Комунікаційні можливості Інтернету і їх застосування в інформаційному суспільстві

ВСТУП

Актуальність даної теми пов’язана з необхідністю ґрунтовного дослідження феномену Інтернет-комунікацій випливає із повсюдного їхнього залучення до процесів передачі, збереження й відтворення результатів наукового пізнання та соціального досвіду. Інтернет-комунікації є новітнім атрибутом взаємодії людей в умовах інформатизації суспільства та важливим чинником функціонування всіх його підсистем. Сучасний світ переживає комунікаційну революцію, в основу якої покладено розповсюдження Інтернет-комунікацій як таких, що найбільше відповідають вимогам глобалізованого світу.

Виникнення глобального інформаційного простору є об’єктивним наслідком економічного, науково-технічного та інформаційного розвитку цивілізації. Глобальний інформаційний простір, як якісно нове середовище функціонування держав і розвитку міжнародних  відносин , органічно містить у собі економічні,політичні, соціальні та культурні процеси, пов’язаних з побудовою інформаційного суспільства. В цих процесах широко використовуються інформаційні технології, завдяки яким створюються принципово нові умови для використання наукових  знань, баз даних та інших інформаційних ресурсів для різноманітних  потреб як кожної особи,  так і держави  в цілому.

Інформаційні технології стають провідним чинником трансформації і оптимізації діяльності державних органів і державних організацій у всьому світі. Їх  впровадження дозволяє не лише підвищувати продуктивність праці конкретного службовця на своєму робочому місці, але й змінити якісно порядок взаємодії державного органу  з населенням,значно спростивши і прискоривши процедури звернення на здобуття державних послуг. При цьому для організації взаємодії відомств зі споживачами державних послуг в основному використовуються можливості мережі Інтернет, яка сьогодні є найбільш доступним і поширеним засобом електронної взаємодії і обміну інформацією.

Теоретичні аспекти комунікації в мережі Інтернет визначені роботами Дж. П. Барлоу, М. Хайма, Ф. Хемміта, та інших авторів, які підкреслювали перспективи розширення сфери впливу кіберпростору шляхом максимальної антропологізації інформаційного поля.  Для концептуалізації поняття «Інтернет-комунікація» важливими є наукові розвідки Р. Айріса, Д. Белла, З. Бжезінського, Дж. Гелбрейта, Е. Герасимової, М. Кастельса, М. Маклюена, Й. Масуди, Е. Тоффлера, А. Турена тощо.

Об’єктом дослідження є сучасний стан інформаційного суспільства.

Предметом - комунікаційні можливостей Інтернету у сучасному інформаційному суспільстві.

Метою дослідження є розкриття сутності інформаційного суспільства, його структурних основ та особливостей формування,  а також впливу Інтернет-технологій на розвиток інформаційного суспільства.

Відповідно до поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

• надати загальну характеристику інформаційного суспільства;
• схарактеризувати основні теорії та концепції інформаційного суспільства;
• довести важливість використання Інтернету для розвитку інформаційно-комунікативного суспільства;
• зробити аналіз особливостей використання Інтернету в українському інформаційному суспільстві порівняно з іншими країнами світу;
• обґрунтувати необхідність електронного уряду як інноваційної  форми державного управління.

Методи дослідження зумовлені специфікою даної роботи і потребами комплексного і міждисциплінарного аналізу теми. У дослідженні були застосовані загальнонаукові методи: порівняльно-критичний метод і принцип типологізації, структурно-функціональний метод, системний підхід, методи аналізу і синтезу, історичний метод, метод спостереження та контент-аналіз.

Структура дипломної роботи зумовлена метою і завданнями, поставленими у процесі теоретичної розробки вибраної теми. Робота складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел та трьома малюнками.

Перший розділ – документографічний огляд. Описані  матеріали багатьох авторів, Закони України і зарубіжних країн  та нормативні акти, які були використані для підготовки випускної роботи.

Другий розділ складається з трьох підрозділів. Розкриті поняття “інформаційне суспільство”, наведено різні концепції щодо визначення сутності інформаційного суспільства. . Проаналізовано роль Інтернету як основи інформаційно-комунікативного суспільства. Охарактеризовано особливості розвитку Інтернету в Україні та інших країнах світу.

Третій розділ складається з трьох підрозділів в яких  розкриті особливості становлення та розвитку електронного урядування в Україні та Сполучених  Штатах Америки.

Загальний обсяг роботи становить 107 сторінок. Список використаних джерел містить 61 найменування.

