Склад витрат підрозділів і порядок їх планування

План по собівартості промислової продукції складається  по єдиним для всіх підприємств правилам, встановленим в інструкціях із планування, обліку і калькулюванню собівартості промислової продукції. У цих інструкціях міститься перелік витрат, що включаються в собівартість продукції, і визначаються способи калькулювання собівартості.

Установлення загальних, єдиних для всіх підприємств правил має важливе значення для правильного  планування й обліку собівартості продукції. Зокрема , загальним для всіх галузей  промисловості є порядок включення  в собівартість продукції тільки тих витрат, що  прямо чи побічно зв'язані з виробництвом продукції. Тому не можна включати в планову собівартість продукції витрати, що не відносяться до виробництва продукції, наприклад витрати, пов’язані з обслуговуванням побутових нестатків підприємства (утримання житлово-комунальних господарств, витрати інших непромислових господарств і т.д.), по капітальному ремонті і будівельно-монтажних роботах, а також витрати культурно-побутового призначення.

Деякі витрати хоча і  враховуються у фактичних витратах на виробництво, однак у силу їхнього особливого характеру також не можуть включатися в планову собівартість продукції. До таких витрат відносяться різного роду невиробничі витрати і втрати, наприклад, обумовлені відступами від установленого технологічного процесу виробничий брак (утрати від браку плануються тільки лише в ливарних, термічних, вакуумних, скляних, оптичних, керамічних і консервних виробництвах, а також в особливо складних виробництвах новітньої техніки в мінімальних розмірах по нормах, установлюваним вищестоящою організацією).

Планова собівартість продукції  визначається шляхом відповідних розрахунків  техніко-економічних факторів. Визначений наступний типовий перелік техніко-економічних  факторів, що обумовлюють зниження собівартості продукції:

1) підвищення технічного рівня виробництва;

2) поліпшення організації  виробництва і праці;

3) зміна обсягу, структури  і розміщення виробництва; 

4) поліпшення використання  природних ресурсів;

5) розвиток виробництва.

У плані по собівартості продукції на підприємстві поряд з витратами на 1 грн. товарної продукції маються наступні показники: собівартість окремих видів продукції, собівартість товарної продукції, зниження собівартості порівнянної продукції.

1.4. Механізм формування валового фінансового результату та розподіл чистого прибутку

 

Функціонування підприємства супроводжується безперервним круговоротом коштів, який здійснюється у вигляді  витрат ресурсів і одержання доходів, їхнього розподілу й використання. При цьому визначаються джерела  коштів, напрямки та форми фінансування, оптимізується структура капіталу, проводяться розрахунки з постачальниками матеріально-технічних ресурсів, покупцями продукції, державними органами (сплата податків), персоналом підприємства тощо. Усі ці грошові відносини становлять зміст фінансової діяльності підприємства.

Основні завдання фінансової діяльності такі: вибір оптимальних  форм фінансування, структури капіталу підприємства і напрямків його використання з метою забезпечення стабільно  високої прибутковості;  балансування в часі надходжень і витрат платіжних засобів; підтримування належної ліквідності та своєчасності розрахунків.

Головний зміст фінансової діяльності підприємства полягає в  належному забезпеченні фінансування.

Відповідно до джерел коштів фінансування поділяється на внутрішнє й зовнішнє. Внутрішнє фінансування здійснюється за рахунок коштів, одержаних від діяльності самого підприємства: прибуток, амортизаційні відрахування, виручка від продажу чи здавання в оренду майна. Зовнішнє фінансування використовує кошти, не пов’язані з діяльністю підприємства: внески власників у статутний капітал (безпосередньо або у формі купівлі акцій), кредит, зобов’язання боржників, державні субсидії тощо.

Треба також розрізняти фінансування за рахунок власних і залучених коштів. До залучених коштів належать ті, які треба повертати, тобто кредит або інші боргові зобов’язання. Решта коштів виступає як власний капітал. При цьому кожна фірма, що намагається ефективно господарювати, об’єктивно повинна забезпечувати оптимальне (економічно доцільне) співвідношення власного й залученого капіталу.

