Автор работы: Пользователь скрыл имя, 03 Декабря 2012 в 16:32, дипломная работа
Актуальність дослідження. Розуміння потреби забезпечення молоді з обмеженими функціональними можливостями освітніми послугами в рамках інтегрованих структур є не лише результатом гуманістичного прагнення рівності в освіті, але й диктується об’єктивними вимогами сьогодення. Адже, за прогнозами ЮНЕСКО, досягти високого рівня суспільного розвитку зможуть лише ті країни, серед працездатного населення яких налічуватиметься щонайменше 40–60 % фахівців із вищою освітою [55].
Вступ 3
Розділ І. Теоретичні підходи до проблеми освіти людей з обмеженими можливостями 7
1.1. Особи з особливими потребами як специфічна соціальна група 7
1.2. Освіта як соціальний інститут 15
1.3. Освіта як механізм інтеграції людей з вадами здоров`я 24
Висновок до розділу І 33
Розділ ІІ. Сучасний стан проблем людей з обмеженими можливостями здоров`я 35
2.1. Бар’єри соціальної інтеграції осіб з обмеженими можливостями здоров`я 35
2.2. Соціальна політика щодо людей з обмеженими можливостями здоров`я 41
2.3. Проблеми доступності вищої освіти: міжнародний досвід 46
Висновоки до розділу ІІ 57
Розділ ІІІ. Дослідження соціальних аспектів освіти людей з обмеженими функціональними можливостями 58
3.1. Програма дослідження 58
3.2. Результати соціологічного дослідження 60
3.3. Модель дистанційного навчання учнів з обмеженими функціональними можливостями здоров`я на прикладі вищого навчального закладу І-ІІ рівня акредитації 69
Висновок до розділу ІІІ 75
Список використаної літератури 80
Додатки 90
Проаналізувавши сучасний стан проблем людей з обмеженими функціональними можливостями здоров`я, ми прийшли до висновку, що інтеграцію можна вважати успішною у тому разі, якщо молода людина освоює необхідні соціальні ролі, стереотипи поведінки.
Бар'єрами на шляху інтеграції молоді з обмеженими функціональними можливостями здоров`я є ряд труднощів, які, за визначенням О.М. Дікової-Фаворської, можна об’єднати у декілька груп: об'єктивні труднощі, проблеми самореалізації, психологічні проблеми батьків, оточуючих і самих молодих людей з функціональними обмеженнями здоров'я.
Серед основних бар’єрів можемо виділити труднощі отримання освіти, професійної підготовки і подальшого працевлаштування молоді з обмеженими функціональними можливостями здоров`я. Для вирішення цієї проблеми у більшості країн із середини 90-х років ХХст. почала поширюватися ідея інтегрованого навчання молоді з обмеженими функціональними можливостями здоров`я, яка представляє собою спільне навчання здорових людей та молоді з обмеженими можливостями. З цією метою відбувається адаптація навчальних програм, планів, методів та форм навчання у вищому навчальному закладі до потреб і можливостей особи з обмеженими функціональними можливостями здоров`я.
На жаль, в Україні, ця форма навчання ще не набула широкого поширення, що пов`зане з відсутністю цільової програми про впровадження інтегрованого навчання у систему вищої освіти.
Процеси інтеграції молоді з обмеженими функціональними можливостями здоров`я у вищі навчальні заклади набудуть значного поширення і стануть успішними за умови зміни ставлення в суспільстві до цих дітей та до ідеї інтегрованого навчання, покращення матеріального забезпечення системи освіти, здійснення необхідної фахової підготовки майбутніх педагогів і проведення їх масової перепідготовки.
Актуальність дослідження. Актуальність пропонованого дослідження визначається тим, що сучасна система психолого-медико-педагогічної допомоги молоді з обмеженими фізичними можливостями здоров`я, їх соціальна адаптація та формування у них потреби у навчальній діяльності є досить важливими завданнями в Україні. Тому питання інтеграції молоді з обмеженими фізичними можливостями здоров`я до закладів освіти, їх спілкування із здоровими однолітками є важливим фактором їх успішної реабілітації.
Питання інтеграції дітей та молоді з обмеженими фізичними можливостями здоров`я до навчання у вузі досліджуються багатьма вченими, зокрема, О.М.Діковою-Фаворською [27], Івановою І.Б. [43], Косаревою У.В. [53] та ін. Проте аналіз літературних джерел свідчить, що питання інклюзивної освіти студентів з обмеженими фізичними можливостями здоров`я у вищому навчальному закладі розглянуто недостатньо. З огляду на це ми і обрали проблему для дослідження.
Об’єктом дослідження є учні та викладачі Коростишівського педагогічного коледжу ім. І.Я.Франка.
Предметом дослідження є ставлення учнів та викладачів Коростишівського педагогічного коледжу ім. І.Я.Франка до інтегрованої освіти у їх навчальному закладі.
