Організаційні засади розвитку зелених екологічних маршрутів у Закарпатській області

Музей Берегівщини

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3 день:

Закарпатська сироварня

Селиська сироварня – є візитною карткою села Нижнє Селище і є  унікальним соціальним проектом. Аби  відкрити її, нинішній директор Петро  Пригара спеціально влаштовувався  на стажування до швейцарських сироварів. 
Відвідувачам, сировар пропонує ознайомчу екскурсію по сироварні, з демонстрацією технології виробництва сиру. Сировар відбирає молоко, перевіряючи його жирність. Молоко охолоджується, сепарується, пастеризується та кисне. Потім подрібнене молочне зерно заливають у спеціальні форми. 
Головки сиру тут нічим не покривають, його лише витримують у сольовій купелі, а потім дають дозріти у підвалі. Утворюється натуральна скоринка, яку час від час зчищують спеціальними віничками. Залежно від віку, тут фасують сорти «Селиський», «Хуст» та «Нарцис»).

Увесь процес перетворення молока на сир може простежити кожен охочий, що завітає до Нижнього Селища. Пропонуємо відвідати справжню швейцарську  сироварню в с. Нижнє Селище : побачити все на власні очі, продегустувати та придбати сир.На сироварні сир виготовляють за швейцарською технологією, з 10 л. молока виходить лише 1кг твердого сиру.Сир тут виробляють з екологічно чистого закарпатського молока, яке, до речі, беруть у місцевого населення, за швейцарською технологією без домішок та консервантів.Виготовляють три види сиру: "Селиський", "Хуст" та "Нарцис Карпат". Найпопулярніший - "Селиський" 
 

Сир тут виробляють з екологічно чистого закарпатського молока, яке, до речі, беруть у місцевого населення, за швейцарською технологією без  домішок та консервантів. Виготовляють три види сиру:

«Селиський»

«Хуст»

«Нарцис Карпат».

Сир “Селиський” відноситься до різновиду напівтвердих сирів. Його форма - циліндр із злегка випуклою бічною поверхнею, висотою 8-15 см, діаметром 9- 10 см, вагою 400 – 750 г. Сир має виражений  сирний запах і смак, щільну консистенцію. 
Малюнок на розрізі - правильний, без розривів, тріщин; маленькі вічка овальної форми у невеликій кількості.Колір сиру - жовтий, з відтінком оранжевого, рівномірний по всій масі.

 
Має солодкувато-пряний смак, яскраво  виражений аромат сиру без сторонніх  присмаків та запаху.Зовнішній вигляд: поверхня рівна, чиста; кірка рівна, тонка, без пошкоджень; тертий сир - однорідна маса.Дозріває в підвалі 90 діб, термін зберігання сиру "Селиський" при температурі не більше +(2-5) °С - 60 діб з моменту закінчення процесу  дозрівання.

Сир «Хуст» відноситься до м’яких сирів. Має циліндричну форму  зі злегка випуклою бічною поверхнею. Висота цього сиру 2-4 см, діаметр 10-12 см, вага 180 -300 г. Тісто сиру однорідне, пластичне, злегка ламке при згинанні. 
На розрізі має правильний малюнок, без розривів, тріщин; маленькі вічка овальної форми у невеликій кількості.Колір - білий, з жовто-оранжевим відтінком рівномірним по всій масі.Смак солодкувато – пряний, аромат сиру яскраво виражений, немає сторонніх присмаків та запаху.Зовнішній вигляд: поверхня рівна, чиста; кірка нерівна, дуже тонка, без пошкоджень; тертий сир – дуже волога маса. Дозріває в підвалі 15-20 діб, термін зберігання сиру "Хуст" при температурі не більше +(2-5) °С - 30 діб з моменту закінчення процесу дозрівання. 
Сир «Нарцис Карпат» -напівтвердий. Форма сиру - циліндр із злегка випуклою бічною поверхнею, висотою 8-15 см, діаметром 35-45 см, вагою 15-22кг. 
Тісто сиру однорідне, тверде, пластичне, злегка ламке при згинанні. 
Має правильний малюнок, без розривів, тріщин; маленькі вічка овальної форми у невеликій кількості.Гіркувато-пряний смак, яскраво виражений аромат сиру без сторонніх присмаків та запаху. Зовнішній вигляд: поверхня не дуже рівна, чиста; кірка рівна, товста, без пошкоджень; тертий сир - однорідна маса.

