Дослідження ринку твердів сирів Росії

За  чисельністю населення Росія  займає 8-ме місце у світі із показником 142 000 752 чол. Оскільки твердий сир споживає близько 87% населення, даний продукт є популярним і присутній у раціоні майже кожного росіянина, на рику РФ наявна велика кількість споживачів твердого сиру, тобто має місце висока ємність ринку та привабливість для іноземних виробників, адже задовольнити попит даного ринку національні потужності Росії не в змозі.[1]

2. Збільшення кількості населення

За  даними прес-служби Міністерства охорони  здоров’я та соціального розвитку Російської Федерації у 2007 році у Росії був зареєстрований найвищий рівень народжуваності за останні 15 років, що означає поступовий вихід країни із демографічної кризи. Протягом останнього року  у країні  народилось 1 млн.  602 тисячі 387 дітей, це найвищий результат з 1991 року. Така ситуація свідчить про позитивний приріст населення країни, отже, збільшення споживацької бази даного ринку, тому що твердий сир входить у раціон майже кожного громадянина РФ.[10]

Таблиця 1.12. Підсумкова таблиця демографічних  факторів загроз та можливостей ринку  твердих сирів у РФ.

Таблиця1.13. Загальна оцінка значущості кожного з факторів макромаркетингового середовища ( сума дорівнює 100%).

Таблиця 1.14. Підсумкова таблиця факторів –можливостей

Сумарний  бал 16,05

Таблиця 1.15. Підсумкова таблиця факторів-загроз

 Сумарний  бал 6,8

Фактори мікромаркетингового  середовища

Таблиця 2.1. Аналіз факторів мікромаркетингового середовища

Обгрунтування факторів мікромаркетингового  середовища:

1. Відсутність потужних гравців із впливовою ринковою часткою

У РФ працюють близько 150 заводів сироваріння, але на ринку немає яскравих лідерів  із суттєвою ринковою часткою. Основний асортимент продукції складають  типи сирів, а не бренди. Сьогодні найбільшим попитом користають ся російські сири – «Російський», «Пшехонський», «Костромський»,а також імпортні Edam, Gauda, Maasdam, на кожну з марок припадає 5%-8% ринку твердих сирів Росії. З вітчизняних російських орендованих марок твердого сиру найбільшою популярністю користується марка «Ламбер» з часткою ринку у 2-3%. [1]Регіональні російські заводи сироваріння задовольняють попит навколишніх територіальних одиниць і через мізерну ринкову силу не можуть впливати на ціноутворення на ринку. Географічне розповсюдження виробників сиру в Росії є досить широким і охоплює різні регіони країни (див. Додаток 1.  «Географія ринку російських твердих сирів»). 

2. Наявність конкурентоспроможного  вітчизняного бренда «Ламбер» (компанія ВМД)

Марка "Ламбер" сьогодні є однією з найпопулярніших та відомих в РФ. За часткою ринку в категорії «твердий жовтий сир» «Ламбер» входить до трійки лідерів, серед російських орендованих твердих сирів «Ламбер» є абсолютним лідером за обсягами виробництва. У 2003 році марка 2Ламбер2 була виведена на ринок компанією Вімм Біль Дан (ВМД) та отримала нагороду «Бренд року». Позиціонування: Ламбер - смачний сир, який приносить у ваш дім любов та затишок. Дане позиціонування дозволяє відповісти на ключові потреби цільової аудиторії(емоціональні відносини, дім, родина, тепло, затишок), створити сильний емоційний імідж бренду, а також комуніцирувати раціональні переваги через смак продукту. Цільова аудиторія бренду «Ламбер»: жінки, що живуть у великих містах Росії, 25-45 років, мають родину та дітей, дохід вище середнього, відповідають за покупку продуктів харчування у родині,регулярні споживачі твердих сирів. Впізнання даної марки на ринку є найбільшим з усієї сукупності брендів твердого сиру, що представлені на ринку Росії. Існування такого вітчизняного конкурента у сегменті твердих сирів ускладнює та загострює конкуренцію, адже даний бренд зайняв прибуткову нішу емоціонального позиціонування, тому що саме жінки (67%) приймають рішення щодо покупки твердого сиру.[1] З іншого боку, інших потужних конкурентів на ринку немає, тому увійти на ринок із орендованим товаром не буде занадто складно. головним чином, необхідно ретельно визначитися із позиціонуванням на ринку

3. Присутність іноземних компаній на ринку із якісною продукцією

Згідно  даних митної статистики Росія імпортує близько 40% твердих сирів, що представлені на ринку[2].  Лідерами імпорту впродовж останніх 3-х років є Білорусія, Україна, Литва, Німеччина. Необхідно зазначити, що значну частку імпорту складають європейські виробники твердого сиру, що постачають на ринок Росії високоякісні орендовані  продукти, що загострюють конкуренцію на ринку. Дані компанії конкурують не за рахунок ціни, а за рахунок високої якості продукту, екологічності сировини, відомості та репутації власних брендів.  Як правило, європейські імпортери присутні у високо ціновому сегменті преміум сирів. Наприклад, Margot Fromages S. A. – одне з найстаріших сімейних швейцарських підприємств з виробництва сиру. Розташоване воно у відомому своїми традиціями Расположена она в кантоне Грюйєр. Дане підприємство ставить на свої сири престижну емблему АОС, що означає, що всі сири пройшли найжорсткіший контроль, що дає їм право називатися «Оригінальними за Місцем Походження».Для швейцарського кантона Тургау традиційцними є невеликі сімейні підприємства сироваріння, що існують сотні років. Незважаючі на невеликі обсяги виробництва, там варять унікальні за своїми властивостями сири. Для цих сирів характерні яскраво виражені смакові якості та зовнішній вигляд , що запам’ятовується. 
Компанія Ремма-Рент представляє на російському ринку унікальні сири виробництва Kaserei Studer AG, Kaserei Wuthrich AG, Smart & Quick Trading. Найбільшим іноземним виробником твердих сирів, що експортує свою продукцію до Росії, є потужна голандська компанія сироваріння Friesland Food Cheese. Дана компанія експортує до Росії такі марки сирів як Гуада, Едам, Маасдам, що користуються великим попитом на ринку.

За  даними Роскомстату.

4. Потужна ресурсна  база для підприємств  сироваріння

Україна є одним з найбільших виробників молока та займає 10-е місце у світовому  рейтингу найбільших країн-виробників. За рахунок значного поголів’я корів у країні річні надої молока спів ставні з надоями Нової Зеландії та франції. В свою чергу, наявність суттєвої сировинної бази створює умови для розвитку молочної промисловості та сироваріння зокрема. Крім того, обсяг виробництва практично повністю задовольняє внутрішній попит та є суттєвою статтею українського експорту. Зокрема, у 2007 році молочні продукти українського виробництва були експортовані у 75 країн світу на суму більше $680 млн., що на 70 % перевищує показник 2006 року.[3]