Стимулювання праці та шляхи покращення його ефективності

 

Аналізуючи дані табл. 4.1 слід зазначити, що в 2012 році в порівнянні  з  2010 роком на заходи по охороні праці було асигновано більше 1990 грн. або у 2,1 рази коштів, що є позитивною ознакою. Кількість випадків захворювань знизилась на 1 випадок, при цьому дні непрацездатності зменшились швидшими темпами – на 10 днів.

Таким чином коефіцієнт середньої кількості випадків захворюваності зменшився на 0,769, що є позитивним, причиною цього стало зменшення кількості випадків захворювань.

Коефіцієнт частоти травматизму, коефіцієнт тяжкості та коефіцієнт втрат робочого часу у 2010 – 2012 рр. дорівнюють нулю.

Показник грошових витрат за аналізований період зменшився на 2,12, це є позитивним і було спричинено відсутністю виплат пов’язаних з травматизмом і захворюванням.

Таким чином, задовільний стан охорони праці приводить до зростання продуктивності праці, зниження випадків травматизму і захворювань працюючих, в наслідок чого покращується загальне фінансове становище підприємства.

4.3. Аналіз умов праці  на ТОВ «Самарська агропромислова  група»

 

Проаналізуємо умови праці для економічного відділу.

В якості об’єкта дослідження в розділі «Охорона праці» є економічний відділ ТОВ «Самарська агропромислова група».

Приміщення відділу знаходиться на 2 поверсі будівлі. Загальна площа приміщення складає 40 м2, висота – 2,8 м, приміщення має 3 вікна. Кількість працюючих в приміщенні 4 чоловіків. Отже, на одного працюючого в приміщенні припадає: 40 : 4 = 10 (м2/чол.) робочої площі. Згідно із СНиП 2.09.04 – 87 на кожного працюючого в приміщеннях повинно припадати не менше 4,5 м2/чол. (якщо використовується комп’ютерна техніка - 6 м2/чол ) робочої площі. Висота приміщення – не менше 2,5 м. Отже, нормативи розмірів та забезпечення працюючих робочою площею дотримано.

У приміщенні розташовано 4 комп’ютерів. Напруга джерела живлення комп’ютерів у приміщенні – 220 В. У приміщенні розміщені 4 письмових столи, шафа для зберігання документів.

За небезпекою ураження електричним струмом управлінське приміщення належить до приміщень без підвищеної небезпеки ураження електричним струмом працюючих.

В процесі роботи використовується сучасне технологічне обладнання нової конструкції. Для попередження пожежі на стелі розміщена пожежна сигналізація. Для попередження травматизму співробітниками відділу охорони праці розроблені «Комплексні заходи щодо встановлення нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, запобігання випадкам виробничого травматизму, професійним захворюванням, аваріям».

Для аналізу санітарно-гігієнічних умов у досліджуваному приміщенні визначимо, чи відповідають вони діючій нормативно-технічній документації.

Нормоване значення коефіцієнта природного освітлення (КПО) для четвертого світлового поясу України еIV визначається, %, за формулою (4.1).

 

,     (4.1)

 

де енІІІ - нормоване значення КПО для III світлового поясу за СНиП II-4-79.

енІІІ = 1,5%;

m - коефіцієнт світлового  клімату (для України m = 0,9);

c - коефіцієнт сонячності  знаходиться у межах 0,75-1,0.

Розрахуємо коефіцієнт природного освітлення КПО, прийнявши с=0,95:

 

енIV=1,5% * 0,9*0,95 = 1,28%.

 

Фактичне значення коефіцієнта природного освітлення для досліджуваного приміщення (4.2).

