Мовна гра як фактор виникнення комунікативної невдачі в американській рекламі (на матеріалі реклами продуктів харчування та напоїв)

 

 

Чорноморський державний університет імені Петра Могили

 

Інститут філології

 

Кафедра германської філології

 

 

Мовна гра як фактор виникнення комунікативної невдачі в американській  рекламі (на матеріалі реклами продуктів харчування та напоїв)

 

 

Кваліфікаційна робота

на здобуття академічного звання

бакалавра філології

 

 

 

Виконала: студентка IV курсу, групи 441

Напряму підготовки: 6.020303        

 «Філологія (англійська»)

Круковець Н. С.

 

Керівник: викладач Саленкова Т. М.                                                                               

 

Рецензент: д. філол. н., професор Бєлєхова Л. І.

 

 

 

 

 

Миколаїв 2014

 

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП....................................................................................................................3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ НЕВДАЧІ В РЕКЛАМНОМУ ДИСКУРСІ……………………………….…….6

1.1 Комунікативна невдача як об’єкт лінгвістичного дослідження ..……..….6

1.2 Мовна гра як фактор виникнення  комунікативної невдачі……………….11

1.3 Особливості рекламного дискурсу…………………………………………22

РОЗДІЛ 2. МОВНА ГРА ЯК ФАКТОР ВИНИКНЕННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ НЕВДАЧІ В АМЕРИКАНСЬКІЙ  РЕКЛАМІ…………………………………..27

2.1 Мовна гра на різних рівнях………………………………………………….27

2.2 Причини виникнення комунікативної невдачі в американській рекламі…34

ВИСНОВКИ............................................................................................................41

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...............................................................43

ДОДАТКИ...............................................................................................................50

 

 

 

 

ВСТУП

 

Мова вважається складним лінгвістичним явищем, яке відображає усі зміни в суспільстві та здатне вплинути на спосіб мислення людини. Взаємодія особистостей здійснюється за допомогою процесу спілкування. Відповідно проблеми комунікації стали об’єктом дослідження сучасної лінгвістики. Протягом тривалого часу увага мовознавців була зосереджена на вивченні комунікації з боку її успішності, ефективності та пошуку універсальних одиниць спілкування. Проте у результаті переходу до антропоцентричної лінгвістики виникла необхідність досліджувати проблеми мовної взаємодії. Недотримання мовними партнерами основних комунікативних принципів та граматичних правил визначається в дослідженнях комунікативно-прагматичної спрямованості як комунікативна невдача. Труднощі вираження головної думки або нерозуміння між індивідами у процесі спілкування покликані змінити формальність і шаблонність спілкування та вважаються інтегральними складовими природної мовної взаємодії.

Багато зарубіжних і вітчизняних лінгвістів досліджували проблему комунікативної невдачі, цьому феномену присвячені роботи М. С. Алексеєвої [1], О. А. Земської [14], Б. Ю. Городецького [9], О. В. Вечкіної [5], Л. Л. Славової [36], а також праці іноземних дослідників, таких як  Дж. Остін [28] та M. F. Мс Tear [55]. У дослідженнях мовознавці вважають доцільним вивчати явище комунікативної невдачі як загальноприйнятий лінгвістичний процес та пропонують власні дефініції комунікативної невдачі.

Комунікативна невдача може обумовлюватись різноманітними факторами, одним з яких є мовна гра. Мовна гра є потужним стимулом до безпосереднього впливу на співрозмовника. Явище мовної гри широко застосовується в усіх європейських мовах, а її двозначність утворюється в результаті навмисного порушення мовних норм, завдяки чому досягається ефект іронії з елементами філософії в певних контекстах. О. П. Єрмакова і О. А. Земська [12], Т. О. Грідіна [10], О. В. Журавльова [13], Т. А. Космеда [18], Л. Вітгенштейн [7], Т. Деміс і М. Ліонель [51], Д. Моріс [53], Дж. Шерцер [54] та інші дослідники продовжують вивчати цей феномен.

Наукові праці, присвячені вивченню мовної гри, свідчать про те, що це явище широко застосовується і вивчається в рекламі. Серед дослідників, що займались вивченням цього питання, можна зазначити А. П. Амірі [2], А. К. Татьянову [39] та С. В. Ільясову [16].

Однією з причин виникнення комунікативних невдач у рекламі є широке використання прийомів мовної гри. Чим цікавішим та помітнішим є текст, тим більше автор порушує загальноприйняті комунікативні норми, що іноді призводить до неочікуваного перлокутивного ефекту. У ситуації міжкультурної взаємодії все частіше з’являється потреба у посиленні виражальних можливостей слова, що впливає на ступінь комунікативної ефективності. Цим явищем спричинюється необхідність характеристики мовної гри як фактору виникнення комунікативних невдач, що й зумовлює актуальність кваліфікаційної роботи.

