Підготовка і перепідготовка персоналу – як основа підвищення якості робочої сили

     У своїй   роботі  центри  організації   професійного   навчання незайнятого  населення  взаємодіятимуть з органами освіти місцевихорганів  виконавчої   влади,   центрами   професійної   орієнтації населення,  професійними  навчально-виховними і вищими навчальними закладами,  підприємствами,  установами  і   організаціями   тощо. Зазначені центри можуть мати статус юридичної особи. Для вирішення  питань   організації   професійного   навчання незайнятого   населення   та   прийняття  рішень,  спрямованих  на удосконалення змісту,  форм і методів  цієї  роботи,  при  центрах організації професійного навчання створюватимуться методичні ради, які будуть постійно діючими колегіальними органами. Центри професійної    орієнтації    здійснюють   у   регіонах організаційно-методичне  забезпечення  роботи   місцевих   центрів зайнятості   з   профінформації,  профкосультації,  профдобору  та профвідбору незайнятого населення з метою  обгрунтованого  обрання професії  та  відповідного  професійного  навчально-виховного  або вищого  навчального  закладу  і  комплектування   груп   слухачів, вноситимуть   пропозиції   щодо  напрямів  професійного  навчання, здійснюватимуть  психологічне  супроводження  слухачів   під   час навчання та після його закінчення. Місцеві  центри зайнятості крім Кримського республіканського, обласних,   Київського   та   Севастопольського   міських  центрів зайнятості   визначатимуть   поточну   та  перспективну  додаткову потребу в кадрах за професією і  кваліфікацією  і  на  цій  основі здійснюватимуть  практичну  роботу  з   відбору   та   направлення громадян  на  професійне  навчання,  організовуватимуть  (у   разі делегування їм відповідних функцій) безпосередньо це  навчання  на підставі  укладених  ними  за  попереднім  узгодженням  з  центром організації професійного навчання незайнятого населення  договорів з навчальними закладами та підприємствами, що  розташовані  на  їх території,   займатимуться   працевлаштуванням    громадян,    які закінчили професійне навчання.

     Для проведення  професійного  навчання  незайнятого   населення максимально   використовуються   на   договірних  засадах  існуючі навчальні заклади незалежно від форм  власності,  а  також  можуть створюватися   навчальні   заклади  (філіали,  відділення,  курси, навчальні  центри   тощо)   професійної   підготовки   незайнятого населення при Кримському республіканському, обласних, Київському і Севастопольському міських  центрах  зайнятості.  Власна  навчальна база державної служби зайнятості створюватиметься шляхом придбання і будівництва навчальних приміщень або передачі  місцевим  центрам зайнятості   не   використовуваних   за   призначенням   приміщень навчально-курсових   комбінатів    державних    підприємств,    що приватизуються.  Навчальним  закладам  державної служби зайнятості надаватиметься   статус   навчального   закладу   відповідно    до законодавства.

На власній  навчальній  базі  державної   служби   зайнятості здійснюватиметься  професійне  навчання  незайнятого населення для задоволення  поточних  потреб  підприємств  регіону  в  кадрах  за рідкісними професіями,  які матимуть обмежений попит в регіоні або в  яких  буде  гостра  потреба  у   зв'язку   з   структурною   та технологічною  перебудовою  виробництва  і  підготовка  за якими в інших  навчальних  закладах  регіону  не  проводиться,   а   також підвищення кваліфікації працівників місцевих центрів зайнятості.

     Міносвіти  здійснюватиме через Міносвіти  Автономної  Республіки Крим,  обласні,  Київське  та  Севастопольське  міські  управління освіти  координацію  роботи  навчальних  закладів,  які  проводять професійне   навчання   незайнятого  населення,  та  систематичний контроль за змістом і якістю їх навчання,  проводитиме підготовку, перепідготовку  та підвищення кваліфікації викладацьких кадрів для професійного  навчання  незайнятого   населення;   забезпечуватиме Міносвіти   Автономної   Республіки  Крим,  обласні,  Київське  та Севастопольське міські управління  освіти  та  державні  навчальні заклади  необхідними інструктивно-методичними матеріалами з питань професійного навчання незайнятого  населення.  Для  виконання  цих завдань  в  центральному  апараті  Міносвіти  може  бути  створено відповідний підрозділ.

     До роботи  з військовослужбовцями,  звільненими  за скороченням чисельності або штату без права на пенсію,  та  членами  їх  сімей обов'язково  залучаються Міноборони і Комітет з питань соціального захисту  військовослужбовців  при  Кабінеті   Міністрів   України. Збільшення чисельності цієї категорії незайнятих громадян зумовить розширення мережі центрів підготовки та перепідготовки  звільнених у запас офіцерів і членів їх сімей.

     Професійному  навчанню   молоді    сприятимуть    шляхом    їх інформування   та   консультування   Український  державний  центр соціальних служб для  молоді,  Республіканський  центр  соціальних служб  для  молоді  Уряду  Автономної  Республіки  Крим,  обласні, Київський і Севастопольський міські центри  соціальних  служб  для молоді,  а  також  центри соціальних служб для молоді,  що діють в районах і містах.

     Поряд з     державною    системою    професійного    навчання створюватимуться громадські організації,  фонди, підприємства, які здійснюватимуть,  у  разі  одержання  ними  відповідних  ліцензій, професійне навчання на основі  договорів  з  центрами  організації професійного   навчання  незайнятого  населення  державної  служби зайнятості. На державному  рівні  здійснення  єдиної  політики  в  галузі професійного  навчання  незайнятого   населення   та   координація відповідної  роботи  міністерств і відомств,  навчальних закладів, підприємств,  установ і організацій незалежно від  форм  власності покладатиметься  на  Міжгалузеву  раду  з питань профорієнтації та професійного навчання  незайнятого  населення,  що  передбачається створити при Мінпраці за участю Міносвіти і Мінмолодьспорту.

     Збільшення  обсягів професійного навчання  зазначеної категорії осіб   вимагатиме  розширення  тематики  досліджень,  відповідного навчально-методичного забезпечення для:

     - визначення разом   із   заінтересованими   міністерствами   і відомствами раціонального змісту та термінів  навчання  відповідно до вимог кваліфікаційних характеристик і посадових інструкцій;

     - розроблення механізму взаємодії  Мінпраці,  Міносвіти,  інших міністерств,  асоціацій  роботодавців  і  професійних  спілок щодо визначення  основних  напрямів  та  змісту  професійного  навчання незайнятого населення;

    - розроблення методик   професійного    навчання    незайнятого населення та визначення порядку їх запровадження;

     - визначення науково          обґрунтованих          нормативів матеріально-технічного   та    кадрового    забезпечення   системи професійного навчання незайнятого населення;

    - розроблення наукової    методики   розрахунку   поточної   та перспективної потреби в робітниках і спеціалістах за професією  на регіональних ринках праці;

     - підготовки методики   визначення    соціальної і  економічної ефективності   та   якості   професійного   навчання   незайнятого населення.

     Навчально-програмне  забезпечення  передбачає  створення  банку  типових навчальних планів і програм. Для забезпечення   високого   рівня   професійного   навчання доцільно створити  при  Мінпраці  Український  інститут  з  питань освіти та праці незайнятого населення.  У цьому інституті поряд із здійсненням навчання,  перепідготовки та  підвищення  кваліфікації різних   категорій   незайнятого   населення  повинна  проводитися ґрунтовна науково-методична робота:  розробка навчальних планів  і програм,   впровадження  прогресивних  форм  і  методів  навчання, експертиза   та    рецензування    науково-методичних    розробок, спрямованих  на  удосконалення  професійного  навчання незайнятого населення

3. Організаційно-методичне  забезпечення системи перепідготовки  кадрів

   У наш час особливу актуальність і значення набуває ефективний кадровий супровід проведених реформ і перетворень. Одним із найважливіших завдань стає завдання організації цілеспрямованої додаткової професійної освіти, що забезпечує підвищення кваліфікації та перепідготовку дорослого населення. Навчання впродовж всього життя є стратегічним напрямом розвитку світової системи освіти. Сучасна економічна ситуація змушує бути готовим упроваджувати й освоювати нову техніку, технологію, вести активну комерційну діяльність. Сьогодні дорослій людині потрібно бути готовою до перепідготовки в швидко мінливих орієнтирах професійної діяльності на ринку праці. Виняткова роль перепідготовки дорослого населення в сучасній системі професійної освіти визначається її відповідальністю за відновлення й збагачення інтелектуального потенціалу суспільства, ліквідацію функціональної неграмотності керівників і фахівців. Базові принципи перепідготовки дорослих ґрунтуються на випереджальному характері змісту навчання, орієнтації на розвиток фахівця як особистості, індивідуалізації навчального процесу, гуманізмі й демократичності освіти [3].  
   Основним завданням професійної перепідготовки дорослих є подальший розвиток й активне використання освітнього, наукового й інноваційного потенціалів, спрямованих на структурну перебудову, переорієнтацію науково-педагогічних колективів на ті напрямки і форми діяльності, у яких можливе досягнення значних результатів, що забезпечує більш вагомий внесок системи підвищення кваліфікації й перепідготовки в соціально-економічний розвиток країни. 

Перепідготовка дорослого населення  вимагає розв’язання актуальних завдань послідовного переходу від  дискретної до самонастроювальної державно-суспільної системи безперервної освіти. Основою  для побудови такої системи є вища школа, яка має в своїй структурі весь спектр і набір освітніх установ і підрозділів системи підвищення кваліфікації й перепідготовки кадрів: академії, інститути, факультети, курси, центри та ін. [4].  
   Реформування системи професійної перепідготовки припускає створення гнучкої й мобільної системи підвищення кваліфікації й перепідготовки фахівців, що задовольняє постійно зростаючі потреби суспільства в удосконаленні та відновленні знань. У зв’язку з цим професійна перепідготовка дорослих має бути направлена на досягнення основних цілей: 

- постійне формування, стимулювання  та задоволення потреб у підвищенні  кваліфікації та професійній  перепідготовці кадрів; 

- насичення ринку праці фахівцями  з високим рівнем загальної  культури й професійної компетентності; 

- забезпечення соціальної захищеності,  соціальної реабілітації та зайнятості  фахівців, усунення всіх форм  функціональної неграмотності; 

- приведення кадрового потенціалу  фахівців до світового рівня; 

- збільшення разом з іншими  ланками професійної освіти сукупного  інтелектуального та духовного  потенціалу суспільства, розвиток  творчих здібностей людини.   

