Корекція мовлення дітей із загальним недорозвиненням мовлення засобами логоритміки

Необхідно знати, що з метою запобігання погіршенню природної освітленості не можна розставляти на підвіконнях високорослі квіти, шибки вікон потрібно очищати від пилу і бруду 2 рази на рік, внутрішні поверхні рам перефарбовувати не рідше 1 разу на три роки.

Штучне освітлення досягається системою загального освітлення. Для окремих робочих місць застосовується система комбінованого освітлення – загальне плюс місцеве. У світильниках слід використовувати переважно газорозрядні люмінесцентні лампи типу ЛБ, у світильниках місцевого освітлення допускається використання ламп розжарювання. Застосування відкритих ламп для загального та місцевого освітлення не допускається .

У науково-дослідницькій та освітній роботі, як і в будь-якій професійній діяльності, важливого значення набуває  раціональна організація робочого місця з позицій наукової організації праці.

Від правильної організації робочого місця залежать умови його ефективності і безпеки. Такі аспекти наукової організації праці, як пристосування умов праці до людини, аналіз системи «людина-техніка- середовище», умови робочого середовища, рівень освітлення на робочому місці та відсутність шкідливих фізичних, хімічних та інших чинників забезпечують необхідну ефективність праці при мінімальних затратах біологічних ресурсів і створюють безпечні умови праці.

Тому, організовуючи робоче місце під час навчального процесу, необхідно звертати увагу на такі питання:

1. Встановити оптимальні параметри освітлення робочого місця дошкільника, студента чи учня (природного і штучного) в аудиторії, класі; групових кімнатах.
2. З’ясувати особливості і дати оцінку метеорологічним факторам при роботі в галузі археології.
3. При використанні в навчальному процесі наявності персональних комп’ютерів, оргтехніки та інших приладів, звернути увагу на вимоги щодо вибору зони робочих рухів (включення, регулювання, спостерігання та ін.).

При виборі зони робочих рухів слід враховувати:

– антропометричні дані людини – довжина рук і ніг, зріст, поле зору;

– надмірний поворот голови (не більше 40° в горизонтальній площині і 30° у вертикальній площині від лінії зору);

– надмірний поворот корпусу (не більше 45° ліворуч чи праворуч);

– витягування рук (не більше 500 мм в сторону і 300 мм вперед), чи ніг (не більше 500 мм вперед і 300 мм вгору).

При роботі з комп’ютером необхідно суворо дотримуватися таких вимог техніки безпеки:

– не вмикати і не вимикати роз’єми кабелів при поданій напрузі живлення;

– не залишати комп’ютери під живленням без нагляду.

Організовуючи своє робоче місце, необхідно враховувати рекомендації щодо організації робочого місця та захисту від шкідливого впливу комп’ютера на здоров’я людини:

1. положення тіла повинно відповідати напрямку погляду, неправильна поза призводить до виникнення сутулості;
2. нижній край екрана повинен бути на 20 см нижче рівня очей;
3. рівень верхньої кромки екрана повинен бути на висоті чола;
4. екран комп’ютера – на відстані 75-120 см від очей;
5. висота клавіатури повинна бути встановлена таким чином, щоб кисті рук користувача розміщувались прямо;
6. спинка стільця повинна підтримувати спину користувача;
7. кут між стегнами і хребтом має становити 90°;
8. крісло та клавіатуру розміщують таким чином, щоб не було потреби далеко витягуватись;
9. якщо під час роботи доводиться дивитись на документи, то підставку з оригіналом документа слід встановлювати в одній площині з екраном і на одній з ним висоті;
10. треба уникати яскравого освітлення, не втомлювати очі різкою зміною потужності світлових потоків;
11. екран комп’ютера треба розміщувати під прямим кутом до вікон, самі вікна під час роботи доцільно завішувати або закривати жалюзями;
12. у робочому приміщенні доцільно збільшувати вологість (оптимальна вологість – 60% при температурі 21° С), розмістити квіти, акваріум у радіусі 1,5 м від комп’ютера.

Дотримання вимог техніки безпеки при використанні електроприладів в повній мірі стосується і побутових приладів, якими користуються в установах, а також в закладах освіти. Передусім, це стосується електрообігрівачів, кип’ятильників, вентиляторів, кондиціонерів, холодильників тощо. Особливої уваги вони потребують в періоди температурних максимумів.

Серед вимог до утримання даного робочого місця варто не допускати розміщення на ньому сторонніх предметів, невикористаних пристосувань.

Не слід ігнорувати також стан естетики даного робочого місця і враховувати  вимоги технічної естетики при оформленні інтер’єру, розміщенні обладнання, виборі кольору фарбування та ін.

