Прогнозування розвитку та аналіз аеропортів міста Київ в умовах трансформаційної економіки

 

 

2.3. Прогнозування  розвитку діяльності аеропортів Бориспіль та Жуляни

 

Проведений аналіз різноманітних  методів прогнозування перевезених  авіапасажирів дозволяє перш за все  зупинитися на методах експертних оцінок та регресійних моделях. Не слід зневажати  модель ІКАО, яка широко використовується у світовій практиці, де передбачено  основними факторами вважати  темпи зростання ВВП та реальні  доходи населення. Принципова схема  розробки прогнозу розвитку аеропортів України приведена на рис. 1.

Залежність авіатранспортної рухомості населення від рівня  ВВП на душу населення 17 країн Європи показано на рис. 3 і 4.

 

 

 

Об’єм та цілі прогнозування

Вибір та обґрунтування методів прогнозування

 

Підготовка вихідної інформації

для прогнозування

Розробка

сценаріїв

розвитку

економіки

з метою:

визначити  
загальний обсяг

авіаперевезень

Використання

методів експертних оцінок  з ціллю:

визначити

перспективні

аеропорти та географію

міжнародних

перевезень

Розробка

регресій них моделей з ціллю:         визначити обсяги перевезень  по конкретним  
аеропортам   
України

 

Використання  
перспективних методів

прогнозування з метою:

уточнити  обсяги перевезень

по  основних  
аеропортам України

Зведення всіх прогнозів,

їх аналіз, авторська оцінка

найбільш ймовірних

величин прогнозу

Комплексний аналіз,

вибір та обґрунтування кінцевих результатів прогнозу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 2. Послідовність процесу прогнозування розвитку аеропортів

 

 

 

 
України на перспективу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 3. Залежність авіаційної рухомості населення від обсягу ВВП на душу населення

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 4. Залежність авіаційної рухомості населення від обсягу ВВП на душу населення

 

Виконано також прогноз  з використанням моделей ІКАО, де обсяг та темпи росту ВВП  України прийняті в найбільш ймовірному діапазоні росту – 5-10%. При прогнозі загальних обсягів перевезень пасажирів використовувалося 3 можливі сценарії розвитку економіки України. Результати цих розрахунків приведені в таблиці 2.2.

 

 

 

 

Таблиця .2.2

Розрахункова  таблиця прогнозу перевезень пасажирів

цивільною авіацією України до 2020 року

 

Варіанти   прогнозу	Показники	Роки		2020 до 2001
		2015	2020
І варіант   (найбільш ймовірний)	Значення ВВП, тис. дол.   на душу населення	1,64	2,10	2,5
	Перевезено авіапасажирів, млн пас.	3,99-  2,97	5,00-  3,79	2,17-  1,6
	Пасажирообіг,   млрд пас. км.	6,393-4,715	8,008-5,906	2,25-  1,6
II варіант   (оптимістичний)	Значення ВВП, тис. дол.   на душу населення	3,15	5,07	6,11
	Перевезено авіапасажирів, млн пас.	7,67-  5,72	12,07-9,01	5,24-  3,9
	Пасажирообіг,   млрд пас. км.	12,279-9,056	19,335-14,259	5,45-  4,00
III варіант   (надоптимістичний та малоймовірний)	Значення ВВП, тис. дол.   на душу населення	10,66	26,50	31,9
	Перевезено авіапасажирів, млн пас.	25,94-19,4	63,09-47,09	27,43-20,1
	Пасажирообіг,   млрд пас. км.	41,556-30,647	101,059-74,53	28,47-20,9

 

Підсумкові та узагальнені  розрахункові значення прогнозів свідчать про те, що загальні обсяги перевезених  пасажирів по всім аеропортам України  до 2020 року не перевищать 7-8 млн пасажирів.

Обсяг перевезень пасажирів по всім малодіяльним аеропортам, якщо вони перейдуть в комунальну власність та будуть в 2020 році функціонувати, може досягти 120-200 тис. пасажирів.

