Виды и характеристика хозяйственного права

Субъектами правоотношений, подлежащих регулированию по Закону «О патентованию …», являются юр. лица и субъекты предпринимательской деятельности не имеющие статуса юр. лица – резиденты и нерезиденты, а также их обособленные подразделения (филиалы, отделения, представительства и др.), которые занимаются вышеуказанной предпринимательской деятельностью. Действие Закона не распространяется на торговую деятельность и деятельность по предоставлению бытовых услуг:

1. Предприятий и организаций Укркоопсоюза,   военной торговли, аптек гос. собственности и торгово-производственных гос. предприятий рабочего снабжения в селах, поселках и городах районного значения.

2. Предпринимателей – физических лиц, которые:

- осуществляют торговую деятельность с лотков, прилавков и уплачивают рыночный сбор за место в пределах рынков всех форм собственности;

-   уплачивают налог на промысел в порядке предусмотренным действующим законодательством;

- осуществляют продажу выращенных в личном подсобном хозяйстве, на приусадебном, дачном, садовом и огородном участках сельхозпродукции;

- уплачивают гос. пошлину за нотариальное удостоверение договоров об отчуждении личного имущества, если товары каждой отдельной категории отчуждаются не чаще одного раза в календарный год;

- уплачивают фиксированный налог в соответствии с законодательством о налогообложении доходов физических лиц.

3. Субъектов предпринимательской деятельности, образованных общественными организациями инвалидов, имеющих налоговые льготы и осуществляющих торговлю исключительно продовольственными товарами отечественного производства и продукцией, изготовленной на предприятиях Украинского общества слепых и глухих.

Варіант №19.

1.       Ліцензування господарської діяльності.

2.       Правове регулювання засобів індивідуалізації товарів і послуг.

1. Ліцензування господарської діяльності.

В некоторых случаях, предусмотренных законодательством, сам по себе факт гос. регистрации недостаточен для занятия отдельными видами деятельности, требуется также получение лицензии. Лицензия- документ гос. образца, который удостоверяет, право лицензиата на проведение указанного в нем вида хоз. деятельности в течении определенного срока при условии выполнения лицензионных условий. Лицензирование – выдача, переоформление и аннулирование лицензий, выдача дубликатов лицензий, ведение лицензионных дел и лицензионных реестров, контроль за соблюдением лицензиатами лицензионных условий, выдача распоряжений об устранении нарушений лицензионных условий.

Субъектами отношений, возникающих в связи с лицензированием, является, с одной стороны, субъект хозяйствования, а с другой – орган лицензирования. Т.о., лицензирование – необходимое условие осуществления отдельных видов предпринимательской деятельности, предусмотренных действующим законодательством, означающее необходимость получения лицензии в установленном законодательством порядке. С момента получения лицензии возникает право предпринимателя осуществлять соответствующий вид деятельности, которое он может реализовывать в течение срока действия лицензии, по истечении которого это право прекращается (в некоторых случаях, определенных законодательством, возможно прекращение такого права раньше истечения срока действия лицензии, например, при ее аннулировании). 

В соответствии с Законом «О лицензировании определенных видов хоз. деятельности» с 01.09.2000 г. Лицензированию подлежат 60 видов хоз. деятельности, перечень которых является исчерпывающим и лицензирование иных видов деятельности, не вошедших в него, запрещено. В частности, согласно этому закону, подлежат лицензированию такие виды деятельности, как:

- изготовление, ремонт огнестрельного оружия, боеприпасов к нему, холодного оружия, пневматического оружия калибром более 4,5 мм и быстротой полета пули более 100 м/с; торговля огнестрельным оружием с боеприпасами к нему, холодным оружием, пневматическим оружием калибром более 4,5 мм и быстротой полета пули более 100 м/с;

- изготовление продукции из драгоценных металлов и драгоценных камней, драгоценных камней органогенного образования, полудрагоценных камней, торговля такой продукцией;

- изготовление лечебных средств, оптовая, розничная торговля ими;

- изготовление ветеринарных медикаментов и препаратов, оптовая, розничная торговля ими;

- изготовление пестицидов и агрохимикатов, оптовая, розничная торговлями;  

- разработка и изготовление специальных технических средств для снятия информации с каналов связи, других средств негласного получения информации и торговля ими;

- и другие.

Специально уполномоченный орган совместно органом лицензирования утверждает лицензионные условия осуществления определенного вида хоз. деятельности и порядок контроля за их соблюдением.

2. Правове регулювання засобів індивідуалізації товарів і послуг.

              Згідно зі ст.492 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) «торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів».

              Відповідно до ст. 420 ЦКУ до об’єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать, торгівельні марки (знаки для товарів і послуг). Набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Умови та порядок видачі свідоцтва встановлюються законом. А п. ст.5 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів, робіт, послуг» від 15.12.1993 р. №3689-ХІІ передбачено, що право власності на знак засвідчується свідоцтвом. Строк дії свідоцтва становить від 10 років від дати подання заявки до установи і продовжується установою за клопотанням власника свідоцтва щоразу на 10 років, за умови сплати збору в порядку, встановленому законом. Але винятки, за якими реєстрація торгової марки не вимагається, визначаються ч. 3 ст. 494 ЦКУ – «набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку, яка має міжнародну реєстрацію або визнана в установленому законом порядку добре відомою, не вимагає засвідчення свідоцтвом».

