Особливості економіки функціонування переробного підприємства

Наукова робота: 28 ст. текст. частини, 7 табл., 16 джерел.

 

Ефективність діяльності переробного підприємства. Куць В.Ю. – Наукова робота. Кафедра економіки підприємства. Дубляни, Львівський НАУ, 2011 р.

У першому розділі розкривається теоретична частина, яка пов’язана з темою наукової роботи, а саме про суть і значення переробного підприємства.

У другому розділі проаналізовано оцінку ефективності функціонування переробного підприємства.

У третьому розділі обґрунтовуються пропозиції щодо більш ефективного функціонування переробного підприємства, та шляхи його підвищення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

ВСТУП

    1.ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ  ЗАСАДИ ЕКОНОМІКИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПЕРЕРОБНОГО ПІДПРИЄМСТВА

1.1Особливості економіки функціонування переробного підприємства

1.2Загальна характеристика  ПрАТ «Галичина»

1.3Методика наукового  дослідження

    2.АНАЛІЗ ЕКОНОМІКИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПЕРЕРОБНОГО ПІДПРИЄМСТВА

2.1Ресурсний потенціал  переробного підприємства

2.2Обсяги виробництва

2.3 Економічна ефективність  переробки молока

    3.ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ ПРАТ «ГАЛИЧИНА»

3.1 Удосконалення економіки функціонування переробного підприємства

ВИСНОВКИ ТА  ПРОПОЗИЦІЇ 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

 

 

 

            

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Глобалізація розвитку світової економіки зумовлює прагнення України стати рівноправним учасником загальноєвропейського процесу інтеграції й регіоналізації. Для цього необхідно вирішення однієї з основних науково-технічних програм — налагодження випуску конкурентоспроможної продукції та пошук власного місця на світову ринку товарів. Реалізація даної програми для соціально орієнтованої економіки країни вимагає створення потужної харчової індустрії з метою забезпечення нормальної життєдіяльності населення, спрямованої на збереження його здоров'я, розширення експорту вітчизняної продукції. Майже 90% виробленої продукції харчової промисловості відвантажується споживачам, переважна її частина (в 2009 році — 50%) реалізується в грошовій формі. Отже, харчова промисловість серед усіх галузей має найбільш стабільне і гарантоване джерело готівкових надходжень. Серед провідних галузей виробництва продуктів харчування особливе місце займає молоко продуктовий підкомплекс, який становить значну частку сфери матеріального виробництва АПК і від розвитку якого безпосередньо залежить ступінь постачання населення України надзвичайно важливими продуктами харчування.[3,c.532]

За даними Держкомстату, в Україні працює близько 600 молокопереробних підприємств, або 3,1% від загальної кількості підприємств харчової промисловості. Причому на молочну промисловість припадає 15% випуску всієї продукції харчової промисловості України та 11,6% отриманого в галузі прибутку. В 2009 році в ній зайнято 66 тис. чол. промислово-виробничого персоналу, або 13% від загальні чисельності персоналу харчової промисловості.[2]

Метою даної курсової роботи є розкриття ефективності  переробки молока, рівня економічної ефективності переробки та пошук шляхів оптимізації технології переробки молока.

В даній науковій роботі об’єктом дослідження виступає ЗАТ „Галичина”.

Можна виділити такі основні завдання:

• Характеристика рівня забезпеченості основними виробничими фондами, сировиною;
• Характеристика технології переробки молока;
• Характеристика організаційно-виробничої структури;
• Характеристика основних економічних показників переробки;
• Характеристика фінансових показників;

Теоретично – методологічну основу написання курсової роботи складають статті, що стосуються переробки молока,  фінансові та бухгалтерські звіти по підприємству та інші джерела інформації.

 

1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ  ЕКОНОМІКИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПЕРЕРОБНОГО ПІДПРИЄМСТВА

1.1. Особливості економіки функціонування переробного підприємства

               В сучасних умовах все більшого  значення надають питанню розвитку  та фінансово-господарської стабільності  переробних підприємств. Оскільки, при їх розміщенні у великих  містах не завжди зверталася  увага на забезпечення готовою  продукцією сільського населення, на потенціал сировинної зони, великі витрати на транспортні  послуги, потребу в реалізації  продукції.  
             В нашій державі функціонуванню переробної галузі сприяють наявність сировинної і наукової бази, сприятливі природно-кліматичні умови, розвинуте сільськогосподарське виробництво та дорожньо-транспортні мережі.  
Серед галузей, які займаються переробкою сільськогосподарської сировини, провідне місце належить галузям, що виробляють продукти харчування, а в сукупності вони утворюють продовольчий комплекс України.  
Організація зберігання, переробки та реалізації сільськогосподарської продукції  в сучасних умовах повинна базуватися на вимогах Указу Президента України “Про заходи щодо забезпечення формування та функціонування аграрного ринку” (2009 р.) .[8.c,126]

