Социальная работа с женщинами

Закритими називають такі питання, відповідаючи на які, співрозмовник  може одним словом підтвердити чи заперечити сказане. Наприклад: "Ви згодні з Вашими колегами?" – "Т ак / Ні." Відкритими називаються питання, на які співрозмовник не може відповісти коротко – "так" чи "ні". Наприклад: "Що саме викликає Вашу незгоду із запропонованим профілем роботи?", "У чому полягають протиріччя в стосунках з Вашим начальником?". Відкриті питання мають величезний уточнюючий і з'ясовуючий потенціал. Дуже доречні вони, і на ставитеся до ситуації, що склалася у прямих запитаннях тема чи проблема безпосередньо. Наприклад: "Хотіли б Ви перейти на іншу роботу, в інший колектив?". В опосередкованих питаннях інтерес того, хто запитує, відкрито не викладений. Наприклад: "Якби Ви з якихось причин тимчасово не працювали, то чи повернулися б Ви на колишнє місце роботи?". Нарешті, питання може бути звернене прямо до особи, з якою розмовляють (особисто спрямоване питання), наприклад: "Особисто Ви що очікуєте від нашої зустрічі?" Однак, використання питань додає консультативній бесіді відтінок директивності. Т ому захоплюватися ними не слід, адже їхнє часте використання може насторожити співрозмовника і навіть відбити у нього бажання відповідати. Варто уникати питань, прямо націлених на оцінку безробітною жінкою своїх особистісних якостей, тобто, на самооцінку. Властивості особистості безробітної жінки краще оцінювати, вивчаючи в бесіді з нею особливості її трудового, навчального, спортивного й іншого видів діяльності, характеру спілкування з оточуючими людьми [53]."

Питання, що починаються з  питального слова "чому", найменш  доцільні, бо можуть сприйматися як приховане обвинувачення, осуд і найчастіше викликають захисне реагування. Т ому краще використовувати питання, вмонтовані в пропозиції, так звані, приховані питання. Наприклад: "Не зайвим буде поговорити про риси вашого характеру." Перефразування думок і почуттів безробітної жінки в бесіді – це передача співрозмовнику його ж повідомлення, але словами того, хто слухає.

Перефразування провокує безробітну жінку на розвиток власної  думки, але стосується лише того, що було сказано відкрито. Перефразування може починатися словами: "Якщо я  Вас правильно зрозумів, то...", "Виправте мене, якщо я помиляюся...".

Резюмування — ще один прийом активного слухання, що полягає в  підсумовуванні відкрито сказаного співрозмовником. Резюмування допомагає з'єднати воєдино основні фрагменти розмови і ще раз перевірити правильність і точність переданої думки. Наприклад: "Ваші основні ідеї з приводу роботи, як я розумію, полягають у тім...", "Якщо підсумувати те, що Ви сказали..."і т.д.

Мовчання, або період продуктивної тиші. Мовчання безробітної жінки  у вигляді більш–менш тривалих пауз часом є проблемою для консультанта, особливо недосвідченого фахівця. Насправді воно є однією з найважливіших технік у процесі надання психологічної допомоги. Зміст мовчання може бути різним: ознака опору, ознака самоаналізу, вираз розпачу і безвихідності чи навпаки — "переддень інсайту" [1]. Головне – розпізнати психологічний і символічний періоди мовчання й ефективно ними скористатися. Найбільш загальні прийоми реагування в ситуації мовчання: кивок; повторення останніх слів (своїх чи безробітної жінки); перефразування останнього висловлювання (свого чи безробітної жінки); якщо безробітна жінка продовжує мовчати то допомога їй у виразі свого стану: "Вам зараз важко говорити." У крайньому випадку, якщо мовчання продовжується, консультант зобов'язаний з повагою ставитися до поведінки безробітної жінки і прийняти її як немінучість.

Попередня бесіда надає консультанту можливість зорієнтуватись в особистісному  потенціалі безробітної жінки і  прогнозувати перспективність роботи з нею.

Метод спостереження є  одним із самих надійних і об'єктивних методів для психологічного вивчення особистості. Він полягає в аналізі  особливостей поведінки і висловлювань безробітної жінці і оцінці за цими проявами тих чи інших властивостей особистості. Цей метод дозволяє значною мірою доповнити й  уточнити інформацію, отриману за допомогою  інших психодіагностичних методик.

Результати спостереження  бажано оформляти таким чином, щоб  вони могли бути представлені в кількісній формі. Це дозволить включити їх у загальний аналіз психодіагностичних даних. В процесі спостереження необхідно уникати помилок спостерігача [3], до яких відносяться:

• гало–ефект — узагальнене враження спостерігача веде до грубого сприйняття поведінки, ігнорування тонких розходжень;

• ефект полегкості —  тенденція завжди давати позитивну  оцінку тому, що відбувається;

• помилка кореляції – оцінка однієї ознаки поведінки дається на підставі іншої ознаки, що спостерігається (наприклад, інтелект оцінюється за швидкістю мови);

• помилка центральної  тенденції – спостерігач прагне давати усереднену оцінку поведінці, що спостерігається;

• помилка контрасту —  схильність спостерігача виділяти риси, протилежні власним;

• помилка першого враження – перше враження про індивіда визначає сприйняття й оцінку його подальшої поведінки.

