Теоретичні аспекти економічної діяльності домогосподарств

Так, представники класичної  школи політекономії вважають, що домашнє господарство, а його вони визначають як цілісну одиницю, що володіє  певними ресурсами і намагається  їх продати в найбільш вигодному для себе варіанті, в своєму споживанні керується раціоналізмом. Він проявляється в тому, що витрата грошей, або іншими словами, поведінка споживача визначається пошуком найкращого співвідношення між ціною і якістю. Це, безсумнівно, має місце, проте зводити всю ідеологію споживчої функції домашніх господарств до цього не можна. На це справедливо вказують представники такої течії в економічній теорії як інституціоналізм.

В працях інституціоналістів, присвячених аналізу сутності і  функцій домогосподарств значне місце відводиться тим відносинам які формуються в середині домогосподарства при визначенні мети його створення, цілей, які прагнуть досягти члени домогосподарства, межі задоволення потреб тощо. При цьому одним з ключових моментів стає те, що в формуванні цільової і мотиваційної складової домогосподарства визначальним фактором стає наявність соціальних цінностей які вже сформовані в суспільстві. Саме суспільство через вже сформовані цілі, стереотипи і т.ін. формує мету, цілі, мотивацію і т.ін. конкретного домогосподарства. Безсумнівно, кожен індивід, або їх група, що утворюють домогосподарство певним чином теж впливають на визначення цілей, мети і т.ін., але все ж таки домінуючим є та система або сукупність соціальних цінностей, яка вже сформована в суспільстві.

В процесі задоволення  своїх потреб індивід, як член домашнього господарства, певну частину грошового  еквівалента нагромаджує, перетворюючи його в заощадження. Вони обумовлені тим, що реальні доходи населення, особливо в високорозвинених країнах, зростають. Це дає можливість певну їх частку накопичувати. Мотиви цього накопичення  дуже різноманітні і індивідуальні, але серед них все ж таки можна виділити найбільш типові.

По-перше, заощадження нагромаджуються  як певний страховий резерв на випадок  непередбачуваних обставин, як то хвороба, безробіття, вихід на пенсію і т.ін. Ця частина доходів, які акумулюються у вигляді заощаджень, постійна і  достатньо велика, бо ринок завжди дуже непередбачуваний по відношенню до людини і вона намагається накопичити певну суму грошей на "чорний день".

По-друге, частину доходів  члени домашнього господарства нагромаджують  з метою придбання товарів  довгострокового користування (машини, меблі і т.п.), житла або для  відпочинку. За високого рівня задоволення  потреб домогосподарств це теж постійна і потужна складова заощаджень.

По-третє, певна частина  доходів домашнього господарства накопичується  з метою використання їх для збільшення свого доходу за рахунок купівлі  акцій, облігацій та інших цінних паперів. Цю частину заощаджень акумулюють переважно такі елементи небанківських  кредитних установ, як інвестиційні компанії і фонди, трастові компанії й інші установи аналогічного характеру.[2,c. 151]

Слід відмітити, що кошти, які нагромаджують домогосподарства за всіма переліченими найбільш типовими мотивами нагромадження в країнах  з усталеною ринковою системою акумулюються банківською системою або системою інших фінансових установ (кредитні спілки, страхові компанії тощо) і в  своїй масі виступають надзвичайно  потужним фінансовим ресурсом для розвитку суспільного виробництва.

1.3 Бюджет домогосподарств, як відображення його економічної поведінки. Структура бюджету

Бюджет домогосподарства — баланс фактичних доходів і  витрат домогосподарства за визначений період часу (квартал, місяць, рік) та фінансова  база життя, що надає домогосподарству власного стилю споживання та життєдіяльності.  [3, c.41]

За своїм матеріальним змістом бюджет домогосподарства —  форма утворення і використання фондів грошових коштів, що об'єднує  сукупні доходи і витрати, забезпечуючи особисті потреби домогосподарства. Типовий бюджет домогосподарства має такий вигляд (табл. 1).

Таблиця 1.

Доходи та витрати домогосподарства

У межах бюджету домогосподарства, крім загальних, можуть формуватися  і відокремлені грошові фонди  . Індивідуальні грошові фонди, на відміну від спільних, призначених для купівлі предметів спільного вжитку, використовуються для придбання різних товарів, оплати медичних та освітніх послуг окремих членів домогосподарства. Грошові фонди нагромадження створюються з метою фінансування майбутніх капітальних та поточних витрат, включаючи купівлю об'єктів нерухомості, формування первинного капіталу для заняття підприємницькою діяльністю чи відпочинку, оплати медичних послуг або забезпечення гідного життя у старості.

У складі бюджету домогосподарства виділяють постійні та змінні доходи і витрати. Постійні доходи, як і  постійні витрати, є як у теперішньому, так і майбутніх фінансових періодах. Прикладом постійного фінансового  доходу може бути заробітна плата  за основним місцем роботи, довічна  рента тощо.

Формування і використання ресурсів домогосподарств залежить від двох основних видів чинників: зовнішніх і внутрішніх. Зовнішній  вплив на формування ресурсів домогосподарств  здійснюється державою та окремими юридичними особами через систему пенсійного забезпечення, виплату стипендій, безоплатне або пільгове навчання, медичне обслуговування, надання путівок тощо. Внутрішнім чинником, що впливає на доходи домогосподарств, є господарська діяльність домогосподарства, яка включає виконання домашньої  роботи, роботу в особистому підсобному господарстві, роботу за межами домогосподарства і діяльність домогосподарства як самостійної  одиниці на ринку товарів і  послуг. Зовнішній вплив на використання ресурсів домогосподарств здійснює політика держави і місцевих органів  влади щодо сплати податків, зборів та надання пільг і виплати  допомог з відповідних фондів грошових коштів. Внутрішній вплив  на використання ресурсів домогосподарств  здійснюють пріоритети членів сім'ї  у цей період часу.

