Автор работы: Пользователь скрыл имя, 27 Октября 2013 в 16:44, курсовая работа
Для розвитку людини важливий кожен вік. Та все ж підлітковий вік займає особливе місце в психології людини. Це найважчий і складніший зі всіх дитячих віків, бо він є періодом становлення особистості. Актуальність нашого досліждення полягає в тому, що воно спрямоване на виявлення причин, що викликають труднощі в спілкуванні, що у свою чергу є важливим чинником успішного переходу від підліткового віку до юнацького.
Головний зміст підліткового віку складає його перехід від дитинства до дорослого життя. Всі сторони розвитку піддаються якісній перебудові, виникають і формуються нові психологічні новоутворення, закладаються основи свідомої поведінки, формуються соціальні установки. Цей процес перетворення і визначає всі основні особливості дітей підліткового віку.
Зміст................................................................................................................2
Вступ...............................................................................................................3
Розділ І. Теоретичний огляд з проблеми детермінант труднощів спілкування в підлітковому віці.............................................................................5
Психологічні особливості підліткового віку....................................5
Підлітковий вік і специфіка спілкування в підлітковому віці......10
Висновок до першого розділу....................................................................22
Розділ ІІ. Емпіричне вивчення проблем комунікативних здібностей дітей підліткового віку................................................................................23
2.1. Опис вибірки і методів дослідження..................................................23
2.2. Аналіз та інтерпретація результатів дослідження.............................25
Висновок до другого розділу.....................................................................34
Загальний висновок.....................................................................................35
Перелік використаних джерел...................................................................37
Додаток 1......................................................................................................39
Додаток 2......................................................................................................41
Додаток 3......................................................................................................44
Дешифратор
Комунікативні здібності |
Організаторські здібності |
1+ 3- 5+ 7- 9+ 11- 13+ 15- 17+ 19- 21+ 23- 25+ 27- 29+ 31- 33+ 35- 37+ 39- |
2+ 4- 6+ 8- 10+ 12- 14+ 16- 18+ 20- 22+ 24- 26+ 28- 30+ 32- 34+ 36- 38+ 40- |
Після цього ми визначаємо оцінний коефіцієнт (К) по формулі:
До= м/20,
де м – кількість співпадаючих з дешифратором відповідей, 20 – максимально можливе число збігів.
25
2.2.
Аналіз та інтерпретація
Користуючись оцінною шкалою методики КОС-1, ми визначаємо у школярів рівень комунікативних і організаторських схильностей.
Оцінна шкала
Таблиця 1
Схильності |
Рівень | ||||
низький |
Нижче середнього |
середній |
Вище середнього |
високий | |
Комунікативні |
0,1-0,45 |
0,46-0,55 |
0,56-0,65 |
0,66-0,75 |
0,78-1,0 |
Досліджувані, які отримали оцінку 1 – мають низький рівень прояву комунікативних схильностей.
Досліджувані, які отримали оцінку 2 – не прагнуть до спілкування, відчувають себе скуто в новій компанії, вважають за краще проводити час наодинці з собою, обмежують свої знайомства, зазнають труднощі у встановленні контактів з людьми, у вивтсупі перед аудиторією, погано орієнтуються у незнайомій ситуації, не обстоюють свою думку, важко переживають образи. У них прояв ініціативи в суспільній діяльності украй занижений, в багатьох вправах вони вважають за краще уникати ухвалення самостійних рішень.
Досліджувані, які отримали оцінку 3 – прагнуть до контактів людьми, не обмежують круг своїх знайомств, обстоюють свою думку, планують роботу. Проте потенціал цих схильностей не відрізняється високою стійкістю.
Оцінку 4 отримують досліджувані, які не ніяковіють в новій обстановці, швидко знаходять друзів, постійно прагнуть розширити круг своїх знайомств, займаються суспільною діяльністю, допомагають близьким, друзям, проявляють ініціативу в спілкуванні, із задоволенням беруть участь в
26
організації суспільних заходів, здатні ухвалити самостійне рішення у важкій ситуації.
Досліджувані, які отримали оцінку 5 – активно прагнуть до організаторської і комунікативної діяльності, відчувають в ній потребу. Швидко орієнтуються у важких ситуаціяї, невимушено поводяться в новому колективі. Ухвалюють самостійні рішення, обстоюють свою думку. Можуть внести пожвавлення до незнайомої компанії, люблять організовувати різні ігри, заходи, наполегливі в діяльності.
Ця методика констатує лише наявний рівень розвитку комунікативних і організаторських схильностей в даний період розвитку особистості. Ці схильності не залишаються незмінними в процесі подальшого розвитку людей. За наявності мотивації, цілеспрямованості і належних умов діяльності дані схильності можуть розвиватися.
