Прибыль предприятия

Зміст.

Вступ…………………………………………………...............................2 стор.

 

1.Чинники підвищення рентабельності продукції підприємства

 

1.1. Сутність та види прибутку підприємства………………..……….3-10 ст.

 

1.2. Рентабельність, як головний  показник економічної ефективності на підприємстві…………………………………………………………….11-15ст.

 

1.3. Чинники рентабельності продукції …………..…………………..16-18ст.

 

2. Оцінка та аналіз показників рентабельності ТВО «Мозаїка»

 

2.1 Організаційно-економічна характеристика  підприємства………19-23ст.

 

2.2. Аналіз формування прибутку ТВО «Мозаїка»…………………..24-28ст.

 

2.3. Аналіз показників рентабельності ТВО «Мозаїка»……………..29-31ст.

 

 

3. Шляхи підвищення рентабельності. Основні напрямки підвищення  рентабельності………………………………………………………...32-36ст.

 

Висновок………………………………………………………………...37-39ст.

 

Використана література………………………………………………..40-41ст.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ.

Мета підприємницької  діяльності - не тільки отримання прибутку, але і забезпечення високої рентабельності господарської діяльності. На відміну  від абсолютного показника прибутку, рентабельність - відносний показник і відображає ступінь прибутковості підприємства. Рентабельність виступає як економічна категорія, оціночний результативний показник, цільовий орієнтир, інструмент розрахунку чистого доходу суспільства, джерело формування різних фондів.

Як результативний показник вона характеризує ефективність використання наявних ресурсів, успіх або не успіх в бізнесі, зростання або  зниження обсягів діяльності.

Як кількісний показник рентабельність є різницею між ціною і вартістю товарів, між обсягом продажів і собівартістю (у сфері поводження між валовими доходами і витратами обороту). Рентабельність, будучи кінцевим результатом діяльності підприємства, створює умови для його розширення, розвитку, самофінансування та підвищення конкурентоспроможності.

Актуальність теми пояснюється  тим, що ринкова економіка обумовлює  необхідність підвищення ефективності виробництва в першу чергу  на мікрорівні, тобто на рівні окремих  підприємств, так як саме підприємства (при будь-якій формі власності) складають основу ринкової економіки.

Об'єктом дослідження  є ТВО «Мозаїка».

Предметом даної курсової роботи є рентабельність ТВО «Мозаїка».

Отже, метою курсової роботи є дослідження динаміки показників рентабельності та виявлення резервів її підвищення на ТВО «Мозаїка».

Виходячи з поставленої  мети, можна сформулювати завдання наступного характеру:

1. дати визначення рентабельності
2. вивчити види рентабельності і фактори, які впливають на неї
3. дати коротку характеристику підприємству «Мозаїка».
4. оцінити динаміку рентабельності продукції, виробництва і продажів
5. порівняти рентабельність виробництва з мінімальною рентабельністю
6. розробити шляхи підвищення рентабельності підприємства ТВО «Мозаїка».

Для вирішення цих  завдань буде використана річна  фінансова звітність ТВО «Мозаїка» за 2010-2011 рік.

 

 

 

 

 

 

1.Чинники  підвищення рентабельності продукції  підприємства

 

1.1. Сутність та види прибутку підприємства

Фінансовий результат  господарської діяльності підприємства будь-якої організаційно-правової форми представлений у вигляді прибутку або збитку. Кінцевий фінансовий результат (прибуток або збиток) складається з фінансового результату від реалізації продукції (робіт, послуг), основних засобів і іншого майна підприємства і доходів від позареалізаційних операцій, зменшених на суму витрат по цих операціях 1.

Метою діяльності будь-якої комерційної структури в умовах ринкової економіки, в кінцевому  рахунку, є отримання прибутку, здатної  забезпечити її подальший розвиток. Прибутковість розглядається не тільки як основна мета, але і як головна умова ділової активності підприємства, як результат його діяльності, ефективного здійснення своїх функцій щодо забезпечення споживачів необхідними товарами відповідно з наявним попитом на них.

