Эфективність виробництва

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОЦІНКИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

 

 

1.1 Теоретична сутність ефективності діяльності підприємства

 

У ринковій економіці  виживають і успішно функціонують лише ті підприємства, які порівнюють свої доходи з витратами і величиною вкладеного капіталу, які виробляють конкурентоспроможну продукцію і не виробляють більше, ніж можна продати. В цих умовах  важливо знання економічної сутності понять «ефект» і «ефективність», підходів до формування показників ефективності діяльності підприємства, визначення основних напрямків підвищення ефективності виробництва, факторів його росту.

Ефективність виробництва  відноситься до числа ключових категорій  ринкової економіки, яка безпосередньо пов’язана з досягненням мети розвитку як кожного підприємства окремо, так і суспільства в цілому.  У смисловому відношенні ефективність пов’язується, по-перше, з результативністю роботи або дії, по-друге, з економічністю, тобто мінімальним обсягом витрат для виконання цієї роботи або дії. Але, ні одне, ні друге поняття не може всебічно охарактеризувати ефективність, так як при мінімальних витратах можуть бути досягнуті не найкращі результати. Тому під ефективністю в загальному вигляді розуміється результативність виробничо-господарської діяльності підприємства, яка визначається шляхом зіставлення отриманих результатів і витрат, витрачених на досягнення цих результатів [17, с.659].

Потрібно розрізняти поняття «ефект» і «ефективність».

 

«Економічний ефект» і «економічна ефективність» – це поняття, які відносяться до найважливіших категорій ринкової економіки, і як показники успішності діяльності підприємства тісно пов’язані між собою.

Економічний ефект припускає  який-небудь корисний результат, виражений  у вартісній оцінці. Отримані внаслідок  використання певних ресурсів (матеріальних, трудових, фінансових) результати й називають ефектом діяльності, в якості корисного результату виступають прибуток або економія витрат і ресурсів. Економічний ефект, отриманий на підприємстві, – величина абсолютна, залежна від масштабів виробництва продукції та економії витрат, і являє собою різницю між результатами економічной діяльності (наприклад, продуктом у вартісному вимірі) та витратами, виробленими для їх отримання.

Якщо результат економічної  діяльності перевищує затрати, то досягається позитивний ефект (критерієм оцінки тут служить прибуток); в іншому випадку – негативний ефект (наприклад, збитки).

Проте як би не був важливий результат, необхідно знати, якою ціною  вдалося його досягти, тобто один і той же ефект може бути отриманий різними способами з різними витратами, і навпаки, однакові витрати можуть дати зовсім різні результати. Порівняння ефекту і витрат на його досягнення – це основа економічної ефективності функціонування підриємтсва. Тому, крім абсолютної величини ефекту, необхідно знати і його відносну величину, одержану зіставленням однієї абсолютної величини (ефекту) з іншою абсолютною величиною (витратами). Отже, економічна ефективність – це співвідношення між результатами виробничо-господарської діяльності й витратами живої й упредметненої праці.

Економічна ефективність залежить від економічного ефекту, а також від витрат і ресурсів, які викликали даний ефект. Таким  чином, економічна ефективність – це відносна величина, одержана в результаті зіставлення ефекту з витратами й ресурсами. Отже, чим більше економічний ефект і менше вироблені для цього витрати ресурсів, тим вища ефективність. Формалізовано це можна представити в такий спосіб:

 

ЕФЕКТИВНІСТЬ =

.

 

Таке твердження є  правильним, але недостатньо повним. Підприємства бувають багатопрофільними, а їхня діяльність часто є різноманітною: виробництво продукції, надання послуг, виконання науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, монтаж і ремонт продукції в споживача й т.п. Тому необхідно визначати ефективність кожного напрямку діяльності й сумарний ефект у цілому по підприємству.

Зазвичай аналізуються обидва показники, що характеризують успішність економічної діяльності підприємства, так як окремо показники ефекту та ефективності не можуть дати повної оцінки виробничо-господарської діяльності підприємства. Так, наприклад, може бути така ситуація, коли на підприємстві досягнутий значний економічний ефект, виражений в отриманого прибутку, при відносно низькому рівні економічної ефективності. І навпаки, виробництво може характеризуватися високим рівнем ефективності, при невеликій величині економічного ефекту.

