Отчет по практике на ПАТ «Львівський жиркомбінат»

У випадку збільшення кислотного числа до 0.4мг КОН суміш з баку після теплообмінника подається на змішувач, де змішується з розчином лугу для нейтралізації кислотного числа. Утворений соабсток відділяється на сепараторі та направляється на розкислення, а нейтралізований жир подається у віддільний апарат, де проходить вище наведену обробку.

З ємкості нейтралізована, відбілена суміш подається в переетерифікатор, при інтенсивному перемішуванні мішалкою та насосом, гріється та висушується під вакуумом (30-40иБар).

 

 

Після проведення аналізів жир повинен відповідати наступним параметрам:

• Волога – 0.005%;
• Перекісне число - 0%;
• Мило - 0%;
• Кислотне число – 0.2-0.3мг КОН;

Після перевірки вищевказаних показників проводять охолодження, шляхом перекачування через пластинчастий теплообмінник до температури 90˚С. Після охолодження вводиться каталізатор через вузол подачі каталізатора і направляється на циркуляцію. Перемішування проходить 30-40хв. Коли колір жиру зміниться в оглядовому вікні до коричневого, то це означає, що реакція завершилася.

 

 

 

4.4 Цех виробництва водню

У галузях харчової промисловості використовують електролітичний водень, а саме для гідрування жирів.

У цеху виробництва водню розташовані чотири електролізери (ФВ-250М, ФВ-100, ФВ-100, ФВ-80) фільтрпресного типу для одержання електролітичних газів. У електролізерах відбуваються наступні безперервні процеси:

1. проходження електролітичного струму у внутрішніх та зовнішніх колах електроліза;
2. утворення водню та кисню на електродах;
3. виділення, охолодження та очистка газів, що утворюються;
4. вивід надлишкового тепла;
5. побічні процеси електролізу.

Процес електролізу відбувається за наступною схемою: якщо прийняти напрям електричного струму від позитивного потенціалу до негативного, то постійний струм в електролізері проходить по колу (джерело струму (+) – з’єднувальна шина – монополя тор комірки №1 – анкера – виносний анод – аноліт і католіт, що заповнюють товщину діафрагми – виносний катод – анкера біполярний електрод, що з’єднує катодну сторону комірки №1 і анодну сторону комірки №2. Далі відбувається повторення цих ж елементів у комірках №2-20 для електролізерів ФВ-100; №2-41 для електролізера ФВ-250М; монополяр комірки №20 для електролізерів ФВ-80. Монополятор комірки №41 для електролізара ФВ-250М – шинна перемичка в обхід середньої камери; монополятор комірки №21 для електролізерів ФВ-100 та монополятор комірки №42 для електролізера ФВ-250М – це елементи комірок №42-82 (ФВ-250М), №21-40 (ФВ-100), №40 (ФВ-100), №82 (ФВ-250М). Далі з’єднувальна шина – джерело струму (-).

Дія електричного струму проявляється в наступному: молекули води, що знаходяться в електроліті, дисоціюють на іони та іони , які під дією електричної сили зчеплення направляються до електродів протилежного знаку ( до катоду, до аноду). На поверхні виносного аноду, анкерів та анодній поверхні монополя рів та біполярів іони віддають заряд, утворюючи молекулу кисню і воду:

40- 4=+2

Кисень у вигляді бульбашок збирається по обидві сторони виносних анодів, утворюючи лужно-кисневу емульсію, що у зв’язку з меншою густиною в порівнянні з електролітом, піднімається догори і через вихідний патрубок, що знаходиться у верхній частині рами поступає в кисневий колектор. Одночасно на поверхні виносних катодів і катодної поверхні монополярів та біполярів знімається заряд  і утворюються атоми водню, що адсорбуються на поверхні металу і утворюють молекули водню за рівнянням:

4+4=2

Отриманий молекулярний водень збирається у вигляді бульбашок у просторі між виносними катодами та поверхнями монополярів, утворюючи водневу емульсію, що через отвори у верхній частині рами поступає у водневий колектор, де розділяється на водень і католіт.

Із середньої рами водневого колектора водень направляється догори (у водневий відсік конденсатора), а католіт стікає в між трубний простір середньої камери.