1 ДОКУМЕНТОГРАФIЧНИЙ ОГЛЯД

Виникнення глобального інформаційного простору є об'єктивним наслідком економічного, науково-технічного та інформаційного розвитку цивілізації. Глобальний інформаційний простір, як якісно нове середовище функціонування держав і розвитку міжнародних  відносин, органічно містить у собі економічні, політичні, соціальні та культурні процеси, пов'язані з побудовою інформаційного суспільства.

Інформаційні технології, з’явившись як засіб автоматизації окремих виробничих функцій та процесів, вийшли на рівень, де самі стали основою всіх виробничих процесів та диктують шляхи дальшого розвитку людської цивілізації. Активно продовжується світовий розподіл та перерозподіл ролей в інформаційному суспільстві та захоплення ринків в новій еко-номіці.  Це  передбачає  збереження  за  найбільшими  корпораціями «інформаційно-технологічної» влади, що означає закріплення позицій найбільш ІТ-розвинутих компаній та країн світу.

Теоретичною базою дослідження обраної теми дипломної роботи є філософські, соціологічні, політологічні, історичні праці науковців, які присвячені дослідженню становлення інформаційного суспільства, осмисленню цінності знання, інформації та політичної комунікації. Інформаційною базою даної роботи є монографії, аналітичні матеріали, ряд періодичних видань, матеріали конференцій, науково-практичні коментарі, інформаційні ресурси Інтернет.

У книзі “Передумови становлення інформаційного суспільства в Україні”  автори Баховець О.Б., Грінченко Т.О., Гуляєв К.Д., Полумієнко С.К., Рибаков Л.О., Тюрін В.В. розглядають  основні напрямки становлення та розвитку інформаційного суспільства, його ключові складові, концепції та проблеми. Розвиток інфомаційного суспільства будь-якою країни, безперечно, істотнот змінює стосунки між окремими національними групами та етносами, які, приєднуючись до загальної системиінформаційного обмінута інформаційних  відносин, що диктуються стандартами Інтернет,частково нівелюють національні стандарти. Через це результати аналізу процесу встановлення інформаційного суспільства в Україні,  викладені у цій книжці, є надзвичайно актуальними. Проводиться огляд соціальних,  економічних,  політичних  особливостей  інформаційного суспільства, їх відображення в українських умовах. Особливої уваги заслуговує  аналіз тенденцій розвитку  світового  ІТ-ринку  та  основних  елементів  інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури, що є складовою сучасного суспільства та економіки. Книга чітко окреслює системи індикаторів інформаційного суспільства, які використовуються для оцінки рівня його розвитку, та пропонує прототип відповідної національної системи. Автори приходять до спільної думки і роблять висновок , що головна проблема становлення інформаційного суспільства – консолідувати суспільство, бізнес і владу навколо використання, просування та розробки інформаційних технологій у всьому їх різноманітті. Для цього необхідне досягнення конструктивного компромісу,яким  має  стати  національна  стратегія  розвитку  інформаційного суспільства, спрямована на всі поточні види його діяльності – від бізнесу до домашнього відпочинку [25].

Проблеми впливу Інтернет-комунікації на суспільну правосвідомість було досліджено у  статті Ю.Ю.Калиновського, Е.А.Кальницького . Розвиток  інформаційного  суспільства  в Україні  є  об’єктивним  процесом,  який  впливає  на  всі  сфери  суспільного життя, а також на свідомість громадян. Правосвідомість не є виключенням, оскільки  під  впливом  інформатизації  та  глобалізації  змінюється  уявлення суб’єктів  суспільних  відносин  про  зміст  й  обсяг  власних  прав  і  свобод,  а також  про  засоби  їх  втілення.   Автори доводять ,що під  впливом  Інтернет-комунікації  суспільна  правосвідомість  стає своєрідним  символічним  феноменом,  який  може  мати  ознаки  несистемності, антиієрархічності,  полінормативності,  її  характеристики  поступово  трансформуються  у бік  більшої  свободи,  демократичності,  інформативної  рівності,  полікультурності, незаангажованості. Разом  з  тим,  віртуальні  мережі  сприяють  зменшенню рівня відповідальності людини, орієнтуючись, перш за все, на її внутрішню культуру [14].