Головний державний  аеропорт Бориспіль буде розвиватися  більш швидкими темпами та обсяг  пасажирських перевезень у 2020 році буде складати 2700-3500 тис. пасажирів.

З урахуванням  факторних оцінок ефективності функціонування аеропортів, їх фінансова стійкість  роботи по мірі росту пасажиро- та вантажообігу буде збільшуватися.

Прогнозні оцінки перевезень пасажирів по основним аеропортам по двом варіантам розвитку економіки  України та експертним оцінкам приведено в таблиці 2.3.

 

Таблиця 2.3

Прогнозні оцінки обслуговування пасажирів по основним аеропортам  
України по двом варіантам розвитку економіки та експертним оцінкам  
до 2020 року (тис. пас.)

 

 

№	Назва аеропортів	РОКИ
		2000			2010			2020
		Відправлено, тис.пас.	Прибуло, тис.пас.	Всього, тис.пас.	І варіант прогнозу	II варіант прогнозу	Експертні оцінки	І варіант прогнозу	II варіант прогнозу	Експертні оцінки
1	Бориспіль	722,9	648,3	1371,3	1701	2581	2000	2650	6397	3700
2	Київ (Жуляни)	115.8	108,3	224,1	250	346	250	355	857	360
3	Дніпропетровськ	64,8	65.3	130,1	160	243	170	250	603	970
4	Сімферополь	144,9	107,4	252,3	369	560	450	575	1388	850
5	Донецьк	71,5	34,6	106,1	173	263	180	270	603	300
6	Запоріжжя	18,4	11,9	30.3	45	68	45	70	169	80
7	Львів	40,0	32,1	72,1	99	151	120	155	374	200
8	Одеса	107,8	90,6	198,4	257	389	250	400	956	500
9	Харків	14,9	13,4	28,3	30	39	35	40	96	42
Всього по 9 основним аеропортам		1301,0	1111,9	2412,9	3084	4640	3500	4765	11443	6302
Малодіяльні аеропорти		36,8	14,3	51,1	72	108	82	111	267	147
Всього по всім аеропортам		1337,8	1026,2	2464,0	3135	4748	3582	4876	11710	6449

 

З даних таблиці 3 видно, що навіть по оптимальним оцінкам  авіаційний транспорт України до 2020 року не досягне рівня 1991 року. На 9 основних аеропортів буде припадати 97-98% всього обсягу перевезень. Малодіяльні аеропорти за прогнозний період будуть збитковими, так як кожний з них по відправкам пасажирів не досягне оптимального рівня беззбитковості (18-20 тис. пас.).

Подальший розвиток аеропорту Бориспіль передбачає насамперед удосконалення аеропортової інфраструктури та розширення можливостей аеропорту для обслуговування авіакомпаній та пасажирів. У 2012 році було введено в експлуатацію новий термінал D. На сьогодні він обслуговує всі міжнародні регулярні рейси. Однак і авіакомпанії, і пасажири відчувають певні незручності. Для їх подолання існує потреба в переформатуванні терміналу для забезпечення в ньому єдиного технологічного процесу обслуговування міжнародних та внутрішніх рейсів. Керівництво аеропорту розробили та запропоновували на розгляд Міністру бачення подальшого розвитку концепції роботи термінальних комплексів, паркінгу, ЦЗС та інших складових інфраструктури, що дозволить протягом найкоротшого терміну вирішити існуючі проблеми обслуговування пасажирів.

Термінальний комплекс «B» має площу 36035,2 кв. м. У 2011 році було завершено реконструкцію галереї, що дозволило перевести внутрішній пасажиропотік та забезпечити обслуговування внутрішніх та міжнародних рейсів «під одним дахом». Термінал має потужну пропускну спроможність: на міжнародних рейсах: 1200 пасажирів/год. (на виліт) і 1100 пасажирів/год. (на приліт). По Україні: 650 пасажирів/год. (на виліт) та 600/год. (на приліт).

