр; співай; формування групових норм і общегруппових ш ностей, що сприяють успішному виконанню групової діяльності; здійснення заходів, що перешкоджають обра: ванию замкнутих підгруп при загальних розмірах груп більше 4 5 осіб.

перераховані завдання починають вирішуватися в проце  групової підготовки і завершуються в процесі непоср1 ственной групової діяльності.