Время отдыха

Працівники, вибрані до складу виборних профспілкових органів  підприємств, установ, організацій, мають  право на додаткову відпустку  тривалістю до 6 календарних днів зі збереженням заробітної плати за рахунок роботодавця на час профспілкового навчання (частина сьома ст. 41 Закону "Про професійні союзи, їх правах і гарантіях діяльності").

Жінці, що працює, що й має  двох або більш дітей у віці до 15 років, або дитину інваліда, або, що всиновила дитину, самотньої матері, батькові, що виховує дитину без  матері (у тому числі й у випадку  тривалого знаходження матері в  лікувальному закладі), а також особі, що узяв дитину під опіку, надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 7 календарних днів без обліку святкових і неробочих днів. При наявності декількох підстав для надання цієї відпустки його загальна тривалість не може перевищувати 14 календарних днів (ст. 19 Закону "Про відпустки)

У випадку звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація  за всі невикористані їм дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки  працівникам, що мають дітей - ст. 24 Закону "Про відпустки". Тобто  право  на таку відпустку й виплату грошової компенсації за нього у випадку  звільнення не втрачається.

2.4 Творча відпустка

Право на творчу відпустку  мають працівники підприємств, установ, організацій незалежно від форми  власності по основному місці  роботи. Творча відпустка у Слов`янському депо Донецької залізниці надається для завершення дисертації на здобуття наукового ступеня доктора або кандидата наук, а також для написання підручника, монографії, довідника або іншої наукової праці.

Творча відпустка для  завершення кандидатської дисертації надається тривалістю до трьох місяців, докторської - до шести.

У Слов`янському депо Донецької залізниці Підставою для надання творчої відпустки для завершення дисертації є заява працівника й рекомендація про доцільність надання творчої відпустки наукової ради центрального органу виконавчої влади або ради вищого навчального закладу ІІІ- ІV рівнів акредитації або науково-дослідницького інституту відповідного профілю.

Для одержання творчої  відпустки з метою завершення роботи над дисертацією особа, що бажає одержати вчений ступінь, повинне зробити наукову доповідь на засіданні кафедри, відділу або лабораторії, де вона проводить наукову працю. За результатами доповіді дається мотивований висновок з обґрунтуванням тривалості відпустки.

Творча відпустка для  написання підручника або наукової праці тривалістю до трьох місяців  надається на підставі заяви працівника й довідки видавництва про  включення підручника або наукової праці в план видавництва на поточний рік.

Оскільки останнім часом  одержати таку довідку трохи складніше, чим написати заяву, істотне значення набуває правило про те, що творча відпустка для розглянутих цілей може бути надана тільки працівникові, що успішно поєднує основну трудову діяльність із науковою працею. Якщо підручник або наукова праця створюється авторським колективом, творча відпустка надається одному з авторів на підставі письмової заяви, підписаного всіма членами авторського колективу.

На час творчої відпустки  за працівником зберігається місце  роботи й середня заробітна плата.

Тривалість, порядок і  умови надання й оплати творчих  відпусток установлюються Кабінетом  Міністрів України.

2.5 Відпустки без збереження  заробітної плати

Законом України "Про відпустки" передбачене надання двох видів  відпусток без збереження заробітної плати:

1) відпусток, наданих працівникам  у силу суб'єктивного права,  яке належить їм за законом;

2) відпусток без збереження  заробітної плати, наданих за  згодою сторін. Ця категорія відпусток  містить у собі відпустки, надані  працівникам з родинних обставин  і іншим причинам (надаються за  згодою між власником і працівником).

Власник зобов'язаний надати працівникові відпустку без збереження заробітної плати в таких випадках (ст. 25 Закону "Про відпустки"):

- матері або батькові, що виховує дітей без матері або батька (у тому числі й у випадку тривалого знаходження матері в лікувальному закладі), що мають двох і більш дітей у віці до 15 років або дитину- інваліда, - тривалістю до 14 календарних днів щорічно;

- чоловікові, дружина якого  перебуває в післяпологовій відпустці, -тривалістю 14 календарних днів;

