Стратегия для туристических агенств на примере Т.А. Робинзон

Група підприємств	Назви туристичних підприємств	Кількість туристичних підприємств	Обсяги продажу, тис. грн.	Частка у структурі продажу, %
“лідери”	“Конар” “Ветер странствий” “Магніт” “Ейрлайн-експрес” “Вояж”	7	52602,8	46,9
“середні”	“Пролісок” “Регатос-тур”	11	36125,1	32,26
“мікро-фірми”	“Аструм” “Корсар” “Офіс-тур”	54	23361,9	20,84
Всього по м. Дніпропетровськ		72	112089,8	100

 

Про збільшення іноземного туристичного потоку в Україну, що пояснюється підвищенням якості обслуговування іноземних туристів туристськими підприємствами та розробкою нових екскурсійних програм як то “Золотий трикутник України”, “Шляхами козаків”, “Таємниці замків та фортець”, свідчить і динаміка реалізованого попиту на туристичні послуги у 2011-2012 роках.

Отже, аналіз ринку  туристичних послуг України та м. Дніпропетровськ свідчить, що найбільшими темпами росту характеризується ринок в’їзного туризму. На основі цього можна зробити припущення щодо загострення конкурентної боротьби між підприємствами, які обрали його за цільовий сегмент діяльності. Ринки внутрішнього та виїзного туризму м. Дніпропетровська характеризуються стабільністю тенденцій розвитку і не представляють комерційного інтересу для туристських підприємств, що бажають розширити обсяги діяльності. Для дослідження конкурентоспроможної позиції підприємства “Робінзон” слід оцінити його реальні можливості. Тому наступним етапом роботи здійснимо аналіз позиціювання туристичної агенції “Робінзон”,  регіональному ринку туристичних послуг.

 

2.2. Сучасний стан туристичного агентства на регіональному ринку туристичних послуг

 

Для визначення позицій досліджуваного підприємства на туристичному ринку м. Дніпропетровська здійснимо аналіз середовища за наступними напрямами:

- оцінка ступеню конкурентної  боротьби в цілому по ринку  та по його сегментах внутрішнього, виїзного та в’їзного туризму;

- визначення цільового сегменту  для досліджуваного підприємства  за продуктом та споживачами;

- визначення найбільших конкурентів  туристичної агенції “Робінзон”  та їх головних конкурентних  переваг;

- порівняння маркетингових стратегій туристичних фірм-конкурентів на основі матриці бостонської консалтингової групи.

- оцінка стану конкурентної  боротьби ускладнюється тим, що  досить складно здійснювати аналіз  діяльності всіх конкурентів,  що діють на херсонському ринку. тому, визначивши три основні стратегічні групи туристських підприємств за обсягами реалізації послуг, аналіз конкуренції будемо здійснювати на рівні ринку функціонування досліджуваного підприємства.

Згідно вказаного  розподілу підприємств туристичного ринку м. Дніпропетровськ на стратегічні групи “лідерів”, “середніх” та “мікро-фірм”, у 2011 році туристична агенція “Вояж” знаходилась серед перших. Відповідно, її головними конкурентами виступають туристські підприємства – “лідери” “Конар”, “Ветерстранствий”, “Магніт”, “Ейрлайн-експрес”. Частка ринку, яку займають вказані підприємства, у 2011 році складала 46,9%, або 52602,8тис. грн. Визначення частки ринку кожного з туристських підприємств являє собою першочерговий показник динаміки конкуренції, особливо в теперішній стадії росту ринку. За її допомогою можна визначити, чи випереджає підприємство темпи росту ринку, відповідає їм, чи відстає від них.

Таблиця 2.3

Динаміка ринкових часток туристських підприємств  – “лідерів” на ринку туристичних  послуг м. Дніпропетровськ, 2011-2012 рр.

Назва туристичного підприємства	Обсяг реалізації послуг, тис. грн.			Частка ринку, %
	2007	2008	Темпросту, %	2007	2008	Темпросту, %
“Конар”	1007,9	1314,2	130,3	2,72	2,16	79,4
“Вояж”	796,6	1243,0	156	1,37	2,26	126,9
“Ейрлайн-експрес”	698,2	1003,2	143,7	1,32	2,09	120,1
“Магніт”	645,2	1102,5	170,8	1,29	2,11	114,2
“Ветерстранствий”	785,9	978,6	124,5	1,34	1,98	110,4
“Кий Авіа”	812,1	1320,9	162,7	2,68	3,06	123,5
Всього по групі	4745,9	11708,3	148	11,02	13,66	112,4