           Кінцевою метою господарсько-економічної  діяльності підприємства є одержання  фінансового результату (прибутку). Висока конкуренція і бажання  задовольнити попит споживачів  продукції і не втратити свою  нішу на ринку змушують малі  переробні підприємства постійно  шукати нові ідеї у виробництві, досліджувати ціноутворення, поведінку  конкурентів, шукати резерви прискорення  оборотності обігових коштів, що, в свою чергу, підвищить ефективність  виробництва і забезпечить конкурентоздатність  продукції.  
Переробні виробництва, які нині функціонують у господарствах України, можна поділити на групи за такими класифікаційними ознаками:  
1. За характером сировини, яку переробляють, – на переробні і добувні. До перших належать виробництва з переробки сировини рослинного і тваринного походження (плодоовочеконсервне, олійне, борошномельне, круп’яне, картоплепродуктове, виноробне, м’ясо- та молокопереробне тощо), до других – виробництво мінеральних вод і рибне господарство. 
2. За призначенням готової продукції – на підприємства групи ”А“, які частину своєї продукції направляють іншим галузям як сировину (олійне, крохмальне, борошномельне тощо), і групи ”Б“ – ті, що направляють продукцію (у тому числі і групи ”А“) для безпосереднього споживання населенням (переробка м’яса, молока, овочів, плодів, винограду, картоплі, олійних зернових, круп’яних культур).

3. За періодом роботи  протягом року – на виробництва  сезонної дії, що переробляють  сировину, яка надходить сезонно (овочі, плоди, виноград, картопля) і  цілорічної дії (борошномельно-круп’яні, олійні, вторинне виноробство, хлібопекарне  та ін.).

4. За тривалістю роботи  протягом доби – виробництва  безперервної дії (олійне, хлібопекарне), решта – інші галузі, які не  потребують безперебійності технологічного  процесу

5. За способом одержання  готової продукції розрізняють  підприємства, які: 1) вилучають цінні  речовини з вихідної сировини (олійне, виноробне, борошномельне, крохмальне  тощо); 2) видаляють вологу із сировини  і підвищують концентрацію харчових  речовин у продукті (сушіння овочів  і плодів, виготовлення томато- і картоплепродуктів тощо); 3) виробляють готову продукцію з різних компонентів (хлібопекарне, пиво безалкогольне та ін.); 4) виробляють продукцію з напівфабрикатів первинного виробництва (вторинне виноробство).  
6. За рівнем механізації і автоматизації виробничих процесів підприємства поділяють на: 1) механізовані, де механізовано процеси основного виробництва; 2) комплексно механізовані, на яких повністю механізовані процеси основного і допоміжних виробництв; 3) автоматизовані, де процеси основного виробництва автоматизовані, допоміжного – механізовані; 4) комплексно автоматизовані, де процеси основного і допоміжного виробництва автоматизовані.[12,c.39].  
       Одним з основних завдань менеджменту у переробній галузі є розвиток в трудових колективах самоуправління на основі нового організаційно-економічного механізму господарювання, а також стимулювання процесів інтеграції і реструктуризації в підкомплексах галузі. Звідси, молокопереробні підприємства мають взаємозв’язки з сільськогосподарськими виробниками, які ведуть технічне обслуговування устаткування для первинної обробки молока, для подальшого його зберігання і реалізації, забезпечують потребу у паливо-мастильних матеріалах, миючих та інших дезінфікуючих засобах. Для зручності розрахунків із населенням та економічній вигідності приймальних пунктів молока створюють мережу фірмових магазинів на селі. З метою успішної реструктуризації необхідно стабілізувати виробництво і підвищити його прибутковість методом запровадження комплексної переробки сировини, оновлення матеріально-технічної бази, скорочення витрат, раціональним використанням ресурсів виробництва, виготовленням продукції у відповідності до світових стандартів, поєднувати інтереси сільськогосподарських товаровиробників з переробними підприємствами, формуванням ефективних шляхів реалізації продукції.

