Виробнича екскурсія на Артемівськ Вайнері

 

 

Паспорт об’єкта

 

   При підготовці екскурсії доцільно скласти паспорт на кожний об'єкт екскурсії, в який має бути внесено назву об'єкта, події, пов'язані з цим об'єктом та дати, коли відбувались ці події, місцезнаходження, джерела інформації про об'єкт та дані про авторів об'єкта, безпека при його відвідуванні, фотографії, відеозйомки та інші дані.    

                           

 

                                  Паспорт екскурсійного об’єкта

1. Назва об’єкта — ПрАТ«Артемівськ Вайнері».

а)початкова — «Артемівський  завод шампанських вин».                            

б) сучасна — ПрАТ«Артемівськ  Вайнері».

в)народна — «Підземне  царство».

2. Місце знаходження — Україна, Донецька область, м. Артемівськ.

3. Поштова адреса —  м. Артемівськ, Артемівський район,  вул. П. Лумумби, 87, Донецька область, Україна, 84500.

4. Територіальна і  відомча належність — Держгірпромнагляд( охорона праці і гірничого нагляду)

5. Події пов’язані  з об’єктом — 1950р. — відкриття заводку в гіпсових штольнях, 1954р. — перша партія ігристого вина, 1996р. — орендне підприємство стало закритим акціонерним товариством, 5 квітня 2011р.— прийнято рішення зміну назви товариства на приватне акціонерне товариство "Артемівськ Вайнерi".

6. Автор — інформація відсутня.

7. Опис об’єкта — завод "Артемівськ Вайнері" розташований на глибині більше 72-х метрів у підземних гіпсових тунелях, що простягаються на 26 га. Тут зберігається 30 млн. пляшок вина і шампанського.

8. Стан об’єкта —  відмінний.

9. Охорона об’єкта  — об’єкт знаходиться під  державною охороною.

10. Безпека відвідування  — відмінна.

11. Перелік екскурсій,  на яких використовується об’єкт  — «Святі гори, білі скелі і кам'яний ліс», «Екскурсія в минуле», «Артемівськ — унікальні виробництва», «Підземні гіпсові штольні», «Промисловість Артемівського району», «Соляний світ Артемівська», «Підземне місто», «Артемівський завод шампанських вин «Артемівськ Вайнері».

 

 

Контрольний текст

 

У своїй суті вся робота по створенню екскурсії – це робота над її змістом. Вона починається  вже під час пошуків, накопичення  матеріалу, вивчення першовитоків, спеціальної  літератури. Безпосередньо все це закладається в контрольний текст екскурсії, який Міждержавним стандартом визначено як головний “технологічний документ, що включає в себе науковий актуалізований вміст інформації, яка надається екскурсантам.

Виходячи з цих положень, творча група працює над створенням контрольного тексту, який виконує  і контрольні функції по відношенню до індивідуального тексту – а саме, при підготовці до проведення екскурсії екскурсовод будує свою роботу згідно з вимогами контрольного тексту. Матеріал контрольного тексту слід викладати, виходячи з мети та теми екскурсії, не забувати, що він служить основою для всіх екскурсій, які проводяться за названою темою.

Контрольний текст, як правило, містить хронологічний виклад матеріалу. Це допомагає працювати з ним  при підготовці нових варіантів  текстів для різних груп екскурсантів, а також при складанні індивідуальних текстів.

Контрольний текст не відтворює структури екскурсії  і маршрутної послідовності, розподілу  викладання матеріалу по зупинках, де аналізуються екскурсійні об’єкти  і йде розповідь про історичні  події.

Фактично контрольний текст – це ретельно підібраний та вивірений за науковими джерелами матеріал. Використовуючи положення, фактичний матеріал та висновки, що вміщені в контрольному тексті, екскурсовод створює свій індивідуальний текст.

До контрольного тексту вміщуються матеріали, які відповідно до вимог технологічної карти екскурсії повинні складати зміст вступного слова та завершення, а також логічних переходів між підтемами екскурсії.

У контрольному тексті на відміну від індивідуального  можуть бути

вміщені матеріали, які не мають відношення до об’єктів і підтем, що включені в маршрут певної екскурсії.          Отже, контрольний текст – це розгорнутий матеріал для допомоги екскурсоводам, які готуються проводити або вже проводять екскурсію на названу тему.[4]

 

Контрольний текст екскурсії «Підземне царство виноробства»

 

