Автор работы: Пользователь скрыл имя, 12 Июня 2013 в 12:19, контрольная работа
Індія була заселена ще в сиву давнину, можливо, навіть стала зоною антропогенезу. Етногенез її населення — одна з „найбіліших плям” в історичній науці, що спричинене його неймовірною етнічною строкатістю. Індійський народ складається, як відомо, з представників усіх чотирьох рас і спілкується більш ніж 870 мовами й діалектами. Так, на півночі Індії мешкають санскритомовні хіндустанці, бенгали, маратхи, гуджарати, пенджаби та інші європеоїди. Північно-Східну Індію обжили переважно південномонголоїди, що розмовляють тібето-бірманськими мовами. Острівками в північних та центральних регіонах країни мешкають австралоїди, мови яких належать до групи мунда. Південь материка заселений здебільшого негроїдами, які спілкуються дравідійськими мовами (телугу, тамїлі, каннара, малаялі та ін.). Крім цих народів, в Індії існує безліч етнічних меншин, далекі предки яких максимально відрізнялись між собою соціально-економічним, політичним і культурним рівнем. У Декані, Західних і Східних Гатах, передгір'ях Гімалаїв, цебто у важкодоступних місцинах, де люди споконвіків жилі ізольовано, донині близько 25 млн. аборигенів ще займаються примітивним вирубно-вогневим рільництвом (наги) чи навіть збиральництвом і мисливством (
Вступ до індології. 3
Характеристика давньоіндійської цивілізації. Індійський похід Олександра Македонського. Імперія Маур’їв. Імперія Гуптів. 5
Особливості економічного розвитку. Варни та касти. Система общин. Сім’я. 11
Релігія. Писемність, наукові знання та мистецтво. Архітектура. Література. Театр, музика. 15
Висновки 26
Додатки 27
Використана література. 37
Висновки
Наші уявлення про Стародавню Індію заключається в „Рамаяні”, Крішні, Шиві, та в індійських фільмах, які дає нам наше тала бачення. Багато хто й досі вважає що в Індії немає нічого окрім співу, танцю та йоги, а мова, якою розмовляють індуси, просто індійська. Найбільшою помилкою вважається стереотип, що Індія –– буддійська країна, адже буддизм з Індії викорінився ще на початку І ст. до н. е.
Але незмінно те, що Індія у всі часи вважалась однією з найкрасивіших і найдивовижніших країн світу. Її храми та палаци заворожують своєю красою та витонченістю лінії, й нині.
Особливо захопливим, на мою думку, є музичне надбання Древньої Індії –– танці та спів індусів мають дуже багато символічного значення саме тому кожний рух, кожна нота несуть в собі мудрість, таїну та глибину почуттів. Ще не менш вражаючим є те, що ця країна стала колискою двох значущих релігій світу –– одна з яких має прихильників майже у всіх країнах світу. На диво буддійські храми збирають не тільки „бажаючих просвітлення”, але й людей інших віросповідань.
На жаль в каїнах Заходу є такий термін як „індуїстика”, що саме по собі принижує культуру та занижує оцінку будь-якому розвитку країни. Це не дає змогу людині, що не належить до хінді-мовної країни самостійно зрозуміти самобутність та менталітет індійського народу.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА