Інтерактивні методи навчання на уроках хімії

Застосування педагогом інтерактивних технологій навчання змінює звичну для учнів ситуацію навчання, характер його діяльності, ставить його в іншу позицію: учень стає активним учасником навчання.

Отже, існують необхідні для реалізації організаційно-педагогічні умови, без яких інтеракція або зовсім неможлива, або є неефективною. Реалізація інтерактивного навчання потребує від учителя створення певних умов, що надають інші можливості для організації навчального процесу. До таких умов відносяться:

• багатосторонній тип комунікації, що відтворюється у навчальному процесі;
• сприятлива, позитивна психологічна атмосфера в класі під час уроку;
• норми спільної праці, що виробляються вчителем разом з учнями;
• спеціальне розташування меблів;
• обладнання навчальної аудиторії і різноманітні матеріали, які педагог та учні можуть використовувати під час занять.

Необхідно зупинитися детальніше на аналізі цих аспектів діяльності вчителя, що дозволяють йому створити необхідні психолого-педагогічні  умови для ефективного застосування інтерактивних технологій у навчальному процесі [14].

Інтерактивне навчання потребує багатостороннього  типу комунікацій, коли комунікаційні  зв’язки виникають не тільки між  учителем і учнями, а й між усіма  учнями, а педагог стає рівноправним учасником навчальної діяльності. Багатостороння комунікація характеризується полярністю і мінімальною сконцентрованістю  на точці зору вчителя.

У процесі такої комунікації  в учнів з’являється можливість поділитися своїми думками і почуттями  в рамках певної теми, розповісти про  свої висновки, вислухати думку не тільки вчителя, а й однокласників. Застосування багатосторонньої комунікації  дозволяє включати в процес навчання всіх учнів класу. Учням треба  частіше надавати можливість взаємодіяти  один з одним і з більш досвідченими людьми, включаючи педагога [22].

Для успішної реалізації такого навчально-виховного процесу необхідною є також ситуація відкритого зіткнення власних сумнівів і протиріч із сумнівами і протиріччями інших. Важливо, щоб розв'язання протиріч було засновано на паритетному діалозі між учнями і вчителем, між самими учнями з урахуванням їхніх інтересів, думок, поглядів і позицій [25].

Розпочати створення в класі  сприятливої психологічної атмосфери  педагог може вже з представлення  учням програми майбутньої діяльності. При інтерактивному навчанні важливо, щоб, представляючи програму діяльності, учитель торкався не одного уроку, а  показував перспективу при вивченні теми чи розділу.

Відкрита позиція педагога, ґрунтовне  представлення програми майбутньої спільної діяльності сприяють зняттю напруги, дозволяють учням побачити перспективи власної діяльності, позбутися почуття невпевненості і страху перед майбутнім. Для реалізації такої позиції учителю бажано:

• на початку уроку ознайомити учнів з його цілями (тими результатами, яких він очікує від учнів наприкінці). Учні мають чітко зрозуміти, що від них вимагається. Це дозволить педагогу повернутись до результатів діяльності наприкінці уроку й проаналізувати разом з учнями рівень їхніх досягнень;
• ознайомити із завданнями використання кожної технології. Це необхідно для того, щоб в учнів не виникало почуття маніпуляції ними. У такому випадку учні ставляться до навчальної діяльності більш свідомо;
• розповісти учням, чому для вивчення цієї теми були обрані такі методи чи технологія. Важливо, щоб учні розуміли, що ця технологія слугує не для розваги, а допомагає їм краще розібратися в матеріалі, що вивчається, звернути увагу на деякі важливі аспекти, сприятиме набуттю потрібного досвіду;
• розкрити алгоритм проведення технології і розповісти про послідовність дій (надати пам'ятку діяльності). Учням необхідно бачити перспективу власної діяльності, знати її етапи і готуватися до них;
• відповісти на запитання учнів. Часто технологія передбачає різноманітну діяльність учнів, яка регламентується певними правилами, які учням важко утримати у своїй увазі. Бажано після знайомства з алгоритмом відповісти на всі їхні питання. Це дозволяє уникнути непорозумінь безпосередньо в момент роботи в технології [18].

