Автор работы: Пользователь скрыл имя, 25 Ноября 2013 в 01:46, курсовая работа
Основною метою стратегічного управління сучасних переробних підприємств аграрного сектору є досягнення ними оптимального рівня ефективності і конкурентоздатності. Чим більший набір конкурентних переваг у підприємства і кращі їх якісні характеристики, тим більш успішною буде його діяльність на ринку. Стратегічне управління на підприємствах повинне бути спрямоване на створення конкурентних переваг і утвердження ефективної стратегічної позиції, яка має забезпечити в майбутньому життєздатність підприємства в нестійких умовах. Тому в основу стратегічного управління покладена стратегія розвитку підприємства, розроблена на тривалу перспективу, яка дозволяє йому за більш короткий проміжок часу адаптуватись до реалій ринку, своєчасно реагувати на зміни як внутрішнього, так і зовнішнього середовища.
Вступ
1.Суть і значення стратегічного управління.
1.1 Теоретичні засади становлення стратегічного управління.
1.2 Суть, принципи та особливості стратегічного управління.
2.Державне регулювання економіки.
2.1 Теоретичні основи державного регулювання економіки.
2.2Основні поняття, функції та принципи державного управління економікою.
Висновки
Література
Будь-яке рішення, що приймається, повинно в довгостроковій перспективі свідчити про економічну користь підприємства. Те, що дає кращі результати тільки в даний момент часу і в близькому майбутньому, а в віддаленому періоді ставить існування підприємства під загрозу, слід розглядати як помилкове. Таким чином, забезпечення існування підприємства на ринку можна вважати головним завданням стратегічного управління.
Мінімально необхідні границі регулювання реального ринку визначаються організацією грошового обігу, виробництвом суспільних товарів і усунення зовнішніх ефектів. Максимально припустимі границі втручання держави в економіку визначаються перерозподілом доходів, забезпеченням деякого рівня зайнятості, протидією монополізму й інфляції, розвитком фундаментальних досліджень, проведенням регіональної політики, реалізацією національних інтересів у світовій економіці.
Держава виконує свої функції, застосовуючи економічні й адміністративні методи. Вони взаємозалежні і разом з тим протилежні. Існують галузі, де застосування адміністративних методів ефективне і не суперечить ринковому механізму. У деяких ситуаціях ринковий механізм не може автоматично забезпечити рівновагу через зовнішні ефекти, що виникають у процесах ринкового виробництва і споживання. Держава втручається в економіку і забезпечує псевдоринкову рівновагу.Держава втручається в ціноутворення, щоб ціна на товари і послуги враховувала зовнішні ефекти.
Информация о работе Стратегічне управління і державне регулювання економіки