Ділова гра як активно-освітня технологія навчання професійному іншомовному спілкуванню

- Переносить спілкування з формального в особистісний план. «Знання не можуть бути ні засвоєні, ні збережені поза дій учня. Знати - це завжди виконувати яку-небудь діяльність або дії пов'язані з цими знаннями »(20).

- Практично відразу демонструє результат навчання; створює умови для індивідуальної творчості, яке реалізується через колективна творчість;

- Є продуктивною розвиваючої технологією творчого рішення

професійних завдань, цілеспрямовано розвиває і посилює автономність і креативність учнів;

- Сприяє переорієнтації процесу навчання з репродуктивною позиції пасивного спостерігача на позицію активного суб'єкта діяльності;

- Створює умови, за яких формування і вдосконалення автономності особистості здійснюється паралельно з формуванням професійно комунікативної компетенції;

- Орієнтований на розвиток образного та оцінного свідомості учня, трьох основних інтелектуальних і духовних здібностей людини - пізнання, переживання і оцінки;

- Сприяє становленню та вихованню персональних якостей особистості, формує професіоналізм особистості;

- Передбачає застосування системи навчально-рольових ігор професійної спрямованості, яка оптимально поєднує як репродуктивну

так і продуктивно-творчу діяльність учнів в ході вирішення професійно спрямованих проблемних завдань на заняттях з іноземної мови;

- Кардинальним чином змінює роль педагога, який з транслятора знань стає співавтором професійного становлення особистості студента, допомагає останньому розробляти інструментування своїх

мовних, професійних і комунікативних дій стосовно до кожної конкретної професійної ситуації;

- Сприяє не тільки максимально ефективного вивчення іноземної мови, але, що більш важливо, дозволяє вирішувати в активній ігровій формі складні професійні завдання, коли іноземна мова стає не метою вивчення, а засобом вирішення професійних завдань;

- Сприяє міцному, зацікавленому оволодіння студентами професійно значущої соціокультурної інформацією, професійними стратегіями поведінки і професійною етикою спілкування, оскільки в природу ігрового методу навчання закладено проектування, моделювання та дискутування;

- Сприяє розвитку мислення;

- Задіє всі канали введення інформації і роботи з нею: візуально-зорові, аудіально-слухові, кінестіческі-м'язові;

- Є оптимальною системою для тренування і формування мовних та мовленнєвих навичок іншомовної мовленнєвої діяльності, тому що включеність в ігрову діяльність, що викликає інтелектуальне криза в умовах емоційної напруженості, стимулюючих змістовний бік говоріння / слухання, відволікає увагу студентів від мовної форми висловлювання. Виникають реальні умови для автоматизації мовленнєвих дій і переведення їх на рівень операцій;

- Створює професійно орієнтований фон спілкування, який забарвлює проблемну ситуацію і стає потужним фактором активізації резервних можливостей психіки і особистості учнів;

- Є ідеальним для перевірки ступеня сформованості мовних (лексичних, фонетичних) і мовних навичок;

- Формує професіоналізм діяльності, творчу готовність до майбутньої професійної діяльності через усвідомлення свого майбутнього професійного «Я»;

- Дозволяє студентам розвивати мислення, не просто відтворюючи засвоєні знання, але і використовуючи їх в практико-орієнтованої професійної діяльності;

- Робить учня активним учасником процесу навчання (максимально залучає студентів у процес зацікавленого отримання професійних знань);

- Навчає екології спілкування (гуманним відносин між учасниками рольової професійно спрямованого іншомовного спілкування);

- Є продуктивною технологією творчого вирішення професійних завдань;

- Забезпечує психологічний комфорт, розкріпачує студента, дозволяє йому сховатися за роллю-маскою. Включає образне мислення, сферу інтуїтивного, несвідомого, імпровізаційного і, будучи продуктивної промовою, може розглядатися містком до спонтанної непідготовленою мови.

На відміну від ігор взагалі педагогічна гра має суттєвою ознакою - чітко поставленою метою навчання і відповідним їй педагогічним результатом, які можуть бути обгрунтовані, виділені в явному вигляді й характеризуються навчально-пізнавальної спрямованістю.

В першу чергу слід розділити гри по виду діяльності на фізичні (рухові), інтелектуальні (розумові), трудові, соціальні та психологічні.

За характером педагогічного процесу виділяються такі групи ігор:

а) навчальні, тренувальні, контролюючі та узагальнюючі;

б) пізнавальні, виховні, розвиваючі;

в) репродуктивні, продуктивні, творчі;

г) комунікативні, діагностичні, профорієнтаційні, психотехнічні та ін

Специфіку ігрової технології в значній мірі визначає ігрове середовище: розрізняють ігри з предметами і без предметів, настільні, кімнатні, вуличні, на місцевості, комп'ютерні, а також з різними засобами пересування.

