Прогнозування розвитку та аналіз аеропортів міста Київ в умовах трансформаційної економіки

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ і  НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Інститут економіки та менеджменту

Факультет економіки і  підприємництва

Кафедра економічної кібернетики

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Курсова робота

з дисципліни «Математичні моделі трансформаційної економіки»

на тему: «Прогнозування розвитку та аналіз діяльності аеропортів міста Київ в умовах трансформаційної економіки»

 

 

 

 

 

 

 

Студентки 510 групи ФЕП

                                                                                     Пархомчук Наталії

      

                                                     

 

 

 

Київ 2013

ЗМІСТ

 

Вступ ………………...……………………………………………………………3

РОЗДІЛ 1. Тенденції розвитку цивільної авіації та аеропортних комплексів України ……………………………………………………………………………5

1. Розвиток і стан цивільної авіації України на сучасному етапі ………..5
2. Сучасні стратегії розвитку аеропортів України ……………………….11

РОЗДІЛ 2. Прогнозування розвитку діяльності аеропортів міста Київ ……17

2.1. Аналіз діяльності  аеропортів Бориспіль та Жуляни  за 2010-2013 рр. …17

2.2. Оцінка ефективності функціонування аеропортів міста Київ ………….22

2.3. Прогнозування розвитку  діяльності аеропортів Бориспіль та Жуляни…26

Висновки ………………………………………………………………………..34

Список використаних джерел ………………………………………………….37

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Транспорт є одним із найважливіших  елементів економічної системи  кожної країни. У наш час зростає роль і значення транспорту в міждержавному сполученні. Авіаційний транспорт має переваги перед іншими видами транспорту у швидкості доставки як вантажу, так і пасажирів.

Аеропорт – важлива  частина авіаційної транспортної системи, оскільки в аеропорту здійснюється умовний перехід режиму повітряного  функціонування в режим наземного  функціонування повітряного транспорту.

Тому однією з важливих вимог до роботи авіаційного транспорту є підвищення ефективності роботи аеропортів. Проблема ефективного функціонування аеропортів є однією з найважливіших у системі цивільної авіації України. Тому дослідження особливостей та виявлення тенденцій розвитку транспорту, і пасажирських транспортних терміналів зокрема, має значення для підвищення ефективності транспортної галузі.

З урахуванням перспектив розвитку економіки прогнозується збільшення обсягів пасажирських перевезень усіма видами транспорту, і авіаційним транспортом зокрема. В 2010-2012рр. середньорічні темпи зростання пасажирських перевезень у світі склали 2,7%, а вантажних – 3,1%. Темпи зростання авіаперевезень у Європі перевищують світові показники. В 2010-2012 рр. середньорічні темпи зростання обсягів пасажирських перевезень склали 4,2%, а вантажних – 3,2%. У майбутньому прогнозується стабільне зростання обсягів авіаперевезень у світі в середньому на 4% в рік.

За остінні роки Україна  має високі темпи розвитку авіаційної галузі: в 2011 році пасажирообіг зріс в 5,1 рази, а кількість перевезених пасажирів – в 4,3 рази порівняно з 2010 роком. Підсумкові та узагальнені розрахункові значення прогнозів свідчать про те, що загальні обсяги пасажирів перевезених через всі аеропорти України до 2020 року досягнуть 7-8 млн. пасажирів за рік. Обсяг перевезень пасажирів через всі малодіючі аеропортах, якщо вони перейдуть в комунальну власність і будуть в 2020 році функціонувати, буде складати 120-200 тис. пасажирів.

Головний державний аеропорт „Бориспіль” буде розвиватися більш  швидкими темпами: обсяг пасажирських перевезень у 2020 році буде складати 8300-10500 тис. пасажирів за рік. Через аеропорт „Київ” (Жуляни) у 2020 році обсяг пасажирських перевезень за прогнозними даними буде складати 355–857 тис. пасажирів за рік.

Об'єктом дослідження є виробничо-господарська діяльність аеропортів міста Київ.

Предметом дослідження є теоретичні та методичні положення щодо прогнозування розвитку аеропортів та здійснення оцінки економічної ефективності їх функціонування.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. Тенденції розвитку цивільної авіації та аеропортних комплексів України

 

1. Розвиток і стан цивільної авіації України на сучасному етапі

 

По всьому світу нараховується  більше 40 тис. аеропортів цивільної  авіації. Однак, значна частина з  них – це невеликі аеропорти чи аеродроми, які призначені для прийняття  легких типів літаків та обробки  незначних пасажиропотоків. Загалом, статистикою ІКАО щорічно фіксується постійна робота 450–470 найбільш великих  аеропортів світу, які відкриті для  прийняття та відправлення повітряних суден цивільної авіації.

Проте переважна частина  пасажиро- та вантажопотоків сконцентрована в обмеженій кількості аеропортів. Загалом, 100 аеропортів світу відправляють та приймають близько 90% всіх авіапасажирів світу, тобто має місце концентрація основних пасажиропотоків в найбільших аеропортах економічно розвинутих країн.