Визначення ефекту й  ефективності діяльності має важливе  як наукове, так і практичне значення. З його допомогою можна не тільки оцінити ефективність роботи підприємства, проаналізувати сумарний ефект різних його структурних підрозділів і напрямків діяльності, але й визначити стратегію розвитку, розробити прогноз і план дій на перспективу, установити результати використання витрачених ресурсів: засобів виробництва, робочої сили, інформації й т.п.

У закордонній практиці синонімом до термінів «результативність» і «ефективність» господарювання часто  використовується термін «продуктивність  системи виробництва та обслуговування», під яким розуміють ефективне використання ресурсів (праці, капіталу, землі, матеріалів, енергії, інформації) для виробництва різноманітних товарів і наданні послуг, досягнення інших цілей організації. Варто пам'ятати, що продуктивність підприємства (організаційно-виробничої системи) є поняттям більше широким, чим продуктивність праці персоналу, продуктивність засобів виробництва й прибутковість виробництва [11, с. 411].

Одним з важливих ознак  ефективності є досягнення відповідного результату діяльності підприємства з найменшими витратами ресурсів. Інакше кажучи, ознакою ефективності діяльності є досягнення мети функціонування підприємства (організаційно-виробничої системи) з найменшими витратами суспільної праці. Оскільки внаслідок виробничої діяльності можуть бути досягнуті різноманітні результати (ефекти), як наприклад, економія ресурсів, збільшення кількості робочих місць, зменшення витрат енергії, зменшення шкідливих викидів, збільшення прибутку й т.д., то існують різні критерії ефективності господарювання підприємства.

Основним критерієм  економічної ефективності діяльності підприємства є економія суспільної праці, тобто живої й уречевленої  праці. При цьому, залежно від  рівня розгляду (галузь промисловості, народне господарство, окреме підприємство або їхнє об’єднання) за критерій економічної ефективності може бути прийнята економія суспільної праці у виробника й споживача продукції або окремо тільки у виробника й окремо в споживача. Економія суспільної праці може бути досягнута у зв’язку з різними умовами виробництва (прогресивна технологія, вигідне розміщення, удосконалена структура керування й т.п.) і у зв’язку з ростом масштабу діяльності. Зниження витрат може бути абсолютним, коли на підприємстві впроваджується прогресивна технологія, що приводить до зменшення норм витрат ресурсів на одиницю продукції (змінні витрати) і відносним, коли норми витрат на одиницю продукції залишаються незмінними, однак знижуються умовно-постійні витрати за рахунок зміни масштабів його діяльності. Оскільки відповідно до Закону України «Про підприємства в Україні» на підприємствах всіх видів основним узагальнюючим показником результатів господарської діяльності є прибуток, то повинен бути визначений зв’язок економії суспільної праці й прибутку [12, с. 680].

Можна спостерігати пряму залежність прибутку від економії суспільної праці: чим більше ця економія, тим менше суспільні витрати виробництва, тим більше прибуток. Що стосується інших показників ефективності підприємства, то їхній зв’язок з витратами не завжди очевидний, що обумовлює складність вибору й обґрунтування критеріїв, показників оцінки, умов і методів виміру отриманих результатів. Тому умовно показники ефективності можна розділити на показники досягнення цілей підприємством і показники використання ресурсів.

Розрізняють загальну (абсолютну) і порівняльну (відносну) економічну ефективність виробництва.

Загальна (абсолютна) економічна ефективність застосовується для аналізу та оцінки загальноекономічних результатів, ефективності виробництва на різних рівнях економіки за певний період і в динаміці. Вона характеризує величину економічного ефекту в зіставленні з витратами і ресурсами. Її визначення базується на розрахунку узагальнюючих і диференційованих показників, що відображають рівень ефективності витрат і ресурсів.

Порівняльна (відносна) економічна ефективність виробництва розраховується шляхом зіставлення техніко-економічних показників по двох або більше варіантів вирішення якої-небудь виробничо-господарської завдання і служить для вибору найбільш кращого варіанту, визначення його техніко-економічних переваг і прогресивності в порівнянні з іншими можливими варіантами [23, c.342].

