Социальни аспекти освити людей з обмеженими можливостями здоровя

 

Висновоки до розділу ІІ

Проаналізувавши сучасний стан проблем людей з обмеженими функціональними можливостями здоров`я, ми прийшли до висновку, що інтеграцію можна вважати успішною у тому разі, якщо молода людина освоює необхідні соціальні ролі, стереотипи поведінки.

Бар'єрами на шляху  інтеграції молоді з обмеженими функціональними можливостями здоров`я є ряд труднощів, які, за визначенням О.М. Дікової-Фаворської, можна об’єднати у декілька груп: об'єктивні труднощі, проблеми самореалізації, психологічні проблеми батьків, оточуючих і самих молодих людей з функціональними обмеженнями здоров'я.

Серед основних бар’єрів можемо виділити труднощі отримання освіти, професійної підготовки і подальшого працевлаштування молоді з обмеженими функціональними можливостями здоров`я. Для вирішення цієї проблеми у більшості країн із середини 90-х років ХХст. почала поширюватися ідея інтегрованого навчання молоді з обмеженими функціональними можливостями здоров`я, яка представляє собою спільне навчання здорових людей та молоді з обмеженими можливостями. З цією метою відбувається адаптація навчальних програм, планів, методів та форм навчання у вищому навчальному закладі до потреб і можливостей особи з обмеженими функціональними можливостями здоров`я.

На жаль, в Україні, ця форма навчання ще не набула широкого поширення, що пов`зане з відсутністю  цільової програми про впровадження інтегрованого навчання у систему  вищої освіти.

Процеси інтеграції молоді з обмеженими функціональними можливостями здоров`я у вищі навчальні заклади набудуть значного поширення і стануть успішними за умови зміни ставлення в суспільстві до цих дітей та до ідеї інтегрованого навчання, покращення матеріального забезпечення системи освіти, здійснення необхідної фахової підготовки майбутніх педагогів і проведення їх масової перепідготовки.

Розділ ІІІ. Дослідження соціальних аспектів освіти людей з обмеженими функціональними можливостями  

3.1. Програма дослідження

 

Актуальність  дослідження. Актуальність пропонованого дослідження визначається тим, що сучасна система психолого-медико-педагогічної допомоги молоді з обмеженими фізичними можливостями здоров`я, їх соціальна адаптація та формування у них потреби у навчальній діяльності є  досить  важливими завданнями  в Україні.  Тому  питання інтеграції  молоді з обмеженими фізичними можливостями здоров`я до закладів освіти, їх спілкування із здоровими однолітками є важливим фактором їх успішної реабілітації.

Питання  інтеграції  дітей та молоді з обмеженими фізичними можливостями здоров`я до навчання у вузі досліджуються  багатьма  вченими,  зокрема,  О.М.Діковою-Фаворською [27],  Івановою І.Б. [43],  Косаревою У.В. [53]  та  ін.  Проте аналіз літературних  джерел  свідчить,  що  питання інклюзивної освіти студентів з обмеженими фізичними можливостями здоров`я у вищому навчальному закладі розглянуто  недостатньо.  З  огляду  на  це  ми  і  обрали проблему  для дослідження.

Об’єктом дослідження є учні та викладачі Коростишівського педагогічного коледжу ім. І.Я.Франка.

Предметом дослідження є ставлення учнів та викладачів Коростишівського педагогічного коледжу ім. І.Я.Франка до інтегрованої освіти у їх навчальному закладі.

Метою дослідження є вивчення стану готовності викладачів та учнів педагогічного коледжу до роботи в інтегрованому середовищі з молоддю з обмеженими функціональними можливостями.

 

 

 

Завдання дослідження: 

• вивчити ставлення викладачів та учнів до спільного навчання у коледжі здорових  дітей  та дітей з обмеженими фізичними можливостями здоров`я; 
• дослідити бар`єри соціальної інтеграції дітей з обмеженими фізичними можливостями здоров`я у освітнє середовище коледжу;
• дослідити альтернативні форми навчання у коледжі здорових  дітей  та дітей з обмеженими фізичними можливостями здоров`я.

Гіпотеза дослідження: ми вважаємо, що соціальними бар`єрами інтеграції учнів з обмеженими функціональними можливостями здоров`я у навчальний простір коледжу є відсутність адаптованих навчальних програм та необхідного навчального обладнання.

Генеральна  сукупність: педагогічний та студентський колектив вищого навчального закладу І-ІІ рівня акредитації.