 
 

Дозріває в підвалі -180 діб, термін зберігання сиру «Нарцис Карпат»  при температурі не більше +(2-5) °С - 90 діб з моменту закінчення процесу  дозрівання. Висока енергетична цінність сирів, легке засвоєння, приємний смак і аромат роблять їх хорошими закусками, десертом і приправою до деяких страв. 
Сири «Селиської сироварні» нарізані тонкими скибками, особливо підходять для десерту, а також до чаю, какао і кави. Їх смак прекрасно гармонує з виноградними винами та пивом.Вони - чудовий компонент для м’ясних страв, страв з дичини та риби. Натертим сиром можна посипати відварені макарони, бутерброди з маслом, перекладати чудову закарпатську страву – токан, використовувати для приготування запіканок та піци.Сири можна подавати з виноградом, горіхами, абрикосами, чорносливом.Щоб сир не втрачав притаманні йому аромат та смак, його потрібно нарізати безпосередньо перед подачею на стіл., попередньо діставши з холодильника за 2-3 години до цього.

 

Озеро Синевир

Синеви́р (інші назви — Синєви́р, Морське Око) — найбільше озеро Українських Карпат. Розташоване в Міжгірському районіЗакарпатської області, в гірському масиві Внутрішні Ґорґани. Входить до складу Національного природного парку «Синевир».Синевир вважається найцікавішим об'єктом Національного природного парку «Синевир» і є однією з візитних карток Українських Карпат. Воно розташоване на висоті 989 метрів над рівнем моря, має середню площу 4—5 гектарів, його середня глибина становить 8—10 м, максимальна — 24 м. Через висоту над рівнем моря і порівняну глибоководність, навіть у найтепліші дні прогріваються лише верхні 1—2 метри озера.Озеро утворилося в результаті потужного зсуву, спричиненого землетрусом бл. 10 тисяч років тому. На висоті 989 м гірські кам'янисті породи стали на шляху швидкого струмка, утворивши греблю і повністю перегородивши вузьку долину. Улоговина, що при цьому виникла, заповнилася водою трьох гірських струмків.У прозорій воді озера добре почуваються форель озерна, райдужна та струмкова.

Краєвиди відзначаються надзвичайною мальовничістю й величністю. Стрімкі  схили, вкриті стрункими ялинами, вік  яких становить 140—160 років, спадають прямо  до водної поверхні. Посередині озера  розмістився, немов зіниця блакитного ока, невеликий острівець площею всього кілька метрів. Звідси і народна  назва озера — Морське Око.Люди своєю творчою фантазією намагаються доповнити красу природи. Архітектор Юрій Соломін вдало вписав оглядові майданчики в навколишній ландшафт. А на півострівці височить вирізана із червоного дерева скульптурна композиція «Синь і Вир» (скульптори Іван Бродин і Михайло Санич), яка знизу опирається на металеву основу. Висота монумента становить 13 метрів.Згідно з легендою, мальовниче озеро утворилося від потоку сліз графської доньки Синь на місці, де її коханого, простого верховинського пастуха Вира, за наказом графа було вбито кам'яною брилою за його простацьке походження.

Озеро Синевир

 

 

Водоспад Шипіт

Неподалік від залізничної  станції Воловець (десь близько 10км), що в Межигірському районі Закарпатської  області, знаходиться популярний серед  туристів водоспад Шипіт.

