Планування зовнішньоекономічної діяльності підприємства

Короткочасне планування - вироблення планів на 1-2 року. Зазвичай це річний план. який нараховує в собі конкретні завдання по здійсненню експортно-імпортних операцій. Вони (операції) містять інформацію про терміни, обсяги, асортимент, черговість поставок і т. д.

Стратегічне планування - це не функція часу, а перш функція спрямованості. Вона не просто зосереджена на даному періоді часу, а нараховує в собі сукупність глобальних ідей розвитку підприємства, у тому числі в сфері ЗЕД.

Тактичне планування звичайно охоплює короткочасний і середньострокове періоди від 0,5 до 2 років (зазвичай рік). Воно має справу з вирішенням того, як повинні бути розраховані ресурси підприємства для досягнення стратегічних цілей. Якщо головним питанням стратегічного планування є питання: "Чого хоче досягти підприємство?", то тактичне планування направлено на вирішення іншого питання: "Як підприємство повинно досягти такого стану?" [11].

 

1.3 Процес планування ринкової стратегії фірми

 

Весь процес планування ЗЕД за внутрішньофірмового, можна умовно розділити на дві стадії:

1. Розробка стратегії  ЗЕД (стратегічне планування).

2. Визначення тактики  здійснення виробленої стратегії (оперативне чи тактичне планування).

Результатом процесу планування є система планів, яку можна розділити на наступні елементи:

1. Стратегічний план (або  генеральний план), який частіше  за все складається на 5 років.

2. Загальнофірмові план, основу якого складає "план розвитку", що містить в собі і розвиток ЗЕД.

3. Оперативні плани підприємства. Вони можуть включати в себе  загальнофірмові плани поточної діяльності підприємства, а також поточні плани підрозділів [20].

 

 

 

 

 

 

 

2 ЕТАПИ ТА ЦІЛІ ПЛАНУВАННЯ  ЗЕД ПІДПРИЄМСТВА

 

Дане питання досліджувало багато авторів і усі вони по різному визначають етапи планування ЗЕД підприємства. Так у таблиці 1.2 приведена порівняльна характеристика етапів планування ЗЕД різних авторів.

Таблиця 1.2

Порівняльна характеристика за різними авторами етапів планування ЗЕД

Є.К. Бабець, В.І. Шалацький описують таку послідовність планування ЗЕД [4]:	У Г.М. Дроздової [5] виділяє вісім етапів планування ЗЕД:
1-й етап. Визначення місії, цілей та комплексу завдань  планування.	1-й. Визначення місії і  комплексу завдань. Складання "дерева  завдань".
2-й етап. Аналіз проблеми  та різноманітних факторів зовнішнього  та внутрішнього середовища, які  впливають на визначену проблему.	2-й. Аналіз і оцінювання  внутрішнього і зовнішнього середовищ.
3-й етап. Визначення шляхів  вирішення проблеми або пошук  альтернативних рішень. Стратегічне  планування.	3-й. Стратегічний аналіз.
4-й етап. Прогнозування.	4-й. Порівняння і визначення  одної з альтернативних стратегій, її розроблення.
5-й етап. Оцінювання.	5-й. Готується остаточний  стратегічний план діяльності  фірми в галузі ЗЕД.
6-й етап. Прийняття рішення.	6-й. Середньострокове планування. Розроблення середньотривалих планів і програм.
	7-й. На основі стратегічного  і середньотривалого планування розробляються річні оперативні плани і проекти.
	8-й. Контроль за виконанням  рішень, втілених у планах.

 

Загалом ця послідовність планування за Г.М. Дроздовою є доволі вдалою, проте комплексно не охоплює реалізацію планування ЗЕД, оскільки не дотримано технології планування. Запропонована послідовність завершується контролюванням, на етапі якого виявляють недоліки, які з’явилися на попередніх етапах. При цьому немає завершального етапу,  саме регюлювання, на якому недоліки усуваються [5]. Весь процес планування зовнішньоекономічної діяльності підприємства, згідно з науковою працею Е. Ковтуна та Т. Малашевської, містить сім основних блоків: вибір довгострокових цілей, оцінювання власних можливостей, вивчення ринку, вибір альтернатив, розроблення тактики, формування попиту та стимулювання збуту, аналіз та контроль. Доцільно зауважити, що ці блоки є доволі узагальненими та неузгоженими, оскільки не прослідковується послідовність. Разом з тим блоки дублюються (оцінювання власних можливостей, вивчення ринку, аналіз).

Початковим етапом планування ЗЕД підприємства є цілі (визначення цілей ЗЕД). Цілі планування експортних та імпортних підприємства деталізують залежно від його загальних цілей. Здійснено спробу узагальнити цілі ЗЕД у науковій праці. Цілі експорту: розширення виробництва; збільшення прибутку завдяки освоєнню нових ринків; економія на масштабах виробництва; підвищення чи підтримка техніко-економічного рівня виробництва під впливом міжнародної конкуренції; збільшення валютних ресурсів підприємства; диверсифікація виробництва. Цілі імпорту: розширення виробництва; збільшення прибутку за рахунок нових внутрішніх ринків; модернізація і розширення виробничого потенціалу; економія на заміні сировини і обладнання ефективнішою зарубіжною продукцією; розширення асортименту на національному споживчому ринку [8].