Метою дослідження є вивчення стану готовності викладачів та учнів педагогічного коледжу до роботи в інтегрованому середовищі з молоддю з обмеженими функціональними можливостями.
Завдання дослідження:
Гіпотеза дослідження: ми вважаємо, що соціальними бар`єрами інтеграції учнів з обмеженими функціональними можливостями здоров`я у навчальний простір коледжу є відсутність адаптованих навчальних програм та необхідного навчального обладнання.
Генеральна сукупність: педагогічний та студентський колектив вищого навчального закладу І-ІІ рівня акредитації.
Вибірка. Основна цільова група дослідження викладацький склад та учні третього курсу педагогічного коледжу. Кількість досліджуваних складає 90 осіб, серед них 60 учнів та 30викладачів.
Тип вибірки – механічний.
Крок вибірки – 3 - для викладачів, 12 - для учнів.
Метод дослідження – кількісний, анкетування.
Інструментарій: анкета, відповідний зразок якої представлено у дод. 1.
Термін проведення – з 15 березня 2010р по 30 березня 2010р.
З метою дослідження особливостей інтеграції дітей з обмеженими фізичними можливостями здоров`я у освітнє середовище вищого навчального закладу І-ІІ рівня акредитації, ми здійснили анкетування викладачів та учнів.
Розроблена нами анкета, містить три блоки питань, спрямованих на з`ясування рівня готовності викладачів та учнів до спільного навчання здорових дітей та дітей з обмеженими фізичними можливостями здоров`я, бар’єрів соціальної інтеграції вказаної категорії дітей та альтернативних форм їх спільного навчання.
Опитування здійснювалося з 15 березня 2010р. по 30 березня 2010р. на базі Коростишівського педагогічного коледжу ім.. І.Я.Франка.
Анкетування проводилося письмово, груповим методом з учнями та індивідуально з викладачами.
Анкета відповідає репрезентативності й однорідності вибірки.
Матеріал анкетування піддався кількісній і якісній обробці.
Як ми вже зазначали у дослідженні взяли участь 30 викладачів Коростишівського педагогічного коледежу ім. І.Я.Франка, що складає 35% від усієї кількості викладачів коледежу, та 60 учнів третього курсу, що складає майже 8% від усіє кількості учнів.
Загальна кількість дітей з обмеженими функціональними можливостями здоров`я у коледжі станом на 01.04. 2010р. 56 осіб, що складає 7% від усієї кількості (800) учнів.
Серед них є діти з аномаліями фізичного розвитку, хворобами серцево-судинної системи, цукровим діабетом, бронхіальною астмою та порушеннями розвитку кістково-м`язової системи організму (див. табл. 3.1.)
Найбільша кількість дітей з обмеженими функціональними можливостями здоров`я мають хвороби серцево-судинної системи (26%), аномалії розвитку та порушення розвитку кістково-м`язової системи по 10% відповідно.
Аналізуючи результати анкетування ми з`ясували, що як учні, так і викладачі коледжу, позитивно ставляться до спільного навчання дітей з обмеженими функціональними можливостями здоров`я та здорових дітей.
Таблиця 3.1.
Кількість дітей з обмеженими функціональними можливостями здоров`я у педагогічному коледжі
№п/п |
Хвороба |
К-ть осіб, чол. |
з обмеженими функціональними можливостями здоров`я |
1 |
Аномаліями фізичного розвитку |
6 |
10 |
2 |
Серцево-судинної системи |
15 |
26 |
3 |
Цукровий діабет |
4 |
7 |
4 |
Бронхіальна астма |
5 |
9 |
5 |
Порушення розвитку кістково-м`язової системи |
6 |
10 |
6 |
Хвороби нервової системи |
4 |
7 |
7 |
Хвороби ока |
2 |
3 |
8 |
Хвороби ендокринної системи |
4 |
7 |
9 |
Інфекції та паразитарні хвороби |
1 |
≈ 2 |
10 |
Хвороби органів травлення |
4 |
7 |
11 |
Хвороби сечостатевої ситеми |
3 |
5 |
12 |
Травми та отруєння |
2 |
3 |
Всього |
56 |
100 |
Так, 95% опитаних викладачів сказали, що вони погоджуються із думкою, що з метою підвищення ефективності інтеграції дітей з функціональними обмеженнями здоров`я у суспільство, останні повинні навчатися разом із здоровими дітьми. І лише 5% цю думку не поділяють, вважаючи «що таким дітям потрібне спеціальне навчання, бо їм важко навчатися у загальноосвітніх закладах».
