Стратегия для туристических агенств на примере Т.А. Робинзон

Реалізація  що стоять перед галуззю завдань  дозволить значно збільшити потік  іноземних туристів до України і  приплив валютних надходжень в економіку  країни, а також забезпечити, з одного боку, зростання податкових відрахувань до бюджетів різних рівнів, а з іншого боку, враховуючи значний мультиплікативний ефект туризму, розвиток суміжних галузей економіки та підвищення зайнятості населення.

В цілому, прийняття  даної концепції за основу з метою реалізації державної політики в галузі розвитку туризму буде сприяти підвищенню рівня економічного розвитку країни, добробуту населення і зміцнення міжнародного становища України як невід’ємної складової світового ринку.

Всі стримуючі розвиток індустрії туризму фактори можна об’єднати в кілька основних груп.

1. Економіко-географічні.  До цієї групи факторів відносяться  низька щільність населення і  слабка освоєність території,  відносно невисока щільність  дорожньої мережі.

2. Екологічні. Це відносно низька стійкість ландшафтів до рекреаційних навантажень, наявність селі-і лавинонебезпечних ділянок у гірничних районах, а також необхідність охорони унікальної екосистеми і обмеження масового доступу туристів на особливо охоронювані території.

3. Інфраструктурні.  Стримуючими факторами є і  низька комфортність житла, слабкий  розвиток сфери (в деяких місцях  повна відсутність) комунальних  послуг і засобів зв’язку,  відсутність очисних споруд, мала  кількість готелів середнього  класу. Тільки 10% готельного фонду можна віднести до класу люкс. У таких умовах туристи, особливо іноземні, позбавлені елементарних і звичних для них зручностей. Що стосується готелів високого класу, то в Україні до цих пір невелика кількість готелів найвищої категорії (п’ятизіркових). Поки що невисоко якість дорожньої мережі і низька комфортність транспортних послуг. Незадовільний стан інфраструктури не дозволяє повною мірою використовувати рекреаційний потенціал території. У першу чергу це відноситься до зимових видів туризму.

4. Інституційні. Стримує розвиток туризму наявність  адміністративно-чиновницьких бар’єрів (тривале оформлення документів, відсутність необхідної для туристів  інформації, незручний графік роботи  інфраструктурних і візових організацій  і т.д.), а також невирішеність організаційно-правових питань, в тому числі питань відведення земель, низька зацікавленість влади у розвитку туристського бізнесу, застаріла нормативно-правова база, слабке забезпечення безпеки туристів.

Сюди ж можна  віднести слабку готовність місцевого населення до обслуговування туристів, непрозорість туристського бізнесу, недолік висококваліфікованого персоналу в сфері туризму і слабку підготовку кадрів.

5. Соціально-економічні. Попит на туристські послуги  залежить не тільки від потенціалу  території, але і від рівня життя населення. Низька платоспроможність обмежує можливість подорожей, змушує багатьох мешканців проводити свою відпустку вдома і на дачі.

6. Якість і  культура обслуговування. В країні  поки ще низька культура гостинності  і висока вартість послуг, яка не відповідає їх якості (в порівнянні з міжнародними стандартами). Персонал турагентств і візових служб недостатньо уважний до запитів клієнтів, є випадки тяганини з оформленням документів, затримки в подачі транспорту, поїздки не завжди комфортні.

 

2.4. Перспективи  розвитку туризму

 

Криза не тільки не є перешкодою, але й створює  сприятливі можливості для підйому  туристичної галузі та виведення  її на якісно новий рівень.

Основними сприятливими факторами розвитку туризму в  умовах кризи є:

- Підвищення  уваги населення до відпочинку  усередині країни в період  кризи. Для регіонів це в  першу чергу можливість залучення  додаткового туристичного потоку  за рахунок активного маркетингу  регіону та інших заходів підтримки  галузі (надання пільгових умов для підприємництва, інформаційної підтримки компаній і т.п.)

- Відкладений  на 2-3 роки попит, зниження цін  на створення та просування  туристичного продукту. Розробка  концепцій і розвиток існуючих  і нових курортних центрів,  виведення їх на рівень, який можна порівняти зі світовими аналогами можуть бути здійснені з меншими витратами регіональних бюджетів. У інвесторів є можливість створення ліквідних і затребуваних після кризи продуктів.

- Висока вплив  туристичної галузі на соціально-економічний  розвиток регіонів у період і після кризи. Для регіонів це означає можливість залучення державних інвестицій у проекти, пов'язані з розвитком туризму. Для приватних інвесторів – це можливість отримання пільгових умов на ведення бізнесу.