Отримання прибутку є  головною метою існування комерційного підприємства, як зазначається в їх Статутах. Саме прибуток характеризує розмір і розмах підприємства, його рівень розвитку, його місце серед інших таких же підприємств.

Прибуток в торгівлі є грошовим вираженням вартості додаткового продукту, створеного продуктивною працею працівників торгівлі, які зайняті продовженням процесу виробництва у сфері товарного обігу, а також частини додаткового продукту, створеного працею працівників інших галузей народного господарства (промисловості, сільського господарства, транспорту та ін.) і направляється у торгівлю через механізм цін на товари, тарифів, торгових надбавок як плата за реалізацію товарів (продукції, послуг).

Прибуток вимірюється сумою  і рівнем. Сума прибутку виражається  в натуральних - грошових - одиницях, а рівень прибутку у відносних. Обидві ці характеристики дозволяють проводити порівняння та аналіз як діяльності самого підприємства в часі, так і проводити порівняння та аналіз підприємств між собою. Прибуток є одним з найважливіших оціночних показників, що характеризують результат господарської діяльності підприємства. Відношення прибутку до товарообігу, виражене у відсотках, визначає рівень рентабельності реалізації товарів.

Прибуток, як вже зазначалося, являє  собою кінцевий фінансовий результат господарської діяльності підприємства. Однак фінансовим результатом може виступати не тільки прибуток, але і збиток, що виник, наприклад, через надмірно високих витрат або недоотримання доходів від реалізації у зв'язку із зменшенням обсягу поставок товару, зниженням купівельного попиту.

Прибуток утворюється  в результаті реалізації продукції. Її величина визначається різницею між доходом, отриманим від реалізації продукції, і витратами (витратами) на її виробництво і реалізацію. Загальна маса одержуваного прибутку залежить, з одного боку, від обсягу продажів і рівня цін,що встановлюються на продукцію, а з іншого - від того, наскільки рівень витрат виробництва відповідає суспільно необхідним витратам.

 

Перше - обсяг продажу - залежить від  ефективності здійснення комерційної роботи: від уміння створювати вигідні умови для реалізації своєї продукції, тобто проводити маркетинг, організувати рекламу, збут,сформувати цінову і товарну політику і т.д.

 

Друге - рівень витрат виробництва - залежить від ефективності організації виробництва і праці, вибраної технології, технічної оснащеності підприємства.

 

Разом з тим прибуток на підприємстві залежить не тільки від реалізації продукції, а й від інших видів діяльності, які її або збільшують,або зменшують. Тому в теорії і на практиці виділяють так званий балансовий прибуток.

«Балансовий прибуток» - його назва говорить сама за себе. Він складається з прибутку від реалізації продукції (виторг від реалізації продукції без непрямих податків мінус витрати (витрати) на виробництво і реалізацію продукції) плюс позареалізаційні доходи (доходи по цінних паперах, від пайової участі в діяльності інших підприємств, від здачі майна в оренду і т.п.) мінус позареалізаційні витрати (витрати на виробництво, не дало продукції, на зміст законсервованих виробничих потужностей, збитки від списання боргів і т.д.).

 

Крім того, виділяється валовий прибуток, який являє собою балансовий прибуток за мінусом або плюсом фінансового результату від операцій з основними фондами (засобами), нематеріальними активами та іншим майном.

 

У всіх країнах з ринковою економікою прибуток обкладається податком.

Тому на практиці прийнято виділяти оподатковуваний прибуток. Останній являє собою валовий прибуток за вирахуванням відрахувань у резервні фонди,доходів за видами діяльності, звільненої від оподаткування, відрахувань на капіталовкладення.

 

В результаті на підприємстві, як це прийнято називати в теорії і на практиці, залишається так званий чистий прибуток. За своєю величиною він представляє оподатковуваний прибуток за мінусом податку на прибуток та податку на перевищення фактичних витрат на оплату праці в порівнянні з нормованої.

 

З чистого прибутку підприємство виплачує дивіденди і різні соціальні  податки, і утворюють фонди. У  результаті залишається прибуток не використаний, або збиток, непокритий грошима.