- матері у випадку,  якщо дитина потребує  домашнього нагляду, -тривалістю, вказаною в медичному висновку, але не більш ніж до досягнення дитиною шестирічного віку. Відповідно до  п. 3 частини першої ст. 25 і ст. 18, 19 Закону "Про відпустки", таке право має також батько дитини, бабка, дід, інша родичка, що фактично здійснювала догляд за дитиною, особи, що всиновили або взяли дитину під опіку. Батько дитини має право на одержання відпустки по зазначеній підставі також і тоді, коли він виховує дитину без матері, у тому числі й у випадку тривалого знаходження її в лікувальному закладі (незалежно  від фактичного здійснення їм догляду за дитиною). Перераховані особи мають право на одержання відпустки без збереження заробітної плати також відповідно до  ч. 7 ст. 179 і ст. 186 КЗПП;

- ветеранам війни, особам, що мають особливі заслуги  перед Вітчизною, і особам, на яких поширюється чинність Закону "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", - тривалістю до 14 календарних днів щорічно.

Особами, що мають особливі заслуги перед Вітчизною, визнаються Герої Радянського Союзу, повні кавалери ордена Слави, особи, нагороджені чотирма й більш медалями "За відвагу", а також Герої Соціалістичної праці, відзначені цим званням за працю в роки Великої Вітчизняної війни 1941-1945 р.р. (ст. 11 Закону "Про статус ветеранів війни, та гарантіях їх соціального захисту"). Ветерани війни визначені в ст. 4-9 названого Закону. Особи, на яких поширена дія цього Закону, визначені в ст. 10. У Слов`янському депо Донецької залізниці Відповідно до  Закону "Про статус ветеранів війни, та гарантіях їх соціального захисту" (п. 22 ст. 16), особам, що мають особливі заслуги перед Вітчизною, відпустка без збереження заробітної плати надається тривалістю до трьох тижнів. Таке ж правило втримується й у Декреті "Про пільги Героям Радянського Союзу й повним кавалерам ордена Слави", що зберіг юридичну чинність. Ці останні норми можна визнати спеціальними й застосовувати їх переважно перед нормою п. 4 ст. 25 Закону "Про відпустки". Тоді тривалість відпустки цієї категорії працівників повинна становити три тижні;

- особам, що мають особливі  трудові заслуги перед Вітчизною, -тривалістю до 21 календарного дня щорічно. Такими особами визнаються Герої Соціалістичної Праці й повні кавалери ордена Трудової Слави (ст. 8 Закону "Про основні принципи соціального захисту ветеранів праці й інших громадян похилого віку в Україні");

- пенсіонерам за віком  і інвалідам третьої групи  - тривалістю до 30 календарних днів  щорічно. Це право мають також  пенсіонери за віком, що одержують  пенсію на пільгових умовах;

- інвалідам 1 і 2 груп - тривалістю до 60 календарних днів;

- особам, що вступають  у шлюб, - тривалістю до 10 календарних  днів;

- працівникам у випадку  смерті рідних по крові або  по шлюбу: чоловіка (дружини), батьків  (вітчима, мачухи), дитини (пасинка, пасербиці), братів, сестер - тривалістю до 7 календарних днів без обліку часу, необхідного для проїзду до місця поховання й назад; інших рідних - тривалістю до 3 календарних днів без обліку часу, необхідного для проїзду до місця поховання й назад;

- працівникам для догляду  за хворим родичем по крові  або по шлюбу, який за висновком  медичного закладу потребує  постійного нагляду, - тривалістю, зазначеною в медичному висновку, але не більш 30 календарних днів;

- працівникам для завершення  санаторно-курортного лікування  -тривалістю, зазначеною в медичному висновку;

- працівникам, допущеним  до вступних іспитів у вищі  навчальні заклади, - тривалістю 15 календарних  днів, без обліку часу, необхідного  для проїзду до місця знаходження  навчального закладу й у зворотному  напрямку (ст. 214 КЗПП);

- працівникам, допущеним  до здачі вступних іспитів  в аспірантуру з відривом або  без відриву від виробництва,  а також працівникам, що навчаються  без відриву від виробництва  в аспірантурі й успішно виконуючим  індивідуальний план підготовки, - тривалістю, необхідної для проїзду  до місця знаходження навчального  закладу або закладу науки  й у зворотному напрямку. До  категорії осіб, що мають право  на відпустку без збереження  заробітної плати по розглянутій  підставі, не відносяться працівники, що навчаються без відриву від виробництва у вищих навчальних закладах. Вони можуть одержати відпустку без збереження заробітної плати на період проїзду до місця знаходження навчального закладу й назад тільки за згодою власника (частина перша ст. 26 Закону "Про відпустки"). Якщо така згода не буде отримана, працівник змушений буде для проїзду використовувати час додаткової відпустки у зв'язку з навчанням;

