Трудові відносини,зайнятість, безробіття

Чинна організаційна структура регулювання ринку праці у нашій державі розрахована на поточне регулювання і не передбачає прогнозування стану ринку праці та стратегічного планування,аналізу та контролю досягнення таких планів,їх поточного коригування,вивчення регіональних диспропорцій на ринку праці та формування політики трудової міжрегіональної міграції та міграцій місто-село. Суттєвим недоліком сучасної структури регулювання ринку праці є відсутність департаменту взаємодії з ринком освітніх послуг,до компетенції якого слід було б включити планування професійної орієнтації,професійного навчання,потреби у працівниках із вищою освітою та науковцях із використанням прогнозних трудових балансів,до складання яких слід повернутись.

Для подолання негативних тенденцій формування ринку праці у трансформаційній економіці доцільно здійснити наступні заходи.

1.Стимулювати  економічну активність населення,а  саме:

• розробити програму інтеграції до ринку праці та ефективної зайнятості безробітного населення,яке є неконкурентоспроможним на ринку праці,зокрема:інвалідів;жінок,що виховують дітей-інвалідів;випускників загальноосвітніх закладів,які не мають професії;громадян перед пенсійного віку,які втратили роботу;громадян,які тривалий час не працювали та прагнуть поновити трудову діяльність;
• розробити органами державної служби зайнятості спеціальні програми,що передбачатимуть забезпечення конкурентоспроможності  робітників на ринку.

2. Удосконалити трудове законодавство та законодавство про зайнятість населення,для чого необхідно:

• привести трудове законодавство та законодавство про зайнятість населення у відповідність із міжнародними нормами(наприклад,існуюче податкове законодавство призводить до звуження сфери дії законів про працю за рахунок застосування для регулювання відносин між роботодавцем та робітником цивільно-правових інструментів,особливо в галузі малого підприємництва). Послідовно відобразити в національному трудовому законодавстві положення міжнародних правових документів з питань праці,що є обов`язковими для України,а також актів Європейського Союзу,необхідних з огляду на європейську інтеграцію України;
• вирішити   низку проблем щодо трудового права,зокрема:забезпечити збалансований захист інтересів працівників і роботодавців в умовах ринкової  економіки,оптимально поєднати захисні та виробничі функції трудового права,забезпечити диференціацію правового регулювання праці в різних професійних сферах тощо;
• удосконалити розмежування повноважень у галузі регулювання ринку праці між державними та регіональними органами влади,органами місцевого самоврядування,зокрема запровадити чіткий законодавчий розподіл повноважень,відповідальності та фінансово-економічної бази між загальнодержавним і місцевими рівнями,розширювати функції місцевих органів влади;
• удосконалити механізм реалізації державних гарантій щодо працевлаштування осіб з обмеженими можливостями,інвалідів;
• розробити нормативно-правову основу для впровадження нових професійних стандартів;
• реформувати систему державної соціальної підтримки безробітних громадян з метою їх стимулювання до активного пошуку роботи.

3.Забезпечити  збалансованість професійної освіти та попиту на робочу силу для узгодження структури професійної освіти і потреб ринку,для чого слід:

• переглянути напрями та рівні професійної підготовки з урахуванням прогнозу попиту та пропозиції на ринку праці;
• розробити професійні стандарти з метою підвищення якості професійної освіти,враховуючи запити роботодавців на підготовку кадрів;
• створити умови рівного доступу громадян до галузевих та професійних ринків праці,сформувати основу для сертифікації персоналу;
• з метою формування структури попиту населення на послуги професійної освіти відповідно до потреб ринку розвивати програми професійної орієнтації молоді та організувати професійно-пропагандистські кампанії.

4.Підвищити якість  робочих місць,що передбачає:

• впровадження механізму соціального партнерства,галузевих і міжгалузевих угод про соціальне партнерство з метою збільшення оплати,поліпшення умов праці,надання соціального пакета працівникам,встановлення мінімальних соціально-трудових гарантій,які дозволятимуть конкурувати за кваліфіковану робочу силу;
• перехід до галузевих систем оплати праці,що передбачають об’єднання професій у професійно-кваліфікаційні групи залежно від рівня освіти та виду діяльності,за якими встановлюється гарантований рівень оплати праці;
• формування єдиної автоматизованої системи моніторингу професійного травматизму та професійних захворювань.

