Автор работы: Пользователь скрыл имя, 03 Ноября 2013 в 20:33, курсовая работа
Однак на утримання автотранспортних засобів у технічно справному стані, що забезпечує ефективний транспортній процес, галузь має великі ресурсні витрати. Так, ускладнення консткуркції автомобілів спричинює збільшення обсягу робіт на технічному обслуговуванні і ремонті, зростання затрат на забезпечення роботоздатності. Збільшення кількості автомобілів на дорогах країни веде до забрудненні навколишнього середовища відпрацьованими газами, а зниження токсичності відпрацьованих газів значною мірою забезпечується справністю системи живлення і запалювання та рівнем технології технічного обслуговування, засобів і методів діагностування цих систем.
ВСТУП
1.ДОСЛІДЖЕННЯ ТРАНСПОРТНОГО ПРОЦЕСУ
ПЕРЕВЕЗЕНЬ
1.1 Аналіз існуючої організації перевезень вантажу та виконання техніко-експлуатаційних показників по АТП
1.2 Факторне дослідження продуктивності автомобілів
1.3 Заходи по удосконаленню транспортного процесу
2.СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ТРАНСПОРТНИХ ЗВ’ЯЗКІВ
2.1Характеристика вантажу, вантажовідправників та вантажоодержувачів
2.2 Картограма вантажопотоків
3.ВИБІР РУХОМОГО СКЛАДУ
3.1Вибір спеціалізації та оптимальної вантажопідйомності рухомого складу
3.2Технічна характеристика автомобіля
4. МАРШРУТИЗАЦІЯ ПЕРЕВЕЗЕНЬ
4.1 Формування раціональної маршрутної мережі перевезення вантажів в внутрішньому сполученні методом найкоротшої звязуючої мережі.
4.2 Вибір маршрутів руху автомобілів
4.3 Експлуатаційні показники використання рухомого складу
5.ОРГАНІЗАЦІЯ ТА МЕХАНІЗАЦІЯ
НАВАНТАЖУВАЛЬНО – РОЗВАНТАЖУВАЛЬНИХ РОБІТ
5.1. Транспортно-технологічна схема перевезень
5.2.Особливості організації роботи навантажувально- розвантажувальних засобів
6. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ПЕРЕВЕЗЕНЬ
6.1. Визначення доходів
6.2. Визначення затрат
6.3.Загальний прибуток
6.4. Економічний ефект перевезень
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Назва вантажу |
Вантажовід- правник |
Вантажоодер-жувач |
Відстані перевезень км |
Обсяг перевезень т |
Вантажообіг Т/км |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
Мін. вода |
Завод |
Маг. Берізка |
5,8 |
1,20 |
6,96 |
Мін. вода |
Завод |
Маг. Сільпо |
13,3 |
0,80 |
10,64 |
Мін. вода |
Завод |
Маг. Гном |
2,6 |
1,10 |
2,90 |
Мін. вода |
Завод |
Маг.№36 |
13,0 |
1,00 |
13,00 |
Мін. вода |
Завод |
Маг.Велика кишеня |
8,3 |
0,65 |
5,40 |
Мін. вода |
Завод |
Маг. Фора |
9,4 |
0,90 |
8,46 |
Мін. вода |
Завод |
Маг.№16 |
7,4 |
0,80 |
5,92 |
Мін. вода |
Завод |
Маг.Фуршет |
13,0 |
0,75 |
9,75 |
Мін. вода |
Завод |
Маг.Світанок |
11,1 |
0,70 |
7,77 |
Мін. вода |
Завод |
Маг.Віта |
16,7 |
0,95 |
15,87 |
Мін. вода |
Завод |
Столова № 5 |
10,7 |
0,60 |
6,42 |
Мін. вода |
Завод |
Маг.Основа |
13,9 |
0,50 |
6,95 |
Мін. вода |
Завод |
Маг.Петрович |
18,4 |
1,05 |
19,32 |
Мін. вода |
Завод |
Маг.Срібний |
17,5 |
0,40 |
7,00 |
Мін. вода |
Завод |
Маг.№12 |
19,8 |
0,30 |
5,94 |
Мін. вода |
Завод |
Маг.Славутич |
19,8 |
1,15 |
22,77 |
Мін. вода |
Завод |
Маг.Сільпо.. |
23,2 |
0,20 |
4,64 |
Мін. вода |
Завод |
Маг.№5 |
21,5 |
1,25 |
26,88 |
Ситуаційний план
3.Вибір рухомого складу
3.1 Вибір спеціалізації
та оптимальної
3.2 Технічна характеристика автомобіля
Колісна формула ..............................
передніх коліс ..............................
Допустима повна масса автомобіля, кг ..............................
передніх коліс ..............................
Внутрішні розміри платформи, мм:
Максимальна швидкість, км/ч
..............................
Двигун:
Модель ..............................
Зчеплення:
Однодискове.
П’ятиступнева
Передаточні числа коробки
передач:
третьої ..............................
Синхронізатор на II, III, IV, V передачах.
Карданна передача:
Два карданні вала з трьома шарнірами, скользящим шліцевим з’єднанням та проміжною опорою. Шарніри на игольчатих підшипниках.
Рульове управління:
Рульовий механізм з встроєним гідропідсилювачем. Робоча пара - гвинт з гайкою на циркулюючих шариках та рейка із зубчатим сектором. Насос гідропідсилювача НШ-10, поставляється з дизелем Д-245.12С ММЗ. Колонка рульового управления із запорним противоугонним устройством.
Тормозна система:
Тормозні механізми:
4. МАРШРУТИЗАЦІЯ ПЕРЕВЕЗЕНЬ
4.1 Формування раціональної маршрутної мережі перевезення вантажів в внутрішньому сполученні методом найкоротшої звязуючої мережі
Методика розрахунку НЗМ:
1.Визначаємо відстань між
2. Визначаємо ланки найкоротшої зв’язуючої мережі і дані заносимо в таблицю
Таблиця 3.2
Визначення НЗМ
В2 |
В3 |
В4 |
В5 |
В6 |
В7 |
В8 |
В9 |
В10 |
В11 |
В12 |
В13 |
В14 |
В15 |
В16 |
В17 |
В18 |
А | |
І |
18,2 (1) |
8,1 (1) |
18,3 (1) |
5,9 (1) |
15,2 (1) |
7,8 (1) |
18,7 (1) |
10,7(1) |
22,3 (1) |
13,2(1) |
15,6(1) |
23,9(1) |
18,3 (1) |
24,4 (1) |
20,9 (1) |
27,9 (1) |
27,9 (1) |
5,9 (1) |
ІІ |
13,3 (А) |
2,6 (А) |
13,0 (А) |
5,9 (1) |
9,4 (А) |
7,4 (А) |
13,0 (А) |
10,7 (1) |
16,7 (А) |
10,7 (А) |
13,9 (А) |
18,4 (А) |
17,5 (А) |
19,8 (А) |
19,8 (А) |
23,2 (А) |
21,5 (А) |
|
ІІІ |
10,8 (3) |
10,4 (3) |
5,9 (1) |
7,4 (3) |
7,4 (А) |
11,1 (3) |
10,7 (1) |
14,8 (3) |
10,7 (А) |
13,9 (А) |
16,6 (А) |
17,5 (А) |
18,9 (3) |
19,8 (А) |
22,2 (3) |
21,5 (А) |
||
IV |
10,8 (3) |
10,4 (3) |
7,4 (3) |
3,3 (5) |
11,1 (3) |
5,2 (5) |
14,8 (3) |
9,4 (5) |
10,7 (5) |
16,6 (А) |
13,0 (5) |
18,9 (3) |
15,6 (5) |
22,2 (3) |
18,3 (5) |
|||
V |
10,8 (3) |
10,4 (3) |
7,4 (3) |
11,1 (3) |
3,7 (7) |
14,8 (3) |
5,9 (7) |
7,8 (7) |
16,6 (А) |
10,7 (7) |
18,3 (7) |
13,2 (7) |
21,9 (7) |
15,6 (7) |
||||
VI |
10,8 (3) |
10,4 (3) |
7,4 (3) |
11,1 (3) |
14,8 (3) |
5,9 (7) |
5,9 (9) |
16,6 (А) |
7,8 (9) |
18,3 (7) |
10,4 (9) |
21,9 (7) |
13,2 (9) |
|||||
VII |
10,8 (3) |
10,4 (3) |
7,4 (3) |
11,1 (3) |
12,1 (11) |
3,6 (11) |
15,8 (11) |
7,3 (11) |
12,9 (11) |
9,3 (11) |
16,6 (11) |
10,7 (11) |
||||||
VIII |
10,8 (3) |
10,4 (3) |
7,4 (3) |
11,1 (3) |
12,1 (11) |
15,8 (11) |
3,7 (12) |
12,9 (11) |
5,9 (12) |
16,6 (11) |
7,8 (12) |
|||||||
IX |
10,8 (3) |
10,4 (3) |
7,4 (3) |
11,1 (3) |
12,1 (11) |
15,8 (11) |
12,9 (11) |
2,6 (14) |
16,6 (11) |
5,9 (14) |
||||||||
X |
10,8 (3) |
10,4 (3) |
7,4 (3) |
11,1 (3) |
12,1 (11) |
15,8 (11) |
12,9 (11) |
16,6 (11) |
3,7 (16) |
|||||||||
XI |
10,8 (3) |