Монографія Клімушина П.С. “Електронне урядування в інформаційному суспільстві ” присвячена розгляду важливих науково-теоретичних засад електронного урядування та організаційно-правових аспектів розвитку інформаційного суспільства в Україні. Значної уваги у роботі приділено науковому обгрунтуванню класифікації видів електронної взаємодії між державою і суспільством та сукупності взаємопов'язаних механізмів реалізації електронної демократії і надання електронних державних послуг.  Автор розглядає світовий досвід і українську специфіку розвитку електронного уряду з використанням інформаційних представництв і портальних технологій і наголошує на важливості вирішення наукових проблем та стратегій розвитку інформаційного простору України. Монографія освітлює комплекс наукових  проблем впровадження систем електронного документообігу в державних установах, реалізації технологій конфіденційного обміну юридично-значущими електронними документами з використанням електронного цифрового підпису, застосування систем управління кадровою та господарською діяльністю установ. Проведений у роботі комплексний підхід до автоматизації управлінських процесів в інформаційному суспільстві забезпечує максимальний ефект використання інформаційно-комунікаційних технологій у системі управління державними установами. Клімушин П.С. стверджує , що впровадження електронного урядування в Україні забезпечить якісно новий рівень управління державою та суспільством в цілому,зміцнить довіру до держави та її політики, удосконалить взаємодію між органами державної влади, бізнесом, громадянами та державними службовцями. Якісно побудована система електронного урядування має  позитивно впливати на загальний хід та наслідки проведення подальших радикальних перетворень в українському суспільстві [19].

У статті Клімушина П.С. “Інформаційні представництва органів державної влади в Україні ” найбільша увага приділяється інформаційному представництву органів влади й  обслуговуваннюнаселення регіонів через дані представництва, як базовому елементу впровадження і подальшого розвитку Електронного уряду в Україні. Проведений  аналіз інформаційних  ресурсів органів влади показує,  що Україна у своєму розвитку істотно відстає від розвинених країн і перебуває на початковому етапі впровадження Електронного уряду. В  наш  час  система  електронного  урядування,  що  постійно розвивається  одержала  визнання  всього  світового  співтовариства, насамперед як найефективніша форма обслуговування населення. Автор переконує в тому,що впровадження Електронного уряду на регіональному рівні дасть змогу спростити, прискорити та піднести на світовий рівень процеси взаємодії державного управління з громадянським суспільством та потребами бізнесу [19].

В. Дрожжинов  та  О. Штрик у своїй роботі “ИТ как приводной ремень повышения эффективности госуправления в США” детально охаратеризовують систему організації електронного уряду в США. У статті окреслено основні напрямки впровадження інформаційних технологій у систему державного управління та перешкоди таких  впроважень. Автори зосереджують свою увагу на тому, що  розвиток електронного уряду дасть можливість скоротити урядові операційні витрати, підвищити прозорість і відповідальність уряду та забезпечить якісне обслуговування клієнтів. Але, разом  з  тим, стаття надає інформацію   про наявність реальних і надзвичайно важливих  невирішених  спірних питань,які перешкоджають ефективній роботі електронного уряду .Це пов'язано з багатьма політичними,економічними та соціальними чинниками, з  рівнем освіти та благополуччя населення [38].

Збірник матеріалів Міжнародної наукової конференції  “Электронная торговля в СНГ и восточноевропейских странах” містить тези доповідей білоруських і зарубіжних фахівців за основними напрямками розвитку електронної торгівлі в країнах з перехідною економікою. Представлені підходи до застосування різних моделей та інструментів електронної торгівлі, вдосконалення законодавства, документообігу, спрощення процедур міжнародної торгівлі, інформаційної підтримки малого і середнього бізнесу та підготовки кадрів. Вчені переконують в позитивному впливі електронної торгівлі на економіку країн та суспільство в цілому. Перехід до економіки з переважанням інформації та послуг (нової або цифровій економіці) поєднується з переходом від національної до глобальної економічної інтеграції. Позитивний ефект з'являється саме від поєднання цих двох процесів: розвитку інформаційно-комунікаційних технологій і тривалої лібералізації світової торгівлі, яка відбувається сьогодні насамперед у сфері послуг. На конференції розглядались питання необхідностіт  існування електронного урядування. Вчені дійшли до висновку, що  електронний уряд є концепцією нової системи управління державою , елементом масштабного інформаційного перетворення суспільства. Зміна нормативно -правової бази , освітніх акцентів, принципів формування і витрачання бюджету , екологічних орієнтирів , перерозподіл зон пріоритетної компетенції державних і громадських структур , оновлення і розширення ціннісних парадигм суспільства - все це разом з багатьма іншими компонентами життєдіяльності суспільства є підгрунтям для реінжинірингу державного управління на основі створення та функціонування принципів електронного уряду. Було встановлено, що впровадження електронного уряду гармонізує відношення влади і населення , зменшує невдоволення владою , пом'якшує політичні протистояння завдяки конструктивному електронного діалогу всього суспільства і влади [37].