Загальна характеристика договору лізингу

3)  надання наймачеві права  користування земельною ділянкою — одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму. У договорі найму сторони можуть визначати розмір земельної ділянки яка передається наймачеві;

4) плати за користування —  плата, яка справляється з наймача  будівлі або іншої капітальної  споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.

Статті 798-805 нового ЦК визначають особливості предмета, форми тощо договору найму (оренди) транспортного засобу.

Предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо.

Договором найму транспортного засобу може бути встановлено, що він передається у найм з екіпажем, який його обслуговує. Сторони можуть домовитися про надання наймодавцем наймачеві комплексу послуг для забезпечення нормального використання транспортного засобу9.

Договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі. Договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню .

Наймач самостійно здійснює використання транспортного засобу у своїй діяльності і має право без згоди наймодавця укладати від свого імені договори перевезення, а також інші договори відповідно до призначення транспортного засобу.

Наймач зобов'язаний підтримувати транспортний засіб у належному технічному стані. Витрати, пов'язані з використанням транспортного засобу, в тому числі зі сплатою податків та інших платежів, несе наймач.

Страхування транспортного засобу здійснюється наймодавцем. Порядок страхування відповідальності наймача за шкоду, яка може бути завдана іншій особі у зв'язку з використанням транспортного засобу, встановлюється законом.

Наймач зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані у зв'язку із втратою або пошкодженням транспортного засобу, якщо він не доведе, що це сталося не з його вини. Наймач зобов'язаний відшкодувати шкоду, завдану іншій особі у зв'язку з використанням транспортного засобу, відповідно до гл.82 ЦК.

У ст.805 ЦК визначені особливості найму транспортного засобу з екіпажем, який його обслуговує. Управління та технічна експлуатація транспортного засобу, переданого у найм з екіпажем, провадяться його екіпажем. Екіпаж не припиняє трудових відносин з наймодавцем. Витрати на утримання екіпажу несе наймода-вець.

Екіпаж транспортного засобу зобов'язаний відмовитися від виконання розпоряджень наймача, якщо вони суперечать умовам договору найму, умовам використання транспортного засобу, а також якщо вони можуть бути небезпечними для екіпажу, транспортного засобу, прав інших осіб. Законом можуть встановлюватися також інші особливості договору найму транспортного засобу з екіпажем

 

 

2. Договір оренди державного та комунального майна

2.1. Поняття договору оренди

На відміну від найму, визначення поняття оренди. Оренда — це засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Об'єкти оренди. Коло об'єктів оренди у вигляді державного і комунального майна чітко визначене Законом.

Відповідно до ст.4 Закону об'єктами оренди є:

-  цілісні майнові комплекси  підприємств, їх структурних підрозділів (філій, цехів, дільниць). Цілісним майновим  комплексом є господарський об'єкт  з завершеним циклом виробництва  продукції (робіт, послуг), з наданою  йому земельною ділянкою, на якій він розміщений, автономними інженерними комунікаціями, системою енергопостачання;

-  нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення) та інше окреме індивідуально  визначене майно підприємств;

-  майно, що не увійшло до  статутних фондів господарських  товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації).

Нарівні із майном, що може бути об'єктом оренди, Закон прямо вказує, яке майно не може бути об'єктом оренди — цілісні майнові комплекси державних підприємств, їх структурних підрозділів (філій, цехів, ділянок), що здійснюють діяльність, передбачену ч І ст.4 Закону "Про підприємництво". Це — державні підприємства, які здійснюють діяльність, пов'язану з обігом наркотичних засобів, прекурсорів, занесених до списку №1 таблиці IV, психотропних речовин (за винятком занесених до списку №2 таблиці III), виготовленням і реалізацією військової зброї і боєприпасів до неї, вибухових речовин, видобуванням янтарю, охороною окремих особливо важливих об'єктів права державної власності, перелік яких визначається у встановленому Кабінетом Міністрів порядку, а також діяльність, пов'язана Із розробленням, випробуванням, виробництвом та експлуатацією ракет-носіїв, у тому числі з їх космічними запусками із будь-якою метою .10

Орендодавці:

— Фонд державного майна, його регіональні відділення та представництва — щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна,  що є державною власністю, а також майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації);

— органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим і органами місцевого самоврядування управляти майном — щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів і нерухомого майна, що відповідно належить

Автономній Республіці Крим або знаходиться в комунальній власності;

- підприємства — щодо окремого  індивідуально визначеного майна (крім нерухомого), а з дозволу  вищевказаних орендодавців —  також щодо структурних підрозділів підприємств (філій, цехів, дільниць) і нерухомого майна.

Державні і комунальні підприємства не вправі бути орендодавцями цілісних майнових комплексів (навіть за наявності згоди уповноважених органів).

Орендарі — господарські товариства, створені членами трудового колективу підприємства, його структурних підрозділів; інші юридичні особи та громадяни України, іноземних держав, міжнародні організації та особи без громадянства.

Фізична особа, яка бажає укласти договір оренди державного майна, до його укладення зобов'язана зареєструватися як суб'єкт підприємницької діяльності. Отже, якщо орендодавцями можуть бути лише ті особи, що названі в Законі щодо того або іншого виду майна, то практично обмежень кола суб'єктів оренди, що виступають як орендарі, Закон не передбачає.

 

2.2. Форма договору, порядок укладення договору

Закон не містить спеціальних вимог щодо форми договору оренди. Отже, тут мають застосовуватися загальні вимоги про форму договору майнового найму (оренди).

