Класифікація, характеристика асортименту та вимоги до якості молокопродуктів, втому числі молока

Маркування пастеризованого молока у скляній тарі наносять на алюмінієвий ковпачок. Маркування питного молока в інших видах споживчої тари (пакетах, мішечках та ін.) наносять безпосередньо на поверхню тари флексодруком. На флягах, бідонах і цистернах з продукцією наклеюють етикетку або навішують ярлик.

На споживчу тару наносять такі маркувальні дані: назву підприємства-виробника  чи товарний знак, повну назву продукції, об'єм (л) або масу нетто (на пакетах), термін придатності до споживання, умови зберігання, позначення стандарту, інформаційні дані про харчову й енергетичну цінність 100 г продукту (окрім алюмінієвого ковпачка), ідентифікаційний номер (штриховий код) у системі ЕАN. На транспортній тарі (бідонах, флягах) замість дня або числа кінцевого терміну придатності до споживання позначають дату чи день виготовлення продукції.

У транспортуванні і  зберіганні молока дотримуються санітарних правил перевезення та зберігання продукції, які особливо швидко псуються. Молоко перевозять в авторефрижераторах чи в автомашинах з ізотермічним кузовом. Допускається перевезення цього продукту відкритим автотранспортом за умови обов'язкового накриття ящиків брезентом або матеріалом, який замінює його.

Пастеризоване і пряжене  молоко в мішечках з тришарової поліетиленової плівки за температури (4±2)º С можуть зберігатися впродовж 3-х діб після закінчення технологічного процесу. Максимальний термін придатності до споживання суперпастеризованого молока в упаковці «Тетра-Фіно-Асептик» за температури від +1 до +20º С становить 45 діб, а молока суперпастеризованого тривалого зберігання в пакетах «Тетра-Брік-Асептик» - 90 діб (за температури понад +20º С – 30 діб). Суперпастеризоване молоко тривалого зберігання в пакетах «Тетра-Брік-Асептик» за температури від +1 до +25º С може зберігатися 6 міс., а за нерегульованої температури – до 60 діб. Термін придатності суперпастеризованого молока, збагаченого кальцієм, тривалого зберігання і дитячого суперпастеризованого тривалого зберігання в пакетах «Тетра-Брік-Асептик» за температури від +1 до +25º С становить 120 діб.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

 

     Кисломолочні продукти  містять всі основні харчові якості, добре збалансовані і легко присвоюються, заразом маючи ряд додаткових корисних вживаючих якостей. Вони накопичують вуглекислоту, молочну кислоту та інші смакові компоненти, збуджують апетит, стимулюють виділення шлункового соку, покращують обмін речовин.

      Живі  мікроорганізми цих продуктів  можуть приживатися в кишечнику  людини, подавляючи гнилості процеси  і перешкоджаючи появленню ядовитих  продуктів розпаду білків.

     Кисломолочні  продукти володіють важливими  дієтичними властивостями, багато  з них мають лікуючі властивості.

     Сири та  вершкове масло, незважаючи на  високі харчові і біологічні  цінності, мають високу енергетичну  цінність, особливо важливу для  людини при фізичних навантаженнях.

     Людина  на добу повинна вживати молочні  продукти біля 1,5 л, втому числі  молока 0,5 л, масла коров'ячого – 15-20 г, сирів – 18 г, сметани та творога – по 20 г.

    Питне молоко  характеризується високими споживними  властивостями, які визначаються  його хімічним складом, засвоюваністю,  енергетичною цінністю, органолептичними  показниками, використанням. Вміст білків і цукрів у питному молоці такий, як у свіжовидоєному. Кількість жирів в окремих видах питного молока нормується стандартами. Жири питного молока засвоюються краще, ніж свіжовидоєного. Це пояснюється їх дрібнодисперсним станом. Енергетична цінність молока невисока. Вона залежить передусім від вмісту жиру і коливається від 30 до 80 ккал/100 г. Біологічна цінність питного молока визначається вмістом повноцінних білків, поліненасичених жирних кислот, фосфатидів, мінеральних речовин, вітамінів. Молоко забезпечує потребу організму людини у жиророзчинних вітамінах на 20-30%, у вітамінах В1 і В2 – на 70%, у вітаміні В12 – майже на 100%.

Теплова обробка молока необхідна для знищення мікроорганізмів  та руйнуванню ферментів із ціллю отримання продуктів, безпечних в гігієнічному відношенні та з більш продовжуваним терміном зберігання. Для цього використовують пастеризацію та стерилізацію молока.

Недостатня теплова  обробка веде до неповного інактивіруванню  ферментів молока, які здатні викликати у молоці та молочних продуктах небажані біохімічні процеси. Результатом може бути зниження якості, смакових властивостей та харчової цінності продуктів. Таким образом ліпази сприяють згірклості молочних продуктів, а протеінази бактеріального походження викликають згортання УВТ-молока.

     Причинами  виникнення дефектів молока можуть  бути низька якість молока-сировини, порушення технології виготовлення, умов і термінів зберігання  та ін.

Молоко, отримане на протязі  семи днів після теління, називається  молозивом. Воно не витримує пастеризації, володіє підвищеною кислотністю і підвищеним вмістом альбуміну, глобуліну і солей. На переробку не використовується.

У транспортуванні і  зберіганні молока дотримуються санітарних правил перевезення та зберігання продукції, які особливо швидко псуються. Молоко перевозять в авторефрижераторах чи в автомашинах з ізотермічним кузовом. Допускається перевезення цього продукту відкритим автотранспортом за умови обов'язкового накриття ящиків брезентом або матеріалом, який замінює його.

     Отже можемо зробити висновки, що вживання людиною молока є корисне для її організму. Але перед тим, як його купувати ми повинні знати, що не всі підприємства дотримуються правил вказаних у ГОСТах.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Використана література

 

1. Сирохман І.В., Задорожний І.М., Пономарьов П.Х. «Товарознавство продовольчих товарів»: Підручник. 4-е вид., переробл. і доп. – Київ: Лібра, 2007. – 600 с.

 

2. ГорфутельІ.І, Кононова В.С., Крайнюков Д.Д. “Товароведення м’ясних, рибних, молочних й жирових товарів.- Москва: Економіка, 1988.

 

3. Варибрус В.И,Журавлева  М.Н. “Товароведение жиры, яйцо, мясо, рыба, концентраты.”- Москва, Экономика, 1971.

 

 

4. Справочник товароведа продовольственных товаров- В 2-х Т.  
   Т-2-Москва : Экономика,1995.