Теоретичні засади заробітної плати на підприємстві

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 11 Марта 2013 в 15:44, курсовая работа

Краткое описание

Закон України «Про оплату праці» визначає економічні та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами та сфери державного і договірного регулювання оплати праці і спрямований на забезпечення відтворювальної та стимулюючої функцій заробітної плати.

Содержание

Вступ……………………………………………………………………...3
1.Теоретичні засади заробітної плати на підприємстві………..……8
1.1.Суть заробітної плати та її функції…………………………............8
1.2. Форми і системи оплати оплати праці робітників (ПВП)………..11
Суть та принципи планування заробітної плати………….……20
2. Планування фонду заробітної плати на ПАТ «Львівгаз»
Золочівське УЕГГ………………………………………………………..24
2.1 Характеристика ПАТ «Львівгаз» Золочівське УЕГГ……………...24
2.2 Анаіз оплати праці робітників…………………………………..…...26
2.3 Розрахунок фонду заробітної плати ПАТ «Львівгаз»
Золочівське УЕГГ……………………………………………………….33
3.Удосконалення системи планування……………………………….40
3.1. Шляхи вдосконалення використання існуючих форм і
систем оплати праці на підприємствах…………………………………..40
3.2. Реформи оплати праці на сучасному етапі………………………….43
Висновки…………………………………………………………………...46
Список використаної літератури………………………………………....48
Додатки

Вложенные файлы: 1 файл

курсова.doc

— 252.00 Кб (Скачать файл)

Всім працівникам щомісячно  видаються розрахункові листи по заробітній платі, яка виплачується два рази на місяць. Частина заробітної плати ( не більше 50% нарахованої суми) виплачується товарами, послугами, які є бажаними для працівників. Остаточна виплата заробітної плати проводиться у грошовій формі 14-15 числа щомісячно.

Для досягнення поставлених  цілей і стимулювання удосконалень підприємство заохочує залучення персоналу за допомогою визначення компетенції, необхідної для діяльності підприємства; продовження освіти і планування кар’єри; конкретизації відповідальності і повноважень; сприяння залученню працівників при постановці цілей і ухвалення рішень; здійснення визнання заслуг і винагороди; створення умов, що заохочують нововведення; виявлення причин звільнення персоналу.

Отже, соціальна та кадрова  політика підприємства направлена на підвищення управління якістю трудового життя працівника за допомогою законодавчих норм, регламентуючих вимог та іншої документації, в результаті чого на підприємстві з кожним роком зростають витрати на трудовий потенціал. Аналізуючи політику якості на підприємстві, слід відмітити позитивну тенденцію щодо зменшення витрат на переробку браку, підвищення рівня якості виробів, що випускаються, формування на підприємстві загальної філософії якості. Враховуючи все сказане вище, необхідно посилити стимулюючу роль мотиваційних чинників виробництва щодо випуску якісної продукції. Економічні переваги від підвищення стимулювання і мотивації високоякісної праці мають підштовхнути роботодавця та державу до виконання ролі ініціатора заходів щодо вдосконалення умов трудової діяльності, активного співучасника і контролера цього процесу.

Проведений аналіз показує  основні напрями пошуку резервів підвищення ефективності використання коштів на оплату праці. На аналізованому  підприємстві – це скорочення цілоденних, внутрішньо змінних і непродуктивних втрат робочого часу, запасів готової продукції, тобто корисного відпуску спирту.

 

2.3Розрахунок  фонду заробітної плати

ПАТ «Львівгаз» Золчівське УЕГГ

 

Основним джерелом доходів  найманих працівників є і надалі залишатиметься заробітна плата. Нині саме заробітній платі належить переважаюче значення в мотиваційному механізмі. Заробітну плату як економічну категорію відносять до числа найскладніших. Саме з цієї причини, а також внаслідок однобічного, некомплексного підходу до її визначення у політичній економії соціалізму в колишньому Радянському Союзі та, на жаль, нині і в Україні відсутнє єдине розуміння суті заробітної плати.

Важливим елементом  механізму визначення індивідуальної заробітної плати є форма й  система оплати праці. Остання виступає, з одного боку, з`єднувальною ланкою між нормуванням праці і тарифною системою, а з другого – засобом досягнення певних якісних показників. Ці елементи організації оплати праці є способом установлення залежності величини заробітної плати від кількості, якості праці та її результатів.

Тарифна система оплати праці – це сукупність правил, за допомогою яких забезпечується порівняльна  оцінка праці, залежно від кваліфікації, умов її виконання, відповідальності, значення галузі та інших факторів, що характеризують якісну сторону праці [3].