 Для цього потрібно забезпечити  єдність прикладних, фундаментальних  і методологічних знань, які  складають основу професійної  й загальної культури, широку  орієнтацію в підходах до постановки  й розв’язання нових проблем  і завдань. Необхідне відновлення  змісту навчання в тісному  зв’язку з досягненнями в розвитку  сучасної техніки й технології, наук про природу, суспільство  й людину, забезпечення різноманіття, варіативності й гнучкості навчальних  планів і програм, оперативного  відгуку на потреби ринку в  освітніх послугах. Специфіка розв’язання  завдань освітньої діяльності  в рамках професійної перепідготовки  вимагає визначення найбільш  значимих теоретичних і прикладних  проблем її розвитку. До числа теоретичних можна віднести: вивчення загальних закономірностей організації професійної перепідготовки; обґрунтування ролі й місця професійної перепідготовки в системі додаткової освіти; визначення методологічних підходів до освітньої кар’єри педагогів; співвідношення вимог освітніх співтовариств як у міжнародному, так і в загальноукраїнському масштабі до якості професійної перепідготовки; виявлення критеріїв оцінки ефективності діяльності системи професійної перепідготовки працівників освіти. До числа прикладних можна віднести: варіативні можливості сучасної системи професійної перепідготовки дорослих; визначення шляхів інтеграції додаткових освітніх програм у масштабах країни в цілому й у рамках світового співтовариства; практичне обґрунтування перспектив організації освітньої діяльності у відкритих і закритих системах; визначення ролі громадськості в розвитку додаткових освітніх програм; місце особистості в системі професійної перепідготовки. Нами перераховані тільки деякі з теоретичних і прикладних проблем удосконалення професійної перепідготовки. Їх розв’язання неможливе без залучення наукового потенціалу в сферу додаткової освіти. Необхідно створити сприятливі законодавчі передумови для системи професійної перепідготовки, які дозволили б не тільки зберегти існуючі установи додаткової освіти, але й визначити їхнє місце в системі освіти в цілому [5]. 

Одним із важливих аспектів модернізації системи освіти стають взаємозв’язок  і взаємодія професійної перепідготовки з реальним сектором економіки та формування нових підходів до організації  підвищення кваліфікації та професійної  перепідготовки кадрів шляхом наближення замовлення до споживача, реалізації спільних консультаційно-освітніх проектів [2]. На сучасному етапі розвитку підготовки професійних кадрів можна дотримуватися  будь-яких схем навчання, але найбільш важливими залишаються розвиток комунікативної компетентності та підвищення культури відносин [4].   

 Таким чином, розвиток професійної  перепідготовки дорослих в органічному  зв’язку з потребами суспільства  вимагає розв’язання принципових  питань, до яких відносяться:   

- створення ефективної державної  підтримки системи підготовки  й перепідготовки кадрів; 

- організація діяльності освітніх  установ відповідно до потреб  ринку праці;   

- підвищення ефективності професійної  перепідготовки шляхом застосування  засобів і методів навчання, які  пов’язують зміст навчання із  практичними потребами фахівця,  наближення навчання до конкретного  робочого місця за допомогою  використання нових інформаційних  технологій. 

Зміни, які відбуваються в суспільстві, вимагають постійного розвитку науково-методичного  й інформаційного забезпечення з  метою створення адаптованої  системи підвищення кваліфікації й  професійної перепідготовки кадрів, що дозволяє швидко задовольняти потреби  людей у додатковій освіті [6].  
   Пріоритетними напрямками цих робіт є:   

- прогнозування розвитку ринку  праці з метою випереджувальної  підготовки фахівців; 

- дослідження ринку освітніх  послуг; 

- розвиток інформаційного забезпечення  системи підвищення кваліфікації й професійної перепідготовки дорослих; 

- формування сучасного учбово-методичного  забезпечення; 

- розробка сучасних засобів  проектування й керування освітніми  процесами; 

- оптимізація міжнародного співробітництва; 

- поєднання процесу навчання  і консультування, засноване на  широкому використанні інформаційних  технологій; 

- організація дистанційного навчання  у формі активної взаємодії  персоналу з викладачами-консультантами  через комп’ютерні мережі; 

- створення організаційно-методичного  середовища, яке б функціонувало  в єдиному телекомунікаційному  просторі країни з широким  використанням уже наявних у  системі вищої школи мереж  й інших засобів телекомунікацій.