Шпаргалка по "Физиологии и психологии труда"

158 Сенсорне і моторне поля на  робочому місці оператора

управлінські  дії оператора виконує за допомогою  органів керування, здійснюючи відповідні рухи. Органи керування увигляді віжелів, ручок,кнопок і т.п. формують моторне поле на роб.місці оператора. Моторні дії пов”язані з виконанням оператором таких завдань:

• увімкнення, вимкнення і перемикання;
• послідовне виконання рухів для здійснення операцій кодування і передачі інф-ї;
• маніпулювання з органами керування для настроювання апаратури і точного встановлення керованого об”єкта;
• операції стеження за рухомим об”єктом

В моторному  полі є 3 зони: максимального,допустимого  і оптимального досягнення. У зонах  оптим.і допустим. досягнення  можливі  найбільш точні і швидкі рухи. У зоні макс.досягн.точність і швидкість рухів зменшуються, автгома наступає швидше.

Інф-я про  стан керованого об”єкта поступає від засобів відображення інф-ї (ЗВІ), якими є різні прилади і  які формують сенсорне поле на роб.місці. За ф-ями інф-ї ЗВІ поділяються на командні (цільові) (дають інф-ю про необхідні дії для досягнення мети) і ситуаційні (дають і-ю щодо протікання технологічного процесу та описують наявну ситуацію). За способом використанняЗВІ поділ. На 3 групи : для контрольного читання (встановлюють наявність чи відсутність умов роботи, норму чи відхилення від неї якихось параметрів); для кількісного читання (інф-я у вигляді числових значень); для якісного чит. (інф-я указує на напрямок зміни керованого параметра). За формою сигналів є: абстрактні ЗВІ (передають інф-ю у виглядісимволів) і ЗВІ, які передають інф-ю у формф збереження об”єктів, властивостей. За рівнем деталізації – інтегральні і детальні.

159 ЗВІ і  принципи їх компанування

  Інф-я про стан керованого об”єкта  поступає від засобів відображення інф-ї (ЗВІ), якими є різні прилади і які формують сенсорне поле на роб.місці. За ф-ями інф-ї ЗВІ поділяються на командні (цільові) (дають інф-ю про необхідні дії для досягнення мети) і ситуаційні (дають і-ю щодо протікання технологічного процесу та описують наявну ситуацію). За способом використанняЗВІ поділ. На 3 групи : для контрольного читання (встановлюють наявність чи відсутність умов роботи, норму чи відхилення від неї якихось параметрів); для кількісного читання (інф-я у вигляді числових значень); для якісного чит. (інф-я указує на напрямок зміни керованого параметра). За формою сигналів є: абстрактні ЗВІ (передають інф-ю у виглядісимволів) і ЗВІ, які передають інф-ю у формф збереження об”єктів, властивостей. За рівнем деталізації – інтегральні і детальні.

Основні принципи компанування ЗВІ:

• принц.локанічності. Засіб міститьлише ті елементи, які необхідні для забезпечення оператора інф-ю про стан об”єкта і виборк оптимального способу впливу;
• принц.узагальнення і уніфікації означає, що не слід виносити на засоби відображення елементи , які позначають несуттєві конструктивні особливості керованих об”єктів;
• принцип акценту на елементах контролю і керування . Це означає, що незалежно від розмірів цих елементів їх символи повинні виділятися дуже чітко;
• принцип автономності. Засоби відображення, які відповідають автономно контрольованим і керованим агрегатам і об”єктам, необхідно відокремити від інших;
• принц.просторового співвідношення елементів контролю і керування. Розміщення індекаторів має бути погоджено з розміщенням відповідних їморганів керування;
• принц.використання значних асоціацій. Доцільно застосувати символи, які асоціюються з об”єктами і явищами, які вони позначають.

160 Органи  керування на робочому місці  і принципи їх компанування

Органи керування  використовуються:

• для введення командної інф-ї;
• установлення необхідних режимів роботи апараткри;
• регулювання різних параметрів;
• виклику інф-ї з метою контролю.

Залежно від  призначення і характеру використання органи керування поділяються на:

• оперативні (основні), які використовуються постійно;
• використовувані періодично (для увімкнення,вимкнення або контролю);
• використовувані епізодично(длянастроювання,регулювання).

Розміщення  орг.керування здійснюється з врахуванням  принципу економії рухів. Це означає, що кількість і траєкторії рухів необхідно звести до мінімуму, а самі ритмічні рухи повинні бути ритмічними.