Як зазначалося вище, тарифна система оплати праці  включає:               

 а) тарифну сітку  – коефіцієнти, які присвоюються  працівникам в залежності від  кваліфікації;               

 б) тарифні ставки  – суми, які нараховуються за  певний проміжок часу (година, день) працівникам відповідної кваліфікації.

Основна заробітна плата  – це винагорода за виконану роботу відповідно до установлених норм праці, тобто до посадових обов`язків працівників підприємства. Вона встановлюється у вигляді окладів і посадових окладів.

Додаткова заробітна  плата – це винагорода за працю  понад установлені норми, за трудові  успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Для працівників  бюджетної установи вона включає  доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні  виплати, передбачені чинним законодавством, премії. Статтею 105 КЗпП [3] передбачено, що працівникам, які виконують у тій же установі поряд зі своєю основною роботою, зумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією або обов`язок тимчасово відсутнього працівника без увільнення від своєї основної роботи, здійснюється доплата за поєднання професій або виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника.

Також існують надбавки, доплати за посадовими окладами: кваліфікованим працівникам, зайнятим на особливо відповідальній роботі, за високу кваліфіковану майстерність, як правило, встановлюється надбавки.

Мінімальна заробітна  плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого  не може здійснюватися оплата за виконаний працівником обсяг роботи. З 01.01.2011 р – 941 грн.

До мінімальної заробітної плати не включаються:

  • доплати;
  • надбавки;
  • заохочувальні і компенсаційні виплати.

До інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати  у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми [1].

На підприємстві для нарахування заробітної плати застосовують погодинну тарифну систему, за якою нарахування заробітної плати залежить від фактично відпрацьованого часу і встановленої норми оплати за одиницю часу. Погодинна оплата праці передбачає проведення нарахування заробітної плати працівникам виходячи з погодинної тарифної ставки, яка встановлюється за домовленістю сторін або в колективному договорі, і фактичної кількості відпрацьованих ними годин за розрахунковий період.

Порядок нарахування  заробітної плати, яка належить працівникам Товариства, залежить від застосовуваних форм оплати праці та організації виконання цих робіт.

При погодинній оплаті праці  сума нарахованої заробітної плати  визначається шляхом множення відпрацьованих нормо-годин на тарифну ставку, а  розмір премій визначається шляхом множення суми погодинної заробітної плати на визначений процент премій.

До інших нарахувань відносяться доплати за роботу в святкові (вихідні дні), роботу в понад урочний час, персональні надбавки, інші доплати.

Також одним з нарахувань є нарахування допомоги за тимчасовою непрацездатністю. Джерелом виплати цієї допомоги є кошти фонду соціального страхування. Оплата допомоги за тимчасовою непрацездатністю здійснюється на основі листків непрацездатності і табелю обліку використаного часу.

Заробітна плата робітникам за першу половину місяця може видаватися у вигляді авансу, розрахованого  виходячи з даних табеля про виконаний  час. Сума авансів потім утримується  з заробітної плати робітників, розрахованої за підсумком місяця.

В розрахункові відомості зараховуються всі виплати, які входять до фонду заробітної плати, а також окремі, які не входять до нього, якщо вони зараховуються до середньої заробітної плати та підлягають стягненню прибуткового податку.

Не зараховуються до розрахункової відомості виплати, що не входять до фонду заробітної плати та заробітної плати робітників, при підрахунку їх середніх розмірів; одноразові допомоги та добові, пенсії. Ці суми виплачуються окремо за розрахунковими відомостями (т.ф. №Т-53) чи видатковим касовим ордером (ф.№КО-2).

При визначенні нарахованих  сум заробітної плати бухгалтерія  проводить утримання із заробітної плати. Різниця між нарахованою  сумою заробітної плати та утриманням по кожному робітнику складає  суму до видачі.

Загальна сума, яка  належить до видачі, складає перехідну суму розрахунків по заробітній платі, яка погашається в наступному місяці шляхом видачі її готівкою чи депонування суми, яка не була запитана.

Бухгалтерія не тільки нараховує  заробітну плату та різні доплати  і допомоги, але й також здійснює утримання із заробітної плати.

