Стимулювання праці та шляхи покращення його ефективності

 

За даними таблиці 2.11 можна зробити висновок, що коефіцієнтиприймання і звільнення робітників у 2012 році порівняно з 2010 незмінилися і склали відповідно 0,03 та 0,07 пунктів. При цьому коефіцієнтплинності кадрів зменшився на 2,3 %, а коефіцієнт постійності кадрівзбільшився на 1,06% у 2012 році в порівнянні з 2010. Зміну коефіцієнтів більш наглядно можна побачити на рис. 2.8.

Рис. 2.8. Динаміка показників руху робочої сили

Спостерігається тенденція до зменшення плинності кадрів, що позитивно вплине на ефективність господарської діяльності підприємства.

Умовою виконання виробничої програми, раціонального використання трудових ресурсів є економне й ефективне використання робочого часу. Повноту використання трудових ресурсів можна оцінити за кількістю відпрацьованих днів і годин одним робітником за період часу, що аналізується, а також за ступенем використання фонду робочого часу.

Дані для аналізу використання трудових ресурсів ТОВ «Самарська агропромислова група»наведені у таблиці 2.12.

 

Таблиця 2.12 Використання трудових ресурсів ТОВ «Самарська агропромислова група»

 

Показник	Одиниці виміру	2010 рік	2011рік	2012  рік	Відхилення 2012 р.
					від2010 року		від 2011 р.
					+/-	%	+/-	%
Середньосписковачисельністьробітників	чол.	137	145	161	24	17,52	16	11,03
Відпрацьовано одним робітником днів	дні	261	260	253	-8	-3,07	-7	-2,69
Відпрацьовано одним робітником годин	год.	1749	2080	1999	250	14,29	-81	-3,89
Середня тривалість робочого дня	год.	6,7	8	7,9	1,2	17,91	-0,1	-1,25
Непродуктивні витрати робочого часу	тис. год.	0,8	0,6	0,82	0,02	2,50	0,22	36,67

 

За даними таблиці 2.12 можна зробити висновок, що середня тривалість робочого дня у 2012 році була більшою, ніж у 2010 році на 17,9 %, але меншою від 2011 року на 1,25%, що складає 0,1 год. Вказана зміна обумовлена збільшенням відпрацьованих годин одним робітником у 2012 році в порівнянні з 2010 роком на 14,29%, що склало 250 год. Більш наглядно динаміку відпрацьованих одним робітником годин можна побачити на рис. 2.9. Збільшення середньої тривалості робочого дня ще не свідчить про покращання використання робочого часу; це є свідченням збільшення часу середнього перебування робітників на роботі, а не збільшенням власне робочого часу.

 

Рис. 2.9. Динаміка відпрацьованих одним робітником годин

Так, за даними таблиці 2.12, непродуктивні втрати робочого часу збільшилися у 2012 році порівняно з 2010 на 0,02 тис. год. або на 2,5%.

Після загальної оцінки повноти використання робочого часу визначимо вплив наступних факторів на зміну фонду робочого часу:

- чисельності  робітників;

- кількості  відпрацьованих днів одним робітником  у середньому за звітний період;

- середньої  тривалості робочого дня.

Отже, проведемо розрахунок за даними таблиці 2.12.

- фонд  робочого часу за 2010рік:

 

ФРЧ2010= 137х 6,7 х 261 = 239,6(тис. год.);

 

• фонд робочого часу за 2011 рік:

 

ФРЧ2011= 145х 8,0 х 260 = 301,6(тис. год.);

 

• фонд робочого часу за 2012рік:

 

ФРЧ2012=161х 7,9 х 253 = 321,8(тис. год.).

 

Таким чином, фонд робочого часу у 2012 році був більший за 2011 рік на 20,2тис. год. і на 82,2тис. год. більший, ніж за 2010 рік.

Вплив факторів на зміну фонду робочого часу, можна встановити способом абсолютних різниць. Зміна фонду робочого часу за рахунок зміни:

-середньоспискової  чисельності робітників:

 

(161-145)х260х8,0 = +33,28(тис. год.)

 

відпрацьованих днів одним робітником:

 

161х (253 - 260) х 8,0 = - 9,02(тис. год.)

 

середньої тривалості робочого дня:

 

161х 253 х (7,9 - 8,0) = - 4,07(тис. год.)

321,8 -301,6 = +20,2(тис. год.)

 

З проведеного розрахунку можна зробити висновок, що на фонд робочого часу найбільший позитивний вплив має збільшення середньоспискової чисельності робітників, що підвищило фонд робочого часу на 33,28 тис. грн. год.. Негативно вплинули на фонд робочого часу  зміна кількості відпрацьованих днів одним робітником, що зменшило фонд робочого часу на 9,02 тис. грн. год.; зміна середньої тривалості робочого дня, що зменшило фонд робочого часу на 4,07 тис. грн. год..

Аналізуючи використання робочого часу на підприємстві, визначимо загальні втрати робочого часу, цілоденні та внутрішні.

Таким чином, за даними табл. 2.12 загальні втрати робочою часу складають:

 

1. (321,8 –0,82)- (239,6/137x161) = 320,98- 281,57= 39,41 (тис. год.);

 

2) (1999-1749) х 137+ (-0,82) = 34,25 -4,3 = 29,95 (тис. год.).

 

Далі проаналізуємо цілоденнівтрати робочого часу:

 

1) (253-261) х 668 = -5,3 (тис. люд.-днів)

 

2) -5,3x6.7 = -35,5 (тис. люд.-год.).

 

Внутрішньозмінні втрати робочого часу становитимуть:

 

1. 29,95 + 35,5 = 65,45 (тис. год.);

 

2. ((7,9 - 6,7) х 253 х 161) + (- 820) = 48,06 (тис. год.).