Переробні підприємства з метою здійснення зовнішньоекономічної діяльності мають окреслити таку стратегію функціонування і розвитку, яка б зменшувала ступінь ризику і ймовірність банкрутства. В умовах спаду виробництва держава повинна забезпечувати запаси сировини і продукти її переробки, стабілізувати їх державні закупівлі.

       Отже переробне підприємство виконує важливу соціально-економічну фу-

нкцію на регіональному та державному рівнях,зокрема:забезпечує населення цінними та незамінними продуктами харчування,поглиблює територіальний поділ праці,формує ринки збуту молочної продукції та ін..[4,c.61]

 

 

 

 

 

 

1.2 Загальна характеристика  ПрАТ «Галичина»

 

     ПрАТ “Галичина” знаходиться у місті Радехові Львівської області. Господарство є юридичною особою з дня його державної реєстрації,  має печатку, кутовий штамп із своїм найменуванням, знак для товарів і послуг та іншу атрибутику, поточний, валютний та інші рахунки в установах банку, має самостійний баланс, володіє майном.

Товариство створене у відповідності до Установчого Договору між засновниками та Законів і нормативних актів України.

Строк існування: 13 років. Товариство створене на невизначений строк і здійснює свою діяльність до моменту припинення своєї діяльності, у випадках та в порядку передбаченому Статутом Товариства та чинним законодавством України.

      31 серпня 2011 року відбулася державна реєстрація  зміни найменування Закрите акціонерне  товариство "Галичина"на Приватне  акціонерне товариство " Галичина" у зв’язку з приведенням діяльності  ЗАТ «Галичина» у відповідність  до вимог Закону України «Про  акціонерні товариства» на підставі  рішення позачергових загальних  зборів Товариства від 29 серпня 2011 року, що оформлено Протоколом  позачергових загальних зборів  акціонерів за № 29/08-01 від 29 серпня 2011 року.

      ПрАТ «Галичина» створено на базі Радехівського молокозаводу. Підприємство здійснює виробництво й реалізацію цільномолочної продукції :питного молока, сметани, кефірів,йогуртів, ряженки, маслянки, та масла, спредів, сухого обезжиреного молока.

      Організаційна  структура ПрАТ «Галичина" приведена у відповідність до вимог ринкової економіки і специфіки функціонування акціонерного товариства.

ПрАТ «Галичина" має загальну організаційну структуру:

      - Загальні  збори акціонерів;

      - Наглядова  рада;

      - Генеральний  директор;

      - Ревізійна  комісія.

      Вищим органом  управління ПрАТ «Галичина" є Загальні збори акціонерів. У період між зборами повноваження з управління акціонерним товариством передаються Наглядовій раді та Ревізійній комісії.

      Оперативну  роботу по управлінню заводом  здійснює Генеральний директор  ПрАТ «Галичина".

      Загальна  Організаційна структура ПрАТ «Галичина" поділяється на служби, якими керують директори відповідних напрямків (у т.ч. Генеральний директор ПрАТ «Галичина").

      Основними  структурними одиницями ПрАТ "Галичина" є вiддiли, служби. Пiдроздiли здiйснюють управлiння одним з напрямiв дiяльностi Товариства. Загальне управлiння роботою структурних одиниць здiйснюють директори відповідних напрямків. Безпосереднє управлiння роботою пiдроздiлу здiйснює його керiвник. Керiвник пiдроздiлу призначається та звiльняється з посади наказом генерального директора.

      У вiдповiдностi з поточними напрямками дiяльностi та функцiями, що забезпечують цю дiяльнiсть, в структуру органiзацiї входять:

• Департамент логiстики:
• вiддiл транспортного забезпечення;
• вiддiл логістики.
• Департамент фiнансiв
• фiнансова служба;
• бухгалтерська служба;
• Департамент дистрибуції та маркетингу:
• відділ по роботі з vip-клієнтами;
• відділ по роботі з гуртовими клієнтами;
• віддділ по роботі з роздрібом;
• вiддiл маркетингу.
• Департамент виробництвата :
• виробничий майданчик прат "галичина";
• відділ контролю якості.
• Департамент заготівлі сировини:
• адміністративне управління;
• технічна служба.
• Департамент HR:
• вiддiл кадрiв;
• відділ інновацій та розвитку;
• відділ внутрішнього аудиту;
• відділ постачання;
• відділ ІТ;
• юридичний відділ;
• служба безпеки.