5.Удосконалити  систему моніторингу та прогнозування  ситуації на ринку праці,а саме:

• проводити регулярний моніторинг попиту та пропозиції робочої сили,розробки прогнозу попиту та пропозиції на ринку праці;
• визначити професійно-кваліфікаційну структуру перспективної потреби роботодавців у трудових ресурсах;
• прогнозувати величину та професійно-кваліфікаційну структуру пропозиції робочої сили на ринку праці з урахуванням змін демографічної ситуації та структури професійної освіти.

Отже,український ринок праці склався під впливом як інерції розпаду планово-централізованої системи зайнятості та трансформаційної кризи,так і позитивних соціально-економічних перетворень. Мають місце негативні демографічні тенденції,територіальні структурні диспропорції попиту та пропозиції на рику праці,незбалансованість існуючого трудового потенціалу та робочих місць,невідповідність сфери професійної  освіти потребам ринку праці,низький рівень заробітної плати в бюджетному секторі. До пріоритетів реформування ринку праці та зайнятості населення можна віднести: удосконалення трудового законодавства та законодавство про зайнятість населення,удосконалення системи моніторингу та прогнозування ситуації на ринку праці,забезпечення збалансованості професійної освіти та попиту на робочу силу для відповідності структури професійної освіти потребам ринку,підвищення якості робочих місць.  [4, с. 10 ]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

У курсовій роботі запропоновано вирішення науково-практичного завдання щодо теоретичних і методичних основ регулювання зайнятості населення  та вдосконалення державної політики зайнятості. Основні висновки і результати, отримані в ході дослідження, зводяться до наступного:

1. Уточнено визначення категорії «зайнятість». Зайнятість – це не тільки праця,це діяльність громадян,пов’язана із задоволенням особистих і суспільних потреб,яка приносить їм дохід у грошовій чи іншій формі. Визначено,що вона характеризується системою економічних відносин з приводу забезпечення громадян робочими місцями та визначенням форм участі в суспільному господарстві з метою одержання засобів до існування.

2. Встановлено,що внаслідок науково-технічного прогресу і впровадження новітніх технологій в країнах з розвинутою ринковою економікою виникає безробіття. У країнах з перехідною економікою такими причинами стали глибока економічна криза, що обумовила відповідне значне скорочення попиту на людський ресурс; структурні зрушення (не тільки міжгалузеві, а й секторальні, внутрішньогалузеві та регіональні), результатом яких стала якісна невідповідність пропозиції людського ресурсу попиту на нього; рух людського ресурсу (професійний, соціальний, регіональний). Висловлено припущення, що певний  рівень  безробіття  є  нормою,  певною мірою природним явищем у всіх країнах.

3. Уточнено визначення категорії «безробіття». Це визначення не включає всі параметри незайнятості населення в суспільному виробництві. Безробітними визнаються тільки ті працездатні громадяни працездатного віку, які з незалежних від них причин не мають заробітку, активно шукають роботу (зареєстровані на ринку праці) і готові почати працювати в будь-який момент.

4. Наголошено на необхідності державного регулювання зайнятості. Вплив держави на трудові відносини здійснюється через правові урядові органи. Зокрема, законодавча діяльність держави лімітує тривалість робочого тижня, регулює зайнятість населення, регламентує використання праці жінок і молоді, визначає гарантований мінімальний рівень заробітної плати тощо.

5. На вітчизняному ринку праці в структурі відносин зайнятості виділено наступні тенденції розвитку:

висока залежність економічної сфери від політичної кон`юнктури;постійне скорочення чисельності населення зі зменшенням частки населення працездатного віку в його загальній чисельності;незбалансованість наявних трудових ресурсів та робочих місць;територіальні диспропорції попиту та пропозиції на ринку праці;несприятливі міграційні процеси;домінування добровільних звільнень;низька якість робочих місць;існування великої кількості ризиків для учасників ринку праці;поширення впливу інформатизації;недосконалість інституційного механізму формування заробітної плати;слабкість інститутів державного регулювання.

