Дослідження ринку твердів сирів Росії

5. Значна сезонність збирання молока

Молоко  є основною сировиною у процесі  виробництва твердих сирів, тобто  займає найбільшу частку у порівнянні з іншими необхідними сировинними  матеріалами. При виробництві твердих  сирів необхідно враховувати  значний вплив сезонності збирання молока. За даними технологів заводів сироваріння, фактор сезонності збирання молочної сировини коригує виробничі плани підприємств більшою мірою взимку, коли зменшуються поставки молока на заводи від 30% до 50% [3]. Це пов’язано із тим, що дефіцит та вища ціна на корми для корів узимку призводить до суттєвого зменшення надоїв молока. За такої ситуації зростає і ціна заготівельного молока.

6. Нестабільна якість поставок молока

З врахуванням  того, що приватні господарства залишаються основними постачальниками молока (81% загального обсягу виробленого молока)[3], основною проблемою для українських підприємств молочної промисловості стає забезпечення якісною сировиною. В Україні гостро відчувається дефіцит якісного молока - з достатнім змістом білка і хорошими мікробіологічними показниками. У Європі зміст мікроорганізмів не повинен перевищувати 50 тис на один мілілітр. В українській молочній сировині цей показник іноді перевищує 1 млн мікроорганізмів. Зі всього молока, яке виробляється в Україні, за умовами ЄС можна використовувати не більше 10%[3]. У діючому в Україні ДСТУ 3662-97 відсутні вимоги до сиропридатного молока, не адаптовано до вимог міжнародного стандарту на молоко, що стосується мікробіологічних, фізико-хімічних показників, не передбачено попереджати переробні підприємства про проведення вакцинації молочної худоби і т.д. В сучасних умовах основними факторами, що визначають якість заготівельного молока, є дотримання гігієнічних норм, мікробіологічних показників молока, годування та стан здоров’я корів, кислотно-лужний баланс організму та відсутність захворювань, а також присутність залишків антибіотиків, інших інгібіторів, які згубно діють на молочні бактерії. Сироваріння висуває певні вимоги до молока за багатьма показниками. Так, у світовій практиці встановлена верхня межа вмісту соматичних клітин в 1 см3 проби молока з чверті вимені корови - 5.105 клітин, для збірного молока він нижчий - 3.105 - 5.105 клітин. Очевидно виражена зміна хімічного складу  молока має місце при вмісті соматичних клітин 1.106 в см3. 
Усі дані свідчать про те, що необхідно реалізовувати жорсткий контроль за використанням добрив, а у сироварінні краще виключити використання нітратів(навіть у дозволених нормах, які суперечать світовим стандартам. Така ситуація із молочною сировиною підштовхує багато підприємств до утримання власної рогатої худоби, що забезпечує постійне постачання молока на виробництво. Таким чином, перспективними перевагами на ринку найближчим часом зможуть володіти тільки ті підприємства, які мають власні ферми, які задовольняють потребу переробника у якісній сировині.

7. Страйки колгоспів та приватних господарств з приводу підняття ціни на закупівельне молоко

У липні 2008 року відбулися страйки селян  на Волині з приводу низьких цін  на молоко, що здається переробникам. Однією з причин страйку було зниження ціни на молоко внаслідок зменшення загального обсягу виробництва молочної промисловості через накладання заборони на українську імпортну продукцію у РФ. Аналітики ринку говорять також про політичне забарвлення даної проблеми: питання ціни на заготівельне молоко не є новим для галузі, проте його обговорення припадає саме на передвиборчу конкуренцію політичних партій. Існує також думка про те, що підтримка селян у даному питанні є популістськими заходами певних політичних кіл. З іншого боку, яка б причина даної ситуації не була, абсолютно очевидним є той факт, що підняття ціни до європейського рівня має супроводжуватись європейською якістю заготівельного молока, за яке виробники молочної продукції готові платити більше. Проте, на даний момент якість молока є низькою, нестабільною і поставки мають сильний сезонний характер. Сьогодні уряд встановив мінімальні ціни на заготівельне молоко, але вони мають рекомендаційний характер, інакше кажучи, ігноруються виробниками. Загалом, існування даної проблеми та велика імовірність її повторення, особливо у період політичної невизначеності в країні, створює джерело ризику для виробників молочної галузі, причому що залежність від постачання приватних господарств та колгоспів є суттєвою (81% загального обсягу заготівельного молока, що отримує виробництво).  

