Автор работы: Пользователь скрыл имя, 09 Июня 2015 в 18:40, курсовая работа
Суб`єктами права комунальної власності є комунальні територіальні утворення. Вони через відповідні державні органи виступають в якості сторін у договорах куплі - продажу, чи оренди земельної ділянки, які регулюються цивільним законодавством, а також виконують встановлені законодавством функції щодо контролю за використанням земельних ресурсів, організації землеустрою тощо. Органи місцевого самоврядування – сільські, селищні ради – здійснюють управління і розпорядження землями, що перебувають у комунальній власності.
Вступ
І Природно – економічна характеристика району робіт
ІІ Підготовчі роботи.
ІІІ Побудова планової мережі для кадастрової зйомки:
Рекогносцировка місцевості визначення зовнішніх границь земельної ділянки, роз положення на місцевості об’єктів ЛЕП, зйомку яких потрібно виконати, поліпшення ліній прокладення теодолітних ходів, знаходження і намічення пунктів державної геодезичної мережі;
Технічна характеристика геодезичних інструментів, які використовувались при виконанні робіт;
Послідовність робіт при прокладенні на місцевості теодолітних ходів, як планової основи кадастрової зйомки;
ІV Виконання зйомки земельних ділянок
Інструменти, що використовувались при зйомці, перечень їх;
Склад бригади, яка виконувала роботи, функціональні обов’язки членів бригади;
Методика виконання робіт при зйомці;
Послідовність робіт при виконанні зйомки;
Основні способи зйомки, що використовувались, найбільш ефективні із них в економічному відношенні, з технічного боку, зору;
Допуски, вимоги інструкцій при виконанні кадастрової зйомки.
V Камеральні роботи:
Перечень робіт, що входять до камеральних робіт;
Характеристика кожного етапу в камеральних роботах;
Обробка журналів лінійно – кутових польових вимірювань, складання робочих схем, схем з найбільшими даними для врівноваження планової зйомочної мережі, опробування ходів з аналізом якості; виконання лінійно – кутових вимірів, врівноваження теодолітних ходів, створення плану зйомки виконання розрахунків відносно визначення площі земельної ділянки ;
складання та оформлення звіту про виконані геодезичні роботи з аналізом основних одержаних при цьому величин – загальної площі земельної ділянки, що передається в оренду.
VІ Контроль та приймання топографо – геодезичних та картографічних робіт.
VІІ Охорона навколишнього середовища і техніка безпеки на геодезичних роботах.
Виводи.
Список літератури.
Відокремлений підрозділ Луганського національного аграрного університету «Слов’яносербський технікум»
Проведення проектно – вишукувальних робітна складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду Пояснювальна записка до дипломного проекту
41 ДП.5.070906.006.ПЗ
Дипломник : Керівник Нормоконтроль Т.В.Остапишина Рецензент
2009
|
Вступ
І Природно – економічна характеристика району робіт
ІІ Підготовчі роботи.
ІІІ Побудова планової мережі для кадастрової зйомки:
ІV Виконання зйомки земельних ділянок
V Камеральні роботи:
Обробка журналів лінійно – кутових польових вимірювань, складання робочих схем, схем з найбільшими даними для врівноваження планової зйомочної мережі, опробування ходів з аналізом якості; виконання лінійно – кутових вимірів, врівноваження теодолітних ходів, створення плану зйомки виконання розрахунків відносно визначення площі земельної ділянки ;
складання та оформлення звіту про виконані геодезичні роботи з аналізом основних одержаних при цьому величин – загальної площі земельної ділянки, що передається в оренду.
VІ Контроль
та приймання топографо –
VІІ Охорона
навколишнього середовища і
Виводи.
Список літератури.
5. Організаційна частина проекту – під час проходження двох переддипломних виробничих практик студент – практикант підбирає і аналізую матеріали, документи для складання проекту. Детальну розробку проекту, виконання робіт по врівноваженню системи теодолітних ходів, інші обчислювальні роботи, складання, оформлення необхідних документів, складання пояснювальної записки дипломник проводить в період дипломного проектування.
ВСТУП
Земельні відносини завжди перебували в центрі уваги громадськості, різних верств населення країни незалежно від наявності чи відсутності у них земельних ділянок. В сучасних умовах актуальність цих відносин значно підвищилась у зв`язку з проведенням земельної реформи, приватизації землі; розвитком багатоукладної економіки на основі поєднання переваг колективної форми організації праці і приватної власності, особистого інтересу в підвищенні продуктивності праці на землі; прийняттям нового Земельного Кодексу України, яким знімаються всі суперечності та неузгодженості чинних нормативно-правових актів щодо земельних питань.
Особливістю права власності на землю в Україні є те, що форми прав на землю визначені законодавством «за суб`єктом». Конституцією України установлено, що земля може перебувати в державній, комунальній і приватній власності. Визначено коло суб`єктів, що володіють правом власності на землю. Суб`єкт права власності на землю – це особа (фізична чи юридична), що здійснює володіння, користування і розпорядження земельною ділянкою на підставі закону.
Суб`єктами права комунальної власності є комунальні територіальні утворення. Вони через відповідні державні органи виступають в якості сторін у договорах куплі - продажу, чи оренди земельної ділянки, які регулюються цивільним законодавством, а також виконують встановлені законодавством функції щодо контролю за використанням земельних ресурсів, організації землеустрою тощо. Органи місцевого самоврядування – сільські, селищні ради – здійснюють управління і розпорядження землями, що перебувають у комунальній власності.