На ефективність навчальної діяльності впливають різні чинники, у тому числі  і емоційне благополуччя учнів  та педагога. Діагностика емоційного стану учнів допоможе вчителю  виявити проблеми і труднощі в  соціально-психологічному аспекті, вибудувати свою діяльність з урахуванням її результатів.

Подоланню деяких труднощів сприятиме  встановленню правил поведінки чи норм роботи на уроці, які вимагає реалізація моделі інтерактивного навчання. Перш за все, необхідно встановити такі норми, які дозволили б організувати спільну діяльність учнів, створити атмосферу комфорту і безпеки. Прикладом таких найпростіших правил можуть бути:

• не оцінювати висловів один одного;
• говорити тільки від себе;
• конструктивно ставитися до висловів інших;
• приходити вчасно;
• говорити по черзі, коротко, не перебиваючи інших;
• бути позитивним і активним.

Визначення норм роботи відбувається в процесі спільної (педагога й  учнів) діяльності. Якщо правила будуть прийняті та усвідомлені учнями як свої особисті, це гарантує їхнє дотримання у навчальній аудиторії незалежно від того, присутній там педагог чи ні. Крім того, під час визначення вчитель має можливість запропонувати класу норми та ті пункти, виконання яких він вважає обов’язковим [5].

Правила поведінки і роботи, вивішені в кабінеті, також є частиною педагогічних умов для реалізації моделі інтерактивного навчання. Усе, що знаходиться в навчальній аудиторії (обладнання, меблі тощо), може допомогти викладачу організовувати простір для інтерактивної діяльності учнів.

Не обов’язково всі навчальні  приміщення повинні бути оснащені найсучаснішою  технікою або мати необмежені ресурси  навчальних матеріалів. Цей простір  можуть конструювати як педагоги, так  і учні, використовуючи різні засоби, які забезпечують освітню діяльність або є її результатами (плакати  з програмою з предмета; листи  з результатами групової роботи або  мозкового штурму; навчальні матеріали, зроблені педагогом; різні речі, предмети, листівки, виготовлені учнями). Коли учні потрапляють до аудиторії, в  якій багато створених ними на попередніх заняттях матеріалів, вони мов би "занурюються" у цей простір, поступово включаються  у навчальну діяльність [22].

Застосування технологій інтерактивного навчання припускає наявність різних способів розміщення меблів у класі. Серед таких схем можна виділити наступні:

• "Коло" (учні розміщуються без столів на стільцях по колу, учитель сідає в коло разом з учнями);
• "Дискусійний клуб" (учні розміщуються малими групами (4 — 5 осіб) навколо декількох столів. Між столами є вільний простір для пересування);
• "Буква "П" (столи, за якими сидять учні, зсунуті і створюють букву "П". Учительський стіл стоїть між "ногами" букви);
• "Прямокутник" (усі учні сідають за одним великими прямокутним столом по чотири його боки. Учитель сидить разом з учнями).

Кожна з запропонованих форм розташування меблів має свої переваги і недоліки. Проте обирати форму розташування меблів потрібно, виходячи з того, яким є завдання уроку і передбачувані  методи та технології його проведення [3].

Підводячи підсумки необхідно зауважити, що реалізація описаних умов є абсолютно  обов’язковою під час застосування інтерактивних технологій навчання. У цьому переліку немає головних чи другорядних умов. Вони всі однаково важливі. Якщо ж учитель вирішує  застосовувати поруч х пасивною та активною моделями навчання ще й  інтеракції, варто звернути увагу  на ті положення, які можуть зробити  такий варіант організації діяльності дійсно ефективним і значною мірою  полегшити його роботу.

 

2.2.Форми, методи та засоби інтерактивного навчання

Підвищення ефективності навчання безпосередньо залежить від доцільності  добору і використання різноманітних, найбільш адекватних навчальній темі форм, методів та засобів навчання, а також від активізації всього навчального процесу.

Традиційне тлумачення терміну  "методи навчання" є таким: це "упорядковані способи взаємопов'язаної діяльності вчителя й учнів, спрямовані на розв'язання навчально-виховних завдань".