           «Артемівськ Вайнері» – це найбільше підприємство в Східній Європі з виробництва ігристих вин традиційним пляшковим способом. Увесь цикл виробництва в "Артемівськ Вайнері" розташований на глибині більше 72 метрів у підземних гіпсових тунелях, що цілий рік зберігають унікальні мікрокліматичні умови – постійну температуру і вологість.    Загальна площа підземних штолень, у яких одночасно зберігається 30 мільйонів пляшок артемівського ігристого вина, складає понад 25 га. Перевірені часом традиції виробництва, а також новітні технології й устаткування дозволяють виробляти ігристе вино за якістю порівняно з продукцією кращих світових виробників.        Ось вже більш ніж півстоліття – завдяки високим стандартам якості, орієнтації на споживача, впровадженню інноваційних методів виробництва, єдності і професіоналізму команди – підприємство по праву вважається лідером галузі.              Історія виробництва почалася в середині XVIII сторіччя — коли заповзятливий німець прусського походження Е. П. Фарке підписав договір з міською общиною Бахмута (стара назва Артемовська), згідно з яким брав на себе зобов'язання провести в місті водопровід і відремонтувати шляхи взамін на довгострокову оренду території з гіпсовими покладами.     В 1950 році по прямій вказівці Сталіна було прийняте і затверджене рішення, створити в гіпсових штольнях міста Артемівська підприємство по виробництву класичного ігристого вина.       

 

       Умови в підземних штольнях краще підходили для цього: постійна,

незалежно від пори року, температура (13-14° С), сприятлива вологість повітря (85-90 %), величезна територія (26 га). Крім того, на вибір місця для виробництва  ігристого, вплинув і той факт, що гіпсові штольні Артемівського  заводу шампанських вин за умовами абсолютно ідентичні заводам відомих французьких виробників провінції Шампань долини Луари.    Всі ці обставини являють собою ідеальні умови для зберігання виноматеріалів і виробництва ігристих вин класичним пляшковим способом. Взагалі, в 50 — ті роки артемівські гіпсові штольні виявляли собою лише передумови для створення такого масштабного виробництва, яким сьогодні виявляється завод: стіни та стелі були сірими, а деякі штольні й зовсім залиті водою, освітлення практично було відсутнім і лише подекуди освітлювались шляхи.              У 1954 році завод випустив першу партію «Совєтського шампанського». Наступного року було вироблено вже 1,3 мільйона, а в 1959 році — 2,7 мільйонів пляшок. З кожним роком виробництво зростало. Першими числами жовтня 1965 року на заводі шампанських вин випущено першу дослідну партію шампанського «Донецьке червоне».        В 1991 році Україна отримала незалежність, і завод отримав право виробляти ігристі вина під власними торговими марками. З'явилися марки «Артемівське» і «Крим». В кінці 2005 року загальне виробництво досягло 11,5 мільйонів пляшок на рік.            Технології виробництва ігристих вин.     Ігристі вина виробляються декількома способами:

 – Традиційний або класичний  метод – "Methode Champenoise", це коли шампанізація, тобто наповнення продукту вуглекислим газом, відбувається природним способом, шляхом вторинного бродіння в пляшці та подальшою витримкою в горизонтальному положенні протягом не менше 9-ти місяців.

 – Акратофорний метод або метод безперервної шампанізації в резервуарах – це метод, при якому вино насичується вуглекислотою у величезних металевих

 

місткостях протягом короткого  проміжку часу, – від 1 до 3-х місяців.

       Сатурування – штучне насичення вуглекислотою. Таке вино навіть не називають ігристим, воно маркірується на етикеті як «іскристе».

        Запорука досконалості артемівського ігристого — це якісні виноматеріали, вирощені й зібрані на найблагодатніших і сонячних землях півострова Крим.                                          Традиційні сорти для виробництва білого ігристого — Піно і Шардоне — приносять до загальної смакової гамми легкий, але стиглий і сонячний фруктовий аромат, Рислінг — пом'якшує смак приємною медовістю, а Аліготе — намічає пікантну гіркуватість. Для червоного ігристого вина купаж складається на основі сап'янових тонів групи Каберне, терпких ягідних ноток Мерло і бархатистих відтінків Сапераві.