Під час консультації при спостереженні за безробітною жінкою варто мати на увазі деякі ознаки поведінки, які можуть свідчити про психопатичні риси особистості [58]. До них відносяться:

 – некоригована упертість (безглузда, важко пояснювана);

– повна відсутність ефекту від бесіди і рекомендацій;

– надзвичайно швидка зміна настроїв, захоплень, явно легковажні вчинки;

– часті сварки, конфлікти на роботі, безглузда брутальність,

– злостивість, постійні сперечання;

– надмірна догідливість, солодкуватість, піддатливість;

– позерство, прагнення привернути до себе увагу будь–яким шляхом,

– бути "на очах", у центрі уваги, виражений егоїзм, егоцентризм, бравування погрозами самогубства;

— постійна пригніченість, самоприниження, – неадекватна лякливість,

— постійні думки про самогубство, непояснюванні вчинки;

– розлади сну, сноходіння;

– безтурботність, фантазерство;

— надмірна товариськість, безтурботна  веселість;

— постійна потреба в усамітненні, безпричинно поганий настрій,

— байдужність до себе і до навколишнього;

– дратівливість, загострена чутливість при невдачах;

– немотивований прояв негативних емоцій;

– надмірний педантизм, дріб'язкова причепливість;

– цинізм, підкреслена брутальність;

– перебільшена сором'язливість стосовно чоловіків, неадекватний страх перед ними.

Наявність таких ознак  необхідно відзначити в консультаційній  карті безробітної жінки. Бесіда і спостереження дають змогу  виявити і ознаки нервово–психічної нестійкості і підвищеної (зниженої) емоційної збудливості. Ознаки нервово–психічної нестійкості:

– розв'язність поведінки;

— ворожість до консультанта;

– нещирість;

— наявність вегетативних реакцій (почервоніння, збліднення,пітливість);

– заїкуватість;

– дратівливість;

— зайва сором'язливість;

— боязкість, нерішучість;

— театральність і демонстративність  поведінки, прагнення привернути до себе увагу, позерство;

— підвищена сугестивність, піддатливість;

– догідництво, підлабузництво;

– солодкуватість;

– тривожність;

— уразливість;

— надмірна напруженість при ході;

— швидка стомлюваність;

— нудота при хвилюванні, непритомність.

Ознаки підвищеної емоційної збудливості:

— надмірно яскраві мімічні реакції;

— надмірно виражена пантоміміка (жестикуляція);

— виражений тремор (рук, ніг, обличчя);

– помітні зміни фонації й артикуляції мови, неадекватна інтонація;

– явна неадекватність поведінки взагалі, навіть на шкоду собі;

– метушливість, нестриманість, питання і відповіді надмірно емоційно забарвленні;

– неадекватні емоційні реакції радості або засмучення.

Ознаки зниженої емоційної  збудливості:

— затримка з початком відповіді;

– убогість мімічних реакцій;

– надмірна скутість рухів;

– повільність в діях;

– продовження відповіді на попереднє запитання після постановки наступного запитання.

На думку Ю. С. Саха бесіда і спостереження є базовими методами вивчення особистості в ситуації консультування безробітних жінок[56].

Окремо, як базовий, автор  виділяє метод анамнезу, який полягає  у "зборі даних про історію розвитку даної людини як суб'єкта праці". Предметом анамнестичного дослідження виступають висловлювання ("суб'єктний анамнез") і документи ("об'єктивний анамнез"). Документальними джерелами можуть бути особова справа, атестаційні документи, бібліотечний абонемент (як свідчення читацьких інтересів, їх спрямованості). Результати анамнестичного дослідження виступають підставою для обгрунтування оцінки стійкості мотивів, для демаскування деяких здібностей та інших особистісних якостей, для пояснення вчинків, побудови прогнозу розвитку особистості, обгрунтування найбільш ефективних засобів впливу на конкретну людину тощо.

Важливим кроком соціального  працівника є соціально–трудова  реабілітація в умовах безробіття або  загрози безробіття – це надання  соціально–психологічної підтримки  жінці в ситуації наростаючою  безробіття. Крім того, їй надається інформаційна і часом організаційна допомога в пошуках нового місця роботи. Зрозуміло, така допомога надається спільно зусиллями установ соціального обслуговування і служб зайнятості.