Такі великі європейські  аеропорти, як Хітроу (Лондон), Шарль-Де-Голь  
(Париж), Мюнхен, Амстердам мають щорічні обсяги пасажирських відправлень 30-40 млн пасажирів.

Приведення інфраструктури    авіаційного     транспорту     у  
відповідність з міжнародними вимогами - важлива складова стратегії  
держави,  спрямованої   на   забезпечення   конкурентоспроможності  
України на світовому ринку.

Згідно з  прогнозом  Міжнародної організації цивільної  авіації  
(ІКАО),  у період з 1997 по 2020 рік загальний попит на  повітряні  
перевезення  в  середньому  щороку  зростатиме на 4,5 відсотка.  З  
урахуванням цього світовий парк повітряних суден збільшиться майже  
вдвічі.  Це  означає,  що у період до 2020 року обсяг пасажирських  
повітряних перевезень  збільшиться  майже  в  2,7  раза,  а  обсяг  
вантажних перевезень перевищить цей показник.

За 2011 рік пасажиропотік у вітчизняних аеропортах збільшився  
на 23,4 відсотка і становив 9,2  млн.  осіб.  Прогнозований  обсяг  
повітряних перевезень в Україні становитиме у 2015 році 38,3 млн.,  
а у 2020 році 70,6 млн. пасажирів.

Світовий досвід  свідчить,   що   аеропорт   має   можливість  
самостійно   забезпечувати   свою  сертифікаційну  придатність  та  
розвиток інфраструктури,  якщо обсяг його перевезень становить  на  
рік   не  менш  як  2  млн. пасажирів.  В Україні у 2011  році  
пасажиропотік тільки в Міжнародному аеропорту "Бориспіль" становив  
більш як 5 млн., в інших аеропортах - менш як 1 млн. пасажирів.

Основними аеропортами       України       є      "Бориспіль",  
"Дніпропетровськ",  "Донецьк",  "Київ" (Жуляни), "Львів", "Одеса",  
"Сімферополь",   "Харків",   "Запоріжжя",   які у минулому  році  
обслужили 97,08 відсотка загального обсягу пасажирських повітряних  
перевезень.  Менш  потужними  є  аеропорти "Вінниця" (Гавришівка),  
"Івано-Франківськ",    "Кіровоград",    "Миколаїв",    "Луганськ",  
"Полтава",  "Рівне",  "Суми",  "Тернопіль",  "Ужгород",  "Херсон",  
"Хмельницький",  "Чернівці",  "Черкаси",  "Бердянськ",   "Ізмаїл",  
"Маріуполь", "Керч", "Кривий Ріг", "Севастополь", "Сєверодонецьк".

На території  України  також  функціонують аеродроми,  які не  
входять до  складу  зазначених  вище  аеропортів,  зокрема  "Київ"  
(Антонов),   "Джанкой",   "Харків"  (Сокольники),  "Біла  Церква",  
"Бородянка",  "Васильків",  "Заводське",   "Кременчук",   "Озерне"  
(Житомир),   "Лиманське",   "Святошин",   "Київ"   (Чайка).   Вони  
забезпечують виконання  авіаційних  робіт,  задовольняють  потреби  
авіаційної промисловості та спортивної авіації тощо.  

Частина аеродромів  -  "Бориспіль",  "Васильків",   "Вінниця"  
(Гавришівка),    "Запоріжжя",    "Джанкой",    "Київ"    (Жуляни),  
"Івано-Франківськ",  "Львів",  "Одеса",  "Озерне",  "Севастополь",  
"Херсон"  -  є об'єктами  спільного використання  і забезпечують  
польоти цивільних та державних повітряних суден.

У більшості аеропортів  аеродроми,  аеродромні  споруди   та  
обладнання  не  відповідають  вимогам,  установленим для належного  
обслуговування сучасних повітряних суден. Пасажирські термінали та  
інфраструктура   аеропортів   не   в   змозі  забезпечити  належне  
обслуговування пасажирів та повітряних  перевізників,  що  стримує  
збільшення обсягу перевезень.

Недостатні геометричні  розміри, несуча спроможність елементів  
аеродромів,  пропускна   спроможність   термінальних   комплексів,  
розвиток аеропортової інфраструктури унеможливлюють застосовування  
новітніх технологій,  не дають змоги задовольнити попит на послуги  
авіаційного транспорту згідно з міжнародними стандартами.

У середині   90-х  років  спостерігався  різкий  спад  обсягу  
повітряних перевезень: кількість відправлених пасажирів зменшилася  
в 11,5 раза (з 15 млн.  у 1990 році до 1,3 млн.  у 1999 році), а у  
ряді аеропортів - в десятки  разів.  Це  пов'язано  з  економічною  
кризою в Україні в зазначений період,  з різким зниженням реальних  
доходів населення,  розривом економічних зв'язків з країнами  СНД.  
Тільки  починаючи з 2000 року намітилося повільне зростання обсягу  
повітряних перевезень,  відбувся перерозподіл пасажирських потоків  
між аеропортами. 

За останні  16  років  основні засоби виробництва морально та  
фізично  застаріли,  зменшився   ресурс   аеродромного   покриття,  
авіаційної наземної техніки, споруд та обладнання.

