Шпаргалка по "Макроэкономике"

МРС – гранична схильність до споживання, яка свідчить про  питому вагу споживання у прирості доходу. Відповідно до МРС, кожна додаткова  одиниця наявного доходу розпадається також на частку споживання та заощадження.

4. Гранична схильність до заощадження

MPS – гранична схильність  до заощадження, яка свідчить  про питому вагу заощаджень  у прирості доходу.

Взаємозв’язок доходу, споживання, заощадження на емпіричних даних  можна спостерігати у таблиці.

Кейнсіанська функція  споживання

С = C’ + MPC ∙ Di   (Y-Di)

C’ – автономне споживання, тобто споживання за нульового  доходу

Графічно залежність споживання від доходу:

Особливості графічного зображення залежності споживання від  доходу

1. Аргументом функції споживання є наявний доход Di, який відкладається на горизонтальній осі, а обсяг споживання на – вертикальній.
2. Графік розташовано у першій чверті координатної площини, оскільки С та Di не можуть бути від’ємними.
3. Лінія С = Di є бісектрисою і означає, що в кожній її точці весь отриманий доход надходить на споживання (заощадження дорівнюють нулю).
4. Лінія споживання С представлена геометричним променем з початком у точці С’ і складається з двох ділянок:
1. відрізок C’E розташований вище бісектриси і означає, що споживання більше, ніж наявний доход. Така ситуація можлива при низьких рівнях розвитку економіки та в періоди глибоких економічних криз. Кошти, яких не вистачає для споживання, отримуються шляхом запозичень на зовнішньому ринку та «проїдання» нагромадженого національного багатства;
2. ділянка лінії споживання правіше точки Е економічно означає, що доход по мірі його зростання стає більшим за споживання, тобто частина цього доходу зберігається у вигляді заощадження.
5.    Загалом лінія споживання має лінійний зростаючий характер. Кут нахилу до горизонтальної осі визначається величиною МРС.

Виходячи з того,що Di = C + S, MPC=const(в короткостр періоді):

S = S’ + MPS ∙ Di (3.13)

S’ – автономне заощадження, тобто обсяг заощадження при нульовому наявному доході.

Крива заощадження перетинає  вісь X, коли Di=C.

Особливості графічного зображення залежності заощадження  від доходу

1. Графік розташований у правій половині координатної площини, бо заощадження можуть мати від’ємний знак. Практично від’ємні заощадження означають поточне запозичення на зовнішніх фінансових ринках або продаж внутрішніх активів країни зарубіжним інвесторам (наприклад, під час приватизації). Такі значення заощаджень притаманні для країн із низьким рівнем розвитку та для розвинутих країн під час глобальних криз.
2. Лінія заощаджень S’ складається з двох ділянок і має вигляд геометричного променя з початком у точці S’ та кутом нахилу, рівним МРS, причому S’ = - С’.
1. Відрізок S’Е розташований нижче горизонтальної осі, означає життя в борг і характерний для невеликих значень наявного доходу.
2. Ділянка лінії заощаджень з початком у точці Е розташована вище горизонтальної осі і означає, що при досягненні країною певного рівня доходу з’являються додатні заощадження.

 

32. Інвестиції. Чинники,що  визначають динаміку інвестицій.

Інвестиції – це, що безпосередньо  сприяють збільшеню загальної величини нагромадженого капіталу в ек.; складаються  з 2 компонентів:

1.інвестиції в основний  капітал(на придбання елементів  основного капіталу, будівництво) 

2.інвестиції в товарно-мат  запаси(нагр. сировини,гот. продукції,що  використов. у вир-ві, а також кошти).

Чинники, що визначають дин. інвестицій:

• очікувана норма прибутку
• реальна ставка банківського процента
• рівень оподаткування
• зміни в технологіях виробництва
• наявний основний капітіл(наявнясть надлишкових вир. потужностей)
• ек-ні очікування (інфляційні очікув, зміна податків,курси валют,% ставки)
• динаміка сук. доходу.

Приклади впливу чинників на зміну обсягу інвестицій.