Фінансовий результат  діяльності підприємства – це те з  якими показниками вийшло підприємство на кінець звітного періоду (чи є підприємство прибутковим чи збитковим).

Прибуток підприємства формується за рахунок таких джерел: а) продаж (реалізація) продукції (послуг);б) продаж іншого майна; в) позареалізаційні операції. Прибуток від продажу продукції (виконання робіт, надання послуг) є основним складником загального прибутку. Це прибуток від операційної діяльності, яка відображає місію і профіль підприємства. Він обчислюється як різниця між виручкою від продажу продукції (без урахування податку на додану вартість і акцизного збору) та її повною собівартістю.

У разі калькулювання  за неповними витратами ту частину витрат, що її не включено в собівартість продукції, відносять на певний період і за обчислення прибутку (Пр) відраховують від виручки, тобто

Пр = ВР – Срнв – Сн,

де, ВР – виручка від  продажу продукції; Срнв – собівартість проданої (реалізованої) продукції за неповними  витратами; Сн – витрати, що їх не включено в собівартість продукції. а віднесено на певний період.

Це так званий метод  прямого обчислення прибутку, який вважається головним. Поряд з ним  існує ще аналітичний метод, згідно з яким прогнозований прибуток визначається коригуванням його базової (фактичної) величини з урахуванням впливу певних чинників у плановому (розрахунковому) періоді. Такий вплив може здійснюватися через зміну обсягу виробництва та продажу, його структури, собівартості продукції і цін. Цей метод орієнтовано на велику частку відносно однотипної продукції в загальному її обсязі.

Прибуток від продажу  майна включає прибуток від продажу основних фондів (матеріальних активів) нематеріальних активів, цінних паперів інших підприємств тощо. Його розраховують як різницю між ціною продажу та балансовою (залишковою) вартістю об’єкта, який продається, з урахуванням витрат на продаж (демонтаж, транспортування, оплата агентських послуг).

Прибуток від позареалізаційних  операцій – це прибуток від пайової участі в спільних підприємствах. здавання майна в оренду (лізинг), дивіденди на цінні папери, дохід від володіння борговими зобов’язаннями, роялті, надходження від економічних санкцій тощо.

Розглянута схема обчислення величини загального прибутку за його джерелами має важливе значення для аналізу та прийняття господарських рішень. Але треба мати на увазі. що прибуток є об’єктом оподаткування.

У зв’язку з цим  державні органи суворо регламентують  методику обчислення оподатковуваного прибутку в нормативних актах. Так, згідно із Законом України „Про оподаткування прибутку підприємств” оподатковуваний прибуток (По) обчислюється за формулою

По = Дв – (Вв + АВ),

де, Дв – валовий дохід  за певний період; Вв – валові витрати  за той самий період; АВ – сума амортизаційних відрахувань від балансової вартості основних фондів і нематеріальних активів.

Основною складовою  валового доходу є виручка від  продажу продукції. У нього включають  також прибуток від продажу майна  і від позареалізаційних операцій. Валові витрати – це передусім витрати на реалізовану продукцію, а також втрати від продажу майна (перевищення балансової вартості об’єктів над виручку від їхнього продажу). Амортизаційні відрахування виокремлено із загальної суми витрат, оскільки нарахування таких контролюється фіскальними органами в особливому порядку.

Порядок розподілу чистого  прибутку на підприємстві ілюструє Рис.1.1

Рис.1.1.  Приблизна схема  розподілу прибутку підприємства

 

 

2. аналіз діяльності ВАТ АПФ “Таврія”

2.1. Загальна характеристика підприємства

 

Відкрите акціонерне товариство Агропромислова фірма “Таврія” розташоване на півдні України, в  межах міста Нова Каховка Херсонської  області.

Основу виноградарства на Нижньодніпровських пісках було закладено в кінці VVIII сторіччя швейцарсько-німецькими колоністами. Зумовлено це було відповідними природнокліматичними умовами: легкі ґрунти та багатство сонця.

На базі товариства виноградарів у 1929 році був створений радгосп  “Перемога наймитів”, який у 1960 році було перейменовано в радгосп-завод “Таврія”.