Приблизно така ж кількість учнів (90%) сказали, що вони позитивно ставляться до того, що учні з обмеженими функціональними можливостями здоров`я навчаються разом із здоровими дітьми, 5% - сказали, що вони ще не визначилися, така ж кількість учнів вказали, що вони не проти, але дивлячись які обмеження здоров`я: «Якщо так дитина переміщається у візку, то їй буду складно у нашому коледжі переміщатися» (див. рис. 3.1.)
Рис. 3.1. Розподіл відповідей викладачів та учнів на питання про спільне навчання дітей з обмеженими функціональними можливостями здоров`я та здорових дітей
На запитання анкети «Чи готові Ви працювати з дітьми з функціональними обмеженнями здоров`я на рівні із здоровими дітьми?» всі викладачі відповіли, що готові, пояснючи це тим, що «є відповідна професійна підготовка та бажання працювати з такими дітьми». Тоді як тільки 80% учнів сказали, що вони себе комфортно почувають в одному навчальному закладі з дітьми з обмеженими функціональними можливостями здоров`я: «такі діти можуть з нами навчатися, але якщо у них не має серйозних фізичних вад, наприклад вони пересуваються на візочку. Адже у нашому закладі відсутні умови для навчання таких дітей».
15% учнів сказали, що, якщо у дитини явна аномалія розвитку, то це завжди викликає співчуття (наприклад, недорозвиненість рук чи ніг, параліч кінцівок, 5% - відповіли, що ніколи не задавалися цим питанням, але скоріше комфортно, ніж ні. (див. рис. 3.2.)
Рис. 3.2. Розподіл відповідей учнів на запитання «Чи комфортно Вам навчатися з такими дітьми в одному навчальному закладі?
Цікавими є відповіді
як викладачів, так і учнів на
запитання про бар`єри
Аналізуючи дані табл. 3.2., ми можемо сказати, про те, що відповіді викладачів та учнів щодо бар`єрів соціальної інтеграції дітей з обмеженими функціональними можливостями здоров`я у освітній простір різняться Так, 95% викладачів головним бар`єром інтеграції вважають відсутність спеціальних навчальних програм, тоді як 90% головним бар`єром вважають матеріальне становище сім`ї учня з обмеженими функціональними можливостями здоров`я.
Таблиця 3.2.
Бар`єри соціальної інтеграції учнів з обмеженими функціональними можливостями здоров`я у навчальний процес коледжу
№п/п |
Група бар’єрів |
Відповіді, % | |
Викладачі |
Учні | ||
1 |
Відсутність спеціальних навчальних програм |
95 |
50 |
2 |
Відсутність спеціального навчального обладнання |
90 |
60 |
3 |
Матеріальні труднощі у сім`ї дитини з обмеженими функціональними можливостями здоров`я |
60 |
90 |
4 |
Не розуміння з боку однолітків |
50 |
30 |
Для викладачів бар`єром соціальної інтеграції дітей з обмеженими функціональними можливостями здоров`я є відсутність спеціального навчального обладнання, тоді як тільки 60% учнів вважають це бар`єром інтеграції.
Із розподілу відповідей табл. 3.2. ми можемо зробити висновок, що вагомими бар`єрами соціальної інтеграції учнів з дітей з обмеженими функціональними можливостями здоров`я до навчання у коледжі є відсутність спеціальних навчальних програм та обладнання та матеріальне становище самої сім`ї дітини з обмеженими функціональними можливостями здоров`я.
Половина опитаних викладачів бар`єром інтеграції визначє не розуміння з боку однолітків, тоді як це є бар`єром тільки для 30% учнів (див. рис. 3.3.)
Рис. 3.3. Розподіл відповідей викладачів та учнів щодо бар`єрів соціальної інтеграції дітей з обмеженими функціональними можливостями здоров`я у освітній простір коледжу
Із розподілу відповідей табл. 3.2. ми можемо зробити висновок, що вагомими бар`єрами соціальної інтеграції учнів з дітей з обмеженими функціональними можливостями здоров`я до навчання у коледжі є відсутність спеціальних навчальних програм та обладнання та матеріальне становище самої сім`ї дітини з обмеженими функціональними можливостями здоров`я.
Під час навчання дітей з обмеженими функціональними можливостями здоров`я у викладачів виникають труднощі щодо оцінювання знань таких учнів (30%), низька засвоюваність ними навчального матеріалу у зв`зку з пропусками занять через хворобу (70%). Щодо оцінювання знань, то викладачі сказали, що часто їм приходиться завищувати оцінку, враховуючи стан здоров`я учня: Я ставлю завжди вищу оцінку дитині, у якої є вада здоров`я: Я ставлю завжди вищу оцінку дитині, у якої є вада здоров`я. Наприклад, у моїй групі навчається дівчинка у якої ліва рука відсутня по лікоть. І як я такій дитині можу ставити погані оцінки. Звичайно приходиться трохи завищувати».
Информация о работе Социальни аспекти освити людей з обмеженими можливостями здоровя