Прогнозування розвитку та аналіз аеропортів міста Київ в умовах трансформаційної економіки

Восени 2012 року в лівому крилі  терміналу розпочато будівництво  галереї для телескопічного трапа. Сам аероміст планується змонтувати до кінця 2012 року. Це дозволить проводити посадку та висадку пасажирів безпосередньо з терміналу в літак без необхідності виходу на вулицю і використання перонних автобусів.

У жовтні 2012 року розпочав роботу новий перон, розрахований на стоянку  шести середньомагістральних літаків, що збільшило загальне число стоянок  в аеропорту для повітряних суден  типу A320 і Boeing 737 з чотирьох до десяти.

У реконструкцію злітно-посадкової смуги аеропорту Жуляни, яка тепер (2013 рік) може приймати середньомагістральні літаки типу Boeing 737, держава витратила 150 млн грн. Ще 400 млн грн. у створення міжнародного терміналу А вклав приватний інвестор – компанія Майстер-Авіа.

Колишній аеропорт провінційного виду, який приймав невеликі судна внутрішніх рейсів перетворився з підприємства-державного боржника на містоутворювальне підприємство. За 2012 рік аеропорт заплатив понад 8 млн грн. податків.

Видозмінившись, він відразу  привернув увагу іноземних перевізників. У 2012-му з аеропорту Бориспіль в Жуляни перебралася угорська авіакомпанія Wizz Air, з початку 2013 року сюди літає грецька Aegean Airlines, яка з'єднує українську столицю з Ларнакою й Афінами. Наприкінці травня до них приєднаються два нових для України лоукости – іспанська Vueling Airlines (Барселона – Київ) й італійська Air One (Катанья – Київ).

Ця активність негайно  позначилася на пасажиропотоці. За чотири місяці 2013-го в порівнянні з  аналогічним періодом минулого року він зріс втричі – зі 108 тис. до 311 тис. осіб, а кількість рейсів збільшилася вдвічі – з 3,4 тис. до 7,5 тис.

Аеропорт Київ не перегнав по перевезенням Бориспіль, який пропустив у першому кварталі близько 1,3 млн пасажирів з 14,7 тис. рейсів. Однак Київ заповнений на 80%, і такий самий обсяг площ і можливостей є в Борисполі, що пережив реконструкцію.

Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» є найбільшим аеропортом України. На сьогодні «Бориспіль» є лідером на авіаційному ринку країни, забезпечуючи 50% пасажирських авіаперевезень України. З аеропорту «Бориспіль» понад 50 авіакомпаній здійснюють регулярне сполучення на понад 100 маршрутах по всьому світові.

Технічні можливості аеропорту дозволяють приймати та відправляти повітряні судна цілодобово протягом року — у тому числі в умовах обмеженої видимості та при складних погодних умовах.  
«Міжнародний аеропорт «Бориспіль» є членом Міжнародної асоціації повітряного транспорту (International Air Transport Association; IATA), Міжнародної організації цивільної авіації (International Civil Aviation Organization; ІCАО) та Міжнародної ради аеропортів (Airports Council International; ACI Europe).

Вихід другого столичного аеропорту на міжнародний рівень - справжннє благо. Він значно ближче Борисполя до центру міста – 8 км у порівнянні з 20 км, а також відрізняється більш гнучким і лояльним менеджментом.

Керівництво Києва із самого початку більше зацікавлене в перевізниках, тому останнім набагато простіше отримати знижки і бонуси в порівнянні з Борисполем.

Крім того, Жуляни – це майже центр столиці. Зручне розташування зіграло роль і для російської авіакомпанії Трансаеро, що вирішила перенести рейс Київ – Москва з Борисполя в Жуляни. Ближче до центру перемістився і пункт призначення в Білокам'яній – тепер літаки Трансаеро сідають у Внукові замість Шереметьєва. У підсумку загальний час шляху між центрами столиць двох країн скоротився на кілька годин.

Ще один козир Києва – більш низькі в порівнянні з Борисполем збори з авіакомпаній за користування аеропортом. Перевізники економлять за рахунок цього в середньому $ 2 на одному пасажирі. Також аеропорт пропонує клієнтам знижки на збори в залежності від кількості перевезених ними пасажирів.

Вигідні умови дозволили, наприклад, Wizz Air під час переходу сюди скоротити свої витрати майже на 10%.

Заощадивши кошти, угорський  перевізник відразу направив їх у  розвиток – розширив свій український  парк літаків з двох до трьох і  відкрив нові рейси до Вільнюса, Софії і Дубая. Збільшила число напрямів і Трансаеро, додавши Омськ, Уфу, Єкатеринбург, Санкт-Петербург і Калінінград.

Демпінгові ціни Києва порадували і пасажирів. Навіть чашка кави тут коштує 30 грн., тоді як в Борисполі – 50 грн. Різниця в тарифах на автопаркування ще більше.