- сумісникам - на строк  до закінчення відпустки по  основному місці роботи;

- ветеранам праці - тривалістю  до 14 календарних днів щорічно.  Особи, що відносяться до категорії ветеранів праці, визначені в ст. 6 Закону "Про основні принципи соціального захисту ветеранів праці й інших громадян похилого віку";

Можливість надання працівникам  на їхню вимогу в обов'язковому порядку  відпусток без збереження заробітної плати може бути передбачена підзаконними актами, якщо тільки відповідний правотворчий орган наділений повноваженнями видавати такі акти. З обліком цього  слід визнати не суперечним закону правило про надання посадовим  особам митних органів часу необхідного для проїзду до місця проведення відпустки, але не більш 15 діб (п. 36 Положення про порядок проходження служби в митних органах України).

Якщо працівник має  право на одержання відпустки  без збереження заробітної плати  по декільком підставам, використання відпустки по одній з підстав не перешкоджає використанню відпустки за іншими підставами.

Час надання відпустки  без збереження заробітної плати  в одних випадках визначається самим  працівником у межах дії обставин, зазначених у ст. 25 Закону "Про  відпустки", а в інших випадках підлягає узгодженню.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВОК

Таким чином, можна зробити  наступні висновки.

Право на відпустку мають  усі громадяни України, які виступають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності й галузевої приналежності, а також особи, що працюють за трудовим договором у фізичної особи.

Нарівні із громадянами України  право на відпустку мають іноземні громадяни й особи без громадянства, які працюють в Україні (ст. 2 Закону України "Про відпустки" від 15 листопада 1996 року).

Трудове законодавство на сьогоднішній день саме найнедотримуваніше. З однієї сторони начебто застосовується Кодекс законів про працю, норми якого встановлюють певні принципи взаємин працівника й роботодавця, але з іншого боку, є роботодавець, він же - хозяїн, для якого, будемо відверті, закони не писані: потрібний лише економічно корисний результат, а яким способом він досягається (з порушенням трудового законодавства чи ні) - питання, що найчастіше не підлягає розгляду. Тому проблем у трудових відносинах існує предосить.

Незважаючи на закріплені в главі V КЗПП норми, що регулюють порядок надання й тривалість щорічної відпустки, кожне підприємство приносить у цей порядок свої новації, що як радують серце працівника, що так і засмучують його.

З кожним роком усе більше розширюється коло осіб, що мають право  на відпустку. Але однаково  ще далеко не все ідеально. Багато з людей не знають свої права, не знають, наприклад, що через стаж збільшується відпустка, не знають, куди вони можуть звернутися, якщо їх не влаштовує час відпустки. Також люди не підозрюють, що їм надані пільги на відпустку. Було б доцільно, щоб роботодавці ще під час ідписання трудового договору (угоди) поряд з іншими питаннями пояснювали працівникові його право на відпочинок.

Мабуть, відпустка - це найбільш бажаний період часу для більшості  працівників, адже робочий час виміряється  роками, а відпустка - днями. Але, незважаючи на загальні правила про відпустки, кожне підприємство самостійне вирішує, на які саме умовах надавати працівникові відпустку: з повною його оплатою або частковою, на 24 дні або на місяць і т.і.

Розв'язком проблеми дотримання трудового законодавства, у часності, у питанні відпочинку працівників може полягати в наступному:

1.  Створення єдиного органу нагляду.

2.  Залучення осіб, винних  у порушенні даних прав до  відповідальності, передбаченої законом.

3.  Роз'яснювальна робота  серед населення через засоби  масової інформації.

4.  Належна, а не формальна  робота професійних союзів, комісій  у справах трудових спорів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСКОК НОРМАТИВНИХ ДЖЕРЕЛ І ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Конституция Украины:  Ведомости Верховной Рады,1996, №30

2. Кодекс законов о  труде Украины: Научно - практический  комментарий. - Х.: ООО «Одиссей», 2008. - 736 с.;

3. Закон Украины от 15.12.92 г. « О статусе судей» № 2862 – XII /

4. Закон Украины «Об отпусках» от 15 ноября 1996 года № 504/96-ВР