• ставка відсотка. Збільшення ставки відсотка збільшує витрати, тому обсяг інвестицій скорочується;

• фінансові обмеження. Можливості фірм в інвестуванні визначаються відповідно до фінансових обмежень у кредитах;

Інвестиції до підприємств  надходять через фінансовий ринок  за допомогою заощаджень.

Під фінансовими ринками  розуміють сукупність ринкових інститутів, які направляють потік грошових коштів від власників до позичальників. Вони переміщують значну частину  заощаджень, перетворюючи їх в інвестиції. Інша частина коштів переміщується  безпосередньо від домогосподарств  до фірм внаслідок придбання акцій, облігацій та інших цінних паперів.

Підприємницький сектор також  може бути заощаджувачем(нерозподілені  прибутки).

В основі теорії приватних  інвестиції є проблема головних чинників,що впливають на обсяг інвестиці  – інструментом розвязання цієї проблеми є інвестиційна функція.

I = e- fr. (обернена залежність I та r)

Розірвання ланцюжку заощадж  – фін ринок – інвестор є  причиною виникнення нерівності в економіці.

 

 

 

33. Інвестиційна  функція: кейнсіанський підхід.

Ставка процента за кейнсіанським  підходом формується не на ри-

нку позичкових коштів у  результаті співвідношення інвестицій і заощаджень, а на грошовому ринку  – за співвідношенням між попитом  на гроші і пропозицією грошей.

Грошовий ринок

Тому грошовий ринок стає повноцінним макроринком. – зміна  ситуації на кому дає поштовх до зміни ситуації на товарному ринку. (тому що : при одному й тому ж самому рівні проц. ставки інвестиції і  заощадження можуть бути неоднаковими, юо вони здійснюються різними ек. агентами, які мають різні цілі і мотиви поведінки(I – здійснюють фірми S- дом-ва))

Основний чинник, що визначає величину інвестиційних витрат є  не r, а очікувана внутрішня норма віддачі від інвестицій. Кейнс назвав цю величину граничною ефективністю капіталу (ГЕК).

Тобто інвестор ухвалює інвестиційне рішення порівнюючі ГЕК з r.

При довільній r інвестор орієнтується на субєктивне почуття, яка буде ГЕК.

якщо ГЕК < r, то інвестор не інвестує кошти.

 

 

34. Інвестиційна  функція: класичний підхід.

Згідно цього підходу  ринок позичкових коштів – це ринок  на якому зустрічаються І та S і встановлюється рівноважна % ставка.

I=f(r)

 

Рівновага між  заощадженнями (крива S) та інвестиціями (крива I)

Попит на  позичкові кошти  предявляють фірми і витрачають на придбання інвест. товарів. А пропозицію кредитних рес-ів здійснюють дом-ва, надаючі у позику свої S.

Обсяг S знаходиться у  прямій залежності від r.

Якщо  S збільшується (при  попередній r не всі заощадження  будуть залучені в процедуру інвестування, не всі заощаджувачі отримають доход)

Найважливіщі макроекономічні  пропорції, що відображають взаємодію  інвестиції, S та D можна представити  у такому вигляді, відмежувавшись  від втручання держави та чистго експорту.(приватна замкнена ек.)

Тоді нац дохід при  його вик-ні дорівнює

Y=ΣC + I

При цьому C=f(Y), I=f(r)

З іншого боку вироблений нац  продукт: Y=C+S, S=f(Y).

C+I=C+S

I=S

f(r)= f(y) (r-компонент грошового  ринку, y-товарного)

Ця рівність демонструє важливість дотримання певних пропорцій в ек-ці для рівноваги між сук попитом  та сук пропозицю.

AD=AS – автоматично не  дотримується. Якщо I не дорівнює S, то  це врівноважує регулятор  - інвестиції  в товарно-матеріальні запаси.

 

 

35. Макроекономічна  рівновага в моделі «доходи-витрати». Кейнсіанський хрест. Сутність  інфляційного та дефляційного  розривів. Мультиплікатор інвестицій.

Макроекономічна рівновага  може бути змодельована не лише як збалансованість  сукупного попиту і сукупної пропозиції, але також як відповідність між  доходами і витратами економіки. Ця модель набула значного поширення  в макроекономіці і отримала назву  «кейнсіанський хрест».