Щорічно тут відзначається свято  Івана Купала, а з 1993 року тут проходить  щорічний фестиваль, на який з'їжджаються хіппі та представники інших неформальних субкультур.Загальна висота водоспаду 14 метрів, і його блискучі каскади  зачаровують всіх, хто його відвідав.Звичайно ж, це місце не може залишитися без  легенд, які так і маряться нам  в шепоті води. І ось одна з  них: Десь і колись жив на світі хлопець і звали його Шипіт. Він був мандрівним музикантом і знав багато-багато казок, переказів і легенд. Він ходив від міста до міста, співав свої пісні і не було для нього ні перешкод ні кордонів. Скрізь раді були йому, скрізь приймали й любили слухати його розповіді. Подорожуючи по світу, Шипіт збирав історії інших людей, і це було однією з самих його великих радостей в подорожах.

   

Водоспад Шипіт

 

Одного разу, сидів музикант на пагорбі, відпочивав. День хилився  до вечора, сутінки були ще прозорими  і свіжими. Він грав на лютні одну зі своїх пісень, грав не для когось, а просто так. Він співав про гори і моря, річки та озера, про різних людей, про все те, що коли небудь бачив у своїх мандрах. Догравши, він відклав лютню, і тихо зітхнув. Він пошкодував тільки про те, що не знає ще більше пісень, ще більше казок. І тут в легкому сутінковому  повітрі сколихнувся вітер, розпатлав  музикантові волосся, торкнувся  його обличчя, і Шипіт в тому вітрі  почув голос. Безтілесний, цей голос  привітав хлопця і сказав, що у нього  є безліч історій, але тільки заради них йому доведеться виконати далекий-далекий  шлях. Це, звичайно, зовсім не злякало  мандрівника, і запитавши про  напрям, він вирушив у дорогу. Вітер то вщухав, то налітав з  новою силою, але здається, це був  вже вітер без голосу, він не бажав говорити з Шипотом. Тому музика йшов і йшов туди куди було вказано  вітром. Він йшов без утоми, і холод  дошкуляв йому, він не знав куди він  йшов, але то були гори і там було холодно. Але будь-які сили вичерпуються, і Шипіт, не витримавши такої довгої дороги сів під дерево щоб відпочити. У цю хвилину з темряви перед  ним постав старець в накидці, що ховала його обличчя. Старець сказав Шипоту, що шлях його майже підійшов до мети. Шипіт зрозумів, що голос  вітру і голос старого дуже схожі і пішов за ним до печери всередині гір. Навколо було темно і в печері був грот, над водою якого було легке світіння. І занурившись у пітьму печери, Шипіт запитав дідуся, чому той приховує своє обличчя. Той відповів, що на все свій час, і всього обличчя напевно ніхто не зможе побачити. Музикант не був здивований, тому що місця для подиву у його душі вже не було. І він сів біля води і став слухати оповіді і легенди, нечувані досі пісні. Все це змішалося в круговерть, але він запам'ятовував кожну з почутих пісень та історій. Старий відкрив ліву частину накидки, що ховала його обличчя, і Шипіт побачив сяйво Місяця. Минув час, і старий закрив своє місячние око капюшоном, відкривши праве око, тоді засяяло сонце. Музикант зрозумів, що осліп, адже дивитися на світила так близько - згубно для простих людських очей.

Шипіт зрозумів, що за все приходить  плата, і втрата зору була платою за всі почуті від старця історії, і  тому не нарікав на відлюдника, а  продовжував слухати його розповіді. І день змінював ніч, і ніч змінювала  день. Закінчивши розповідати свої історії, старий сказав, що багато слухали  його, але тільки втративши зір  відразу озлоблювалися і починали проклинати старого. Шипіт же, прийшов  за знаннями і отримав їх від початку  і до кінця, не висловивши жодних скарг  і не наславши жодного прокляття. Всі хто побували раніше у пустельника, в результаті йшли ні з чим. Пара історій, та горе на все життя - сліпота. Старий сказав, що Сонце і Місяць - його очі. Але є ще й третє  око, воно витає над гладдю води з  грота. І за істинне бажанням знань, за доброту, старий віддав це око Шипоту.Багато води витекло з тих пір, і ніхто не знає достовірно, куди подався потім музикант Шипіт, але він все так само мандрував по світу сліпим музикантом, розповідав оповіді і співав пісні. Знають тільки, що коли прийшла йому пора покинути цей світ, він дійшов до країв, які стали його будинком, і почув шум якогось водоспаду. У звуці падаючої води він почув голос старого-відлюдника, посміхнувся і повернув тому його око. Музикант помер тихо і щасливо, як і личить тому, хто просвітлений зсередини знаннями і вдячністю світу за життя.