Об`єктами права власності на землю виступають земельні ділянки, які згідно з цивільним правом мають такі ознаки:
Є декілька інших ознак права власності на землю, та при розробці даного дипломного проекту особлива увага звертається на вказані вище ознаки в зв`язку з тим, що темою даної роботи є приватизація земельних ділянок. Приватизація земельних ділянок виконувалась з метою визначення місцезнаходження ділянок (по координатах), її розмірів, площі, а також з метою складання та видачі державного акта громадянину України. Площі об`єктів в сумі складають загальну площу, яка необхідна для заключення договору оренди землі, а координати місця знаходження – для державної реєстрації земельних ділянок. При приватизації земель виконується комплекси геодезичних робіт, які освітлюються вданій роботі.
При приватизації землі важливим є те, щоб люди усвідомили: власник землі має право використовувати її для економічних цілей і реалізовувати свій інтерес у використанні землі як засобу виробництва, об`єкта оренди і зрештою – відчуження (тобто продажу).
У приватну власність земельні ділянки надаються громадянам України місцевими радами для ведення фермерського господарства, особистого селянського господарства та інших цілей, які обумовлені у Земельному Кодексі України. Право власності на земельну ділянку громадянин набуває і у випадках одержання купівлі-продажу, дарування та обміну.
Для зазначених цілей ділянки передаються у власність безоплатно. Максимальні розміри земельних ділянок встановлені ст.121 Земельного кодексу залежать від категорії населеного пункту в якому ділянка розташована, і її розміри слідуючі: у селах – не більше 0,25 га, в селищах - не більше 0,15 га, в містах – не більше 0,10 га. Поряд з присадибною ділянкою чинне земельне законодавство виділяє виділяє самостійну окрему земельну ділянку для будівництва громадянином індивідуального гаража. Її розмір становить не більше 0,01 гектара і вона є самостійним об`єктом права власності або права орендного користування. При цьому орендарями можуть бути не тільки громадяни України, але й інші особи.
Для ведення особистого селянського господарства громадянину України Земельним кодексом передбачено виділяти до 2,0 га землі. Розмір земельних ділянок, що передаються безоплатно громадянину для ведення особистого селянського господарства, може бути збільшено у разі отримання в натурі (на місцевості) земельної частки (паю).
Указ Президента України «Про приватизацію та оренду земельних ділянок несільськогосподарського призначення для здійснення підприємницької діяльності» (12.07.1995 р.) забезпечив громадянам і юридичним особам України право на приватизацію земельних ділянок несільськогосподарського призначення для здійснення підприємницької діяльності, зокрема, права на приватизацію земельних ділянок, які знаходяться під об’єктами, що приватизуються або вже є приватизованими. Також може відбуватися зміна структури земельного фонду за формами власності.
З переходом економіки держави до ринкових відносин, проголошеною постановою Верховної Ради України від 18 грудня 1990 року “Про земельну реформу в області, як і в країні в цілому”, було започатковано регулювання земельних відносин, основним завданням якого є перерозподіл земель з одновласною передачею їх у власність громадянам, з метою створення умов для різнорівневого розвитку різних форм господарювання на землі та раціонального використання цих земель.
Проведення широкої роз’яснювальної роботи серед населення, своєчасне забезпечення сільських, селищних, міських рад необхідними нормативними матеріалами, бланками заяв і формами та книгами реєстрації громадян, дало можливість здійснити приватизацію великої кількості із всіх земельних ділянок громадян, наданих їм для різних цілей.
Роз’яснення серед жителів області стану і завдань реформи, переваг її чіткої соціальної спрямованості закладають фундамент для подальшого процесу по області.
Отже, для того, щоб успішно здійснювати приватизацію, потрібно ввести роз’яснювальну роботу з населенням республіки і вносити свій посильний вклад в цю роботу.
Слов'яносербія існувала як автономна одиниця з 1753 по 1764 рік. У зв'язку з реорганізацією Сербських військових полків в 1764 році ці землі ввійшли до складу Єкатеринославської провінції Новоросійської губернії. В 1802 році Новоросійська губернія була розділена на три: Миколаївську, Екатерінославську і Таврійську. Землі Слов'яносербського, Бахмутського і Олександрівського повітів увійшли до Єкатеринославської губернії і залишалися в її складі до 1920 року. У складі повіту теж постійно відбувалися адміністративно-територіальні зміни. В 1784 році с.Підгірне переведене в категорію міста, перейменовано у Донецьк і стає центром Донецького повіту.
Швидке зростання населення і розширення господарської діяльності вимагали розукрупнення повіту. В самостійну одиницю був виділений Донецький повіт, з центром у м. Донецьк (Підгірне).
В цей час розробляється план міста, складовою частиною якого є с. Підгірне. Місто вирішили підняти вище від Сіверського Дінця, щоб його не заливала весняна повінь. В центрі планувалася восьмигранна площа, від якої в радикальних напрямах на рівній відстані відходили б 8 вулиць. В тексті, що пояснював план, було сказано: «це місто вважається знов влаштувати праворуч річки Сіверський Донець на піднесеному, просторовому і рівному місці, при казенному селі Підгірному, що сприйняв початок свого поселення в 1754 році по найвищому привілею, подарованому Слов'яносербському народу».
Донецький повіт займав значну територію. Площа його складала 572357 десятини, у тому числі 489020 - придатної для обробки землі (одна десятина 1,09 га). В повіт входили 96 великих і малих сіл. В них проживало 39337 чоловік (20778 - чоловічого і 18559 - жіночої статі).
В Донецьку створюються установи повітів. Але будівництво міста не було завершено, недовго він носив славне ім'я, отримане від річки. Ще менше
Информация о работе Контроль та приймання топографо – геодезичних та картографічних робіт