 

,    (4.2)

 

де Sв– площа усіх вікон у приміщенні, м2;

Sn– площа підлоги приміщення,м2;

τз – загальний коефіцієнт світлопроникності віконного прорізу. Для віконних прорізів адміністративно-управлінських будівель, які не обладнані сонцезахисними пристроями, τз =0,4-0,5;

r1 - коефіцієнт, який враховує підвищення КПО при бічному освітленні завдяки світлу, відбитому від поверхонь приміщення і підстильного шару, що прилягає до будинку (дорівнює 2,15);

- світлова  характеристика вікна (дорівнює 13);

Кбуд – коефіцієнт, що враховує затемнення вікон іншими будинками; якщо будинків немає, то Кбуд=1;

Кз - коефіцієнт запасу, береться в межах 1,3 – 1,5, приймемо Кз= 1,5.

 

Sв=2,1*2*3=12,6 (м2);   Sп=5*8=40 (м2).

 

Розрахуємо фактичне значення КПО (4.3).

 

   

 

Оскільки фактичне значення природного освітлення більше нормованого (1,28<1,38), то природне освітлення в приміщенні є достатнім.

Для освітлення приміщення застосовуються лампи розжарювання потужністю 150 Вт. Система освітлення - загальна. Нормоване значення освітленості повинне становити не менше 300 люкс (СНиП  II – 4 – 79).

Розрахуємо фактичне значення освітлення (Еф), враховуючи те, що потужність ламп – 150Вт, кількість ламп у світильнику –3 шт.

Фактичне значення  штучного освітлення (Еф)  розраховуємо за формулою:

 

,                                            (4.4)

 

де Fл – світловий потік лампи, лм;

hВ – коефіцієнт використання світлового потоку (hВ = 0,4 ÷ 0,6);

N – кількість  світильників, шт;

n – кількість  ламп у світильнику, шт.;

S – площа  приміщення, м2; 

К – коефіцієнт запасу (К = 1,5 - 2);

Z – коефіцієнт  нерівномірності освітлення (Z = 1,1).

 

Fл = 2090 (лм); hВ = 0,6; N =6 шт.; n = 3 шт.; S =5*8 =40 м2; К = 1,8; Z =1,1

(люкс).

 

Отже, фактичне значення штучного освітлення близьке до нормованого відхилення на 0,95 %, тобто в межах допустимого, а це свідчить про достатність штучного освітлення в приміщенні.

Проведемо розрахунок повітрообміну у виробничому приміщенні:

Коефіцієнт аерації розраховується по формулі (4.5).

Ка = Si / S,  Ка =5/400=0,0125     (4.5)

 

де, Si – площа всіх вентиляційних отворів;

S – площа підлоги.

 

Необхідний вентиляційний об'єм повітря (Vвент, м/ч) (4.6), який треба подавати в приміщення, щоб вміст СО2 не перевищив допустимого рівня (0,1 %).

 

Vвент = G·N / (ГДК – С) = 30*8/(0,1-0,03)=3428,6(м/ч)        (4.6)

де G– кількість СО2, що виділяється людиною за одну годину, 30-45 л/год;

N – кількість людей  в приміщенні;

ГДК– гранично допустимий вміст СО2 у повітрі виробничого приміщення (0,1 % або 1 л/м3);

С – вміст СО2 в атмосферному повітрі (0,03 % або 0,3 л/м3).

Кратність повітрообміну К, що показує скільки об’ємів повітря в приміщенні необхідно замінити свіжим зовнішнім за умови, щоб вміст СО2 не перевищив ГДК:   

К =Vвент / W = 3428,6/(40*10*2,8)=3,06                      (4.7)

де Vвент– необхідний вентиляційний об'єм повітря;

W– об'єм приміщення.

Отриманий результат заносимо у табл.. 4.2.

 

Таблиця 4.2 Коефіцієнт аерації  та повітрообмін виробничих приміщень

 

Приміщення	Коефіцієнт аерації Ка		Кратність повітрообміну
	Фактичні дані	Санітарно-гігієнічна норма	Фактичні дані	Санітарно-гігієнічна норма
Виробниче	0,0125	1/40 -1/70	3,06	2-7

 

 

Таким чином вентиляційний режим приміщення є добрим, так як кратність повітрообміну у виробничому приміщенні знаходитись у межах 2-7.

Значення параметрів, які характеризують санітарно-гігієнічні умови праці в аналізованому структурному підрозділі  зведемо в підсумкову табл.. 4.3.