8. Зменшення поголів’я корів - скорочення поставок сировини

Зменшення поголів’я корів на 7,5 %( в 2006 році – «мінус»7,9%) стало однією з основних причин зменшення обсягів виробництва молока – на 7,7% у порівнянні з 2006 роком[4]. Дане зменшення показників пояснюється дефіцитом та зростанням цін на корми у 2007 р., що викликані посухою влітку минулого року. Це призвело до зменшення молочного стада,а також до спаду інтересу до утримання корів у сільського населення. В свою чергу, зменшення поголів’я молочної худоби зменшує сировинну базу усією молочної промисловості країни, особливо негативним це є у поєднанні з економічною кризою та сезонним спадом збирання молока, що є основною сировиною у виробництві твердого сиру. Детальніші дані щодо зменшення збирання заготівельного молока внаслідок зменшення поголів’я корів див. Додаток 2.

9. Велика кількість потенційних споживачів

Твердий сир є популярним продуктом у  РФ, крім того більшість споживачів віддають перевагу саме твердому сиру(74%)[5]. Даний продукт присутній у раціоні 86% населення РФ. Ємність ринку твердих сирів збільшилась у період з 2000 року по 2008 рік майже вдвічі (див. Додаток 3). Даний продукт споживають усі верстви населення : середній клас, пенсіонери, забезпечені люди. Сьогодні ринок твердих сирів Росії оцінюється у 800 млн. дол. США. Аналітики ринку прогнозують зростання попиту протягом наступних трьох років на 15%.[3]

10. Переключення споживачів на середній + та преміум сегменти, збільшення частки твердого сиру у раціоні споживача

Споживача твердого сиру переключають ся на сегмент середній + та преміум внаслідок зростання рівня власних доходів. Тобто це дає змогу виходити у сегмент високомаржинальних продуктів на ринку твердих сирів. Також позитивною є тенденція збільшення споживання твердого сиру споживача у їх раціоні, тобто покращення якості та асортименту сирів на ринку стимулює до збільшення індивідуального споживання сиру, що відображається також у показнику споживання твердого сиру на душу населення, адже твердий сир входить у раціон 86% населення РФ[6]. Зростання обсягу споживання твердого сиру на душу населення у Росії до 3кг на рік є позитивною тенденцію, що зберігатиметься і у майбутніх періодах. Незважаючи, на підвищення даного показника 2007 року на 23% у порівнянні з минулим роком, рівень споживання твердого сиру на душу населення є набагато нижчим, ніж у Франці(15 кг), Голландії (10 кг)[6].