Від коректності та чіткості цілей ЗЕД залежать орієнтири та перспективи функціонування підприємства на міжнародному ринку.

Загалом планування ЗЕД – це вид управлінської діяльності та послідовний процес ЗЕД. Своєю чергою, процес трактують як послідовність певних завершених етапів. Проаналізовані літературні джерела [4, 5, 8] сприяли формування теоретико-методологічних основ процесу (етапу) планування ЗЕД (додаток А).

Щоб процес планування був завершеним, доцільно ввести зворотний зв’язок, щоб повернутися на будь-який з попередніх етапів для нейтралізації відхилень.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3 АНАЛІЗ ВПЛИВУ ЧИННИКІВ НА ПЛАНУВАННЯ ЗЕД ПІДПРИЄМСТВА

 

Згідно з "Великим тлумачним словником сучасної української мови", під чинником розуміють умову, рушійну силу, причину будь-якого процесу, що визначає його характер або одну з основних рис [3]. Відповідно, чинники планування ЗЕД, можна ідентифікувати як рушійні сили, які впливають на достовірність, тривалість, об'єктивність такого планування та доцільність відповідної діяльності.

Ковтун Е.О., В.М. Швець [4] поділяють чинники, що впливають на ЗЕД, на внутрішні та зовнішні (таблиця 2.1).

 

Таблиця 2.1

Класифікація чинників, що впливають на ЗЕД за роботами Ковтуна Е.О. та В.М. Швеца

Внутрішні чинники

Зовнішні чинники

відносять організаційну структуру підприємства; гнучкість системи управління зовнішньоекономічною діяльністю; організацію міжнародного маркетингу; принципи діяльності менеджерів у сфері зовнішньоекономічної діяльності; якість і швидкість одержання інформації, що стосується зовнішньоекономічної діяльності; створення спонукальних мотивів для персоналу, зайнятого у сфері зовнішньоекономічної діяльності організації.

автори зазначають, що вони досить сильно впливають на довгострокові цілі 3ЕД і пов'язані з існуючою національною зовнішньоекономічною політикою, ступенем розвитку міжнародних економічних відносин і тенденціями в розвитку світової інтеграції і структури факторів ринків країни (стратегічного поля діяльності фірми). У дійсності, твердження щодо зовнішніх чинників є актуальним, проте не вносить чіткості у їх визначення.

Дроздова Г.М. [5] теж поділяє чинники ЗЕД на внутрішні та зовнішні, проте вони відрізняються від попередніх змістовим наповненням (таблиця 2.2).

 

Таблиця 2.2

Класифікація чинників, що впливають на ЗЕД за роботами

Дроздова Г.М.

Внутрішні чинники	Зовнішні чинники
відносяться масштаби зовнішньоекономічної діяльності; витрати; складність продукції; досвід; контроль.	потрібно відносити економічну свободу; конкуренцію; присутність у державі; ризики. Контроль є загальною функцією менеджменту як чинник ЗЕД його розглядати не коректно.

 

Маргасова В.Г., А.В. Роговий, В.В. Виговська [12] виділяють чинники, які приведені в таблиці 2.3.

 

Таблиця 2.3

Класифікація чинників, що впливають на ЗЕД за роботами Маргасова В.Г., А.В. Рогового, В.В. Виговська

Внутрішні чинники	Зовнішні чинники
чинники, які впливають на зовнішньоекономічну діяльність суб'єктів господарювання: висока інноваційно-інвестиційна спроможність; відсутність стратегічних напрямів діяльності; застаріле обладнання; низька рентабельність;	відносять: можливість диверсифікації виробництва; вертикальна інтеграція; прискорене зростання ринку; залучення додаткового капіталу; пільгове оподаткування бізнесу; державна підтримка; зниження експортних тарифів; існування постійних господарських зв'язків;

Продовження таблиці 2.3

Внутрішні чинники	Зовнішні чинники
відсутність кваліфікованих спеціалістів ведення ЗЕД; відсутність вільних фінансових ресурсів; висока собівартість продукції; висока вартість капіталу; існування значних фінансових ризиків; низький рівень фінансового контролінгу; корпоративні конфлікти.	сповільнення темпів зростання попиту; несприятлива економічна політика в уряді; несприятливе законодавство; зміна валютного курсу або торговельної політики інших країн; нестабільна політична ситуація.

 

Своєю чергою, В.В. Іванова [7] поділяє чинники, що впливають на планування на чинники зовнішнього на внутрішнього середовища. До чинників внутрішнього середовища відносить виробництво, маркетинг, фінанси, персонал (працівники), образ та культуру підприємства. До факторів зовнішнього середовища відносить економічні, технологічні, ринкові, політичні та соціальні фактори.

Ця класифікація чинників є досить узагальненою та не конкретизує чинників планування, оскільки, по суті, зазначені чинники (виробництво, маркетинг, фінанси) є видами діяльності.

