Аналіз ефективності систем оплати праці закладу рекреаційної сфери

З таблиці 2.13 видно, що на підприємстві відбулось зниження ефективності використання коштів фонду оплати праці. На 1 грн. заробітної плати вироблено менше  валової продукції, отримано менше  валового і чистого прибутку.

Так як санаторій працює сезонно, прослідкуємо динаміку фонду оплати праці за місяцями (табл.2.14).

Виходячи з даних табл.2.14 можна зробити висновок, що значне збільшення фонду оплати праці спостерігається у травні, червні, липні, серпні та вересні. У травні-вересні 2011 р. порівняно з 2009 р. прослідковується збільшення на 70,39% - 80,14% (тобто 44,7 – 55,3 тис грн.), це свідчить проте, що санаторій «Приморський» працює сезонно, і значне збільшення ФОП спостерігається в літній сезон.

Таблиця 2.14 – Динаміка фонду  оплати праці за місяцями, тис грн.

Отже, під фондом оплати праці  розуміють всю суму виплат, визначених по тарифах, окладах і розцінках, прогресивних доплатах, преміальних  системах, а також матеріальних заохоченнях, спеціальних доплатах та інші виплати  з прибутку.

З даними таблиці 2.10 можна  зробити висновок, що фонд оплати за з роки збільшився на 52,47% або на 322,9 тис. грн. Найбільш питому вагу в ФОП складає фонд основної оплати праці, який з кожним роком зростає, та у 2011 р. становить 776,7 тис. грн., що порівняно з 2009 р. збільшився на 83,23% (352,8 тис.грн.). А фонд додаткової оплати праці порівняно з 2009 р. навпаки зменшився на 13,56% (26,9 тис. грн.).

Найважливішою умовою збільшення фонду оплати праці, а також зростання зарплати залежить від підвищення продуктивності праці. Виконання такої умови знаходиться під дією ряду факторів.

На підприємстві рівень ефективності використання коштів фонду  оплати праці є недостатнім. На підприємстві відмічено абсолютну і відносну перевитрату коштів фонду оплати праці.

2.4. Охорона праці робочого місця працівника відділу кадрів

До параметрів робочого середовища та робочого місця пред’являються наступні вимоги.

Рівень шуму на робочих місцях працівників відділу кадрів рекомендують не більше 50 дБА. Нормовані рівні шуму забезпечуються шляхом використання  малошумного обладнання, застосуванням звуковбирних матеріалів для облицювання приміщень.

Оптимальні і допустимі умови  мікроклімату в приміщені встановлюються з урахуванням надлишку тепла, що виділяється від технічних і периферійних пристроїв ЕОМ, ваги виконуваної роботи, а також пори року. Мікроклімат визначається діючими на організм програмістів сполученнями температури, вологості і швидкості руху повітря.

У приміщені необхідно підтримувати оптимальні умови мікроклімату за допомогою  вентиляційних і опалювальних систем. Температура повітря в холодний і теплий період року повинна бути в межах +20 ... 25 ° С, відносна вологість 60 ... 40% при швидкості руху повітря  не більш 0.2 м/с, подача зовнішнього  повітря в приміщенні обсягом  до 20 м³ на одну людину не повинна бути менше 30 м³/ ч.

 Повітря в приміщеннях відділу  кадрів повинен бути очищений  від шкідливих речовин, пилу  і мікроорганізмів. Патогенна  флора повинна бути виключена.  У приміщеннях лабораторії загальна  кількість колоній на 1 м³ не повинна перевищувати 1000. У приміщенні повітря робочої зони повинен відповідати встановленим вимогам з незначним надлишком тепла від відеотерміналів і пристроїв відображення інформації.

Робоче місце працівника вимагає достатньої площі (у порівнянні зі звичайним робочим місцем). Між окремими робочими місцями повинен бути прохід шириною не менше 1,2 метра . При наявності в приміщенні операторів з різним функціональним призначенням, їх робочі місця слід ізолювати один від одного. Для забезпечення нормальних умов праці відповідно до гігієнічних вимог до ЕОМ, встановлюються на одного оператора об'єм приміщення не менше 24 м³, площа - не менше 6 м² [40].