Відкрите акціонерне товариство Агропромислова фірма “Таврія” зареєстровано Новокаховський виконкомом 2 жовтня 1998 року. ВАТ АПФ “Таврія” засновано рішенням представництва ФДМУ м. Нова Каховка від 24 лютого 1998 року №7.

Агропромислова фірма  “Таврія” – відкрите акціонерне товариство. Очолює підприємство голова правління  Сидоренко Олександр Миколайович 

Голові правління підпорядковані: заступник по промисловості, якому  в свою чергу підпорядковані: головний інженер, головний технолог, а їм начальники виробничих цехів та допоміжних служб; заступник по комерційним справам керує начальниками відділів постачання, маркетингу та торгівлі.

 ВАТ АПФ “Таврія”  є засновником двох дочірніх  підприємств, товариств з обмеженою відповідальністю: ДП “Таврія 1” та “Таврія 2”, які займаються вирощуванням сільськогосподарської продукції, яка є сировиною для виробництва вин та коньяків. Майнова та організаційна структура побудова АПФ “Таврія” зображена на рис. 2.1.

    Промисловість підприємства представлена:

• Первинним виноробством, виробничі потужності якого складають 20 тис. тон переробки винограду;
• Вторинним виноробством з обсягом обробки та випуску вина в пляшковому розливі до 600 тис. дал;
• Коньячним виробництвом з виробітком коньячних спиртів до 500тис. дал., а випуском коньяків щорічно – 350 тис. дал.;
• Виробництво міцних напоїв – 200тис. дал

Забезпечення виноградом для виробництва вин і коньяків здійснюється за рахунок власних  площ та близько розташованих виноградарських  господарств. Надходження вантажів на адресу АПФ “Таврія” та відправка продукції покупця здійснюється автотранспортом та по залізниці. Крім того, поблизу знаходиться річковий порт Каховка та морський порт Херсон.

Підприємство має загальну потужність по одночасному зберіганню:

• Виноматеріалів – 1686 тис. дал.;
• Коньячних спиртів – 971 тис. дал.;
• Спирту-ректифікату – 100 тис. дал.

 

 

 

ВАТ АПФ "Таврія"

Обслуговуючі підрозділи та цехи (бухгалтерія, економічний підрозділ, лабораторія, склади, фірмові магазини, гаражі, охорона.)

Допоміжні підрозділи та дільниці (механічна та ремонті служби, енерго-дільниця, компресорна, сантехнічна  служба.)

 

Основні підрозділи та цехи

 

Дочірне підприємство "Таврія 1" (основна діяльність вирощування та збір винограду).

Підрозділи вторинного виноробства (цех розливу, цех відвантаження, посудний).

 

Підрозділи первинного виноробства (цех вино-матеріалів, переробки  та зберігання, бродильне).

Підрозділи коньячноговиробництва (перекур-ний цех, цех витримки, дільниця утилізації).

Дочірне підприємство "Таврія 2" (основна діяльніст вирощування та збір винограду).

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 2.1 Майнова та організаційна структура ВАТ АПФ "Таврія"

 

В тому числі ємності для зберігання та обробки коньячних спиртів     (табл. 2.1)

Таблиця 2.1

Ємності для зберігання та обробки коньячних спиртів.

Найменування	Кількість,                      шт.	Обсяг, тис.дал.
Бочки дубові	4720	206,8
Бути дубові	156	99,8
Ємності емальовані	559	628,3
Ємності купажні	4	20,0
Ємності по обробці холодом	11	16,2
всього		971,0

 

Виробництво достатньо  забезпечене:

• Електроенергією (потужність 4 трансформаторних підстанції 4160 кВт);
• Теплом (котельна продуктивністю 19,6 кел/год);
• Водою (4 артезіанські свердловини загальною потужністю 785 м3/год);
• Холодом (холодильно-компресорна установка потужністю 2005 ккал/год)

Для випуску готової  продукції є в наявності три  лінії розливу потужністю 6000 пляшок на годину. Сувенірне оформлення продукції  здійснюється використанням ручної праці.