Розміщення  ЗВІ і орг.кер-я на роб.місці  оператора здійснюється за принципами :

• функціональності – інформ.пристрої і органи керування, які виконують однакові ф-ії, розміщуються недалеко один від одного;
• важливості – найбільш важливі інформ.пристрої і орг.кер. розміщ.в місцях, найбільш зручних для спостереження і обслуговування;
• черговості – інф.пристрої і орг. Кер. Розміщ.в тійпослідовності, в якій вони використовуються;
• частоти використання – інф.пристрої і органи керування розміщ.з врахуванням їх використання.

161.Мікроклімат виробничих приміщень  та їх вплив на працівника.

Мікроклімат виробничих приміщень характеризується температурою, вологістю повітря, швидкістю переміщення повітряних мас, а також тепловим випромінюванням від нагрітих обладнання, машин, предметів праці. Від комплексного впливу цих елементів залежать теплові відчуття і зумовлені ними фізіологічні та психічні стани працівників.

Визначальним  метеорологічним елементом є температура повітря, дія якої може посилюватися або послаблюватися іншими факторами. Мікроклімат виробничих приміщень зумовлюється технологічним процесом і певною мірою зовнішніми метеорологічними умовами. Цехи, в яких тепловиділення від обладнання, матеріалів, людей, сонця перевищують 20 ккал на 1 м за годину, відносяться до гарячих.

Виконання роботи в умовах теплового випромінювання і високих температур викликає різко  виражені фізіологічні зрушення в організмі працюючих. їхня працездатність в таких умовах знижується на 50 %. Фізіологами встановлено, що температура 22°С є тією межею, за якою починається прогресивне зниження працездатності. Так, при підвищенні температури до 26°С вона зменшується на 4 % з кожним градусом, а при подальшому її підвищенні до 30°С — на 6 %.

В умовах, коли температура повітря дорівнює або  перевищує температуру тіла працівника, віддача тепла організмом відбувається шляхом випаровування вологи. Так, при  виконанні важкої фізичної роботи при високій температурі повітря кількість виділеного поту може сягати 1,0—1,5 л/год.

Разом з водою  організм втрачає солі і вітаміни, в зв'язку з чим він не справляється з віддачею тепла і наступає перегрівання — теплова гіпертермія. Перегрівання організму може виявлятися в трьох формах: легкій і середній гіпертермії, тепловому ударі (важка форма гіпертермії) і судомній хворобі. Наявність у виробничих приміщеннях холодних поверхонь також негативно впливає на працівника, оскільки збільшує віддачу тепла з поверхні його тіла. В таких умовах теплоутворення не компенсує втрату тепла і у працівника знижується температура, з'являється слабість і сонливість.

Теплова рівновага  працівника залежить також від вологості  повітря, тобто вмісту у повітрі  водяних парів. Найсприятливішою для організму є відносна вологість повітря від 35 до 60 %. Якщо вологість менша 35 %, то повітряне середовище характеризується сухістю, яка посилює випаровування води з поверхні шкіри. При підвищенні вологості повітря (понад 60 %) випаровування поту утруднене.

Рух повітря  у приміщенні також справляє різний вплив на організм працівника, посилюючи або послаблюючи дію інших метеорологічних факторів. Так, при високій температурі і високій вологості повітря сприятливішою є вища швидкість руху повітря порівняно з комбінацією високої температури і низькою вологістю повітря.

Заходами, які  забезпечують створення оптимальних  мікрокліматичних умов на виробництві, є:

• механізація  важких робіт у гарячих цехах;

• застосування  дистанційного управління тепловипромінювальними процесами і апаратами;

• теплоізоляція  гарячих поверхонь обладнання;

• застосування теплових повітряних завіс на вході  до виробничих приміщень;

• вентиляція і кондиціювання повітря, регулювання  вологості повітря.

 

 

 

 

 

 

 

162.Санітарно-гігієнічні умови праці та їх вплив на організм і працездатність людини.

Одним із факторів умов праці є санітарно-гігієнічні — визначають загальний стан виробничих приміщень, санітарно-гігієнічну обстановку на робочих місцях, наявність (відсутність) шкідливих і небезпечних виробничих факторів, санітарно-побутове обслуговування працівників. Елементами санітарно-гігієнічних умов є мікроклімат виробничих приміщень; шум; вібрація; забрудненість повітряного середовища; освітлення тощо.