Процес навчання реалізується шляхом взаємодії діяльності учителя (викладання) і діяльності учня (учіння). Учитель  здійснює різноманітні спроби, які  допомагають учням засвоїти навчальний матеріал, сприяє активізації навчального  процесу, учень сприймає, осмислює, запам'ятовує тощо цей матеріал. Метод  при цьому виступає як упорядкована взаємодія, співробітництво, партнерство.

На практиці буває важко визначити  чіткі межі між різними методами навчання: вони перетинаються, доповнюють один одного, складаються в комплексний "пакет", систему прийомів, за допомогою  яких педагог і учні реалізують поставлені цілі.

Вибір методів навчання зумовленій:

• цілями навчання;
• змістом навчального матеріалу та специфікою предметної області;
• темпом та терміном процесу навчання;
• стилем навчання та рівнем педагогічної майстерності педагога;
• дидактичним та матеріально-технічним забезпеченням процесу навчання;
• рівнем підготовки учнів.

Кожен з методів навчання має  певні переваги і недоліки. Ефективність їх застосування визначається специфікою конкретного процесу навчання. Універсальних  рекомендацій щодо складу і застосування методів навчання не існує. Педагог  самостійно приймає рішення про  використання того чи іншого методу на основі свого власного досвіду, врахування особливостей учнівської аудиторії  з метою максимальної ефективності та продуктивност процесу навчання.

При плануванні конкретних уроків педагогу необхідно враховувати, що будь-який метод навчання має тією чи іншою мірою забезпечувати:

• активну участь учнів у процесі навчання;
• встановлення зворотного зв'язку в системі "педагог-учень";
• можливість застосування набутих навичок і знань в реальних життєвих та навчальних ситуаціях;
• розвиток   цільових   навичок   поведінки   (самостійної   творчої діяльності роботи в малих групах);
• мотивацію учнів до підвищення ефективності своєї діяльності на заняттях і в реальних ситуаціях;
• можливість отримувати знання на груповому та індивідуальному рівнях.

У процесі навчання найбільш доцільне використання, в першу чергу, тих методів, при яких:

• в учнів розвивається бажання до творчої, продуктивної праці;
• учні прагнуть до активних дій, досягають успіхів і мотивують власну поведінку;
• відпрацьовуються моделі поведінки, необхідні для успішної професійної чи підприємницької діяльності.

Цим вимогам найбільш відповідають інтерактивні методи навчання (ІАМН).

Інтерактивне навчання - це навчання в режимі діалогу, під час якого відбувається взаємодія учасників педагогічного процесу з метою взаєморозуміння,   спільного  вирішення  навчальних завдань,  розвитку особистісних якостей учнів.  Найбільш ефективні результати при застосуванні цих методів можна отримати при організації роботи учнів малими групами.

. Для організації ефективного інтерактивного навчання необхідно дотримуватись таких правил:

1. У роботу повинні бути залучені всі учні;
2. Найбільш ефективні результати можна отримати при організації інтерактивного навчання в малих групах;

3. Активна участь учнів у роботі має заохочуватися;

4. Учні мають самостійно розробляти та виконувати правила роботи у малих групах;

5. Навчальна аудиторія повинна бути підготовлена до роботи у великих та малих групах.

Практика показує, що при використанні ІАМН, учні запам'ятовують:

• 80% того, що висловлювали самі;
• 90% того, що робили самі [8].

Поліпшується не тільки запам'ятовування матеріалу, але і його ідентифікація, використання у повсякденному житті. Використання інтерактивних методів  навчання в малих групах сприяє розвитку таких особистісних якостей як комунікабельність, співробітництво, уміння відстоювати  свою точку зору, йти на компроміси і т.д.

Розглянемо  основні характеристики, переваги, обмеження, цілі застосування деяких ІАМН (табл. 2.2).