При організації робочого місця  враховуються антропометричні дані працівників відділу кадрів, а  також розміщення елементів обладнання відповідно до характеру і послідовності  виконуваної роботи. Клавішний пристрій доцільно робити відокремленим від  екрану і вільно рухомим. Це дозволяє працівникові здійснювати вибір  оптимального положення висоти і  нахилу всіх складових обладнання робочого місця.

 Робочий стіл повинен мати  стабільну конструкцію. Його мінімальні  розміри 160'90 . Сидіння оператора  і площину столу повинні регулюватися  по висоті на 42 - 55 см і 65 - 85 см  відповідно. Тип робочого крісла  вибирають в залежності від  тривалості роботи: при тривалій  – масивне крісло, при короткочасній – крісло легкої конструкції, яке вільно відсувається.

При роботі з «мишею» при кожному  піднятті руки і повторюваному її утриманні над яким-небудь предметом  передпліччя відчуває значне навантаження. Тому для працівників, які використовують у своїй роботі клавіатуру і маніпулятор «миша», можуть виявитися дуже корисними опори для кистей, що повторюють їх переміщення. Ці опори повинні бути розміщені так, щоб кисті вільно звисали з них.

 Підніжка крісла повинна  мати п'ять опор, щоб виключити  перекидання. Сучасні крісла для  роботи з комп'ютером мають  підйомно-поворотний механізм, регульований  нахил спинки, передбачена зміна  положення підлокітників, встановлених  на рухомих або нерухомих опорах.

 У зв'язку з підвищеним  навантаженням на орган зору  працівників важливе місце серед заходів з гігієни їх праці займає робота, спрямована на вивчення оптимальної світлового середовища, тобто організація комфортного і гігієнічного природного та штучного освітлення робочих місць і приміщень. Як показали численні наукові дослідження, при підвищенні освітленості робочих місць від 100 до 1000 лк відбувається зростання продуктивності праці для роботи середньої складності на 5-6%, а при дуже важкій зоровій роботі – на 15%. Безперечна роль кількості та якості світла для підвищення якості продукції, безпеки на виробництві. Великий вплив на психологічний статус людини, що працює з комп'ютером, робить і спектральний склад випромінювання штучних джерел світла. Прийнято розрізняти теплі кольори (червоний, оранжевий, жовтий) і холодні (блакитний, синій і фіолетовий). Крім того, пульсація у випромінюванні люмінесцентних ламп приводить до появи так званого стробоскопічного ефекту, що спотворює сприйняття руху предметів та інформацію на екрані дисплея [15].

Аналіз нормативних вимог до освітленості робочих місць працівників відділу кадрів показує, що рівень горизонтальної освітленості повинен бути 400 лк, а коефіцієнт пульсації освітленості не більше 5% при штучному освітленні.

Для освітлення робочих місць використовується комбіноване освітлення (загальне + місцеве). Кращим, за суб'єктивними оцінками працюючих, є загальне освітлення, так  як воно не дає великого перепаду яскравостей  на робочому місці і в приміщенні при використанні світильників місцевого  освітлення.

Для загального освітлення рекомендується використовувати в основному  стельові або вбудовані світильники  з люмінесцентними лампами. Застосовуються джерела світла нейтрально-білого «темного»  білого світла з індексом перенесення  кольорів не менше 70. Допустимий показник дискомфорту від освітлювальних установок для цих приміщень  дорівнює 40.

Відео-термінальний пристрій відображення інформації повинен відповідати  основним вимогам безпеки: яскравість екрану дисплея не менше 100 кд/м^2, висота символів на екрані не менш 3,8 мм, відстань від очей до екрана не менше 400 мм, розмір екрану по діагоналі не менш 310 мм, кількість точок на одному рядку не менше 640, мінімальний розмір світної точки не більше 0,4 мм, для монохромного дисплея і для кольорового – 0,6 мм.

При роботі з комп’ютером монітор повинен розташовуватися на відстані витягнутої руки від екрану; сусідні дисплейні монітори повинні знаходитися на відстані не менше 2 м 22 см . Неприпустимий візуальний контакт працівника з іншими моніторами або телевізійними екранами.