Складовою частиною охорони праці є організація протипожежної безпеки. При роботі з науково-дослідною метою в архівних, бібліотечних, музейних та інших установах, важливого значення набуває знання основних обов'язків у разі виникнення пожежі. У цих випадках відвідувачі вищезгаданих установ нарівні з їх працівниками зобов’язані:

• негайно повідомити телефоном про виникнення пожежі пожежну охорону (101);
• повідомити про пожежу керівника чи відповідальну за пожежну безпеку посадову особу та (або) чергового в установі;
• вжити (по можливості) заходів щодо евакуації людей, архівних документів, книжкового чи музейного фонду, гасіння (локалізації) пожежі та збереження матеріальних цінностей;
• у разі необхідності викликати аварійно-рятувальні служби (медичну, газорятувальну тощо).
• у разі загрози життю людей негайно взяти участь або організувати їх урятування (евакуацію), використовуючи для цього наявні сили й засоби .

Відповідно до Закону України «Про охорону праці» та Закону України «Про охорону дитинства» кожен працівник зобов'язаний:

1. дбати про особисту безпеку і здоров’я, а також про безпеку і здоров’я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства;
2. знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів із охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;
3. проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди .

Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Таким чином, загальний огляд основних вимог до проблем охорони праці в галузі освіти дає підстави для виділення найбільш актуальних і першочергових проблем. Передусім, це: суворе дотримання вимог безпеки при роботі з електроприладами; забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці; організація протипожежної безпеки; обладнання робочих місць.

У сучасних умовах особливої актуальності набуває забезпечення координації діяльності органів державної влади, установ, організацій, об’єднань громадян, що розв’язують проблеми охорони здоров’я, гігієни та безпеки праці, а також співробітництва і проведення консультацій між роботодавцями та працівниками (їх представниками), між усіма соціальними групами під час прийняття рішень із охорони праці на місцевому та державному рівнях.

Отже, охорона праці є актуальною та необхідною на сучасному етапі розвитку нашого суспільства в усіх сферах людської діяльності, в тому числі і в освітній галузі. Ми обов’язково маємо пам’ятати про це і неухильно виконувати нормативні вимоги, щодо дотримання техніки безпеки і забезпечення належних умов праці.

 

ВИСНОВКИ

Сучасна ситуація у системі освіти, в якій відбуваються зміни, пов’язані з орієнтацією на ціннісні напрями педагогічного процесу, його гуманізацію та індивідуалізацію в підходах до вирішення проблем конкретної дитини, спонукає педагогів та спеціалістів до створення нових моделей, пошуку нових форм і технологій спеціалізованої допомоги дітям, які мають проблеми у психофізичному розвитку, навчанні, спілкуванні і поведінці.

Подолання порушень мовлення в дошкільному віці має величезне значення в подальшому житті дитини. Мовлення можуть бути причиною відхилень у розвитку таких психічних процесів, як пам’ять, мислення, уява, а також сформувати комплекс неповноцінності, що виражається в труднощах спілкування. Своєчасне усунення мовленнєвих порушень допоможе запобігти труднощам в оволодінні навичками читання і письма.

Одним із головних завдань мовленнєвого розвитку випускника дошкільного навчального закладу є оволодіння літературними нормами української мови та формування зачатків мовної особистості вже на дошкільному етапі навчання. Важливого значення у цьому зв’язку набуває своєчасна і систематична корекція мовленнєвих відхилень дошкільників.

Перед фахівцями, які працюють з дітьми з мовленнєвими відхиленнями, стоїть завдання пошуку найбільш ефективних методів формування мовленнєвих можливостей, збереження і зміцнення фізичного здоров’я дошкільнят, для успішного оволодіння мовленнєвими навичками. Тому саме логоритміка, як показало наше дослідження, являє собою один із засобів подолання загального недорозвинення мовлення у дітей дошкільного віку. Крім того, на сучасному етапі розвитку дошкільної логопедії логориміка є необхідною для всебічного розвитку дитини, оскільки має великий вплив на її розумовий, фізичний і психічний стан.

Аналіз існуючих на сьогоднішній день методик з проведення логоритмічних занять свідчить про те, що методичний аспект використання логоритміки в системі усунення загального недорозвинення мовлення розроблений недостатньо. Це свідчить про необхідність подальшого вивчення і розвитку даного напрямку, так як логоритміка має велике значення в розвитку дитини і є одним з провідних засобів подолання порушень мовленнєвої, психологічної, рухової і музично-ритмічної сфер. Крім того, проведене нами дослідження свідчить про те, що саме розвиток цих сфер у дошкільників із загальним недорозвиненням мовлення має свої особливості і потребує додаткової корекційно-розвивальної роботи, що також свідчить про велику значущість логоритміки.