Таблиця 2.2

Основні характеристики ІАМН

Визначення та цілі застосування методу	Переваги та обмеження
1	2
Мозковий  штурм  Визначення: • Неструктурований процес генерування та відбору інноваційних творчих ідей у групі, що координуються педагогом.   Цілі: • Тренування   учнів    у   вирішенні  проблем; • Розвиток творчого мислення; • Розвиток    навичок    спілкування, роботи у малих групах; • Підвищення зацікавленості учнівської аудиторії	Переваги: • Високий  ступінь активності учнів; • Продуктивні  результати; • Досвід творчої діяльності; • Орієнтованість на вирішення проблем; • Розвиток особистісних навичок учасників; • Стимулювання нових ідей; • Невеликий  термін   Обмеження: • Розмір групи має бути не дуже великим  чи дуже маленьким (5-7 чоловік);
Продовження табл. 1
1	2
	• Процес координування групових дискусій і узагальнення ідей вимагає  високої майстерності педагога; • Різна   "якість"   результатів   навчання,   які досягаються  при мозковому штурмі
Вивчення  конкретних ситуацій Визначення: • Вивчення та аналіз реальної чи вигаданої, але реалістичної ситуації, події, явища.   Цілі • Розвиток вмінь вирішення проблем, прийняття рішень; • Зв'язок теоретичного навчання з виробництвом; • Аналіз комплексних ситуацій; • Розвиток міжособистісних відносин	Переваги: • Реалістичність ситуації» що була розглянута; • Розвиток навичок самонавчання; • Інтенсивний  процес групової взаємодії; • Взаємонавчання учнів; • Синтез різних точок зору; • Розвиток    навичок    відбору    оптимального варіанту вирішення ситуації; • Практичне    відпрацьовування    теоретичних  знань; • Розвиток особистісних навичок. Обмеження: • Вимагає  витрат часу на підготовку опису ситуації; • Ризик  невідповідності/неповної відповідності  вимогам навчання і запитам цільової аудиторії
Обговорення критичного явища Визначення Подібний   метод   з   обговоренням конкретної  ситуації  з   наступними розходженнями: • аудиторії  повідомляється про яку-небудь критичну ("позаштатну") ситуацію на виробництві  у міжособистісних стосунках; • учні   задають   педагогу   питання, прагнучи     одержати     додаткову інформацію; • критична    ситуація    може    бути запропонована самою аудиторією;	Переваги: • Більш  конкретний метод в ілюстрації реальних проблем; • Учні більш активно розкривають послідовність дій, що відбулися; • Учні   асоціюють   себе   з   тим   чи   іншим учасником певної події; • Менші  витрати на підготовку і проведення у порівнянні з попереднім методом.
Продовження табл. 1
1	2
• при аналізі й обговоренні  допускається більша ступінь свободи в обґрунтуваннях. Цілі: • Розвиток вмінь прийняття рішень і усунення проблем у нестандартних (критичних) ситуаціях; • Розвиток міжособистісних відносин	Обмеження: • Вимагає  високої активності і тренованості аудиторії в постановці питань; • Імовірність   зайвої   емоційності   учнів   при обговоренні; • Необхідність        чіткого        співвідношення розглянутого явища з цілями навчання
"Кошик" (занурення)   Визначення: • Обговорення  конкретної ситуації, при    якій    учень    одержує    ряд  максимально      наближених     до реальності матеріалів і проблем, які вимагають   вирішення.   Мета: • Оцінка вхідного рівня й отриманих результатів  навчання; • З'ясування освітніх потреб; • Розвиток   вмінь   вирішення   проблем; • Відпрацьовування навичок аналізу ситуації.	Переваги: • Комплексне відпрацьовування різних практичних навичок; • Ефективний   зворотний   зв'язок   з   учнями; Акцент на виконанні, а не тільки на аналізі; • Закріплення  теорії; • Зміст  "кошика"  легко  пристосовується  до потреб учнів; • Допоміжний засіб для зміни настанов і  поглядів. Обмеження: • Значні  витрати на підготовку кожного заняття; труднощі в оцінці результатів заняття.
Точечна групова  дискусія Визначення: • Організація  обговорення в малій групі  з метою знаходження ідей з  певної теми протягом заданого терміну. Цілі: • Закріплення    результатів    інших занять; • Встановлення зворотного зв'язку; • Розвиток   вмінь   вирішення   проблем; • Розвиток  навичок  логічного   мислення.	Переваги: • Високий  ступінь залучення учнів у  процес навчання; • Невеликі витрати часу; • Розвиток творчих здібностей; • Окремий  випадок мозкового штурму; • Допоміжний  засіб  для аналізу  конкретних ситуацій, прийняття рішень.  Обмеження: • Придатний тільки для малих  груп учнів.