Досить чітку класифікацію чинників, які впливають на планування, запропонували О.Є. Кузьмін та М.Г. Мельник [9]. Вони чітко визначили змістове наповнення чинників внутрішнього та зовнішнього середовища. При цьому чинники зовнішнього середовища поділили на фактори прямої та непрямої дії.

Підсумовуючи проаналізовані думки різних авторів щодо чинників, які впливають на ЗЕД та планування, доцільно зауважити, що кожна із запропонованих класифікацій буде визначатись конкретними умовами місця та часу застосування. Разом із тим, думки науковців відрізняються тим, що розглядаються чинники, які впливають на ЗЕД на рівні держави та на ЗЕД на рівні підприємства. При цьому практично всі науковці здійснюють розподіл чинників ЗЕД на внутрішні та зовнішні.

Інший підхід до ідентифікації таких чинників запропонував В.Є. Куриляк. Науковець зазначає, що підприємства, які здійснюють діяльність у міжнародному масштабі, стикаються із такими проблемами: дочірні підприємства працюють у країнах з різними мовами і соціально-культурними факторами впливу; інформацію важче отримати і на це потрібно більше витрат; на рішення, які приймають керівники підприємств, істотно впливають політичні умови приймаючої країни; ефективність інструментів планування знижується внаслідок цього використання різних валют, введення відповідних положень у звітності та високого рівня інфляції; для країн, що розвиваються, працівники, які займаються плануванням, не кваліфіковані або малокваліфіковані у цій справі [10]. По суті ці проблеми є чинниками, які негативно впливають на планування ЗЕД. Разом із тим, поряд з існуючими чинниками, є ще й інші (ресурси, масштаби зовнішньоекономічної діяльності та ін.), які автор не розглянув.

Деталізовану класифікацію чинників, що впливають на розвиток ЗЕД, запропонувала А.О. Фатенок-Ткачук [17]. При цьому доцільно зауважити, що в цій класифікації не коректно сформовано класифікаційні ознаки. Автор за середовищем впливу поділила фактори на внутрішні та зовнішні, а зовнішні, своєю чергою, за рівнем впливу – на фактори мікросередовища та макросередовища.

Враховуючи вище перечисленні чинники різних авторів, можливо зробити висновок, що зважаючи на те, що мова іде про планування ЗЕД підприємства, доцільно класифікувати чинники, які впливають на цей процес, як чинники внутрішнього та зовнішнього середовща. Це зумовлено тим, що організація як відкрита система взаємодіє із зовнішнім середовищем та має відповідне внутрішнє середовище функціонування, особливості яких доцільно враховувати під час планування будь-якої діяльності.

Вивчення літературних джерел за проблемою [4, 12, 7, 9, 5, 10] дає змогу виокремити перелік чинників внутрішнього і зовнішнього середовища планування ЗЕД (таблиця 2.4).

 

Таблиця 2.4

Чинники впливу на планування ЗЕД

Чинники	Характеристика чинників
1	2
1. Чинники внутрішнього  середовища організації
Цілі та завдання організації	Від чіткості встановлення стратегічних та тактичних цілей організації із подальшою конкретизацією завдань залежить успішність планування ЗЕД загалом. Особливістю цього чинника є його вимірюваність.
Інформаційні потоки	Наявність аналітичної інформації про динаміку обсягів збуту продукції, функціонування відповідних підрозділів, задіяних до ЗЕД, оперативність та надійність інформаційних потоків загалом, є основною базою для здійснення планування ЗЕД та визначає його оперативність.
Ресурсне забезпечення	Термін ресурси походить від фран. resources – допоміжний засіб, від лат. resurgo – підіймаюсь, виникаю, поновлююсь знову. Це природні, сировинні, матеріальні, фінансові та інші цінності, які можуть бути використані в разі потреби для створення товарів, надання послуг, одержання певних результатів. Наявність належного ресурсного забезпечення сприятиме підвищенню рівня ефективності

Продовження таблиці 2.4

1	2
	ЗЕД та виступає певним гарантом під час планування такої діяльності.
Тип організаційної структури управління	Тип організаційної структури (лінійно-функціональна, продуктова, територіальна, споживча, матрична, проектна, програмноцільова, конгломератна тощо) визначає напрями, достовірність та оперативність планування ЗЕД.
Рівень технічного та програмного забезпечення	Наявність на підприємствах сучасного технічного забезпечення та спеціалізованого програмного продукту значно полегшує планування ЗЕД.
Етапи життєвого циклу підприємства	Етапи життєвого циклу розвитку організації (зародження, зростання, пік діяльності, стагнація, ліквідація) визначають тактику планування ЗЕД та його особливість для кожного етапу зокрема.
Специфіка продукції	Цей чинник впливає на формування відповідних ринків збуту, має особливості зберігання та виготовлення продукції тощо. Відповідно все це доцільно враховувати під час планування ЗЕД для конкретного виду продукції.
Масштаби зовнішньоекономічної діяльності	Від обсягів ЗЕД і територіальних меж залежить формування та вибір тактики та стратегії такої діяльності. Їх об'єктивність впливає на успішність планування будь-якої діяльності.