 

Отже, за результатами аналізу у третьому розділі роботи є доцільним розробити заходи щодо скорочення втрат робочого часу та пов'язаних з ними непродуктивних виплат заробітної плати. А наступний підпункт роботи присвятимо аналізу ефективності використання персоналу ТОВ «Самарська агропромислова група».

 

2.3. Аналіз  ефективності використання персоналу  ТОВ «Самарська агропромислова  група»

 

Ефективність використання трудових ресурсіввідображається у показниках продуктивності праці. Зростання продуктивності праці є умовою збільшення обсягів виробництва продукції, основним чинником економічного зростання. Іншими словами, під продуктивністю праці розуміють результативність праці або здатність людини виробляти за одиницю робочого часу певний обсяг продукції.

Аналіз продуктивності праці доцільно розпочати з вивчення її рівня і динаміки оцінки виконання поставленого завдання.Узагальнюючим показником продуктивності праці є середньорічний виробіток продукції одним працюючим. Величина його залежить від виробітку робітників їх питомої ваги в загальній чисельності промислово-виробничого персоналу (фактори першого рівня підпорядкування); кількості відпрацьованих ними днів, тривалості робочого дня, середньоденного виробітку робітника (фактори другого рівня підпорядкування).

Проведемо факторний аналіз продуктивності праці за даними табл. 2.13.

Таблиця 2.13 Дані для аналізу продуктивності праціТОВ «Самарська агропромислова група»

 

№ з/п	Показники	Одиниці виміру	Рік		Відхилення
			2010	2012	+,-	%
1	2	3	4	5	6	7
1	Обсяг виробництва у вартісному вираженні	тис. грн.	19684,2	50229	30544,8	155,17
2	Чисельність працюючих	чол.	137	161	24	17,52
	з них робітників	чол.	120	138	18	15,00
3	Питома вага робітників у складіпромислово-виробничогоперсоналу	%	87,59	85,71	-1,88	-2,14

Продовження табл. 2.13

1	2	3	4	5	6	7
4	Загальна кількість відпрацьованих усіма робітниками:
	людино-днів	тис.	31,32	34,91	3,59	11,46
	людино-годин	тис.	209,88	275,86	65,98	31,44
5	Кількість відпрацьованих днів одним робітником	дні	260	253	-7	-2,69
6	Тривалість робочого дня	год.	6,7	7,9	1,2	17,91
7	Середньорічний виробіток:
	працівника	грн.	143,68	311,98	168,30	117,14
	робітника	грн.	164,04	363,98	199,94	121,89
8	Середньоденний виробіток робітника	грн.	0,63	1,44	0,81	128,03
9	Середньогодинний виробіток одного робітника	грн.	0,09	0,18	0,09	93,39
10	Зміна вартості виробленої продукції в результаті структурних зрушень	тис. грн.		30544,8	30544,8
11	Невиробничі затрати часу	год.	800	820	20	2,50
12	Понадпланова економія часу	люд.-год.	0	1200	1200

 

Розрахунок впливу факторів на зміну рівня середньорічного виробітку працюючих проведемо способом ланцюгових підстановок. Для цього розрахуємо ряд величин при зміні відповідних факторів:

 

1. 0,8571х 260 х 6,7 х 0,09 = 134,38 (грн.);

 

2. 0,8571х 253 х 6,7 х 0,09 = 130,76 (грн.);

 

3. 0,8571х 253 х 7,9 х 0,09 = 154,18 (грн.);

 

Проведемо розрахунок абсолютних відхилень за рахунок впливукожного фактора:

1) питомої ваги робітників у складі промислово-виробничого персоналу:

 

134,38–143,68= -9,3 (грн.);

 

2) кількості відпрацьованих днів одним робітником:

 

130,76–134,38 = -3,62 (грн.);

 

3) тривалості робочого дня:

 

154,18–130,76= 23,42 (грн.);

 

4) середньогодинного виробітку одного робітника:

 

311,98- 154,18 = 157,8 (грн.);

 

Загальна зміна середньорічного виробітку працівників становить:

 

-9,3 -3,62 + 23,42+ 157,8 = 168,3 (грн.).

 

За проведеними розрахунками можна зробити висновок, що у 2012 році середньорічний виробіток робітника був більший на 168,3 грн., за 2010 рік. На середньорічний виробіток робітника позитивно вплинули два фактори: тривалості робочого дня та середньогодинний виробіток одного робітника, що збільшило середньорічний виробіток відповідно на 23,42 і 157,8 грн. Негативний вплив мали наступні фактори: питома вага робітників у складі промислово-виробничого персоналу та кількості відпрацьованих днів одним робітником, що зменшили середньорічний виробіток відповідно на 9,3 та 3,62 грн.

На останок, у процесі аналізу необхідно встановити відповідність між темпами росту середньої заробітної плати та продуктивністю праці. Адже, для розширеного відтворення, отримання необхідного прибутку та рентабельності, необхідно, щоб темпи росту продуктивності праці випереджали темпи росту його оплати. Якщо цей принцип не дотримується, то відбуваються перевитрачання фонду заробітної плати, підвищення собівартості продукції та, відповідно, зменшення суми прибутку.

Для оцінки співвідношення розраховують коефіцієнт випередження темпів зростання продуктивності праці над темпами зростання середньої заробітної плати, приріст середньої заробітної плати на 1 % приросту продуктивності праці чи приріст продуктивності праці на 1 % приросту середньої заробітної плати. Коефіцієнт випередження є співвідношенням індексів продуктивності праці та середньої заробітної плати.