Мета роботи полягає у визначенні причин виникнення комунікативної невдачі під час використання мовної гри в американській рекламі.

Поставлена мета зумовлює виконання таких завдань:

• розглянути комунікативну невдачу як об’єкт лінгвістичного дослідження, мовну гру як фактор виникнення комунікативної невдачі та особливості рекламного дискурсу;
• проаналізувати реалізацію мовної гри на різних мовних рівнях;
• визначити причини виникнення комунікативної невдачі під час використання мовної гри в американській рекламі.

Об’єктом дослідження є мовна гра в американських рекламних слоганах.

Предметом дослідження є прийоми мовної гри як одного з факторів виникнення комунікативних невдач в американській рекламі.

Матеріалом дослідження є 100 американських рекламних слоганів, які були відібрані з Інтернет сайтів.

У роботі було застосовано такі методи: описово-аналітичний метод (використовується для узагальнення та систематизації отриманих результатів), метод суцільної вибірки (застосовано для виокремлення рекламних слоганів із використанням мовної гри), кількісний метод (дозволяє встановити частотність вживання мовної гри на різних рівнях).

Новизна дослідження полягає в тому, що здійснюється спроба аналізу феномену мовної гри як фактору виникнення комунікативної невдачі в американській рекламі продуктів харчування та напоїв.

Практична цінність полягає у можливості використання матеріалів та результатів даного дослідження під час викладання теоретичних курсів з лексикології, теорії мовної та міжкультурної комунікації.

Теоретичну основу дослідження складають праці Л. Вітгенштейна [7], О. А. Земської [14, 15], Т. А. Грідіної [10], Н. І. Формановської [43], Е. А. Шпомера [47].

Структура роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.

У вступі визначається актуальність дослідження, його мета і завдання, об’єкт і предмет, матеріал дослідження, методи дослідження, новизна, теоретична основа, практична цінність роботи.

У першому розділі, «Теоретичні засади дослідження комунікативної невдачі в рекламному дискурсі», розглядається явище комунікативної невдачі та основні причини її виникнення, виокремлюється мовна гра як один з факторів виникнення комунікативних невдач, а також розглядаються особливості рекламного дискурсу.

У другому розділі, «Мовна гра як фактор виникнення комунікативної невдачі в американській рекламі», аналізується мовна гра на різних мовних рівнях та виокремлюються причини виникнення комунікативної невдачі.

У висновках узагальнюються результати дослідження.

У додатках подаються приклади рекламних слоганів, які аналізуються в роботі.

РОЗДІЛ 1

 

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ НЕВДАЧІ В РЕКЛАМНОМУ ДИСКУРСІ

 

1. Комунікативна невдача як об’єкт лінгвістичного дослідження

 

Процес міжособистісного спілкування  є досить складним явищем. Про це свідчить велика кількість робіт, в яких досліджуються різні аспекти комунікації. Однією з важливих характеристик спілкування є його ефективність. Спілкування визнається ефективним у випадку здійснення комунікативного наміру мовця і повного розуміння та сприйняття адресатом того чи іншого вислову. Крім того, у процесі ефективного спілкування у комунікантів не повинно виникати небажаного емоційного ефекту.

Проблеми мовної взаємодії людей знаходяться в центрі уваги багатьох дослідників. Значний науковий інтерес до проблем комунікації виник у другій половині XX століття під час звернення вчених безпосередньо до носія мови.

І.  П. Сусов зауважує,  що  в кінці 80-х — на початку 90-х років відбувся перехід від іманентної до антропологічної лінгвістики, яка передбачає вивчення мови у тісному зв’язку з людиною, її свідомістю, мисленням та духовно-практичною діяльністю [38, с. 9]. За даних обставин дослідники фокусують свою увагу на екстралінгвістичних факторах, які супроводжують міжособистісне спілкування. Дотримання мовними партнерами основних комунікативних принципів, правил та умов забезпечує успіх в комунікації, а будь-які порушення «правил комунікативного кодексу» призводять до комунікативних невдач.

Так, В. В. Красних доводить, що успішна комунікація — це адекватна комунікація, у процесі  якої досягається більш-менш повне, але обов’язково достатнє, з точки зору комунікантів, взаєморозуміння. У разі неуспішної комунікації можливі комунікативний збій (недостатньо адекватна комунікація, неповне взаєморозуміння учасників комунікації) і комунікативний провал (неадекватна комунікація, повне нерозуміння комунікантами один одного) [21,  с.  86 ].