Виконання роботи в умовах високих температур викликає різко виражені фізіологічні зрушення в організмі працюючих. їхня працездатність в таких умовах знижується на 50 %.

Теплова рівновага  працівника залежить також від вологості  повітря, тобто вмісту у повітрі водяних парів, наприклад якщо вологість понад 60 % випаровування поту утруднене.

Рух повітря  у приміщенні також справляє різний вплив на організм працівника, посилюючи  або послаблюючи дію інших  метеорологічних факторів.

Шкідливий вплив  виробничого шуму виявляється як у вигляді специфічного ушкодження органів слуху, так і у вигляді порушень багатьох інших органів, в першу чергу центральної нервової системи(виявляється у головних болях, безсонні, швидкій стомлюваності, підвищеному потовиділенні, треморі пальців і рук, підвищеному роздратуванні, порушеннях пам'яті і уваги, у болях в області серця, зменшенні частоти пульсу, гіпотонії або гіпертонії.). Інтенсивний виробничий шум призводить до часткової або повної втрати слуху.

Вплив вібрації на організм працівника виявляється у збільшенні затрат нервової енергії, швидкому розвитку втоми і може призводити до тимчасової втрати працездатності через вібраційну хворобу. Низькочастотна вібрація призводить до ушкодження опорно-рухового апарату, а високочастотна викликає функціональні розлади периферійного кровообігу у вигляді локальних судинних спазмів.

Пил попадаючи  разом з повітрям в органи дихання, викликає захворювання слизової оболонки носа, гортані, трахеї, бронхів і  легенів (риніти, катари бронхів, бронхіальна астма)., Крім пилу у повітрі виробничих приміщень, можуть міститися промислові отрути. Кожна промислова отрута справляє специфічний вплив на організм(ртуть діє на центральну нервову систему, фтор — на кістковий обмін, хлор — на верхні дихальні шляхи).

Перевищення певних меж освітлення може викликати осліплення і зниження працездатності. Погане освітлення не тільки негативно впливає на зорову працездатність, яка виявляється болями очей та голови, а й викликає загальну втому.

163.Вплив шуму на організм  і працездатність людини.

Насичення виробництва  машинами і механізмами супроводжується  інтенсивними шумом та вібрацією, які  справляють негативний вплив на працездатність і здоров'я працівників. Механічні  коливання вузлів і деталей викликають коливання повітря і сприймаються органами слуху людини як звуки. Комплекс хаотичних звуків, різних за частотою та інтенсивністю, які викликають неприємні суб'єктивні відчуття, називається шумом.

Ступінь негативного  впливу шуму залежить від сили і  частоти звуку, тривалості його дії, фізичного і психічного стану людини.

Шкідливий вплив  виробничого шуму виявляється як у вигляді специфічного ушкодження органів слуху, так і у вигляді  порушень багатьох інших органів, в  першу чергу центральної нервової системи. Інтенсивний виробничий шум призводить до часткової або повної втрати слуху. Зміни слуху наступають при дії шуму більше 80 дБ і відбуваються протягом 3—5 років залежно від фізичного стану працівника. Ознаками розвитку приглухуватості є погане сприйняття розмови пошепки та шум у вухах.

Під впливом  шуму відбуваються зміни не тільки в слуховому центрі нервової системи, але і в тих відділах, які  регулюють такі життєво важливі  функції, як кровообіг, дихання, травлення, кровотворення, рухову діяльність та інші. Негативний вплив шуму на нервову систему працівника виявляється у головних болях, безсонні, швидкій стомлюваності, підвищеному потовиділенні, треморі пальців і рук, підвищеному роздратуванні, порушеннях пам'яті і уваги, а на серцево-судинну систему — у болях в області серця, зменшенні частоти пульсу, гіпотонії або гіпертонії. Порушуючи динаміку коркових процесів і психічних функцій, шум призводить до погіршення координації рухів, зниження працездатності і продуктивності праці.

Нормальний  шумовий фон підвищує рівень збудження  і позитивно впливає на працездатність людини. Тому при виконанні багатьох робіт доцільним є стимулюючий рівень шуму у вигляді музики, яка до того ж створює гарний настрій.

Однак подальше підвищення шуму знижує працездатність, а сам шум починає дратувати  людину, внаслідок чого погіршується її увага. Тому на виробництві слід уникати шумів, які справляють негативний вплив на психічні стани працівників, перешкоджають контактам між ними.