Тепер, якщо стояти біля водоспаду  імені музиканта, і якщо вміти  слухати, то можна дізнатися всі-всі-всі  ті історії, які знав Шипіт. Тому що: хто вміє слухати - той почує!!!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

            Вартість туру з людини : 

Готель	Кількість осіб
	2	4
2*	695	625
3*	825	750

 

У вартість входить:

Трансфер вокзал-готель-вокзал,

Пішохідна екскурсія “Таємниці  середньовічного Львова”,

Виїзна екскурсія «Сім чудес Закарпаття»,

Проживання у готелі обраної  категорії (1 ніч), проживання в м. Берегово (1 ніч),1 сніданок (якщо входить у  вартість номера).

У вартість не входить:

Факультативи,

Вхідні квитки,

Харчування.

 

Ціна: 625.00 UAH

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

В даній  роботі було розглянуто такі питання  як визначення основних видів екологічного туризму,визначення подальших перспектив розвитку екологічного туризму,дослідження розвитку екологічного туризму в Закарпатській області.

Зелений туризм в Закарпатті ( ще відомий також як екологічний або сільський туризм) – це вид туризму, що дедалі стає популярнішим в нашому прекрасному краї, за час якого туристи та подорожуючімають нагоду пізнати мальовничу природу, культуру, історіюЗакарпатського краю. Це також багато можливостей активного відпочинку, таких як рибалка. Покорення гірських вершин, походи у ліс, збирання грибів, малини, чорниці, інших ягід та лікарських рослин.

Зелений туризм це прекрасна    можливість відпочити від стихії шуму у великих містах, забути про проблеми щоденні клопоти, забути про негаразди, і просто насолоджуватися природою в екологічно чистій місцевості та оздоровлюватися цілющими водами та чистим гірським повітрям. Подорож та перебування в невеличких закарпатських містечках та селах - це можливість міським жителям долучитись до національної екзотики, етнографічних особливостей, відвідати унікальні пам'ятки дерев'яної архітектури та об'єкти, пов'язані з народними промислами - ткацтвом, вишиванням, гончарством, лозоплетінням, різьбленням по дереву, виноградарством, а також поринути в такий різноманітний світ життя місцевих жителів та культури.

Зелений туризм можна розглядати, як вид специфічного відпочинок у  сільській місцевості, у приватних  садибах. У сільських будинках, де проживання, харчування та обслуговування туристів забезпечує сільська родина. На даний момент, у всьому світі  спостерігається поворот від  масового, «пляжного» туризму до більш  тихіших , спокійніших   способів відпочинку. Привабливість цього виду туризму полягає в тому, що міські жителі можуть відпочити від обридлих номерів готелів і типових кімнат санаторіїв, від перенаселеній пляжної зони на морських курортах. Сільські садиби Закарпаття унікальні і неповторні. Це не п’ятизіркові готелі мегакласу, але будівлі, що відображають смак, характер місцевих жителів (старовинні, сучасні, комфортні і спартанські). Поживши в них кілька днів, Ви обов’язково відчуєте колоритність і стихію місцевих жителів . Ціни на житло в порівнянні з приморськими будиночками чи готелями, низькі. А якість обслуговування, комфорт не порівняти. Тут це все набагато краще, культурніше. Приємніше, та й в ставленні місцевих жителів до Вас ви завжди відчуєте доброзичливість та щирість. Кожен знайде відпочинок на свій смак. Приїжджаючи на відпочинок в Карпатах в приватний сектор, ви можете зняти кімнату або навіть цілий будинок, а в теплу пору року навіть влаштувати міні-кемпінг, «розбивши» власні палетки. Також можна проживати, відпочивати та лікуватися в санаторіях. Оздоровницях, але це буде значно дорожче.