 

Як видно з табл.2.3, незважаючи на те, що частка групи “лідерів” на туристичному ринку м. Дніпропетровськ зменшилась на 9,1%, відповідний обсяг реалізації послуг даних підприємств у 2012 р. зріс на 6962,4 тис. грн., що в 1,39 разів більше рівня попереднього року. Стрімкий стрибок з групи “середніх” туристських підприємств, в якій “Робінзон” знаходилось у 2011 році, реалізувавши послуг на суму, меншу за 1000 тис. грн. (796, 6 тис. грн.). Однак, як і раніше, найбільшу частку ринку займає туроператор “Кий Авіа” – 2,68% у 2011 р. та 3,06% у 2012 р. Отже, “почесний п’єдестал” серед лідерів туристичного ринку м. Дніпропетровськ за ринковими частками займають “Кий Авіа” (3,06%), “Вояж” (2,26%) і “Конар” (2,16%).

Однак, аналіз основних фінансово-економічних  показників тур агенції “Робінзон” показує, що за останні два роки серед обсягу реалізації наданих послуг значну частку становлять туристичні послуги, надані іноземним туристам. Тому при дослідженні стану конкуренції на цільовому ринку для туристичної агенції “Робінзон” таким слід вважати ринок іноземного туризму, а основними конкурентами – туристські підприємства, що пропонують споживачам аналогічні послуги за майже аналогічними цінами: “Кий Авіа”, “Конар”, “Ветер Странствий”, “Супутник”, “Полі Тревел” та ін.

Враховуючи те, що ринок іноземного туризму м. Херсона інтенсивних темпів росту набув лише у 2011 р. (про що свідчить результати дослідження, наведені у), а боротьба за частку ринку на стадії його росту окупається, то можна дійти до висновку, що рівень конкуренції на даному ринку постійно зростає. Так, на ринку в’їзного туризму м. Дніпропетровськ показник концентрації у 2011 р. склав 36%. Тут найбільшу частину ринку контролювали підприємства “Кий Авіа” (1,66%), “Конар” (1,6%), “Ветер Странствий” (1,49%) та “Полі Тревел” (1,48%).

Туристична  агенція “Робінзон” з 1% часткою  ринку займала лише 7 місце. Однак  у 2012 р. ситуація різко змінилася: в  лідери ринку в’їзного туризму вийшла “Робінзон”, займаючи на ньому 2,62%. Друге місце, як і раніше, належить “Конар” (2,38%), а на третє місце змістилося туристичне агентство “Полі Тревел” (2,36%). Прорив у завоюванні даного сегменту ринку є результатом правильно обраної стратегії: ринок в’їзного туризму характеризується низьким рівнем освоєння, і водночас високими темпами розширення. Взаємовідносин підприємств на стадії становлення ринку подібні до поведінки конкуруючих живих істот при виявлення новогомісця мешкання.

Підприємство, яке нарощує свою присутність на ринку швидше за всіх та утримує домінуючу позицію шляхом впровадження нових моделей, що заповнюють різні ніші, стає переможцем. Так, “Робінзон”, інтенсивно розширюючи свою пропозицію для іноземних туристів шляхом розробки нових, незвичних для широкого загалу турів по Україні, збільшила обсяги продажу за 2011-2012 рр. майже в чотири рази.

При цьому слід мати на увазі, що дані висновки є лише тезисними рекомендаціями для підприємств, що потрапили у той чи інший  квадрант матриці. Значним недоліком моделі є те, що конкурентне становище досліджуваних підприємств оцінюється лише за двома критеріями. Інші фактори, наприклад якість, витрати на маркетинг та інтенсивність інвестицій, залишаються поза увагою; застосовуючи матрицю з чотирьох квадрантів, неможливо оцінити підприємства, які знаходяться в середній позиції, а на практиці саме це є необхідним. Щоправда, аналіз вказаних показників конкурентоспроможності підприємства практично є неможливим, оскільки їх кількісне визначення утруднене. При використанні їх приближених значень існує велика ймовірність отримання недостовірних результатів дослідження ринку.

Тому доцільно здійснити аналіз конкурентоспроможного  стану туристичної агенції “Робінзон” та її головних конкурентів за показником базової ціни. Такою вважають ціну туристичного продукту з фіксованим набором послуг стандартної якості, яка пропонується у прайс-листі продавця, встановлюється за участю чи без участі посередника і включає найнеобхідніші основні послуги: розміщення, харчування, транспортне обслуговування та страхування. Крім цього, для забезпечення співставності у порівнянні цін конкурентів, необхідно встановити однакові функціональні характеристики туристичного продукту: тривалість поїздки, класність засобів розміщення туристів, відстань транспортування, вид транспорту тощо.