Мовні ігри, допомагають засвоїти різні аспекти мови (фонетику, лексику і ін) поділяються на: фонетичні, лексичні, граматичні та стилістичні.

Головна мета фонетичних ігор - постановка (корекція) вимови, тренування у вимові звуків у словах, фразах, відпрацювання інтонації. Використовуються вони регулярно, здебільшого на початковому етапі навчання іноземної мови (ввідно-корективний курс) як ілюстрацію і вправи для відпрацювання найбільш складних для вимови звуків, інтонації. У міру просування вперед фонетичні ігри реалізуються на рівні слів, пропозицій, рифмовок, скоромовок, віршів, пісень. Досвід, набутий в іграх цього виду, може бути використаний учнями в подальшому на заняттях з іноземної мови.

Лексичні ігри зосереджують увагу учнів виключно на лексичному матеріалі і мають на меті допомогти їм у придбанні і розширенні словникового запасу, проілюструвати і відпрацювати вживання слів у певних ситуаціях.

Граматичні ігри покликані забезпечити вміння учнів практично застосовувати знання з граматики, активізувати їх розумову діяльність, спрямовану на вживання граматичних конструкцій у природних ситуаціях спілкування.

Стилістичні гри мають на меті навчити учнів розрізняти офіційний і неофіційний стилі спілкування, а також правильно застосовувати кожен із них у різних ситуаціях.

Мовні ігри вчать вмінню користуватися мовними засобами в процесі здійснення мовного акту і відштовхуються від конкретної ситуації, в якій здійснюються мовні дії.

Як засіб навчання і засоби активізації навчального процесу гра може бути використана в різних освітніх структурах. Ділова гра як технологія навчання найбільш відповідає рішенню завдань навчання професійно - орієнтованого спілкування іноземною мовою.

 

Глава II Ділова гра у навчанні професійному іншомовному спілкуванню

2.1 Структура та особливості ділової гри

Сучасний світ характеризується посиленням конкуренції, що веде до зміни вимог до підготовки випускників вищої школи. Специфічними особливостями фахівців стає вміння творчо підходити до своєї діяльності, готовність до зміни профілю роботи або повної перепідготовки відповідно до змін сфери праці та зайнятості. Виникла пряма залежність між якістю підготовки фахівця, його працевлаштуванням, подальшої професійною кар'єрою. Тому при створенні моделі підготовки спеціаліста передбачається використання методів навчання, які сприяють ефективному розвитку наявних у студентів здібностей та формуванню навичок самостійності, системності мислення, вмінню перебудовуватися в сучасному стрімко мінливому суспільстві.

У вітчизняній і зарубіжній літературі з усіх активних технологій навчання частіше за все в цілях навчання спілкуванню на іноземній мові використовуються рольові та ділові ігри. Різниця між рольової і ділової грою ми бачимо в задачах, реалізованих у них. У рольових іграх відтворюється особистісне взаємодія, не обмежене професійною діяльністю, а в ділових іграх програються ситуації, наближені до реальної професійної діяльності,

У рольової і ділової ігор є спільні риси, Так, наприклад, вони характеризуються стійкою дидактичної структурою, ускладненою за рахунок включення в неї навчально-виховних цілей. Під дидактичної структурою гри розуміється сукупність компонентів і етапів гри. В якості компонентів гри виступають мета, правила гри, зміст, сюжет, уявна ситуація, роль та ігрові дії з її реалізації, ігрове вживання предметів - їх умовне заміщення, відносини між учасниками гри (22,24).

Так як навчання французької мови майбутніх фахівців орієнтовано на набуття навичок і вмінь професійного спілкування, то найбільш ефективною технологією навчання, що дозволяє вирішувати поставлені завдання, нам надається ділова гра. Навчальний процес дає можливість для реалізації в ньому типових ситуацій спілкування, максимально наближених до реальних, з метою відтворення професійної діяльності і професійної взаємодії між людьми.

Ділова гра характеризується наступними загальними рисами:

· Життєвість і типовість конкретної ситуацій, розглянутих у ділових іграх, наявність обстановки, в умовах якої необхідно проводити аналіз проблемної ситуації і приймати рішення;

· Відсутність повної інформації, прийняття рішення в умовах невизначеності, ризику або протидії, неможливість повної формалізації задачі;

· Наявність конфліктності і прихованих резервів;

· Динамічність процесу управління, можливість впливу прийнятих раніше рішень на зміну обстановки в наступні моменти;

· Наявність діючих осіб у системі управління: гравців, які виконують ролі посадових осіб, гравців-експертів і гравців-організаторів, які готують матеріали для ділової гри, що видають інформацію і направляючих хід гри;

· Наявність правил і регламентація гри.