Дані, отримані в першій
частині дослідження в експерим
Таблиця 2
Рівень комунікативних схильностей |
Хлопці |
Дівчата |
Низький |
1 |
- |
Нижче середнього |
- |
2 |
Середній |
2 |
5 |
Високий |
1 |
1 |
Дуже високий |
1 |
1 |
Аналізуючи отримані дані, ми можемо сказати, що в експериментальній групі виділяються такі рівні комунікативних схильностей. З цих даних ми робимо такі висновки: один учень (хлопець) має низький
27
рівень комунікативних схильностей. У двох учнів (дівчат) виявлений рівень нижче середнього. Це говорить про те, що ці діти не прагнуть до спілкування, відчувають себе скуто в новій компанії, вважають за краще проводити час наодинці, зазнають труднощі у встановленні контактів з людьми. Прояв ініціативи у них занижений, уникають ухвалення самостійних рішень.
Середній рівень комунікативних схильностей виявлений у семи випробуваних (2 хлопчики і 5 дівчат). Це говорить про те, що дані учасники дослідження прагнуть до контактів з людьми, не обмежують круг своїх знайомств, обстоюють свою думку, планують свою роботу. Проте потенціал цих схильностей не відрізняється високою стійкістю.
Високий рівень комунікативних схильностей виявлений у 2 випробуваних ( 1 хлопець і 1 дівчина). Отже, ми можемо зробити висновок, що вони не втрачаються в новій обстановці, швидко знаходять друзів, постійно прагнуть розширити круг своїх знайомств, займаються суспільною діяльністью, допомагають близьким, друзям, проявляють ініціативу в спілкуванні. Ці діти дуже комунікативні.
Дуже високий рівень комунікативних схильностей виявлений у двох випробуваних (хлопець та дівчина). Ці діти дуже активно прагнуть до організаторської і комунікативної діяльності, випробовують в ній потребу. Швидко орієнтуються у важких ситуаціях, невимушено поводяться в новому колективі. У важливій справі або складній ситуації ухвалюють самостійні рішення, обстоюють совю думку і добиваються, щоб їхня думка була прийнята товаришами. Можуть внести пожвавлення в незнайомій компанії, люблють організовувати різні ігри, наполегливі в діяльності. Самі шукають такі справи, які задовольняли б їх потреби в комунікативній та організаторській діяльності. Домінуючим рівнем в експериментальній групі є середній (7 учнів: 5 дівчат і 2 хлопця). Ці досліджувані не відрізняються високим стійким потенціалом комунікативних схильностей.
28
Друга серія експерименту направлена на вивчення особистісних особливостей випробуваних за допомогою методики 14 PF- опитувальника Р. Кеттела. Дані, отримані при вивченні особистісних властивостей в експериментальній групі представлені в таблиці 3.
Показники особистісних властивостей в експериментальній групі.
Таблиця 3
Рівень |
Пол |
А |
B |
C |
E |
G |
H |
J |
L |
N |
O |
Q1 |
Q2 |
Q3 |
Q4 |
Низький |
Хлопець |
- |
2 |
1 |
- |
2 |
1 |
5 |
1 |
1 |
1 |
2 |
4 |
1 |
2 |
Дівчина |
- |
1 |
5 |
- |
- |
1 |
8 |
2 |
2 |
7 |
6 |
6 |
1 |
4 | |
Низький |
Хлопець |
- |
3 |
2 |
1 |
1 |
2 |
- |
2 |
2 |
2 |
3 |
1 |
4 |
1 |
Дівчина |
- |
7 |
2 |
2 |
8 |
5 |
1 |
3 |
2 |
2 |
3 |
2 |
6 |
3 | |
високий |
Хлопець |
- |
- |
2 |
4 |
2 |
2 |
- |
2 |
2 |
2 |
- |
- |
- |
2 |
Дівчина |
- |
1 |
2 |
7 |
1 |
3 |
- |
4 |
5 |
- |
- |
1 |
2 |
2 |
Аналізуючі дані, представлені в Таблиці 3, ми можемо сказати, що діагностика особистісних властивостей в експериментальній групі виявила наступні показники:
Високий рівень особистісних властивостей спостерігається у 11 випробуваних в факторі «Е» - 7 дівчат і 4 хлопця. Фактор «Е» визначає рівень домінантності або конформності. Ми можемо сказати, що у цих дітей переважають такі якості, як самовпевненість, домінантність і авторитатність. Також високі показники спостерігаються по фактору «L» - у 6 дітей (2 хлопчиків і 4 дівчат) і фактор «N» - у 7 дітей (2 хлопця і 5 дівчат). Це говорить про те, що підозрілість, обережність і хитрість є особливістю цієї групи факторів з низькими показниками «Q2» (10 дітей: 4 хлопця і 6 дівчат) – залежність від групи, по фактору «J» (13 дітей: 5 хлопців і 8 дівчат) – самовпевненість і емоційна нестійкість. На основі цих даних ми побудували усереднений профіль особистісних властивостей випробуваних.