Вибірка. Основна цільова група дослідження викладацький склад та учні третього курсу педагогічного коледжу. Кількість досліджуваних складає 90 осіб, серед них 60 учнів та 30викладачів. 

Тип вибірки – механічний.

Крок вибірки – 3 - для викладачів, 12 - для учнів.

Метод дослідження – кількісний, анкетування.

Інструментарій: анкета, відповідний зразок якої представлено у дод. 1.

Термін проведення – з 15 березня 2010р по 30 березня 2010р.

З метою дослідження  особливостей інтеграції дітей з  обмеженими фізичними можливостями здоров`я у освітнє середовище вищого навчального закладу І-ІІ рівня акредитації, ми здійснили анкетування викладачів та учнів.

Розроблена нами анкета, містить три блоки питань, спрямованих на з`ясування рівня готовності викладачів та учнів до спільного навчання здорових дітей та дітей з обмеженими фізичними можливостями здоров`я, бар’єрів соціальної інтеграції вказаної категорії дітей та альтернативних форм їх спільного навчання.

Опитування здійснювалося  з 15 березня 2010р. по 30 березня 2010р. на базі Коростишівського педагогічного коледжу ім.. І.Я.Франка.

Анкетування проводилося письмово, груповим методом з учнями та індивідуально з викладачами.

Анкета відповідає репрезентативності й однорідності вибірки.

Матеріал анкетування  піддався кількісній і якісній обробці.

3.2. Результати соціологічного дослідження

Як ми вже зазначали  у дослідженні взяли участь 30 викладачів Коростишівського педагогічного коледежу ім. І.Я.Франка, що складає 35% від усієї кількості викладачів коледежу, та 60 учнів третього курсу, що складає майже 8% від усіє кількості учнів.

Загальна кількість  дітей з обмеженими функціональними  можливостями здоров`я у коледжі  станом на 01.04. 2010р. 56 осіб, що складає 7% від усієї кількості (800) учнів.

Серед них є діти з аномаліями фізичного розвитку, хворобами серцево-судинної системи, цукровим діабетом, бронхіальною астмою та порушеннями розвитку кістково-м`язової системи організму (див. табл. 3.1.)

Найбільша кількість  дітей з обмеженими функціональними  можливостями здоров`я мають хвороби  серцево-судинної системи (26%), аномалії розвитку  та порушення розвитку кістково-м`язової системи по 10% відповідно.

Аналізуючи результати анкетування ми з`ясували, що як учні, так і викладачі коледжу, позитивно  ставляться до спільного навчання дітей  з обмеженими функціональними можливостями здоров`я та здорових дітей.

 

 

 

 

Таблиця 3.1.

Кількість дітей з обмеженими функціональними можливостями здоров`я у педагогічному коледжі

№п/п	Хвороба	К-ть осіб, чол.	з обмеженими функціональними  можливостями здоров`я
1	Аномаліями фізичного  розвитку	6	10
2	Серцево-судинної системи	15	26
3	Цукровий діабет	4	7
4	Бронхіальна астма	5	9
5	Порушення розвитку кістково-м`язової системи	6	10
6	Хвороби нервової системи	4	7
7	Хвороби ока	2	3
8	Хвороби ендокринної  системи	4	7
9	Інфекції та паразитарні хвороби	1	≈ 2
10	Хвороби органів травлення	4	7
11	Хвороби сечостатевої ситеми	3	5
12	Травми та отруєння	2	3
Всього		56	100

 

Так, 95% опитаних викладачів сказали, що вони погоджуються із думкою, що з метою підвищення ефективності інтеграції дітей з функціональними обмеженнями здоров`я у  суспільство, останні повинні навчатися разом із здоровими дітьми. І лише 5% цю думку не поділяють, вважаючи «що таким дітям потрібне спеціальне навчання, бо їм важко навчатися у загальноосвітніх закладах».

Приблизно така ж кількість учнів (90%) сказали, що вони позитивно ставляться до того, що учні з обмеженими функціональними можливостями здоров`я навчаються разом із здоровими дітьми, 5% - сказали, що вони ще не визначилися, така ж кількість учнів вказали, що вони не проти, але дивлячись які обмеження здоров`я: «Якщо так дитина переміщається у візку, то їй буду складно у нашому коледжі переміщатися» (див. рис. 3.1.)