Із заробітної плати працівників Товариства можуть проводитися утримання дозволені законодавством: утримання збору, підлягаючого перерахуванню до Пенсійного фонду; збір на соціальне страхування на випадок безробіття; за судово-виконавчими документами (аліменти, штрафи та ін.). У відповідності до Законів України «Про оплату праці» [1] загальна сума утримань на повинна перевищувати 20% (а в окремих випадках, передбачених законодавством, - 50%) суми заробітку, який залишається після вирахувань прибуткового податку, відрахувань до Пенсійного фонду та соціального страхування на випадок безробіття. Ці обмеження не розповсюджуються на утримання із заробітної плати при відбуванні покарання у вигляді виправних робіт, а також при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей. Не дозволяються утримання із вихідної допомоги, компенсаційних та інших виплат.

Як видно, бюджетна установа здійснює нарахування заробітної плати  та проводить утримання із заробітної плати (див. Додаток 5). В бюджетних установах для нарахування заробітної плати та утримання з неї застосовуються такі документи:

1) табель обліку робочого  часу;

2) розрахунково-платіжна  відомість;

3) довідка про суми  виплачених доходів і утримань  податків з фізичних осіб.

Після розрахункової  обробки первинних документів з  обліку відпрацьованого часу та іншої  вихідної інформації для розрахунків  за оплатою праці, складаються розрахункові відомості, які узагальнюють статистичні  дані за розрахунками з працівниками сільської ради.

Наступним етапом розрахункової  роботи за розрахунками з працівниками є формування даних синтетичного обліку розрахунків та звітності [6].  (Див.Додаток 5 )

При розрахунках із працюючими при ручному способі обробки  документів суми вносять у розрахункові відомості або розрахунково-платіжні відомості. Розрахункові відомості по заробітній платі працюючих за місяць складаються з розділів «Нарахування заробітної плати», «Відраховано, передано, внесено, виплачено», «Належить на 1 число сума до виплати».

Аналізуючи Додоток 5 «Підсумок нарахувань та утримань» цеху можемо визначити який % нарахувань здійснюється працівникам від окладу. Також ми переглянемо утримання, які здійснюються на підприємстві.

  • Місячний оклад/тариф складає 375494,41грн., від нього ми відраховуємо у % :
  • щомісячна премія сладає 30,2%
  • доплати за суміщення професій 0,003%
  • відрядна оплата праці 5,23 %
  • доплати за роботу в свята 0,62%
  • доплата за вихідні 0,8%
  • доплата за класність 1,42 %
  • відпустка основна 2,27 %
  • відпустка учбова 0,73%
  • м/д на оздоровлення 0,78%
  • м/д що не обкладається ПДФО 2,1%
  • лікарняні по вагітності 0,14%
  • премія ювілярам 0,51%
  • доплати за нічний час 1,4%
  • доплати за керівництво бригадою 0,23%
  • лікарняні за рахунок підприємства 1,17 %
  • доплати за профмайстерність 0,07 %
  • компенсація за невикористання 0,4%
  • лікарняний листок за рахунок соціального страхування 3,19%

На ПАТ «Львівгаз» Золочівське УЕГГ використовують такі утримання від заробітної плати: Профспілкові внески -5237,63 грн; Прибутковий податок - складає 78507,74 грн; Аліменти – 2300 грн; поштовий збір 40,50 грн; Утримання за послуги зв’язку – 234,24 грн; єдиний соціальний внесок – 20235, 25 грн. Загальна сума утримань за січень 2011 року становить 106555,36 грн. нарахування за той же період становлять 569941,22грн., а отже заробітна плата працівників цеху за місяць становить : 569941,22 –106555,36 = 463385грн. (ДИВ. Додаток 5).

Аналізуючи рахунок 66.1 Розрахунки заробітної плати можна сказати, що надійшло 104192.88грн., а вибуло 552980,34 грн. Сальдо на кінець періоду стало 13903926, 27 грн. (див. додаток 6)

Аналізуючи рахунок 65.8.1. Єдиний внесок (36,92% від заробітної плати), в дебеті рахунків на кінець періоду залишилось 183507,56грн. . (див. додаток 7)

Аналізуючи рахунок 65.8.3. Єдиний внесок з сум допомоги по тимчасовому догляду за дитиною сальдо на кінець періоду становить 5444,02грн. . (див. додаток 8)

Аналізуючи рахунок 65.8.4. Єдиний внесок за працюючих інвалідів сальдо на кінець періоду становить 4704,49грн. . (див. додаток 9)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.Удосконалення системи планування

 

3.1. Шляхи вдосконалення  використання існуючих форм і  систем оплати праці на підприємствах

Информация о работе Теоретичні засади заробітної плати на підприємстві