 

Таблиця 4.3 Санітарно-гігієнічні умови праці на ТОВ «Самарська агропромислова група»

 

Параметр	Значення параметру		Нормативний документ
	фактичне	нормоване
1. Освітленість штучна, (лк)	285	300	СНиП ІІ-4-79
2.Значення коефіцієнта природного  освітлення, (%)	1,38	1,15	СНиП ІІ-4-79
3. Температура повітря, (0С):
Взимку	21	21÷25	ГОСТ 12.1.005-88
Влітку	23	22÷28	ГОСТ 12.1.005-88
4. Відносна вологість повітря, (%):	42	40-60	ГОСТ 12.1.005-88
5. Швидкість руху повітря, м/сек	0,1	< 0,2	ГОСТ 12.1.005-88
6. Кратність повітрообміну, (м3/год)	3,06	2-7	СНиП 2.09.04-87

 

 

Отже аналізуючи дані таблиці 4.3, можна відмітити, що санітарно-гігієнічні умови праці на підприємстві у відділі кадрів є добрими, так як основні параметри знаходяться в межах норми, або є максимально наближеними до неї.

Аналізоване приміщення за небезпекою виникнення пожежі відповідно до ОНТП 24-86 відноситься до категорії В (пожежонебезпечні – в ньому наявні легкозаймисті речовини - папір, дерево).

Можливими причинами пожежі можуть бути: коротке замикання в електричній мережі; займання паперу, дерева через необережне поводження з вогнем; розповсюдження вогню з сусідніх приміщень.

У разі виникнення пожежі своєчасно та з мінімальними наслідками дають можливість загасити її наявні пожежна сигналізація та вогнегасники.

В даному структурному підрозділі встановлені вогнегасники типа ВП-5 в розмірі 1 шт.

 

4.4. Розробка  заходів з охорони праці

 

На основі вище зазначеного необхідно розглянути заходи по попередженню виникнення пожежі та обмеження поширення вогню. Отже, попередити і запобігти пожежам можна шляхом дотримання наступних вимог:

• регламентація допустимих концентрацій горючих речовин у виробничому середовищі;
• використання ефективної робочої й аварійної вентиляції та надійної герметизації обладнання;
• вибір швидкісних систем сигналізації у випадку виникнення позаштатних ситуацій.

Система пожежного захисту підприємства повинна забезпечуватися наступними складовими:

• правильним вибором необхідного ступеня вогнестійкості будівельних конструкцій;
• розташуванням приміщень та виробництв з урахуванням вимог пожежної безпеки;
• забезпеченням евакуації людей;
• використанням засобів пожежної сигналізації, сповіщення та пожежогасіння;
• організацією пожежної охорони об'єкта.

На підставі проведеного аналізу, можна зробити висновок, що на працівників відділу протягом трудового дня, впливають наступні шкідливі фактори: монотонність праці, недостатня кількість свіжого повітря в літній період.

Висновок до розділу 4

Отже, необхідно прийняти заходи для усунення впливу цього шкідливого фактора. Пропонується щодня, по кілька разів протягом робочого дня, провітрювати приміщення, а також застосовувати кондиціонер для автоматичної підтримки в приміщенні свіжого повітря.

Також для підприємства є доцільним покращення штучного освітлення, так як показник є нижчим норми, це можливо за рахунок збільшення кількості світильників або заміни ламп на лампи з більшою потужністю.

На підставі проведеного дослідження з урахуванням отриманих висновків були розроблені деякі заходи на вдосконалення охорони праці.

Узагальнюючи все вище описане відмітимо, для підвищення ефективності системи охорони праці на ТОВ «Самарська агропромислова група» було запропоновано наступне:

• організація короткочасних перерв для працівників, робота яких пов’язаних з персональними електронними машинами;
• поліпшення умов праці за рахунок зниження шуму та вібрації;
• встановлення попереджувальних знаків та позначень;
• поліпшення освітлення за рахунок встановлення ламп денного освітлення.