У спрощеному вигляді прибуток - це різниця між виручкою від реалізації і витратами обігу підприємства. Таку прибуток прийнято називати валовий, вона відображає фінансовий результат конкретної діяльності підприємства. Проте, як відомо, не всі витрати торговельного підприємства включаються у витрати обігу.

Загальний фінансовий результат  господарської діяльності в бухгалтерському обліку визначається на рахунку прибутків і збитків шляхом підрахунку та балансування всіх прибутків і збитків за звітний період. Господарські операції на рахунку прибутків і збитків відображаються за накопичувальним принципом,тобто наростаючим підсумком з початку звітного періоду.

 

Іншим принципом визначення фінансових результатів є використання методу нарахування. З цієї причини прибуток (збиток),показані в звіті про фінансові результати, не відображають реального припливу грошових коштів підприємства в результаті його господарської діяльності. Для відновлення реальної картини про величину фінансового результату діяльності підприємства як приріст (або зменшення) вартості його капіталу, що утворився в процесі його господарської діяльності за звітний період, необхідні додаткові коригувальні розрахунки.

 

На  рахунку прибутків і збитків фінансові результати діяльності підприємства відображаються у двох формах:

 

1. як результати (прибуток  або збиток) від реалізації продукції,  робіт, послуг, матеріалів та іншого  майна, з попереднім виявленням  їх на окремих рахунках реалізації;

 

2. як результати, не пов'язані безпосередньо з процесом реалізації, так звані позареалізаційні доходи (прибуток) і втрати (збитки).

 

Позареалізаційні доходи і втрати прямо відображаються за кредитом і дебетом рахунка прибутків  і збитків без попереднього запису на будь - або інших рахунках.

 

Основними показниками прибутку є:

. загальний прибуток (збиток) звітного періоду - балансовий  прибуток (збиток);

. прибуток (збиток) від  реалізації продукції (робіт,  послуг);

. прибуток від фінансової  діяльності;

. прибуток (збиток) від інших позареалізаційних операцій;

. оподатковуваний прибуток;

. чистий прибуток.

 

Балансовий прибуток (збиток) являє собою суму прибутку (збитку)від реалізації продукції, фінансової діяльності та доходів від інших позареалізаційних операцій, зменшених на суму витрат по цих операціях.

 

Прибуток (збиток) від  реалізації продукції (робіт, послуг) визначається як різниця між виручкою від реалізації продукції в діючих цінах без

ПДВ, спецналога і акцизів  і витратами на її виробництво  і реалізацію.

 

Прибуток (збиток) від  фінансової діяльності і від інших позареалізаційних операцій визначається як результат по операціях,відображається на рахунках 47 «Реалізація і інше вибуття основних засобів» і

48 «Реалізація інших  активів», а також як різниця  між загальною сумою отриманих та сплачених:

. штрафів, пені і  неустойок та інших економічних  санкцій; 

. відсотків, отриманих  за сумами коштів, що значаться  на рахунках підприємства;

. курсових різниць  по валютних рахунках і по  операціях в іноземній валюті;

. прибутків і збитків  минулих років, виявлених у  звітному році;

. збитків від стихійних  лих; 

. втрат від списання  боргів і дебіторської заборгованості;

. надходжень боргів, раніше  списаних як безнадійні;

. інших доходів, втрат  і витрат, що відносяться відповідно до чинного законодавства на рахунок прибутків і збитків. При цьому суми, внесені до бюджету у вигляді санкцій відповідно до законодавства Російської

 

Федерації, до складу витрат від позареалізаційних операцій не включаються, а відносяться на зменшення чистого прибутку, тобто прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства після сплати податку на прибуток.

 

Оподатковуваний прибуток визначається спеціальним розрахунком. Вона дорівнює балансового прибутку, зменшеною на суму:

. відрахувань до резервного та інші аналогічні фонди, створення яких передбачено законодавством (до досягнення розмірів цих фондів не більше 25% статутного фонду, але не більше 50% прибутку, що підлягає оподаткуванню);