Порядок укладення договору. У Законі знайшли спеціальне регулювання ряд питань, що стосуються порядку укладення договору оренди:

1)  ініціатива (пропозиція) щодо  оренди майна ;

2)  порядок прийняття рішення  трудового колективу підприємства, його структурного підрозділу про оренду цілісного майнового комплексу ;

3)  порядок укладення договору  оренди .

Ініціатива щодо оренди майна може виходити від осіб, які можуть бути орендарями, пропозиція може надходити від орендодавців, зазначених у ст.5 Закону. На осіб, які бажають укласти договір оренди майна підприємств, покладений обов'язок разом із заявою про укладення договору оренди направити орендодавцю проект договору, а також інші документи згідно з переліком, визначеним Фондом державного майна України.

У разі відмови в укладенні договору оренди державного майна з підстав, а також неодержання відповіді у встановлений термін заінтересовані особи мають право звернутися до господарського суду із заявою про спонукання компетентного органу (підприємства) укласти договір оренди. Такі спори розглядаються господарським судом за місцезнаходженням орендодавців Господарського процесуального кодексу (ГПК) України). Під час вирішення таких спорів установлено вичерпний перелік підстав, за якими може бути відмовлено у передачі в оренду об'єктів державної власності. Що стосується об'єктів інших форм власності, то укладення договору оренди майна може мати місце лише за згодою власника

Договір вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору Таким чином, загальне правило підтверджує консенсуальність договору оренди.

У разі передачі спору на розгляд суду, господарського суду договір оренди вважається укладеним з моменту набрання чинності рішенням суду, господарського суду про укладення договору оренди і на умовах, зазначених у ньому (ч.2 ст.12).

Створене членами трудового колективу господарське товариство має переважне перед іншими фізичними і юридичними особами право на укладення договору оренди майна того підприємства, структурного підрозділу, де створене це товариство.

Порядок укладення договорів оренди державного майна, що знаходиться на балансах відкритих акціонерних товариств, затверджений наказом Фонду державного майна України від 5 березня 1999 р. №402. Метою цього Порядку є захист економічних інтересів держави та уніфікація розгляду в органах приватизації звернень щодо оренди державного майна, що знаходиться на балансах ВАТ, створених у процесі приватизації і корпоратизації.

Відповідно до ст.5 Закону єдиними можливими орендодавцями державного майна, що знаходиться на балансах недержавних підприємств і організацій, є Фонд державного майна, його регіональ-4І відділення і представництва.

Договір оренди державного майна, що знаходиться на балансах ВАТ, укладається органом приватизації, який здійснював приватизацію цього підприємства, відповідно до вимог Закону.

Крім договору оренди, що укладається з органом приватизації, орендар у разі потреби укладає з балансоутримувачем договір щодо відшкодування витрат балансоутримувача на утримання об'єкта оренди і відшкодування вартості комунальних послуг, що надає балансоутримувач.

Термін договору. Регулювання терміну договору оренди державного і комунального майна має певну специфіку. Відповідно до Закону термін договору визначається за погодженням сторін.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором .

Отже, правила оренди державного і комунального майна відрізняються від правил майнового найму щодо продовження дії договору після закінчення його терміну такими ознаками:

—  договір вважається не поновленим, а продовженим;

— договір вважається продовженим не на невизначений термін, а на той самий термін і на тих самих умовах, що були раніше передбачені договором;

- дія цих правил пов'язуються  не тільки з відсутністю заперечень  з боку орендодавця, а й з  відсутністю заяви будь-якої зі  сторін про припинення або зміну договору оренди.

Крім цього, правила оренди державного і комунального майна передбачають, що після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін (ст.17 Закону).

Однак слід враховувати, що орендар може реалізувати переважне право на продовження договору оренди на новий термін, якщо доведе факт або намір орендодавця здати цей об'єкт оренди іншій особі.

 

2.3. Суборенда, орендна плата, обов’язки сторін

Стаття 22 Закону передбачає загальне правило -орендар має право передати в суборенду нерухоме та індивідуально визначене майно (окремі верстати, обладнання, транспортні засоби, нежилі приміщення тощо), якщо інше не передбачено договором оренди.

Подібність цього правила з правилом, що регулює піднайм, у тому, що вони мають диспозитивний характер і передбачають можливість іншого вирішення питання про суборенду безпосередньо у договорі оренди.

Однак це правило істотно відрізняється від правила про піднайм трьома обмеженнями:

1)  обмеження щодо предмета  договору суборенди — міститься  пряма заборона передачі в  суборенду цілісних майнових  комплексів;

2)  обмеження щодо строку надання  майна в суборенду — він  не може перевищувати терміну дії договору оренди;

3)  обмеження щодо розміру  плати за суборенду — вона  не повинна перевищувати орендної  плати орендаря.

Хоча два останніх обмеження не сформульовані безпосередньо в ЦК, однак можна вважати, що вони властиві й найму. Такий висновок випливає з похідного, залежного характеру суборенди (піднайму) від договору оренди (найму).

Істотні умови договору:

— об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням індексації);

—  термін, на який укладається договір;

-  орендна плата з урахуванням її індексації;

-  порядок використання амортизаційних  відрахувань;

-  відновлення орендованого  майна та умови його повернення;

-  виконання зобов'язань;

-  відповідальність сторін;

-  страхування орендарем взятого  ним в оренду майна;

—  обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.