Для розкриття  потенціалу туристичної галузі регіональним адміністраціям необхідно реалізувати цілий комплекс заходів:

- Забезпечити  наявність конкурентоспроможної  концепції розвитку туризму в  регіоні (багато українських регіонів  сьогодні або взагалі не мають  стратегічної концепції розвитку туризму, або їх стратегії характеризуються неглибоким рівнем опрацювання).

- Виявити інші  проблеми, не пов’язані з інфраструктурою,  які стримують розвиток туризму  в регіоні (нестача кадрів, бар'єри  для розвитку малого підприємництва, інше)

- Розробити майстер-план, план маркетингу та комплекс заходів по залученню приватних і державних інвестицій, забезпечити управління реалізацією вибраної стратегії і розвитком туризму в регіоні

-  Забезпечити  просування регіону на ринку.

Згідно з  кращою практиці (наприклад, з досвіду розвитку туризму в Хорватії, Чорногорії, Іспанії) розробка стратегічної концепції розвитку туризму повинна включати наступні дії:

- Визначення  потенційного обсягу туристичного  потоку і його структури, виділення  цільових клієнтських групп;

- Визначення  структури та змісту пропозиції  туристичного продукту з урахуванням  потреб цільової групи споживачів  і можливостей регіону;

- Формування  туристичного продукту для цільових  клієнтських груп: з урахуванням  планованого обсягу і структури  туристичного потоку визначення потреби в створенні різних типів туристичної та базової інфраструктури, сфери послуг.

Низька інвестиційна і туристична привабливість багатьох українських регіонів пов’язана  з тим, що ці регіони сьогодні або  взагалі не мають стратегічної концепції розвитку туризму, або їх стратегії характеризуються неглибоким рівнем опрацьовування. Регіони стихійно освоюють території, призначені для розвитку туристичної діяльності. У керівництва регіонів немає розуміння потенціалу туристичних прибуттів та їх впливу на розвиток економіки регіону. У багатьох випадках відсутня стратегія, техніко-економічне обгрунтування, цілісний і професійно розроблений план, що дозволяє інвесторам оцінити привабливість і ризики інвестицій в територію.

Українский  ринок туризму складає поки що близько 2-3% світового, але розвивається і буде розвиватися в 3-4 рази більшими темпами з приростом обігу близько 2-3 млрд. дол на рік.

Через безліч проблем  з туристичною інфраструктурою  України поки що не може вийти в  безумовні лідери світового туризму в найближчі десять років. Однак, за прогнозами Всесвітньої ради з туризму та подорожей (WTTC), ринок країни буде бурхливо розвиватися і в 2006-2014 роках Україна вийде на друге місце в світі з інвестицій.

За даними Всесвітньої  туристської організації до 2020 року приїзд до України стане одним із самих популярних туристичних напрямків, а українці стануть найактивнішими мандрівниками.  Це буде сприяти розвитку внутрішнього туризму та поліпшення балансу експортно-імпортних операцій за статтею “туризм”.

Слід зазначити, що за сукупністю об’єктивних причин (наявність платоспроможного попиту, обмеження можливості виїзду за кордон значної частини, у тому числі  і платоспроможного, населення) послугами  виїзного туризму можуть користуватися  не більше 1,5% загальної чисельності населення України. Тому в даний час для забезпечення конституційного права громадян на відпочинок і вирішення завдань оздоровлення нації все більшого значення набуває внутрішній туризм.

Потенціал туризму  в України високо оцінюється західними експертами. Всесвітня Рада з подорожей і туризму склав вищу лігу туристських країн світу в 2004 році і в перспективі на 2014 рік Україна увійшла до першої десятки найбільш перспективних країн. Оцінки прибутковості від туризму також досить високі – 7-8 млрд. доларів.

Україна в 1990 році за часткою у світовому туристичному потоці займала 23-е місце, в 1999 році перемістилася на 15-е місце, до 2020 року, за прогнозом СОТ, буде займати 9-е місце у світі як по в'їзду, так і по виїзду .

Високими темпами будуть розвиватися також інфраструктура туризму.

Найбільш динамічне  зростання прогнозується для  індустрії транспортного обслуговування туристів, зокрема для авіаційного  транспорту.