Розглянемо спрощений  варіант моделі «доходи-витрати»

Спрощення:

1)доходи розглядаються  як ЧВП обчисленний за доходами. ЧВП=НД+ОД+ВД(в закритій приватній  єкономіці).ЧВП=Dі=Y=C+S

2)ВД= C+S

3)Сукупнні витрати=АЕ=С+І,  где   с=f(y).  AE=C’+MPC*Y+I.    C’+I=AE’ – це автомні витрати. (обсяг витрат за нульового  рівня доходу). АЕ=АЕ’+MPC*Y

В моделі «доходів і витрат»  розрізняють два потоки:

вилучення з потоку витрат, до яких належать заощадження S, податки  Т та імпорт ІМ;

ін’єкції – це кошти, що додаються до потоку витрат і  збільшують їх. До них належать інвестиції І, державні закупівлі G та імпорт ІМ.

Отже, ефективним попитом  Кейнс назвав споживчий та інвестиційний  попит, який збільшується за допомогою  ін’єкцій або зменшується через  потік вилучень.

Графічна модель «доходів і витрат» має по горизонтальній осі сукупний доход У, а по вертикальній – загальні витрати АЕ. Бісектриса першого координатного кута характеризує відповідність між доходом і  витратами. Лінія сукупних витрат АЕ утворює геометричний промінь з  початком на осі ординат. Вона має  додатній нахил, оскільки споживчі витрати  представлені у ній функцією споживання (формула 3.12).

Бісектриса та лінія сукупних витрат утворюють специфічну фігуру, за якою модель отримала назву «кейнсіанського  хреста».

Згідно з графіком 3.11, рівновага доходів і витрат існує  лише в одній точці Е, де лінія  сукупних витрат перетинає бісектрису. При цьому    АЕ = У, І = S. Правіше  від точки Е сукупні витрати  більше рівноважного доходу . Це означає, що обсяг інвестицій у складі АЕ більший, ніж обсяг заощаджень у  складі У. Виникає розрив між доходами і витратами, який називається інфляційними розривом.

Причиною інфляційного розриву  є перевищення інвестицій над  заощадженнями на величину [A; A₁]. У результаті сукупні витрати перевищують рівноважний доход на величину відрізку A’E’. Це і буде величина інфляційного розриву. Він виникає, на фазі циклічного буму, коли спостерігається діловий оптимізм та надвисоке інвестування.

В умовах, коли спостерігається  зворотна ситуація, заощадження перевищують  поточний обсяг інвестицій. Графічно перевищення заощаджень над інвестиціями дорівнюють відрізку ВВ₁ на мал. 3.12. Така невідповідність є причиною рецесійного розриву. При цьому величина перевищення доходів над витратами становить відрізок В’E’. Це і буде рецесійний розрив. Він складається в умовах економічного спаду, зростання безробіття та скорочення інвестування. (мал. 3.12)

На основі прецесійного розриву  Кейнс сформував парадокс ощадливості. Він виголошує, що збільшення заощаджень окремими ділянками господарства виявляється  для них благом. Однак, на макроекономічному  рівні це може привести до рецесійного  розриву.

В умовах рецесії будь-яке  збільшення інвестицій на одиницю призведе до зростання доходу на кілька одиниць. Таке явище називається ефектом  мультиплікатора.

;   - наскільки одиниць змінюється випуск при рівні змін інвестицій на 1, або в скільки разів приріст доходу перевищує приріст інвестицій.

За кейнсом MULTi=k=1/(1-mpc)=1/mps ;   mps- гранична схильність до заощаджень

 

 

36. Подвійна рівновага  грошового і товарного ринку.

Товарний і грошовий ринки  взаємозалежні. Зв'язок між ними простежується  через параметри Y і r, тому що:

1. від Y залежить обсяг виробництва на товарному ринку і трансакционный попит на грошовому ринку;
2. r -ставка процента, збалансовує грошовий ринок і впливає на  інвестиційний і сукупний попит на товарному ринку.

Приріст ставки процента як параметра грошового ринку в  кінцевому рахунку впливає на приріст доходу Y як параметра товарного  ринку. Δ r> Δ I> Δ AE> ΔY