          Цех виноматеріалів – це перший ступінь на шляху до створення класичного ігристого вина. Передусім, відбувається процес асамблювання: виноматеріали об'єднують за сортами й місцями зростання. Отриманий асамбляж "відпочиває" 20 днів, потім його фільтрують. Після чого, змішуючи матеріали різних сортів, складають купаж. При цьому сорти підбирають так, аби гармонізувати букет і смак і в результаті отримати вино з характерними смаковими особливостями і необхідним стандартом якості.    Пропорція складання вин – це те, що називають "секретом виробництва". Саме завдяки особливому купажуванню виходить неповторний букет артемівського ігристого: напрочуд легкі квіткові тони білих ігристих вин або насичені, пікантні відтінки червоних. Для того щоб позбавитися винного каменю і досягти кристальної прозорості вину необхідно пройти обробку холодом, після чого купаж переходить на другу технологічну сходинку, – матеріал прямує до цеху тиражування.         Одним з найважливіших етапів в історії "Артемівськ Вайнері" стало будівництво нового цеху тиражування, для якого було придбано й встановлено високотехнологічне устаткування. На сьогодні цех тиражування оснащений новими місткостями, виготовленими з харчової нержавіючої сталі, введена в експлуатацію автоматична лінія розливу суміші тиражування, продуктивність якої складає 12 000 пляшок на годину.         В процесі тиражування вино уперше потрапляє в пляшки, щоб "насититися" вуглекислим газом і виявити характер. Важливо знати, що для виробництва ігристих вин використовують тільки нові пляшки, що витримують високий тиск у 17-18 атмосфер. Вторинне використання пляшок суворо забороняється, адже при тривалій витримці кристалічна решітка скла змінюється і пляшка втрачає міцність.        Само тиражування вина є сумішшю купажу, тиражування лікеру і дріжджової розводки. Дріжджі грають вирішальну роль при виготовленні ігристих вин. На "Артемівськ Вайнері" використовується спеціальна "раса дріжджів", розроблена фахівцями-мікробіологами. Унікальний рецепт є "ноу-хау" підприємства і зберігається в секреті.       Після того, як пляшки з вином закупорюються тимчасовою кронен-пробкою, робот-укладальник автоматично знімає з лінії цілі партії пляшок з вином тиражування й відправляє на витримку для шампанізації в спеціальних контейнерах.             Витримка – це один з найважливіших етапів виробництва ігристих вин. У просторих підземеллях Артемівська штабелями лежать пляшки з вином тиражування. Процес вторинного бродіння вина триває більше місяця. Надалі дріжджі поступово припиняють свою діяльність, і настає процес тривалої витримки. Білі, червоні і рожеві вина витримуються не менше дев'яти місяців. За цей час кожна пляшка майбутнього ігристого вина неодноразово переживає процес ручного перекладання із збовтуванням, необхідний для забезпечення добрих пінисто-ігристих властивостей, а також для підготовки осаду до зведення. Саме тривала витримка формує букет і смак вина.   Наступний етап виробництва відбувається в цеху шампанізації, де пляшки завантажують в спеціальні верстати-пюпітри для того, щоб звести осад на пробку. Цей процес називається ремюажем і полягає в тому, що пляшки обертають, супроводжуючи ці дії легкими ударами об краї отворів пюпітра й приводячи їх у вертикальне положення. В результаті такої маніпуляції осад повільно опускається в пробку, і після цього пляшки відправляють в

дегоржажний цех.           Дегоржаж – це видалення зібраного й ущільненого осаду разом з пробкою, який відбувається під тиском вуглекислого газу, що утворився в процесі вторинного бродіння. Перед видаленням осад заморожують, поміщаючи шийку пляшки в спеціальний розчин. Процес видалення осаду на "Артемівськ Вайнері" повністю автоматизований. Слід зазначити, що лише декілька провідних світових виробників шампанських та ігристих вин мають на своїх підприємствах подібні автоматичні лінії дегоржажа.     Вже розкриті пляшки поступають на лікеродозувальну машину для додавання експедиційного лікеру. Від кількості лікеру залежить марка ігристого: екстра-брют, брют, сухе, напівсухе або напівсолодке. Потім пляшки закорковують кірковою пробкою, фіксують пробку металевими вуздечками  мюзле і відправляють на контрольну витримку.      Коли пляшки потрапляють в цех обробки, їх оформляють стильними етикетками, коліретками і ковпачками. Зовнішній вигляд обробки ігристих вин "Артемівськ Вайнері" розроблений провідними дизайнерами Великобританії, України і Росії.

 

                                        Портфель екскурсовода

 

Одним з останніх етапів технологічного процесу підготовки екскурсії є комплектування “портфеля екскурсовода”.

“Портфель екскурсовода”  –  це комплект інформаційних матеріалів (фотографій, копій документів, географічних карт, схем, репродукцій з картин тощо), які використовуються екскурсоводом у ході екскурсії.  Призначення “портфеля екскурсовода” таке: відтворити відсутні ланцюжки зорового ряду. Це особливо важливо в тих випадках, коли в екскурсії з певних   причин   не   все   можна    показати   в    натурі.

Важливо, щоб наочні посібники  для екскурсії не обмежувались фотографіями, щоб “портфель екскурсовода”  не перетворився у фотопортфель.

Це значно збіднить екскурсію і  не дасть змоги “портфелю” виконати своє призначення. Тому до нього, крім фотографій, можна і слід включати географічні карти, схеми, креслення, малюнки, копії справжніх документів, зразки продукції підприємств (якщо вони не великі за розміром), гербарії, колекції мінералів тощо.

“Портфель” – це постійний супутник екскурсовода, він допомагає зробити кожну екскурсію більш наочною та цікавою. Його зміст підказується темою екскурсії.

 

Портфель екскурсовода для виробничої екскурсії «Підземне царство виноробства»

 

Рисунок 2.1  —Артемівський завод шампанських вин «Артемівськ Вайнері»

 

 
Рисунок 2.2  — Товари «Артемівськ  Вайнері»