До методів соціальної  роботи з безробітними жінками можна  віднести: мобільні курси, навчально–консультативні пункти (у тому числі виїзні у  сільській місцевості), вечірні жіночі та юнацькі гімназії, клуби для  дівчат, кабінети Довіри; лекторії, дискусійні клуби, спеціалізовані служби (Служба зайнятості, Телефон довіри) тощо [21, с, 7 ]. Для досягнення поставленої мети застосовуються такі методи роботи, як різноманітні комунікативні тренінги, тестування, індивідуально–групові психологічні консультації, психологічний театр мініатюр, лекції та семінари, проектні методики, шоу–програми, тематичні КВК та ін. З метою створення умов для поширення інноваційних соціальних технологій організовуються експериментальні майданчики.

Отже, технології соціальної роботи з безробітними жінками охоплюють усі аспекти ідивідуальної роботи, групово і міжгрупової взаємодії у подоланні проблеми жіночого безробіття.

 

 

2. .2. Аналіз роботи Черкаського обласного центру зайнятості щодо подолання проблем безробіття жінок

 

Для повернення жінки до праці  після тривалого безробіття та з метою активізації процесу професійного самовизначення, отримання знань про світ професій, співставлення їх під час вибору професії в сучасних соціально – економічних умовах у всіх центрах зайнятості області створені та ефективно працюють профінформаційні сектори, які укомплектовані інформаційними матеріалами для жінок. Усі матеріали систематизовані та розміщені за тематичними блоками, які зазначені відповідними покажчиками: „Жінкам про зайнятість”,  „Матеріали з описом професій”, „Куди піти вчитись”, „Розповіді про професії”, „Як самостійно шукати роботу”, „Молоді про зайнятість”, „Поради психолога”, „Візьміть на згадку” та інші. До інформаційних матеріалів забезпечений вільний доступ клієнтів, укомплектовано місце для самостійної роботи відвідувачів. Постійно проводиться робота щодо поповнення банку інформаційних матеріалів [31] .

Особлива увага Черкаського  обласного центру зайнятості приділяється питанням гендерної рівності на ринку  праці та фінансової незалежності жінок. Протягом 2010 року були проведені семінари, клуби та тренінги: „Особливості зайнятості жінок”; „Жінка і праця”; „Успішна жінка”; „Я – успішна жінка”. В  Смілянському МРЦЗ, Черкаському та Уманському МЦЗ діють гендерні центри, в яких постійно надаються послуги  клієнтам служби зайнятості з гендерних  питань (індивідуальні консультації, семінари,  семінари-тренінги, тренінги тощо) [44].

На часі актуальним є проведення роз’яснювальної роботи з безробітними жінками, які тривалий час перебувають  на обліку в службі зайнятості. Для  цього спеціалісти центрів зайнятості, намагаючись працевлаштувати кожну  жінку з урахуванням її потреб та можливостей, працюють з кожною індивідуально [66].

Одним із шляхів вирішення  проблеми безробіття жінок та розвитку підприємницьких ініціатив в  області служба зайнятості вбачає створення  сприятливих умов для реалізації підприємницького потенціалу цієї категорії  безробітних. Загалом, у звітному періоді  для зайняття підприємницькою діяльністю одноразова виплата допомоги по безробіттю була призначена 1040-ка особам. Із них  – 470 жінок (45% від загальної чисельності), які змінили статус безробітного на статус приватного підприємця.

Завдяки зусиллям місцевих органів  влади та базового центру зайнятості постійно збільшуються обсяги та розширюються види громадських робіт. Так, якщо у 2003 році з місцевого бюджету фінансувалися  роботи в комунальній сфері, то в 2005 році значно розширився їх перелік  – це озеленення та прибирання парку, набережної міста, благоустрій територій, надання допомоги у виконанні  робіт в архівних сховищах архівного  відділу Черкаської міської ради та практична допомога відділу громадянства, міграції та реєстрації Черкаського  МВ УМВС України в Черкаській області. В цьому році із міського бюджету  для цього виділено 44489 гривень.

Законом України «Про загальнообов’язкове  державне соціальне страхування  на випадок безробіття» передбачено  можливість надання роботодавцю  дотації на створення додаткових робочих місць за умови працевлаштування на них певних категорій безробітних. Суть дотації – економічне заохочення роботодавців у збільшенні кількості  робочих місць та працевлаштуванні на них осіб, які не здатні на рівних конкурувати на ринку праці [48].

Дотація – це кошти Фонду  загальнообов'язкового державного соціального  страхування України на випадок  безробіття для покриття витрат на заробітну плату осіб, працевлаштованих за направленням державної служби зайнятості. Ці витрати, до речі, включають всі  види виплат, які належать до основної та додаткової заробітної плати, але  не можуть бути більшими за середній рівень заробітної плати, що склалася за всіма  видами економічної діяльності у  відповідній області за минулий  місяць. Дотація перераховується  щомісяця протягом року на підставі документів, що підтверджують виплату працівникові заробітної плати [61].