              Даним свідоцтвом надається власнику торгової марки виключне право користування і розпорядження торговою маркою на свій розсуд.

              Використання торгової марки.

              Коли торгова марка вже зареєстрована, то її власник може роботи з нею що завгодно.

              Право використання в підприємницькій діяльності виключного права, яке належить правоволодільцеві, зокрема, право на фірмове найменування і комерційне позначення правоволодільця, на комерційну інформацію та інше може бути передане іншій особі згідно із чинним законодавством. У практиці застосовуються варіанти укладання ліцензійних договорів та договорів франчайзингу.

              За ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об’єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог ЦКУ (ст. 1109). Істотними умовами, які розрізняють ліцензійний договір від договору франчайзингу, є:

-          договір франчайзингу укладається з будь-якими особами, які є суб’єктами підприємницької діяльності, а ліцензійний договір з будь-якими особами;

-          договір франчайзингу підлягає обов’язковій реєстрації, а ліцензійний договір не обов’язково;

-          за договором франчайзингу надається весь комплекс виключних прав інтелектуальної власності, а за ліцензійним договором надається дозвіл на використання об’єкта права інтелектуальної власності на відповідних умовах;

-          за договором франчайзингу сторони можуть не вказувати місце здійснення діяльності, а за ліцензійним договором вказуються територія проведення діяльності.

За договором франчайзингу одна сторона (правоволоділець) зобов’язується надати іншій стороні (користувачеві) за винагороду на строк або без визначення строку право використання підприємницькій діяльності користувача комплекс виключних прав, належних правоволодільцеві. Договір передбачає використання комплексу виключних прав, ділової репутації і комерційного досвіду правоволодільця у повному обсязі (зокрема, з визначенням мінімального чи максимального обсягу використання) із зазначенням або без зазначення території використання щодо певної сфери підприємницької діяльності (продаж товарів, одержаних від правоволодільця або вироблених користувачем, здійснення іншої торгової діяльності виконання робіт, надання послуг).

Договір комерційної концесії (франчайзингу) має бути укладений у простій письмовій формі. Недодержання письмової форми позволяє чинності  сам договір. Договір підлягає обов’язковій реєстрації органом, який реєструє правоволодільця (ст. 1118 ЦКУ). Винагорода за комерційною концесією може виплачуватися користувачем у формі разових або періодичних виплат, або відрахувань від виторгу, націнки оптову ціну товарів, що передаються правоволодільцеві для перепродажу, або в іншій формі, ніж грошова. Правоволоділець зобов’язаний передати користувачеві техніку та комерційну документацію і надати іншу інформацію, необхідну останньому для здійснення прав, наданих йому договором комерційної концесії. Правоволоділець зобов’язаний постійно контролювати якість товарів (робіт, послуг), що виробляються (виконуються або надаються) користувачем на підставі договору франчайзингу (ст. 1120 ЦКУ).

Визначають 3 основні форми франчайзингу:

-          товарний франчайзингу – коли набувається виняткове право розповсюдження товару у певному регіоні;

-          виробничий франчайзингу – коли передається не тільки право користування торговою маркою, а ще і певні технології виробництва;

-          франчайзингу бізнес формату – коли передаються лише право на використання торгової марки та стандарти якості послуг, що надаються.           

Варіант №20.

1. Патентування господарської діяльності.

2. Об’єкти права інтелектуальної власності у сфері господарювання.

1. Патентування господарської діяльності.

Некоторые виды предпринимательской деятельности требуют получения торгового патента. Патентование – необходимое условие осуществления некоторых видов предпринимательской деятельности, указанных в Законе «О патентовании некоторых видов предпринимательской деятельности», означающее необходимость получения торгового патента в установленном законодательством порядке. в соответствии со ст.1 этого закона торговая деятельность за наличные средства, а также с использованием других форм расчетов и кредитных карточек на территории Украины, деятельность по обмену наличных валютных ценностей (включая операции с наличными платежными средствами, выраженными в иностранной валюте, и с кредитными карточками), а также деятельность по предоставлению услуг в сфере игорного бизнеса и бытовых услуг, требуют получения торгового патента. Перечень видов деятельности, подлежащих патентованию, имеет исчерпывающий характер. Поэтому не допускается определение видов предпринимательской деятельности, подлежащих патентованию, порядка и субъектов патентования в других нормативно-правовых актах, а также решениями органов гос. власти и органов местного самоуправления. Т.е., не один нормативный акт или решение органа гос. власти или местного самоуправления не могу определять другие виды деятельности, подлежащие патентованию, или устанавливать иных субъектов правоотношений по патентованию, или устанавливать дополнительные льготы по патентованию, кроме тех, какие предусмотрены непосредственно в законе.

Субъектами правоотношений, подлежащих регулированию по Закону «О патентованию …», являются юр. лица и субъекты предпринимательской деятельности не имеющие статуса юр. лица – резиденты и нерезиденты, а также их обособленные подразделения (филиалы, отделения, представительства и др.), которые занимаются вышеуказанной предпринимательской деятельностью. Действие Закона не распространяется на торговую деятельность и деятельность по предоставлению бытовых услуг:

1. Предприятий и организаций Укркоопсоюза,   военной торговли, аптек гос. собственности и торгово-производственных гос. предприятий рабочего снабжения в селах, поселках и городах районного значения.

2. Предпринимателей – физических лиц, которые:

- осуществляют торговую деятельность с лотков, прилавков и уплачивают рыночный сбор за место в пределах рынков всех форм собственности;