Рис. 3.1. Розподіл відповідей викладачів та учнів на питання про спільне навчання дітей з обмеженими функціональними можливостями здоров`я та здорових дітей

 

На запитання анкети «Чи готові Ви працювати з дітьми з функціональними обмеженнями здоров`я на рівні із здоровими дітьми?» всі викладачі відповіли, що готові, пояснючи це тим, що «є відповідна професійна підготовка та бажання працювати з такими дітьми». Тоді як тільки 80% учнів сказали, що вони себе комфортно почувають в одному навчальному закладі з дітьми з обмеженими функціональними можливостями здоров`я: «такі діти можуть з нами навчатися, але якщо у них не має серйозних фізичних вад, наприклад вони пересуваються на візочку. Адже у нашому закладі відсутні умови для навчання таких дітей».

15% учнів сказали, що, якщо у дитини явна аномалія розвитку, то це завжди викликає співчуття (наприклад, недорозвиненість рук чи ніг, параліч кінцівок, 5% - відповіли, що ніколи не задавалися цим питанням, але скоріше комфортно, ніж ні. (див. рис. 3.2.)

Рис. 3.2. Розподіл відповідей учнів на запитання «Чи  комфортно Вам навчатися з  такими дітьми в одному навчальному закладі?

 

Цікавими є відповіді  як викладачів, так і учнів на запитання про бар`єри соціальної інтеграції дітей з обмеженими функціональними можливостями здоров`я. Всі відповіді респондентів, ми поділили на чотири блоки і занесли до табл. 3.2.

Аналізуючи дані табл. 3.2., ми можемо сказати, про те, що відповіді викладачів та учнів щодо бар`єрів соціальної інтеграції дітей з обмеженими функціональними можливостями здоров`я у освітній простір різняться Так, 95% викладачів головним бар`єром інтеграції вважають відсутність спеціальних навчальних програм, тоді як 90% головним бар`єром вважають матеріальне становище сім`ї учня з обмеженими функціональними можливостями здоров`я.

 

Таблиця 3.2.

Бар`єри соціальної інтеграції учнів з обмеженими функціональними можливостями здоров`я у навчальний процес коледжу

№п/п	Група бар’єрів	Відповіді, %
		Викладачі	Учні
1	Відсутність спеціальних  навчальних програм	95	50
2	Відсутність спеціального навчального обладнання	90	60
3	Матеріальні труднощі у  сім`ї дитини з обмеженими функціональними можливостями здоров`я	60	90
4	Не розуміння з боку однолітків	50	30

 

Для викладачів бар`єром соціальної інтеграції дітей з обмеженими функціональними можливостями здоров`я  є відсутність спеціального навчального  обладнання, тоді як тільки 60% учнів вважають це бар`єром інтеграції.

Із розподілу відповідей табл. 3.2. ми можемо зробити висновок, що вагомими бар`єрами соціальної інтеграції учнів з дітей з обмеженими функціональними можливостями здоров`я  до навчання у коледжі є відсутність спеціальних навчальних програм та обладнання та матеріальне становище самої сім`ї дітини з обмеженими функціональними можливостями здоров`я.

Половина опитаних викладачів бар`єром інтеграції визначє не розуміння  з боку однолітків, тоді як це є бар`єром тільки для 30% учнів (див. рис. 3.3.)

Рис. 3.3. Розподіл відповідей викладачів та учнів щодо бар`єрів соціальної інтеграції дітей з обмеженими функціональними можливостями здоров`я у освітній простір коледжу

 

Із розподілу відповідей табл. 3.2. ми можемо зробити висновок, що вагомими бар`єрами соціальної інтеграції учнів з дітей з обмеженими функціональними можливостями здоров`я до навчання у коледжі є відсутність спеціальних навчальних програм та обладнання та матеріальне становище самої сім`ї дітини з обмеженими функціональними можливостями здоров`я.

Під час навчання дітей  з обмеженими функціональними можливостями здоров`я у викладачів виникають труднощі щодо оцінювання знань таких учнів (30%), низька засвоюваність ними навчального матеріалу у зв`зку з пропусками занять через хворобу (70%). Щодо оцінювання знань, то викладачі сказали, що часто їм приходиться завищувати оцінку, враховуючи стан здоров`я учня: Я ставлю завжди вищу оцінку дитині, у якої є вада здоров`я: Я ставлю завжди вищу оцінку дитині, у якої є вада здоров`я. Наприклад, у моїй групі навчається дівчинка у якої  ліва рука відсутня по лікоть. І як я такій дитині можу ставити погані оцінки. Звичайно приходиться трохи завищувати».