З реконструкцією Жулян у Борисполя з'явився серйозний конкурент. В першому кварталі 2013 року порівняно з тим самим періодом минулого року пасажиропотік через перший аеровокзал країни скоротився на 21%.

Сьогодні бориспільський термінал F заповнюється лише на 30%, термінал А – лише на 5%, тоді як аеропорт Київ – на 70-80%.

Це пов'язано з охолодженням ринку, а також з бажанням загнати всіх в новий термінал D і показати всім його затребуваність. Розвиток Жулян відіграв свою роль.

Зниження пасажирської активності в Борисполі пояснюють банкрутством вітчизняної авіакомпанії Аеросвіт. Вона давала близько третини всіх пасажирів, і звичайно, призупинення оперування найбільшого національного перевізника позначилося на завантаженні аеропорту.

З іншого боку, аеропорт «Київ» розташований у межах міста, і це обмежує його можливості для розвитку. Наприклад, Жуляни не можуть подовжити свою смугу для прийняття далекомагістральних літаків, здатних подолати більше 6 тис. км. До того ж ці крилаті машини створюють такий шум, що не можуть сідати в місті. Авіакомпанії з такими повітряними суднами можуть базуватися тільки в Борисполі.

Однак Жуляни цілком спроможні конкурувати в обслуговуванні бізнес-авіації – компактних літаків, призначених для індивідуальних польотів VIP-класу. З 12 тис. приватних польотів, які здійснюються щорічно в Україні, 8 тис. припадають на Жуляни, хоча ще кілька років тому аеропорт обслуговував не більше 6 тис.

Враховуючи тенденцію, керівництво Києва почало будівництво першого в Україні терміналу для бізнес-авіації, в якому передбачені зали для ділових переговорів. Багато європейських столиць давно забезпечені такими терміналами, де ділові люди або політики мають можливість сісти за стіл переговорів, ледь зійшовши з трапа. Наприклад, невеликий лондонський міський аеропорт спеціалізується саме на бізнес-авіації.

Після цього оновленим Жулян до перетворення на аеропорт міжнародного зразка залишиться кілька завершальних акордів – оновити вокзал для внутрішніх рейсів, змонтувати хоча б кілька телетрапів, а також прокласти ще одну злітно-посадкову смугу на додаток до наявної, щоб приймати більше літаків.

У підсумку столиця України матиме гідну візитну картку, а жителі мегаполісу – нові робочі місця. Завдяки відкриттю нового терміналу було створено понад 500 робочих місць, а в компаніях, діяльність яких пов'язана з аеропортом, ​​– ще 1,5 тис. місць. Якщо рахувати ще й готельний бізнес, і громадське харчування, то в цілому місто отримає понад 5 тис. робочих місць.

Прогнозується, що Київ може збільшити пасажиропотік на 50% вже цього року. Зараз з урахуванням мінімальних інвестицій як з боку держави, так і приватного інвестора це дуже вдалий проект для міста.

 

 

2.2. Оцінка ефективності  функціонування аеропортів міста  Київ

 

До останнього часу поняття  „економіка аеропорту” чи „ефективність  функціонування аеропорту” не були обґрунтовані тому, що ці підприємства були госпрозрахунковими підрозділами об'єднаного авіазагону. В цьому випадку розглядалася внутрішньогосподарська ефективність аеропорту з домаганням на частину  фондів заохочення та соціально-культурного  розвитку.

В умовах економічної та юридичної незалежності аеропорту  внутрішньогосподарські методи оцінки неадекватні сучасному стану. При  розробці методів оцінки ефективності функціонування аеропорту та визначенні нової економічної категорії  було враховано особливості роботи цієї виробничої ланки в загальній  авіаперевізній системі.

З урахуванням цих особливостей під поняттям „економічна ефективність функціонування аеропорту” (як економічної  категорії) необхідно вважати економічно незалежний та стійкий стан підприємства, яке постійно та регулярно взаємодіє  з іншими суб'єктами перевізного  процесу і забезпечує обсяги перевізних та технічних операцій, які можливо  охарактеризувати через систему  показників в сукупності, тобто визначити  вплив аеропортової діяльності на економічну ефективність авіатранспортного процесу.

В умовах перехідного періоду  реструктуризації мережі аеропортів, а також з урахуванням неповноти  статистичної та фінансової інформації при оцінці ефективності функціонування аеропортів можна користуватися  системою 14-15 показників, які в комплексі  дозволять адекватно оцінити  економічну діяльність аеропортів. Визначеними  в кінцевому результаті будуть: прибуток на одного пасажира, фондоємність одного відправленого пасажира, прибуток на одного працюючого аеропорту, прибуток на одиницю приведеної продукції, частка перевезень в міжнародному сполученні.

Економічна ефективність функціонування кожного аеропорту  оцінюється не тільки по окремим питомим  значенням одиничного показника, а  в кінцевому результаті інтегральним показником, максимальне або мінімальне значення якого в загальній сукупності аеропортів і визначає ефективність. Алгоритм визначення інтегрального  показника складається з чотирьох етапів: визначення питомих значень  показника по всій сукупності аеропортів, визначення рангу по кожному показнику  по десятибальній системі, визначення суми рангів по кожному аеропорту, оцінка місця кожного аеропорту в  загальній сукупності по сумі рангів.

Використання методу експертних оцінок (по двом групам експертів) дозволило  визначити найбільш ймовірні для  експлуатації на перспективу групи  аеропортів та найбільш раціональні  напрямки перевезень пасажирів по окремим  регіонам світу.

Запропонований методичний підхід оцінки дозволив визначити та ранжувати аеропорти України  по їх економічній ефективності. Встановлено, що з всієї сукупності аеропортів найбільш значимі наступні аеропорти: Бориспіль, Одеса, Сімферополь, Київ (Жуляни), Львів, Донецьк, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Харків (див. графік на рис. 1), які і потрібно розвивати. Інші аеропорти доцільно передати у комунальну власність, щоб громада конкретного міста вирішувала їх подальшу перспективу.

 

Номери

порівняльних  аеропортів

1     2     3    4     5     6     7     8     9    10   11  12   13  14   15   16   17  18   19  20   21   22   23  24   25   26

120 Т.^к

20

 

80

 

60

 

40

 

20

Приведений  обсяг відправлення вантажів та пасажирів

Оптимальний обсяг перевезень

 

 

 

 

 

100

 

 

 

 

 

 

Рис. 1. Інтегральний показник порівняльної ефективності

функціонування  аеропортів України

 

З загальної кількості  питомих показників найбільш детально розглянуті авіаційний прибуток та продуктивність праці робітників аеропорту. Встановлено  залежність цих показників від найголовніших  факторів. Загалом, продуктивність праці  персоналу прямо залежить від  чисельності працюючих та обсягів  приведеного відправлення вантажів та пасажирів. Фондоозброєність в регресійній  моделі може прийняти негативне значення. Авіаційний прибуток має пряму залежність від обсягу відправлених вантажів та пасажирів.

Крім залежності прибутку від авіаційної діяльності аеропортів також досліджено: приведений обсяг  відправлення вантажу та пасажирів, авіаційний прибуток, авіаційні витрати, чисельність персоналу, основний виробничий капітал, кількість перевезених  пасажирів, частка авіаперевезень в  міжнародному сполученні, що дало можливість встановити тенденції та перспективи  розвитку цивільної авіації України.

За підрахунками Рахункової палати, при розширенні і реконструкції міжнародного аеропорту Бориспіль в 2009-2012 роках, у тому числі і під час будівництва нового терміналу D до Євро-2012, 3,7 млрд грн було використано неефективно.

В серпні 2013 року аеропорт повідомив про скорочення на 13% пасажиропотоку в порівнянні з аналогічним показником минулого року. При цьому в січні-червні 2013 року державне підприємство Міжнародний аеропорт Бориспіль отримало чистий збиток за українськими стандартами бухгалтерського обліку в розмірі 7,092 млн грн, тоді як січень-червень 2012 року завершило з чистим прибутком у розмірі 270,495 млн грн.

Проте міжнародний аеропорт «Бориспіль» за дев’ять місяців 2013 року обслужив 5 986 600 пасажирів. Зокрема, у вересні кількість обслужених в аеропорту пасажирів становила 872 300 осіб.

Загалом за 9 місяців поточного року з аеропорту було здійснено 60 256 рейсів (30 135 на відправлення та 30 121 на прибуття). За цей період в аеропорту обслужили 19 290 тонн вантажу та 4517 тонн пошти.

Відповідно, у вересні 2013 року з «Борисполя» було здійснено 7 970 рейсів (3 986 — на відправлення та 3 993 — на прибуття). Загальна кількість обробленого вантажу склала 2012 тонн, обсяг пошти зріс до 501 тонни.

Щодо других воріт столиці, за перші п'ять місяців 2013 року Міжнародний аеропорт Київ (Жуляни) обслужив понад 625 тисяч пасажирів, цей показник майже в три рази більший, ніж за аналогічний період минулого року, повідомили представники аеропорту.

З січня по травень 2013 року на регулярних рейсах аеропорт Київ обслужив - 600 тис. 571 пасажира, а на чартерних - 24 тис. 562 пасажирів. Варто відзначити, що пасажиропотік аеропорту за п'ять місяців 2012 року становив 216 тис. 827 пасажирів.

Також стало відомо, що число  рейсів зросло на 118,7% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

Загальний пасажиропотік аеропорту зріс до 453,927 тис., тоді як минулого року він становив 157,003 тис.

Аеропорт Київ (Жуляни) за підсумками минулого року наростив обсяг пасажиропотоку на 83,4% порівняно з 2011 роком - до 862 тис. осіб.

Обидва аеропорти міста Києва розвиваються, пристосовуючись до умов трансформаційної економіки.