 

2.5. Визначення основних положень діючої маркетингової стратегії туристичного агентства “Робінзон” та оцінка її ефективності

 

Аналіз ефективності маркетингової стратегії туристичної  агенції “Робінзон” доцільно здійснювати  у розрізі часткових стратегій  за основними елементами комплексу  маркетингу: продуктової, цінової, збутової та комунікаційної.

Продуктова  стратегія підприємства, що передбачає розробку туристського продукту, який в найбільшому ступені відповідає потребам туристів, була розроблена з  урахуванням всіх вимог. Незважаючи на достатню насиченість ринку туристичних послуг м. Дніпропетровськ програма агенції розроблена на основі оптимізації структури пропозиції з урахуванням життєвого циклу тур продуктів. Це дозволяє підприємству гарантувати відносно стабільні умови для забезпечення обсягів реалізації, покриття витрат та рівня прибутку.

Так, основну групу туристичних продуктів “Робінзон”, що приносять підприємству основний прибуток і знаходяться у стадії зростання, складають класичні програми турів для іноземних туристів:

- Золотий трикутник України (Дніпропетровськ – Київ – Львів – Одеса – Херсон), 11 днів;

- Київська Русь (Дніпропетровськ – Київ – Чернігів – Новгород-Сіверський – Херсон), 6 Днів;

- Шляхами козацької слави (Херсон – Київ – Черкаси – Дніпропетровськ – Запоріжжя – Херсон), 7 днів;

- Заповіт (відвідання Шевченкових місць) (Дніпропетровськ Київ – Моринці – Канів – Херсон), 5 днів;

- Українські сувеніри (Дніпропетровськ – Київ – Полтава – Решетилівка –Опішня – Петриківка – Херсон), 9 днів;

- Святі місця Тавриди (Херсон – Феодосія – Старий Крим – Алушта – Ялта – Севастополь – Херсон), 11 днів;

- Таємниці українських монастирів – щоденні екскурсії з Херсону, 6 днів;

- До Чорного моря (Дніпропетровськ – Одеса – Ялта – Херсон), 12 днів;

- Чарівні Карпати (Дніпропетровськ – Ужгород – Івано-Франківськ – Чернівці – Львів – Херсон), 10 днів;

- Буковина – Європа у мініатюрі (Дніпропетровськ – Чернівці – Херсон), 10 днів.

- Південна казка (Дніпропетровськ – Одеса – Ялта – Сімферополь –Севастополь – Херсон), 13 днів;

- Східна Україна (Дніпропетровськ – Харків – Донецьк – Дніпропетровськ – Херсон), 9 днів.

Ці продукти користуються дедалі зростаючим попитом, про що свідчать показники обсягів  реалізації послуг. Прибутки від екскурсійного  обслуговування іноземних туристів характеризуються зростаючими темпами, що зацікавлює конкурентів. Туристичні агентства “Кий Авіа”, “Конар” та “Полі Тревел”,  у    2012 р. також почали пропонувати одноденні екскурсійні програми “вихідного дня”, але лише по м. Дніпропетровськ.

Основна група  туристичних продуктів у загальному обсязі пропозиції складає близько 80-85%, що є найоптимальнішим. Підтримуюча група продуктів ТА “Робінзон”, яку складають програми обслуговування вітчизняних туристів в Україні, у 2012 р. займає близько 13% обсягу пропозиції. За 2011 р. швидкість зростання обсягів реалізації путівок у санаторно-курортні та оздоровчі заклади України зменшилась, хоча у сезонний період перевищувала темпи росту продажу турів для іноземних туристів.

У структурі  продуктового ряду досліджуваного підприємства присутні і продукти, темпи продажу  яких характерні для стадії спаду. Організація  зарубіжного туризму починаючи  з 2011 р. займає другорядне місце серед  ліцензованих видів діяльності підприємства, що пояснюється перенасиченістю ринку виїзного туризму та невисокими рівнями прибутковості.

Розуміючи об’єктивну необхідність розробки нових продуктів  в умовах швидких змін у вподобаннях, технології та стану конкуренції, туристична агенція активно займається розширенням структури власної пропозиції, впроваджуючи туристичні послуги-новинки. Відносно новим продуктом підприємства можна вважати програми турів для іноземців “Мисливство в Україні”. Дані тури знаходяться на тривалій стадії зародження, яка характеризується повільними темпами збуту, відсутністю прибутку та високими рекламними затратами. Однак відчутне зростання позитивного інтересу іноземців внаслідок раціонально організованої та проведеної рекламно-пропагандистської кампанії дає шанси вважати ці напрямки перспективними.