Водень, що збирається в газовому просторі , несе з собою водяну пару та частинки лугу. У конденсаторі відбувається охолодження водню та звільнення його від водяної пари. Після охолодження водень поступає у водневий відсік газозбірника, шляхом барботування через шар дистильованої води він очищається від лугу і охолоджується. Тут і конденсується водяна пара.

Очищений та охолоджений водень, через скляний трубчастий ізолятор (газовий ліхтарик) направляється в газгольдер.

 

 

 

 

 

4.5.Зберігання дезодорованих олій та жирів

Рафіновані дезодоровані рослинні олії, переетерифіковані жири та саломаси повинні зберігатися окремо. Зберігання жирів потрібно здійснювати без доступу повітря, або під дією інертних газів.

Ємкості для зберігання обладнані системою охолодження (обігріву), датчиками нижнього та верхнього рівнів та пристроєм для автоматичного контролю температури.

Оптимальні температури зберігання:

• Рідких олій – 25-40˚С;
• Твердих жирів і олій – на 5-10˚С вище від їх температури плавлення.

Час зберігання – не більше 24 годин.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5.Лабораторії ПАТ «ЛЖК»

У лабораторіях підприємства працює 28 людей. З них:

• 9 лаборантів хімічного аналізу в лабораторії гідроцеху;
• 5 лаборантів хімічного аналізу в лабораторії маргаринового (майонезного) цеху;
• 1 провідний мікробіолог та 1 мікробіолог-лаборант у бактеріологічній лабораторії;
• 4 інженери з якості готової продукції;
• 2 інженери з якості вхідної сировини та матеріалів;
• 1 інженер-лаборант;
• 1 хімік-аналітик;
• 1 заступник начальника;
• 1 начальник.

Лабораторія підпорядковується, безпосередньо, начальнику ПАТ «Львівський жиркомбінат».

У лабораторіії гідроцеху проводять такі дослідження: визначення вологи в саломасі та олії; визначення кислотного числа в жирах та оліях; визначення температури плавлення жирів; визначення твердості жирів на твердомірі Каменського; визначення концентрації розчину лугу (метод титрування); визначення вмісту лугу в мильно-лужному розчині; визначення вмісту мила в мильно-лужному розчині; визначення вмісту мила в жирах і оліях після дезодорації та рафінації; контроль складу електролізних газів в електролізному цеху та чистоти водню із скрубера; визначення сірчаної кислоти в промивних водах; визначення концентрації розчину лимонної кислоти методом титрування.

 

 

 

 

 

6. Охорона праці на підприємстві. Техніка безпеки

При роботі на підприємствах харчової промисловості важливе значення має дотримання правил техніки безпеки та особистої гігієни, тому після прибуття на підприємство перш за все необхідно ознайомитися з правилами техніки безпеки, охороною праці та правилами особистої гігієни.

Працівники підприємства зобов’язані пройти медичний огляд і завести медичну книжку. У разі відсутності медичної книжки працівники не допускаються до роботи.

Оскільки на підприємстві «Львівський жиркомбінат» працівники мають безпосередній контакт з продуктами харчування, тому важливе значення має дотримання правил особистої гігієни.

Під охороною праці розуміють комплекс правових, санітарно-гігієнічних і технічних заходів, спрямованих на забезпечення безпеки праці робітників і персоналу підприємства, що сприяють високій продуктивності праці. Ефективна охорона праці найбільш повно здійснюється на базі нової технічно-наукової організації підприємства, комплексної механізації і авто механізації.

При поступленні на роботу обов’язково проводиться інструктаж з техніки безпеки. Цей інструктаж є двох типів:

• ввідний;
• повторний.

На підприємстві ведеться спеціальний журнал, який засвідчує, що працівник ознайомився з правилами техніки безпеки на підприємстві при роботі на даному підприємстві.

Відповідальність за організацію роботи з охорони праці на «Львівському жиркомбінаті» покладена на директора, а проведення всіх практичних робіт на інженера з техніки безпеки.

Заходи з охорони праці щорічно плануються інженером з техніки безпеки спільно з профспілковим комітетом комбінату. У плані з охорони праці розробляються організаційні і технічні заходи з техніки безпеки.

Керівництво підприємства несе відповідальність за організацію і проведення заходів по підвищенню культури виробництва, оздоровленню і полегшенню умов праці, за дотримання правил техніки безпеки і норм виробничої санітарії.