У сучасній лінгвістичній науці використовуються наступні терміни для позначення труднощів, які виникають у процесі розвитку комунікації: комунікативна невдача, комунікативна помилка, комунікативний нонсенс, мовленнєва невдача, комунікативна девіація а також «ефект смислових ножиць» [20, с. 54 ].

Деякі дослідники визначають лінгвістичні явища, що є схожі на комунікативні невдачі. Перш за все, це мовленнєві невдачі та мовленнєві помилки. У дослідженнях, присвячених цій проблемі, мовленнєві помилки визначаються як порушення мовленнєвих норм, тобто невірне мовлення. Явище ж комунікативної невдачі ширше за мовленнєву помилку чи мовленнєву невдачу, тому що охоплює не тільки мовні, а й прагматичні аспекти. Все ж мовленнєва помилка може стати однією з причин виникнення комунікативної невдачі [5, с. 3].

Кожний лінгвіст, який  працює над проблемою виникнення комунікативної невдачі, визначає цей феномен по-своєму. Традиційним і загальноприйнятим вважають визначення комунікативної невдачі О. П. Єрмакової та О. А. Земської, згідно з яким комунікативна  невдача — це повне або часткове нерозуміння висловлювання партнером комунікації, тобто нездійснення наміру мовця, в результаті чого у процесі спілкування виникає непередбачений мовцем  небажаний емоційний ефект, наприклад: образа, роздратування або здивування [12, с. 25].

Л. Л. Славова вважає комунікативну невдачу також нерозумінням мовлення співрозмовника, тобто частковим або повним невиконанням  наміру мовця [36, с. 3].

На думку Є. А. Шпомера, більш широким визначенням є поняття комунікативної невдачі, яке включає в себе комунікативний збій, комунікативний провал і комунікативну перешкоду. Комунікативна невдача має результативний характер, в той час як комунікативний збій і комунікативну перешкоду легко виправити, і які можуть бути спрямовані завдяки зусиллям співрозмовників в потрібне русло [47, с. 4].

Розглядаючи діалог як чергування мовних творів, які створюються співрозмовниками, Б. Ю. Городецький зі співавторами дає наступне  визначення комунікативної невдачі: «Комунікативна невдача в широкому сенсі цього слова — це різного роду комунікативна невдача, тобто будь-який випадок, коли за допомогою мовної взаємодії не досягається його практична мета. Комунікативна невдача у вузькому сенсі: комунікативна невдача, за якої не досягнута не тільки практична, але й комунікативна мета» [9, с. 51]. Тобто комунікативну невдачу можна  виокремити  в тих випадках, коли комуніканти не досягають або лише частково досягають цілей спілкування.

Більш широкий зміст у поняття комунікативної невдачі вкладає Є. М.  Лазуткіна. На її думку, комунікативною невдачею є недосягнення ініціатором спілкування комунікативної мети і прагматичних цілей, а також відсутність взаємодії, взаєморозуміння і згоди між учасниками спілкування [24,  с. 571].

Розробляючи типологію комунікативної поведінки мовної особистості, К. Ф. Сєдов, вважає правильним називати комунікативні невдачі «комунікативними непорозуміннями». На його думку, комунікативна невдача  — це окремий випадок лінгвістичної конфліктології, а основним її об’єктом є комунікативний конфлікт, або «мовленнєве зіткнення», яке засноване на агресії, вираженої мовними засобами [33, с. 303].

Зарубіжний лінгвіст M. F. Мс Tear розглядає комунікативну невдачу як  збій у спілкуванні і відсутність узгодження між ініціаціями і  репліками, як конфлікт між ситуацією спілкування та відповідними їй комунікативними очікуваннями [55, с. 37].

Отже, існує різне розуміння терміну «комунікативна невдача». Проте його основу становить, насамперед, розуміння комунікативної невдачі як стану речей, коли комуніканти не можуть реалізувати свої комунікативні очікування.

У роботі ми використовуємо визначення цього феномену дослідниць О.  П. Єрмакової та О. А. Земської, які визначають комунікативну невдачу як повне нездійснення  мовних намірів співрозмовників, яке вважають нульовим ступенем ефективності, тобто відсутністю очікуваного перлокутивного ефекту. Крім того, комунікативна невдача часто супроводжується відмінною від прогнозованої емоційною реакцією, яка перешкоджає подальшому розвитку комунікативної інтеракції.