Ефективність, як міра отриманих  підприємством результатів, віднесених до витраченого для їхнього одержання  ресурсів, застосовується для різноманітних аналітичних оцінок і обґрунтування господарських рішень. З огляду на це важливим є видокремлення за окремими ознаками (класифікація) відповідних видів ефективності, кожний з яких має певне практичне значення для системи господарювання (табл. 1.1).

 

Таблиця 1.1 - Класифікація ефективності виробництва за окремими ознаками

Класифікаційна ознака	Ефективність
Одержаний результат (наслідки)	Економічна Соціальна
Місце одержання ефекту	Локальна (комерційна) Народногосподарська
Метод розрахунку	Абсолютна Порівняльна
Ступінь збільшення ефекту	Первинна Мультиплікаційна Синергічна
Структура організації  виробництва	Робочого місця  Виробничого підрозділу Підприємства в цілому
Тип економічного зростання  виробництва	Екстенсивного розвитку Інтенсивного розвитку
Напрям інноваційно-інвестиційної  діяльності	Науки, техніки і технології Організаційно-управлінських інновацій Інвестиційних проектів і програм
Характер витрат	Поточних витрат Одноразових (капітальних) витрат
Об'єкт оцінки	Повна (інтегральна) Часткова (окрема) Чинникові (багаточинникова)
Масштаб міжнародного співробітництва	Зовнішньоекономічної  діяльності фірми Діяльності спільних підприємств і транснаціональних  корпорацій

 

Крім того, можуть розглядатися інші види ефективності діяльності підприємства, як, наприклад:

внутрішня ефективність – це ефективність використання внутрішніх можливостей підприємства, його внутрішніх ресурсів;

зовнішня ефективність – це ефективність використання зовнішніх можливостей підприємства, які забезпечуються факторами зовнішнього середовища;

загальна ефективність як інтеграція зовнішньої й внутрішньої  ефективності;

ринкова ефективність – повнота задоволення потреб споживачів порівняно з альтернативними способами їхнього задоволення;

цільова або стратегічна  ефективність, що відображає міру досягнення цілей підприємства [22, с. 591].

Основні напрямки використання результатів виміру ефективності діяльності підприємств можна звести до наступних:

оцінка й узагальнення ефективності діяльності підприємства, його виробничих і функціональних підрозділів з подальшим визначенням пріоритетів розвитку, мотивації й т.п.;

визначення тенденцій  змін основних результатів діяльності, механізмів забезпечення позитивної динаміки їх у часі й недопущення негативної;

оцінка різних аспектів ефективності функціонування підприємства, які визначають його конкурентоспроможність і протидіють її зниженню.

 

 

1.2 Методичні основи  оцінки ефективності підприємницької  діяльності

 

Для оцінки економічної ефективності різноманітної та масштабної підприємницької діяльності спираються на відповідну методичну базу. Розроблених методик по визначенню економічної ефективності на сьогодні в Україні не існує. Тому більшість підприємств орієнтуюся на визначальні методичні положення власної методики.

Аналітична оцінка економічної й соціальної ефективності діяльності повинна грунтуватися на результатах комплексного аналізу виробничо- господарської діяльності підприємства за певний період. Такий комплексний аналіз, що охоплює моніторинг, фіксування фактичних (очікуваних) значень у динаміці та аналітичну оцінку певної сукупності показників підприємницької діяльності, варто проводити в кілька етапів.

Виділяють наступні етапи  проведення комплексного економічного аналізу результатів діяльності підприємства (фірми):

складання плану економічного аналізу припускає:

визначення теми аналізу  й напрямків використання його результатів;

розробку програми й  календарного плану, розподіл робіт  між виконавцями;

визначення джерел інформації;

розробку макетів аналітичних  таблиць, методичних вказівок щодо їхнього заповнення, методів графічного оформлення матеріалів аналізу;

підготовка матеріалів для аналізу складається з:

збору інформації й визначення додаткових джерел її одержання;

перевірки вірогідності інформації;

аналітичної обробки  інформації;

попередня оцінка результатів аналізу:

загальна характеристика фірми;

характеристика змін показників у порівнянні з попереднім періодом або з іншими подібними  виробництвами;

аналіз причин динамічних змін показників діяльності включає:

визначення й угруповання факторів, які впливають на діяльність фірми;

визначення зв'язків  і залежності між окремими факторами;

вимір впливу факторів;

оцінку збитків, обумовлених  дією негативних факторів;