Одним з ефективних шляхів формування комунікативної компетенції за допомогою активізації навчання є технологія рольових і ділових ігор, що дозволяє безпосередньо включити процес навчання іноземної мови в модель майбутньої трудової діяльності студентів. Основні інтереси учнів немовного профілю лежать саме у сфері їх спеціальності, і вони частіше за все розглядають іноземну мову як засіб розширення своїх ділових контактів, професійних умінь у професійно-трудовій сфері.

У зарубіжній педагогіці термін «рольова гра» позначає:

- Вид вправ, що імітують рольовий спілкування;

- Форму розігрування коротких сценок;

- Усне навчальне завдання, що позначає інсценування ситуацій для вирішення певної навчальної проблеми;

- Прийом вільної імпровізації учня в рамках заданої ситуації;

- Форму практичного заняття, що представляє собою передбачення і імітацію реальних ситуацій;

- Simulation (моделювання, відтворення), обов'язковим елементом якого є вирішення проблеми (31).

Аналіз російської і зарубіжної літератури, а також особистий педагогічний досвід дозволив визначити сутність рольової гри як соціальної, що моделює реальну життя. Рольова гра являє собою імітацію трудової діяльності, а також окремих сторін життя. Учасників гри не пов'язує відсутність реальних матеріальних знарядь і засобів імітованої діяльності, їх замінює уяву. У результаті у рольовій грі розвивається уява і творчі здібності (3).

Зіставляючи рольові ігри з традиційними формами проведення занять з іноземної мови в умовах немовного вузу, можна зробити висновок про те, що рольові ігри мають ряд переваг:

1. У рольовій грі досягається більш високий рівень спілкування, ніж при традиційному навчанні, так як рольова гра припускає реалізацію конкретної діяльності (обговорення проекту, участь у конференції, розмова з колегами).

2. Рольова гра являє собою колективну діяльність, яка передбачає активну участь всієї групи і кожного члена групи.

3. Виконання різноманітних завдань призводить до конкретного результату, завдяки чому у учнів виникає почуття задоволення від спільних дій, бажання ставити і вирішувати нові завдання.

4. У рольовій грі формуються і виробляються навички встановлення контакту; правильного сприйняття і оцінки партнера як особистості; вироблення стратегії і тактики спілкування; вибору при цьому найбільш підходящих форм і засобів (31).

Характерною особливістю активних технологій навчання є те, що вони спонукають учнів до спільної діяльності. При цьому їх активність носить не короткочасний характер: так, під час ділової гри період активної діяльності учнів не менше періоду діяльності викладача.

Ділова гра передбачає спільну діяльність, тому в ній знімається суперечність між колективним характером майбутньої професійної діяльності та індивідуальним характером засвоєння знань.

Технологія ділових ігор, спрямована на навчання професійному спілкуванню, має ряд особливостей.

1. Ділова гра повинна базуватися на реальному мовному матеріалі, що відбиває конкретну ситуацію спілкування в професійно-трудовій сфері.

2. У діловій грі переважає момент самонавчання над навчанням. Це відбувається тому, що викладач іноземної мови некомпетентний в питаннях спеціальності учнів і не може без їхньої допомоги грамотно скласти ділову гру і оцінити її комунікативні (а не мовні) результати. Тому учні залучаються як до складання ділової гри, так і до оцінки її за параметром: досягнута комунікативна мета чи ні. Викладач може дати оцінку лише коректності мовлення з точки зору норм мови. Участь учнів в організації та проведенні ділової гри активізує їх розумову діяльність, підвищує творчу активність, тому що дозволяє їм на ділі застосувати свої знання іноземної мови. Досягнення успіху у рольовій грі залежить більшою мірою від знання іноземної мови, що стимулює інтерес до іноземної мови як навчального предмету, сприяє виникненню бажання розширити свої можливості в його використанні.

3. Суттєвий момент у діловій грі - її проблемність. Звичайно, і у професійно-трудовій сфері є ряд типових ситуацій, однак тут частіше, ніж у будь-який інший, виникають проблемні ситуації, що вимагають оперативного вирішення. Велику методичну цінність представляють ділові ігри, що стимулюють виникнення все нових і нових ситуацій спілкування. Такі ділові ігри дозволять залучити якомога більшу кількість учнів до участі в ній.