10,4 (3) |
7,4 (3) |
11,1 (3) |
12,1 (11) |
15,8 (11) |
12,9 (11) |
3,7 (18) |
||||||||||
XII |
10,8 (3) |
10,4 (3) |
7,4 (3) |
11,1 (3) |
10,7 (17) |
8,3 (17) |
3,6 (17) |
|||||||||||
XIII |
10,8 (3) |
10,4 (3) |
7,4 (3) |
10,7 (15) |
9,4 (15) |
7,4 (15) |
||||||||||||
XIV |
9,5 (6) |
7,4 (6) |
3,6 (6) |
7,3 (6) |
7,4 (15) |
|||||||||||||
XV |
9,5 (6) |
7,4 (6) |
3,7 (8) |
5,9 (8) |
||||||||||||||
XVI |
9,5 (6) |
7,4 (6) |
2,6 (10) |
|||||||||||||||
XVII |
9,5 (6) |
7,4 (6) |
||||||||||||||||
XVIII |
2,6 (4) |
Таблиця 3.3
Ланки найкоротшої зв’язуючої мережі
Ланки НЗМ |
Відстань, км |
А – 1 |
5,8 |
3 – А |
2,6 |
5 – 1 |
5,9 |
7 – 5 |
3,3 |
9 – 7 |
3,7 |
11 – 7 |
5,9 |
12 – 11 |
3,6 |
14 – 12 |
3,7 |
16 – 14 |
2,6 |
18 – 16 |
3,7 |
17 – 18 |
3,7 |
15 – 17 |
3,6 |
6 – 3 |
7,4 |
8 – 6 |
3,6 |
10 – 8 |
3,7 |
13 – 10 |
2,6 |
4 – 6 |
7,4 |
2 – 4 |
2,6 |
4.2 Вибір маршрутів руху автомобілів
Задача визначення раціонального маршруту завезення вантажів ґрунтується на класичній математичній задачі визначення кільцевого маршруту, що проходить через кілька пунктів, за умови, що кожний пункт відвідується лише раз і кінцевий пункт співпадає із початковим. Оптимальним називають маршрут, на якому залежно від поставленої мети досягаються мінімальні затрати часу на доставку вантажу.
Вибір розвізних маршрутів виконують з використанням НЗМ.
Доцільність вибору одного з двох варіантів розвізних маршрутів визначають за сумарними пробігами автомобілів. Послідовність об’їзду пунктів завозу, зазначених у маршрутах, перевіряємо методом підсумовування по стовпцях.
З використанням НЗМ
І варіант
Маршрути |
Обсяг перевезень, т |
Довжина маршруту, км |
А-В3-В1-В4-А |
2,9 |
42 |
A-В6-В8-В10-А |
2,6 |
33,4 |
А-В13-В15-В17-В18-А |
2,8 |
66,5 |
А-В1-В5-В9-В7-А |
3,35 |
20,6 |
А-В11-В12-В14-В15-А |
2,65 |
53,5 |
∑ |
14,3 |
216 |
ІІ варіант
Маршрути |
Обсяг перевезень, т |
Довжина маршруту, км |
А-В1 -В5- В3-А |
2,95 |
25 |
А-В7- В9-В11-В12-В14-А |
3 |
41,8 |
А-В16-В18-В17-В15-А |
2,9 |
62,5 |
А-В2-В4-В6-А |
2,7 |
32,7 |
А-В8 -В10-В13-А |
2,75 |
37,7 |
∑ |
14,3 |
199,7 |
Оскільки 199,7 км ≤ 216 км , то обираємо другий варіант маршрутної мережі.
В вибраному варіанті маршрутної мережі методом додавання в стовпчик визначаємо порядок об’їзду пунктів кожного маршруту.
Розрахуємо почерговість пунктів завозу:
Для маршруту А–В1 –В5– В3–А визначимо порядок об’їзду пунктів:
В1 |
В3 |
В5 |
А | |
В1 |
- |
8,1 |
5,9 |
5,8 |
В3 |
8,1 |
- |
10,7 |
2,6 |
В5 |
5,9 |
10,7 |
- |
8,3 |
А |
5,8 |
2,6 |
8,3 |
- |
∑ |
19,8 І |
21,4 ІІ |
24,9 ІІІ |
16,7 |
А – В3 – В5 – А
∆lA-1 = lA-1 + l1-3 – lA-3 = 5,3 + 8,1 – 2,6 = 11,3
∆l3-1 = l3-1 + l1-5 – l3-5 = 8,1 + 5,9 – 10,7 = 3,3*
∆l5 - А = l5-1 + l1-А – l5-А = 5,9 + 5,8– 8,3 = 3,4
Отже порядок об’їзду пунктів такий: А – В3 – В1 –В5–А