11. Зростання значущості бренду серед споживачів твердих сирів

Сьогодні  на російському ринку присутні як вітчизняні , так і іноземні виробники твердих сирів. Нещодавно конкуренція зводилась до мінімуму та реклами практично не було. Сьогодні ринок динамічно розвивається : виробників стає більше, розширюється асортимент продукції, конкуренція посилюється. Проблема конкуренції у сегменті твердих сирів є найбільш гострою, оскільки дана категорія сирів є найскладнішою для просування. Тому що необхідно виготовити такий продукт, який будуть купувати постійно, при цьому споживач буде шукати певного виробника, а не обирати з усієї кількості виробників, які представлені на ринку. Адже, сири з назвами «Російський», «Голландський», «Пошехонський», «Костромський» виробляють ся багатьма заводами Росії, імпортуються з України та Білорусії. Вони не захищені копірайтом. Таким чином, споживач обирає тип сиру, а не бренд. Саме через відсутність знакових відмінностей у сирах,що представлені у магазині, споживач не знає, що йому купити і робить свій вибір, ґрунтуючись на тому, що він купував останнім часом. Гравці на ринку, розуміючи, що необхідно привернути увагу споживача та зацікавити його , перевести з любителів, що споживають дану продукцію час від часу, до прихильників марки, роблять висновок про необхідність створення бренду – торгової марки із іміджем. Даний підхід реалізувала компанія Вімм Біль Дан (ВМД) і вивела у 2003 році на ринок бренд твердого сиру «Ламбер». Чітке позиціонування, рекламна кампанія та відмінне пакування призвели до відокремлення споживачами даної продукції від сукупності усієї іншої на ринку. Результатом стало захоплення 2% ринку вже через 2 роки після створення бренду. 

12.   Наявність власного представництва на ринку Росії «КОМО-М»

ООО "КОМО М" вже більше 5 років представляє на Російському ринку групу підприємств, що випускають продукцію під торгівельною маркою "КОМО". Завдяки створенню даного представництва на ринку Росії з’явилась можливість уникнути націнок гуртових компаній, напряму вести переговори з роздрібними мережами, розгалужувати дистрибютерську мережу по всій території Росії (див. Додаток 4), контролювати наявність широкого асортименту, гуртових поставок, налагодити оптимальні логістичні схеми. Одними з ключових переваг наявності представництва є можливість проведення та дотриманні цінової політики, забезпечення якісного сервісу та проведення маркетингових компаній на динамічно зростаючому ринку Росії. 
За допомогою «КОМО-М» формується імідж компанії «ЗМГ» на ринку Росії. Прямий контроль торгівельної діяльності на стратегічному ринку, яким є Росія, виправдовує витрати на створення даного представництва і надає значні переваги у порівнянні з іншими імпортерами на ринку, що діють через гуртові компанії.

13. Велика ринкова сила роздрібних мереж

Гуртові компанії постачають сири російського та імпортного виробництва. Це робить їх бізнес більш стабільним та дозволяє не зменшувати поставки у період сезонного спаду російського виробництва. Лідери цього сектору ланцюга товароруху поділяють між собою основну частку  поставок з-за кордону. Можно назвати наступні відомі дистриб’юторські, оптові компанії : ГК «Белая река», «ТД Пир», «РичАрт», «Гек», «Невские сыры» та інші. Роздрібні  мережі мають велику ринкову силу. У зв’язку із цим вони можуть та диктують правила гри ринковим компаніям. Роздрібні мережі  висувають  серйозні вимоги дистриб’юторам, які полягають у наявності  широкого асортименту, безперервність поставок, довгострокові відстрочки за платежами, а в деяких випадках і доставка продукції по місту. Крім цього, торгові мережі віддають перевагу продукції з активною рекламною підтримкою, яка має включати телевізійну та зовнішню рекламу. У Москві основна частка припадає на супермаркети та міні-маркети.

Діаграма 3. Основні канали продажу сиру у Москві

За даними AC Nielsen

В 2008 році продовжується бурхливий розвиток роздрібної торгівлі у регіонах, що обумовлено не тільки експансією московських мереж, але і в меншому ступені укрупненням та нарощенням оборотів регіональних операторів.  В 2008 році також продовжується зростання кількості реалізованих проектів у великоформатній торгівлі , причому не тільки у великих містах та мільйонниках, але і вмістах з населенням менше 500 тис. чоловік. Частка гіпермаркетів в даному сегменті буде різко зростати, і товарообіг гіпермаркетів цілком може бути порівняний з товарообігом інших форматів,а в подальшому навіть перебільшити його результати.

Сегментація ринку твердого сиру РФ