З 27 жовтня 2013 року аеропорт «Бориспіль» планує відновити обслуговування міжнародних рейсів у терміналі «B». Із початку зимової навігації термінал, який нині обслуговує внутрішні рейси, об’єднає міжнародні та внутрішні пасажирські перевезення.

Така концепція є частиною реалізації загальної стратегії із подальшого використання термінальних комплексів летовища. Термінал «В», до якого будуть переведені чартерні рейси із терміналу «F», і в подальшому буде орієнтуватися на обслуговування чартерних програм авіаперевізників та лоукост-компаній.

Переведення міжнародних  рейсів до термінального комплексу „B“ дозволить ефективніше використовувати наявну інфраструктуру аеропорту у межах забезпечення заявленої програми польотів.

У межах реалізації цих планів з 31 березня 2014 року обслуговування внутрішніх рейсів буде переведено до терміналу D. Роботи із обладнання зони обслуговування пасажирів внутрішніх рейсів у терміналі D вже тривають. В результаті об’єднання міжнародних та внутрішніх рейсів у терміналі D буде створено основу хабової моделі розвитку аеропорту, що забезпечить комфорт для пасажирів та мінімальний час на обслуговування рейсів для авіакомпаній.

Концепція подальшого використання терміналу «F» нині розробляється. На деякий час термінал буде виведено із експлуатації, що дозволить мінімізувати витрати аеропорту на утримання термінальних комплексів. В результаті аеропорт вийде на більш ефективне використання наявної інфраструктури для обслуговування сезонного розкладу польотів.

У межах реалізації цієї концепції, яку розроблено і запропоновано до розгляду новим керівництвом аеропорту, заплановано переформатування термінального комплексу D для обслуговування міжнародних та внутрішніх рейсів «під одним дахом», що в результаті дозволить покращити рівень сервісу в аеропорту та забезпечить ефективне обслуговування трансферних пасажирів. Реалізація проекту не передбачає розширення термінального комплексу — в її основу покладено обладнання зони для обслуговування пасажирів внутрішніх рейсів на вільних існуючих виробничих площах терміналу D.

Важливим напрямком подальшого розвитку аеропортової інфраструктури названо будівництво паркінгу. Станом на 21 серпня 2013 року ДП МА «Бориспіль» розпочав роботи з реалізації цього об’єкту. Паркінговий комплекс, який вміщуватиме 2038 машиномісць на трьох рівнях, буде з’єднано переходом з терміналом D. Центральний блок паркінгу складатиметься з 4 поверхів та підземної частини. У зонах паркування буде забезпечено вільний рух автотранспорту до/від місць паркування та створено умови для зручного пересування пасажирів як від місць паркування до будівлі аеровокзалу, так і у зворотному напрямку, в т.ч. з урахуванням особливостей обслуговування пасажирів з обмеженими фізичними можливостями. Візуальна інформація щодо наявності вільних місць, тарифів та особливостей паркування в цій зоні, передбачена на в’їзді на кожний поверх на інформаційному табло. Облік транспортних засобів здійснюватиметься автоматизованою системою управління на основі схеми руху автотранспорту.

Бориспіль має намір до 31 березня закінчити обладнання зон для обслуговування пасажирів  внутрішніх рейсів в термінальному  комплексі D. Він роз'яснив, що нові приміщення добудовувати не будуть, додадуть тільки галерею виходів на посадку.

На другому поверсі  терміналу обладнають зону вильоту  внутрішніх рейсів, прийом внутрішніх рейсів на приліт здійснюватиметься  на першому поверсі , де зараз приймаються  міжнародні рейси.

Зона внутрішніх рейсів зможе  приймати 900 пасажирів на годину як на виліт, так і на приліт, і матиме шість виходів на посадку, шість  пунктів контролю авіаційної безпеки  і 15 стійок реєстрації.

Середньострокові плани  розвитку аеропорту «Київ» передбачають також будівництво ангарного  комплексу для розміщення восьми літаків різного класу, нового офісного центру, готелю, а також створення  окремої інфраструктури для обслуговування малої авіації і вертольотів.