Логоритміка – це одночасне виховання й лікування, своєрідна терапія на основі використання слова, музики й руху, що дозволяє пришвидшити процес усунення ЗНМ у дітей дошкільного віку та сприяє соціалізації особистості.

Метою нашого дослідження було розробити методичні рекомендації щодо змісту логоритмічних занять для дітей із ЗНМ.

Логоритмічні заняття дають можливість долати проблеми в мовленні у дітей дошкільного віку із загальним недорозвиненням мовлення шляхом розвитку, виховання і корекції у дітей рухової сфери в поєднанні зі словом і музикою, що дозволяє дітям глибше зануритися в ігрову ситуацію, створити сприятливу атмосферу засвоєння досліджуваного матеріалу і розвитку творчих здібностей. Знання засвоюються дітьми швидше, так як їх подача супроводжується різноманітними рухами під музику, що дозволяє активізувати одночасно всі види пам’яті (слухову, рухову, зорову). Крім того, колективне виконання завдань сприяє упорядкуванню і вдосконаленню ритмічних процесів, розвиває уміння зосередитись, що допомагає слабким дітям у колективі виконати ритмічний рух, наслідуючи більш сильніших дітей. Музика, ритм, слово, створюють сприятливі умови для тренування процесів збудження і тренування. На заняттях відбувається психологічне розвантаження. Діти, отримуючи яскраві враження, позитивні емоції, почуття радості, поступово звільняються від невпевненості в собі, від слабкості, від особистої несамостійності.