При конструюванні робочих місць  враховуються такі загальні ергономічні  вимоги:

• достатній робочий простір, що дозволяє працюючій людині здійснювати необхідні рухи і переміщення в процесі роботи;
• достатні фізичні, зорові і слухові зв'язку між працюючим людиною і устаткуванням, а також між людьми в процесі виконання спільної трудового завдання. Кінцева мета проектування засобів управління і відображення інформації – забезпечення своєчасного отримання людиною необхідної інформації, її аналізу, логічної обробки, прийняття потрібного рішення і введення її в обладнання. Це дозволяє підвищити ефективність і знизити рівень напруженості оператора. У процесі роботи  працівник взаємодіє не тільки з обладнанням, а й з людьми, що знаходяться рядом (для обміну інформацією, психоемоційна розвантаження);
• оптимальне розміщення робочих місць у виробничих приміщеннях, а також безпечні та достатні проходи для працюючих людей. При розміщенні робочих місць повинні враховуватися мінімальна площа на одне робоче місце для нормального виконання роботи, правильне розміщення по відношенню до джерел світла, що знімає ряд несприятливих факторів (підвищена навантаження на очі, відблиски на екрані обчислювальної техніки);
• необхідна природне і штучне освітлення. Раціональне освітлення попереджає розвиток стомлення, сприяє підвищенню продуктивності праці і відіграє важливу роль у зниженні виробничого травматизму. При роботі з дисплеєм основну роль відіграє саме центральний зір, тому стає зрозумілим необхідність достатнього освітлення кімнати, де знаходиться комп'ютер;
• допустимий рівень шуму і вібрації, створюваних устаткуванням робочого місця або іншими джерелами.

Шум впливає на загальний психічний  стан людини, викликає відчуття поганого самопочуття, обмеженості, невпевненості  і тривоги, сприяє виникненню швидкої  стомлюваності та зниження працездатності. Вібрація при тривалій дії викликає значний витрата нервової енергії, є причиною втоми і порушення  нормального стану процесів збудження  і гальмування, призводить до розладу  діяльності нервової системи та внутрішніх органів [19].

Великої шкоди при роботі на комп'ютері  заподіює монітор. На здоров'я користувача  впливають такі чинники: випромінювання, колір, місцезнаходження користувача, частота регенерації, вплив електромагнітних випромінювань.

Екран дисплея необхідно по можливості розташовувати трохи вище рівня  очей. Це створить розвантаження тих  груп окологлазних м'язів, які напружені  при звичайному погляді – вниз або вперед. Бажано, щоб вечірнє  освітлення території (або стіни) навколо  дисплея було синього або блакитного кольору з яскравістю, приблизно  рівної яскравості екрану. При денному  освітленні також рекомендується забезпечити  блакитний фон навколо дисплея (фарбування стін або шпалер). Оптимальні умови зорової роботи працівників обчислювальної техніки забезпечуються також виконанням вимог по кольоровій обробці приміщень з обчислювальною технікою в залежності від яскравості інформації та кольоровості захисного фільтра.

Для виключення засвічень екранів  прямими світловими потоками світильники  загального освітлення розташовуються збоку від робочого місця, паралельно лінії зору працівника.

Конструкція робочого місця, призначеного для тривалої роботи в положенні  сидячи, повинна забезпечувати регулювання  у відповідності з антропометричними особливостями та смаком працівника, що призводить до відчуття комфорту і, як наслідок, до зменшення втоми.

Конструкція робочого місця повинна  забезпечувати швидкість, безпеку, простоту і економічність технічного обслуговування в нормальних і аварійних  умовах, повністю відповідати функціональним вимогам і передбачуваним умовам експлуатації.

Отже, дотримання ергономічних вимог  при роботі з комп'ютером дозволяє виключити або зменшити негативне  фізіологічне на організм працівників електронно-обчислювальної машини, збільшити продуктивність праці.

Таким чином, санаторій «Приморський"» – філія приватного акціонерного товариства по лікуванню, туризму та екскурсіях «Запоріжтурист» – є сезонним підприємством.  Прослідкували фінансову діяльність санаторія і з’ясували, що підприємство має стабільний рівень прибутку, зросли обсяги прибутку, що позитивно впливає на економічний стан.