Аеропортова мережа має значний  виробничий потенціал (табл. 1.1). Загалом, всі аеропорти мають зльотно-посадочні смуги, які дозволяють обслуговувати сучасні типи літаків. Загальна площа аеродромів з штучним покриттям складає 7368 тис. м², річна пропускна спроможність аеровокзалів – 85 млн пасажирів, а в години „пік” – 10 тис. пасажирів в годину, площа будівель технічного обслуговування літаків складає більше 75,0 тис. м².

Таблиця 1.1

Характеристика  використання виробничого потенціалу  
в основних аеропортах України у 2011 році

 

№ п/п	Найменування аеропортів	Вартість   основних виробничих фондів, млн грн.		Чисельність персоналу	Відправлено пасажирів, тис. чол.	Показники   використання основних виробничих фондів
		Балансова	Залишкова			Фондоозброєність,   тис. грн./чол.	Фондовіддача, пас. на 1 млн грн.	Продуктивність  праці, тис. пас. на 1 працюючого
1	Бориспіль	1275,1	868,1	2756	1168,3	315,0	1346	0,42
2	Київ (Жуляни)	128,5	65,8	498	149,4	132,1	2270	0,30
3	Дніпропетровськ	150,4	94,5	685	98,5	137,9	1042	0,14
4	Сімферополь	165,9	65,5	1125	226,4	58,2	3456	0,20
5	Донецьк	154,3	95,1	598	133,7	159,0	1406	0,22
6	Запоріжжя	20,1	8,2	370	25,1	22,1	3061	0,07
7	Львів	145,8	80,1	442	69,4	181,2	866	0,16
8	Одеса	136,6	82,2	851	155,4	96,6	1890	0,18
9	Харків	38,5	20,1	365	31,9	55,0	1587	0,09
Всього або в середньому		2215,2	1379,6	7660	2058,1	180,1	1492	0,27
Дев’ять малодіяльних   аеропортів в цілому:   Ужгород, Луганськ, Маріуполь, Чернівці, Хмельницький, Севастополь, Миколаїв, Івано-Франківськ, Кривий Ріг		330,4	141,4	2382	60,1	59,4	42	0,02

На даний  час  економічно  самодостатнім є тільки Міжнародний  
аеропорт  "Бориспіль".  Лише  частина  аеропортів  підтримує  свою  
сертифікаційну   придатність,   але  не  має  власних  коштів  для  
проведення  в  значних  обсягах   заходів   з   реконструкції   та  
модернізації.

Забезпечення необхідного  технічного рівня засобів навігації,  
аеродромного  обладнання,  авіаційної  наземної  техніки,  засобів  
обслуговування  пасажирів,  багажу та вантажу вимагають міжнародні  
нормативні документи.  Виконання вимог таких  документів  потребує  
значних інвестицій,  яких аеропорти не мають,  а фінансування як з  
боку держави,  так  і  з  боку  органів  місцевого  самоврядування  
недостатнє.

Відсутність належного    нормативно-правового    забезпечення  
реорганізації    суб'єктів    авіаційної    діяльності    (зокрема  
відокремлення   аеропортів,  повітряних  перевізників  та  органів  
обслуговування повітряного руху),  проведеної  наприкінці  90-х  -  
початку нового століття,  призвело до того, що аеропорти не можуть  
вирішити земельні та майнові  питання.  Це  негативно  впливає  на  
можливості  розвитку  деяких  відокремлених  структур,  повітряних  
перевізників.

Найбільший аеропорт України – Бориспіль у 2011 році відправив 1168,3 тис. пасажирів, що складає майже 55% всіх обсягів авіаперевезень нашої країни.

З 40 аеропортів України 9 аеропортів (Бориспіль, Київ (Жуляни),Одеса, Сімферополь, Львів, Дніпропетровськ, Донецьк, Запоріжжя, Харків) відправляють 96,8% всіх авіапасажирів, ще 9 аеропортів відправляли по 5-8 тис. пасажирів, а інші 22 аеропорти України практично не виконували ні однієї комерційної льотної операції по прийому та відправленню літаків цивільної авіації.

В малодіяльних та бездіяльних  аеропортах знаходяться на службі близько 4 тис. чол. персоналу. Загальні збитки в 2011 році тільки по таких аеропортах як Вінниця, Кіровоград, Кривий Ріг, Луганськ, Маріуполь, Суми, Хмельницький, Черкаси, Тернопіль склали 4302,8 тис. грн. Крім того необхідно враховувати, що в бездіяльних аеропортах є великий виробничий потенціал, який за оцінкою фахівців на 01.01.2011 року оцінюється в 394,5 млн грн. (по первісній вартості), оплата „праці” персоналу складає більше 3,5 млн грн. Враховуючи, що з сорока аеропортів тільки дев’ять на теперішній час є прибутковими, а інші збитковими, важливо визначити, при яких умовах збиткові аеропорти можуть ефективно функціонувати з економічних позицій. Якщо при командній економіці з 300 об’єднаних авіазагонів СРСР половина була збитковими і це вважалось нормальним явищем, то ринкові умови такого положення не допускають.