29
30
Таким чином, аналізуючи результати другої серії дослідження, отримані на констатуючому етапі, грунтуючись на аналізі вивченої літератури, можна припустити, що на рівень комунікативних схильностей впливають особистісні особливості випробуваних. Внаслідок чого можуть виникати утруднення в спілкуванні.
Формувальний етап дослідження - комплекс деяких занять по профілактиці і подоланню труднощів в спілкуванні (Додаток 3) був здійснений в експериментальній групі.
Після закінчення формувального етапу в експериментальній групі був проведений контрольний етап дослідження. Завдання контрольного дослідження – виявити вплив використовуваної коректувальної програми на ефективність комунікативних здібностей, які можуть відвищуватися в ході проведення програми.
Центральний етап складався з першої серії, направленої на вивчення комунікативних схильностей після проведення корекційної програми. Вивчення особистісних особливостей після проведення корекційної роботи не проводилися, оскільки корекційна робота в такому об’ємі на особистісний чинник не впливає. Дані, отримані в першій серії дослідження в експериментальній групі відображені в таблиці 4.
Розподіл рівнів комунікативних схильностей по вибірці в експериментальній групі (контрольний етап дослідження).
Таблиця 4
Рівень ком.схильностей |
Хлопці |
Дівчата |
Низький |
- |
- |
Нижче середнього |
- |
- |
Середній |
2 |
4 |
Високий |
2 |
2 |
Дуже високий |
2 |
2 |
31
З таблиці 4 видно, що при
вивченні комунікативних схильностей
в експериментальній групі
Середній рівень виявлений у шести випробуваних (2 хлопця і 4 дівчини). Це говорить про те, що у даних учасників дослідження прагнення до контактів людьми більш розвинено. Такі діти не будуть обмежувати круг своїх знайомств, в складних ситуаціях будуть обстоювати свою думку, а також будуть планувати свою роботу. Однак, потенціал цих схильностей не дуже стійкий.
Високий рівень комунікативних схильностей виявлений у 4 випробуваних (1 хлопця и 3 дівчат). Отже, ми можемо зробити висновок, що їхній рівень комунікативних здібностей розвинений достатньо. Такі діти комунікативні, швидко знаходять друзів, постійно прагнуть розширити круг своїх знайомств, займаються суспільно-корисною діяльністю, ініціативні, із задоволенням беруть участь в організації суспільних заходів, здатні ухвалити самостійне рішення у важких ситуаціях.
У 4 випробуваних (2 хлопців і 2 дівчат) виявлений дуже високий рівень комунікативних схильностей. Це може свідчити лише про те, що ці діти активно прагнуть до комунікативної діяльності, відчувають в ній дуже високу потребу. Швидко орієнтуються у важких ситуаціях, невимушено поводяться в новому колективі, вважають за краще ухвалювати самостійні рішення, обстоюють свою думку і добиваються того, щоб їх рішення було прийняте товаришами. Можуть внести пожвавлення в незнайому компанію, люблять організовувати різні ігри, заходи. За нашими спостереженнями, ці діти мають лідерські якості, дуже схильні до організаторської діяльності.
32
Домінуючим рівнем комунікаційних схильностей на контрольному етапі експерименту є середній рівень – 6 чоловік. Порівнюючи отримані показники, які були отримані при вивченні комунікативних схильностей на констатуючому і контролюючому етапах дослідження (Таблиця 5), ми можемо зробити висновок, що в експериментальній групі на контрольному етапі відбулося збільшення кількості учнів, які мають дуже високий рівень комунікативних схильностей за рахунок зниження кількості учнів з низьким і нижче середнього рівнями комунікативних схильностей.
Рівні комунікативних
схильностей в
Таблиця 5
Рівні комунікативних схильностей |
Конастатуючий етап |
Контрольний етап | ||
хлопець |
дівчина |
хлопець |
дівчина | |
дуже високий |
1 |
1 |
2 |
2 |
високий |
1 |
1 |
1 |
3 |
середній |
2 |
5 |
2 |
4 |
нижче середнього |
- |
2 |
- |
- |
низький |
1 |
- |
- |
- |