З цією метою інженерно-технічні працівники зобов'язані систематично підвищувати свої знання в галузі охорони праці і вони один раз на три роки екзаменуються. У подальшому вони зобов'язані навчати працівників техніки безпеки і виробничої санітарії, проводити інструктаж та пропаганду безпечних методів роботи.

Навчання правил безпеки та інструктаж є обов'язковими для всіх категорій працівників та інженерно-технічних спеціалістів, які присутні на підприємстві. Він складається із ввідного інструктажу, інструктажу на робочому місті, періодичного інструктажу і курсового навчання.

Ввідний інструктаж проводиться при поступленні громадян на роботу не повинен відповідати специфіці праці і проводять його головні спеціалісти (інженерно-технічний персонал). Працівника знайомлять з правилами внутрішнього розпорядку дня, із загальними заходами по техніці безпеки на підприємстві і т.д..

Інструктаж на робочому місці проводять керівники виробничо-технологічного процесу з робітниками в індивідуальному порядку згідно з програмою, яка затверджена інженером підприємства. Основна мета цього інструктажу - навчити працівника безпечних прийомів праці при виконанні технологічного процесу на даному місці.

Періодичний інструктаж проводиться керівниками підрозділів по програмі ввідного і на робочому місці, але не рідше одного разу на 6 місяців. Він дає можливість перевірити і закріпити знання працівниками правил техніки безпеки.

Курсове навчання з техніки безпеки і виробничої санітарії організовується для працюючих з окремих професій, для нижньої ланки керівників і спеціалістів сільського господарства. При цьому слухачі глибоко вивчають законодавство з охорони праці, техніки безпеки і санітарії в конкретній обстановці.

Виробнича санітарія.

Виробнича санітарія розглядається як невід'ємна частина охорони праці, в якій вивчаються методи запобігання і міри боротьби з професійними захворюваннями, отруєннями, шкідливими і несприятливими умовами праці.

Найбільша працездатність людини буває при: температурі від 12 до 22°С тепла, відносній вологості 40-60%, швидкості руху повітря 0,1-0,2 м/с, барометричному тиску - 760 мм рт ст..

Відносна вологість повітря нижче 40% або вище 70% погано впливає на організм людини. При відносній вологості 20-25% працівник відчуває неприємну сухість слизових оболонок верхніх дихальних шляхів. При вологості понад 70% і підвищенні температури погіршується терморегуляція тіла людини.

Для нормальних умов праці у приміщеннях встановлюють вентиляцію.

Вентиляцією виробничих приміщень називають організований і регульований повітряний обмін, який забезпечує видалення забрудненого повітря приміщення і подачу на його місце чистого повітря. Залежно від напрямку переміщення повітря розрізняють природну, примусову і змішану вентиляцію.

Організація правильного освітлення робочих місць і виробничих приміщень штучним освітленням має велике санітарно-гігієнічне значення позитивно впливає на якість продукції. Недостатність освітлення затрудняє виконання технологічного процесу і може бути причиною нещасного випадку, захворювання органів зору.

Для правильного вибору світлового режиму необхідно знати норми освітлення, а також враховувати комплекс освітлювально-технічних і гігієнічних заходів. Відповідно до санітарно-гігієнічних вимог у всіх виробничих і підсобних приміщеннях необхідно використовувати природне освітлення.

Згідно з вимогами виробничої санітарії на підприємствах необхідно забезпечити хороші умови праці, щоб запобігти професійним захворюванням.

Таким чином, виробнича санітарія передбачає створення нормальних гігієнічних умов на робочому місці.

Особиста гігієна робітників і службовців.

Велике значення у боротьбі за зниження травматизму і професійних захворювань мають профілактичні заходи з охорони праці.

Працівникам надається спеціальний одяг, взуття та інші засоби індивідуального захисту, а також змиваючі та знешкоджуючі засоби.

Протипожежна профілактика.

Для підтримки протипожежних заходів у приміщеннях виробничих цехів передбачено не менше, як чотири виходи для евакуації.

Всі приміщення виробничого і побутового призначення обладнані захистом від атмосферної і статичної електрики відповідно з положенням. В кожному цеху розвішані інструкції про заходи пожежної безпеки і дій обслуговуючого персоналу у випадку виникнення пожежі.