Домогосподарства є важливою складовою фінансової системи країни, тому з метою самовідтворення  і розвитку отримують певні доходи: від найманої праці, підприємницької  діяльності, власності, трансферти та ін. Величина цих доходів є однією з найважливіших характеристик  рівня життя населення. Сукупні  доходи характеризують обсяг матеріальних та інших благ, які надходять у  розпорядження домогосподарства в  результаті розподілу та перерозподілу  валового внутрішнього продукту. Водночас рівень доходів, а також обсяг  і структура споживання слугують показником соціального статусу  людини, ц становища у суспільстві.

Грошові доходи домогосподарства складаються із суми грошових та натуральних  надходжень, одержаних членами домогосподарства у вигляді оплати праці; доходів  від підприємницької діяльності та самозайнятості; доходів від власності  у вигляді відсотків, дивідендів, продажу акцій та інших цінних паперів; надходжень від продажу  нерухомості, особистого та домашнього майна, худоби, сільськогосподарської продукції з особистого підсобного господарства та продуктів, отриманих у порядку самозаготівель; пенсій, стипендій, соціальних допомог ; грошових допомог від родичів та інших осіб; а також інших грошових доходів.[5.c 31]

Загальні доходи домогосподарств  включають грошові доходи, а також  вартість спожитої продукції, отриманої  з особистого підсобного господарства, вартість подарованого майна від  родичів чи інших осіб, суми безготівкових  пільг та субсидій з оплати житлово-комунальних  послуг, санаторно-курортних путівок, послуг міського транспорту та зв'язку.

Сукупні ресурси домогосподарств  складаються із загальних доходів, а також використаних заощаджень, приросту позик, кредитів, боргів, узятих до-могосподарством та повернутих домогосподарству. Цей показник відображає потенційні ресурси домогосподарств незалежно  від джерел їхнього походження.

Основним первинним доходом  домашніх господарств є заробітна  плата — винагорода у грошовій або натуральній формі, яка виплачується роботодавцем найманому працівнику за виконану роботу. Номінальна заробітна  плата — нарахування працівникам  у грошовій та натуральній формі  за відпрацьований час або виконану роботу. Вона включає обов'язкові відрахування із заробітної плати працівників: податок  з доходів фізичних осіб, збори  на загальнообов'язкове державне соціальне  страхування. Індекс реальної заробітної плати характеризує зміну купівельної  спроможності номінальної заробітної плати у звітному періоді порівняно  з базисним під впливом зміни  цін на споживчі товари та послуги  і ставок податку з доходів  фізичних осіб та обов'язкових відрахувань. Визначається діленням індексу нарахованої  до виплати номінальної заробітної плати на індекс споживчих цін  за той самий період.

Доходи від власності  — первинні доходи, які одержують  власники фінансових та інших активів (землі, майнових прав та ін.) від надання  їх у користування іншим інституційним  одиницям. Вони включають: доходи, дивіденди  на акції, відсотки згідно з внесками та договорами оренди земельних ділянок  і майна, доходи населення від  власності на землю, відсотки за вкладами, отримані від банківських установ  фізичними особами.

Соціальні допомоги — один з основних видів поточних трансфертів, які домогосподарства одержують  у грошовій формі для забезпечення потреб, що виникли у зв'язку з певними подіями або обставинами .

Соціальні трансферти у натуральній  формі визначаються вартістю товарів  та послуг, які надаються домашнім господарствам органами загального державного управління і некомерційними організаціями, що обслуговують домашні  господарства.

Витрати домогосподарства —  сукупність платежів, які здійснються  домогосподарством з метою забезпечення його життєдіяльності, що включають  витрати на придбання продовольчих і непродовольчих товарів та оплату послуг, інвестиційні витрати, податки на доходи, майно та інші сплачені поточні трансферти.Сукупні витрати включають фактично сплачеш грошові витрати домогосподарства, вартість натуральних надходжень, суми пільг та безготівкових субсидій. Оцінка натуральних надходжень здійснюється за середніми цінами купівлі відповідних товарів.

Споживчі сукупні витрати  складаються з грошових витрат, а  також вартості спожитих домогосподарством  продуктів, отриманих з особистого підсобного господарства, суми пільг  та безготівкових субсидій на оплату житла, комунальних послуг, суми безготівкових  пільг на оплату послуг зв'язку, проїзд у транспорті окремих категорій громадян, безготівкових пільг та дотацій на путівки для лікування, оздоровлення та відпочинку, на оплату ліків, медичних послуг тощо.

Неспоживчі сукупні витрати включають грошові та негрошові витрати домогосподарства на допомогу родичам та іншим особам, витрати на купівлю нерухомості, капітальний ремонт, будівництво житла та господарських будівель, придбання акцій, сертифікатів, валюти, відкриття вкладів у банківських установах, виплату аліментів, сплату податків та інших обов'язкових платежів, суми повернених домогосподарством боргів. .[9,c.7]

Основним видом витрат домогосподарств є витрати на придбання товарів та послуг, які  визначаються як вартість продукції, придбаної  населенням за рахунок власних коштів, одержаної в натуральній формі  у результаті підприємницької діяльності або отриманої у вигляді соціальних трансфертів від органів державного управління. Найбільшу частку у витратах вітчизняних домогосподарств на придбання товарів і послуг займають витрати на харчування .

Поточні трансферти включають  внески населення на соціальне страхування, які визначаються відповідно до встановленого  законодавством відсотка утримань із суми нарахованої заробітної плати. Інші сплачені поточні трансферти включають  страхові платежі, перекази, штрафи, членські внески у громадські організації  тощо.