6. Сформульовано методичні рекомендації регулювання відносин зайнятості для подолання негативних тенденцій формування ринку праці у трансформаційній економіці: стимулювання економічну активність населення; удосконалення трудового законодавства та законодавства про зайнятість населення; забезпечення збалансованості професійної освіти та попиту на робочу силу для узгодження структури професійної освіти і потреб ринку; підвищення якості робочих місць; удосконалення системи моніторингу та прогнозування ситуації на ринку праці.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список літератури

 

1.   Кривенко К.Т., Савчук К.Т., Бєляєв О.О.  Політична економія:Навч. посібник.- К.:КНЕУ,2001.-508 с.
2.   Савчук В.С., Основи економічної науки: курс лекцій/ В.С.Савчук, О.О.Бєляєв, К.Т.Кривенко та ін..;– К.: КНЕУ, 2010 – 372с.
3. Буряк П.Ю.  Економіка праці й соціально-трудові відносини:навч.   посібник/П.Ю.Буряк,Б.А.Карпінський,М.І.Григор`єва.-К.:Центр навчальної літератури,2004.-440с.
4. П.Мазурок,А.Шахно. Україна:аспекти праці./ П.Мазурок,А.Шахно. // Україна:аспекти праці.-2010.- №5- 51с.
5. Базилевич В.Д., Базилевич К.С. Ринкова економіка: основні поняття та категорії: Навч. посібник. – К.: Знання, 2006
6. Мельник О.М. Логіка економічного розвитку: Навч.посібн.- К.:КНЕУ, 2004. – 228с.
7. Мочерний С. Методологія економічного дослідження: Монографія. – Львів:Світ, 2001. – 416с.
8. Бєляєв.О.О., Диба М.І., Кириленко В.І., Комяков О.М.. Система економічних законів і категорій: Навч.посібник. – К.:КНЕУ, 2005. – Теми 1,2,3.
9. Мочерний С.В. Політекономія: Підручник. – К.: Знання, 2006.
10. Бебело А.С., Бебело С.А., Коровський А. В. Соціалізація і гуманізація економічних відносин: Навч.посібн. / За ред. А.С.Бебело. –К.:КНЕУ, 2007. -240с.
11. Гальчинський А.С., Єщенко П.С. Економічна теорія: Підручник. – К.: Вища школа, 2007.- 503 с.
12. Зазимко А.З. – Політична економія: структурно-логічний навч. посібник – К.: КНЕУ, 2005
13. Арутюнов В.Х., Мішин В.М., Свінціцький  В.М. Методологія соціально-економічного пізнання: Навч. посібник. – К.:КНЕУ, 2005.
14. Ажнюк М.О.Основи економічної теорії: навч. Посібник /М.О. Ажнюк,О.С. Передрій.-К.: Знання,2008.-366 с.
15. Панчишин С.М. Аналітична економія: макроекономіка і мікроекономіка: підручник:у 2 кн./С.М.Панчишин,А.В.Островерх,В.Б.Буняк та ін.; за ред. С. Панчишина, П.Островерха; М-во освіти і науки України, Львівский нац. ун-т ім. І.Франка,екон. ф-т. –К.:Знання.
16. .Базилевич В.Д. Макроекономіка: підручник/В.Д.Базилевич,К.С.Базилевич,Л.О.Баластрик;за ред. В.Д. Базилевича.-4-те вид. переробл. і доповн. –К: Знання,2008.-744 с.
17. Гриньова В.М. Державне регулювання економіки:підручник /В.М.Гриньова,М.М.Новікова.- К.:Знання ,2008.-399с.
18. Семененко В.М. Економічна теорія. Політекономія:навч. посібник/В.М.Семененко,Д.І.Коваленко,В.В.Бугас,О.В.Семененко;за заг. ред. В.М.Семененка та Д.І.Коваленка.- К.: Центр учбової літератури,2010.-358 с.
19. Андрющенко А.М. Економічна теорія:навч. посіб./А.М.Андрющенко,А.П.Бурляй,В.С.Костюк та ін.. –К.:Центр учбової літератури,2009.-520 с.
20. Злупко С.М. Перехідна економіка:сучасна Україна:  навч. посібник/С.М.Злупко.-К.:Знання,2006.-324 с.
21. Колот А.М. Соціально-трудова сфера:стан відносин,нові виклики,тенденції розвитку:монографія/А.М.Колот; М-во освіти і науки України,ДВНЗ «Київський нац.. економ. ун-т ім.. В.Гетьмана. » -К.: КНЕУ,2010.-251 с.