Розроблені нами методичні рекомендації щодо подолання ЗНМ з урахуванням основних принципів і методів логопедичної ритміки, не вичерпують всіх можливостей логоритмічного впливу на ЗНМ. Тому, ми бачимо необхідність у продовженні роботи в даному напрямку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бабушкина Р. Л. Логопедическая ритмика: методика работы с дошкольниками, страдающими общим недоразвитием речи / Р.  Л.  Бабушкина, О. М. Кислякова / Под ред. Г.А. Волковой. – СПб. : КАРО, 2005. – 120 с.
2. Баренбойм Л. А. Система детского музыкального воспитания Карла Орфа / Л. А. Баренбойм. – Л. : Музыка. Ленинградское отделение, 1998. – 160 с.
3. Боромикова О. С. Коррекция речи и движения с музыкальным сопровождением / О. С. Боромикова. – СПб. : Детство-Пресс, 1999. – 206  с.
4. Веккер Л. М. Психические процессы / Л. М. Веккер. – Л. : Изд-во Ленинградского университета, 2000. – 334 с.
5. Ветлугина Н. А. Методика музыкального воспитания в детском саду: «Дошк. воспитание» / Н. А. Ветлугина, И. Л. Дзержинская, Л.  Н.  Комиссарова и др. – М. : Просвещение, 1989. – 270 с.
6. Власова Т. А. Обучение и воспитание детей с недостатками в физическом и умственном развитии / Т. А. Власова. – М. : Просвещение, 1997. – 368 с.
7. Власова Т. А. Фонетическая ритмика / Т. А. Власова, Пфафенродт А. Н. – М. : Гуманитарный издательский центр Владос, 1996. – 364 с.
8. Волкова Г. А. Логопедическая ритмика: учеб. для студ. высш. учеб. заведений / Г. А. Волкова. – М: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2002. – 272  с.
9. Волкова Г. А. Логопедия: учебник для пед. вузов дефектолог. фак. /  Г.  А.  Волкова / под ред. Л. С. Волковой. – М. : Владос, 2008. – 348 с.
10. Волкова Г. А. Методика обследования нарушений речи у детей / Г.  А.  Волкова. – СПб. : Сайма, 2000. –  45 с.
11. Гринер В. А. Логопедическая ритмика для дошкольников: Уч. пед. гиз. / В. А. Гринер. – М. : Просвещение, 2001. – 341с.
12. Гринер В. А. Ритм в искусстве актера: метoд. пocoбиe для театp. и куль. пpocвет. уч-щ / В. А. Гринер. – М. : Просвещение, 1998.– 154 c.
13. Жукова Н. С. Логопедия: преодоление общ. недоразвития речи у дошкольников / Н. С. Жукова, Е. М. Мастюкова, Т. Б. Филичева. – Екатеринбург: Литур, 2003. – 316 c.
14. Забара О. В. З історії виникнення логопедичної ритміки. / О. В. Забара // Логопед. –  2012. – № 10. – С. 8–15.
15. Закон України «Про освіту» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : 23.12.2013 : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/z0414-06. – Загол. з екрану. – Мова укр
16. Закон України «Про охорону праці» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : 11.12. 2013 : <http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2694-12>. – Загол. з екрану. – Мова укр.
17.   Зееман М. Расстройство речи в детском возрасте / М. Зееман. / под ред. В. К. Труткева, С. С. Ляпидовского – М. : Медгиз, 2004. – 299 с.
18. Зейгарник Б. В. Основы патопсихологии / Б. В. Зейгарник. – М. : Изд-во Московского Государственного Университета, 2001. – 378 с.
19. Картушина М. Ю. Логоритмічні заняття в дитячому садку: метод. посібник / М. Ю. Картушина. – М.: ТЦ Сфера, 2005. – 186 с.
20. Касицына М. А. Коррекционная ритмика / М.  А.  Касицына, И.  Г.  Бородина. – М. : Издательство «ГНОМ и Д», 2005. – 276 с.
21. Левина Р. Е. Основы теории и практики логопеди / Р. Е. Левина. – М. : Просвещение, 1998. – 367 с.
22. Лопухіна І. С. Мовлення. Ритм. Рух. / І. С. Лопухіна. – СПб. : Дельта, 2003. – 150 с.
23. Мастюкова Е. М. Лечебная педагогика (ранний и дошкольный возраст): советы педагогам и родителям по подготовке к обучению детей с особыми проблемами в развитии / Е. М. Мастюкова. – М. : Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2007. – 304 с.
24. Найдич В. М. Використання логоритмічних прийомів у корекційній роботі. / В. М. Найдич, Л. І. Конюк // Логопед. –  2014. – № 3. – С. 28–30.
25. Никашина Н. А. Логопедическая помощь учащимся с речевым недоразвитием / Н. А. Никашина // Недостатки речи у учащихся. под ред. Левиной Р. Е. – М. : Просвещение, 1999. – 85 с.
26. Понятийно-терминологический словарь логопеда / под ред. В.  И. Селиверстова. – М. : Гуманитарный издательский центр ВЛАДОС, 2000. – 400 с.
27. Радынова О. П. Музыкальное развитие детей / О. П. Радынова. – М.: Владос, 2007. –  545 c.
28. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологи / С. Л. Рубинштейн. – СПб. : Изд-во «Питер», 2009. – 592 с.
29. Сухар В. Л. Логоритмічні заняття в ДНЗ. 5-6 років / В. Л Сухар. – Х. : Вид-во «Ранок», 2011. – 160 с.
30. Станиславский К. С. Работа актера над собой в творческом процессе переживания / К. С. Станиславский. – М. : Прайм-Еврознак, 2010. – 416 с.
31. Сухомлинський В. О. Серце віддаю дітям / В. О. Сухомлинський. – К. : Акта, 2012. – 914 с.
32. Терапія, яка пробуджує почуття радості [Електронний ресурс]. – Режим доступу : 17.12.2013 : http://kid.sumy.ua/?page_id=27. – Загол. з екрану. – Мова укр.
33. Филичева Т. Б. Основы логопедии: учеб. пособие для студентов пед.   ин-тов по спец. «Педагогика и психология (дошк.)» / Т. Б. Филичева, Н.  А.  Чевелева, Г. В. Чиркина. –  М. : Просвещение, 1999. –  223 с.
34. Филичева Т. Б., Чиркина Г.В. Устранение общего недоразвития речи у детей дошкольного возраста: практическое пособие / Т. Б. Филичева, Г.  В.  Чиркина. – М. : Айрис–пресс, 2004. – 375 с.
35. Флоренская Ю. А. Логопедическая ритмика / Ю. А. Флоренская // Избранные работы по логопедии: –  М. : АСТ, 2007. –  236 с.
36. Хватцев М. Е. Логопедия / М. Е.  Хватцев. – М. : Гуманит. издат. центр ВЛАДОС, 2009. – 272с.
37. Хілько Г. О. Логоритміка для дітей-логопатів /  Г. О Хілько, І. М. Зятіна // Логопед. – 2013. – № 8. – С. 24–28.
38. Шашкина Г. Р. Испольование логоритмических средств в работе логопеда / Г. Р. Шашкина. – М.: Просвещение, 1999. – 248 с.
39. Шашкина Г. Р. Логопедическая ритмика для дошкольников с нарушениями речи: учебник для студентов высших пед. учеб. заведений / Г. Р. Шашкина. – М. : Академия, 2005. – 192с.
40. Шашкина Г. Р. Логопедическая ритмика в системе коррекционо-педагогических воздействий на детей с ОНР в подготовительной к школе группе / Г. Р. Шашкина // Дефектология. – 2009. – № 6. – С. 17–23.
41. Шеремет М. К. Логопедія: підручник / М. К. Шеремет. – К. : Видавничий Дім «Слово», 2010. – 672 с.