Отже, аналіз ринку  туристичних послуг м. Дніпропетровська показав, що досліджуване підприємство займає відносно сталі позиції на ринку в’їзного туризму, який для  нього є цільовим. У 2011 р. туристична агенція займала найбільшу частку ринку, причому темп її зростання перевищував загальний темп росту ринку. Однак, аналіз основних показників конкурентоспроможності його туристичного продукту та обслуговування туристів свідчить про недостатнє приділення уваги підприємством ціновій політиці.

 

2.3. Основні фактори, які стримують розвиток туризму в Україні

 

Україна, незважаючи на свій високий туристичний потенціал, займає незначне місце на світовому  туристичному ринку. На її частку припадає близько 1% світового туристичного потоку.

Реалізація  туристичного потенціалу в Україні  стримується низкою проблем, характерних  майже для кожного регіону: інфраструктура, кадри, маркетинг, підприємницьке середовище, законодавство. У українських регіонах спостерігається гостра нестача  якісної готельної інфраструктури та розважальної інфраструктури. Для багатьох регіонів існує проблема транспортної доступності туристичних центрів. Низький рівень бюджетних витрат на галузь обмежує просування туристичних можливостей України в цілому та її регіонів на світовому ринку. Існує високий дефіцит кваліфікованого персоналу, здатного запропонувати якісне обслуговування туриста, не створено ефективне законодавство для залучення приватних інвестицій в галузь, в багатьох регіонах не створена підприємницьке середовище, яка необхідна для розвитку туристичної галузі.

За оцінками фахівців СОТ, потенційні можливості України  дозволяють при відповідному рівні  розвитку туристської інфраструктури приймати до 40 млн. іноземних туристів на рік, однак на сьогоднішній день кількість приїжджають в Україну іноземних гостей c діловими, туристичними та приватними цілями не відповідає її туристського потенціалу.

Основними факторами, що стримують розвиток в’їзного туризму  в Україні, в даний час є:

- образ України  як країни, несприятливої для туризму, що створюється як закордонними, так і вітчизняними засобами масової інформації;

- несприятливий  для туристських відвідувань  в країну візовий режим, що  полягає в завищеної вартості  віз, тривалих термінах їх видачі  та інших консульських правилах, які ускладнюють відвідання України іноземними туристами, часто приймають рішення про поїздку на короткий час за кілька днів до намічуваної дати виїзду;

- нерозвинена  туристська інфраструктура, високий  моральний і фізичний знос  існуючої матеріальної бази, мала кількість готельних засобів розміщення туристичного класу (3 зірки);

- відсутність  сприятливого податкового режиму  для інвестицій у засоби розміщення  туристів та іншу туристичну  інфраструктуру;

- відсутність  за кордоном державної некомерційної  реклами туристичних можливостей країни, у тому числі за допомогою діяльності фінансованих державою загранпредставітельств з туризму;

- невисока якість обслуговування у всіх секторах туристської індустрії;

- невідповідність ціни і якості розміщення в готелях.

Реалізація  що стоять перед галуззю завдань  пов’язана з необхідністю вирішення  питання про виділення витрат на туризм як окремий розділ до бюджетної  класифікації. Більшість держав, усвідомлюючи важливість розвитку туристської індустрії  для своїх країн, щорічно виділяють значні бюджетні кошти, що витрачаються національними туристичними адміністраціями на просування туристичного продукту  розробку маркетингових стратегій, рекламу туристичних можливостей країни, інвестування в розвиток туристичної інфраструктури та ін

Так, наприклад, не дивлячись на лідируючі світові  позиції в розвитку туризму, бюджет, що виділяється Францією та Іспанією на туризм, становить, відповідно, 58 і 147 млн. дол США, Ізраїлю – 203 млн. дол  США, Китаю – 68 млн. дол. США. При цьому  частка витрат на рекламу в бюджетах туристських адміністрацій складає від 48.7% в Іспанії до 99% у Франції.

Необхідність  асигнувань з федерального бюджету  продиктована, перш за все, потребою в  забезпеченні участі держави у формуванні і просуванні національного туристичного продукту, в тому числі проведення маркетингових досліджень, рекламно-інформаційної діяльності, участі в організації та проведенні міжнародних туристичних виставок, конференцій, семінарів, організації міжнародного співробітництва, формування базового пакету інвестиційних проектів у галузі розвитку туристичної інфраструктури та ін.