22. Круш П.В.Макроекономіка та її регулювання:навч. посібник /П.В.Круш.-К.:Каравела,2009.-424с.
23. Мочерний С.В. Політична економіка:навч. посібник/ С.В.Мочерний,Я.С.Мочерна.2-ге вид.,виправл. і доповн. –К.:Знання,2007. -685 с.
24. Алексєєв В.Б.Основи економічної теорії: навч. посібник /В.Б.Алексєєв,О.І.Андрусь,М.В.Вербицька та ін..; за заг. ред.. П.В.Круша,В.І.Депутат,С.О.Тульчинської,-К.:Каравела,2008.-448 с.
25. Ніколенко Ю.В. Політична економія :підручник /Ю.В.Ніколенко,В.Я.Бобров,Л.С.Лісогор,Б.Т.Свєтлов та ін..;за заг. ред.. Ю.В.Ніколенка;М-во освіти і науки України,Акад. муніципального управління.-К.:Центр учбової літератури,2009.-632 с.
26. Степура О.С.Політична економія:навч. посібник/за заг. ред.. О.С.Степури.-К.:Кондор,2006.-406 с.
27. Буряк П.Ю. Економіка праці й соціально-трудові відносини:навч. посібник/П.Ю.Буряк,Б.А.Карпінський,М.І.Григор`єва.-К.:Центр навчальної літератури,2004.-440с.
28. Колот А.М. Економіка праці та соціально-трудові відносини:підручник/А.М.Колот,О.А.Грішнова,О.О.Герасименко,Г.Т.Завіновська та ін.;за наук. ред. А.М.Колота;М-во освіти і науки України,ДВНЗ «Київський нац.. екон. ун-т ім.. В.Гетьмана.»-К.:КНЕУ,2009.-711с.
29. Завіновська Г.Т. Економіка праці:навч. посібник/Г.Т.Завіновська.-К.:КНЕУ,2003.-300с.
30. Білецька Л.В. Економічна теорія:політекономія. Мікроекономіка. Макроекономіка:навч. посібник для студ. вищих навч. закладів/Л.В.Білецька,О.В.Білецька, В.І.Савич.-К.:Центр навчальний літератури,2005.-652 с.
31. Богиня Д.П. Основи економіки праці:Навч. посібник/Д.П.Богиня,О.А.Грішнова.-К.Знання-Прес.,2000.-313с.
32. Бабицева Н.С. Некоторые подходы к экономической теории: Очерки. – С. – Пб.: Изд-во С.- Петерб. Ун-та, 2003. – 200с.
33. Блауг М. Методология  экономической науки или как экономисты объясняют: Пер. с англ. – М.:НП «Журнал «Вопросы экономики»», 2004.
34. Грінберг Р. Держава в економіці знань // Економіка України. – 2008 - №10.
35. Зайцев Ю.К. Соціалізація економіки України та системна трансформація суспільства: методологія і практика: Монографія. – К.: КНЕУ, 2002. – 198с.
36. Климко С.Г., Пригода В.М., Сизоненко В.О. Людський капітал: світовий досвід і Україна. – К. : Основа, 2006. – 224 с.
37. Колот А.М. Соціально-трудові відносини: теорія і практика регулювання: Монографія. – К.: КНЕУ, 2003
38. Корнійчук Л. Економічне зростання і сталий розвиток /Економіка України. - 2008. - № 3. - С. 84-91 ; № 4. - С. 82-90
39. Філіпенко А.С. Цивілізаційні виміри економічного розвитку. – К.: „Знання України”, 2002
40. Шкурупій О.В. Інтелектуальний капітал в трансформаційній економіці: Монографія / Укоопспілка.Кафедра міжнародної економіки. – Полтава: РВВ ПУСКУ, 2008. – 268 c.
41. Економіка підприємства: Підручник / ред. А.В.Шегда. – К.: Знання, 2006
42. Макконнелл К.Р., Брю С.Л. Экономикс:принципы, проблемы, политика: в 2-х т., пер. с англ.. – М.:Республика, 1992. –Т.1. –Гл.1.
43. Галабурда М.К. Економічна наука: проблеми усвідомлення методології / Економіка України. – 2006.- № 9, - С. 45-55.
44. Науково-освітній потенціал: погляд у ХХІ століття / ред. В.Литвин. – К.: Навч.кн. – Кн.1: Пріоритет інтелекту. – 2003. –  (розділ „Економічний та соціальний розвиток”)
45. Прутська О.О. Інституціоналізм і проблеми економічної поведінки в перехідній економіці. – К.: Лотос. – 2003. – 256 с.
46. Філіпенко А.С. Економічний розвиток сучасної цивілізації. – К.: «Знання», 2000. – 174 с.