Место реалий в публицистике

	ВСТУП………………………………………………………………...	4
	РОЗДІЛ 1. МІСЦЕ РЕАЛІЙ В ПУБЛІЦИСТИЦІ…………………..	7
	1.1. Публіцистика в системі мови………………………………..	7
	1.2. Реалія в газетно-публіцистичному стилі мови……………..	11
	1.3. Дефініція реалій………………………………………………	15
	1.4. Реалія в системі безеквівалентної лексики…………………	21
	1.5. Класифікація реалій………………………………………….	23
	РОЗДІЛ 2. ПЕРЕКЛАД РЕАЛІЙ В ГАЗЕТНО-ПУБЛІЦИСТИЧНОМУ ТЕКСТІ…………………………………….	28
	2.1. Адекватність перекладу при відтворенні реалій	28
	2.2. Переклад реалій: аналіз перекладу реалії в                публіцистичному стилі мови………………………………………...	30
	2.2.1. Прийом транскодування………………………………….	31
	2.2.2. Утворення нового слова або словосполучення…………	43
	2.2.3. Використання слова, близького за значенням…………..	47
	2.2.4. Гіпонімічний спосіб………………………………………	48
	ВИСНОВКИ…………………………………………………………..	53
	РЕЗЮМЕ………………………………………………………………	56
	СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………	61
	СПИСОК ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ…………….............	65

Зміст

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Переклад має довгу  історію. Все почалося в ті давні  часи, коли виникла потреба у людях, що володіли б декількома мовами і  могли б бути посередниками при  спілкуванні різних мовних націй. В  умовах розширення міжнародних зв’язків та обміну інформацією, перекладознавство швидко розвивалось і цей процес триває і досі, так як мова постійно оновлюється за рахунок неологізмів та запозичень. З’являються нові теорії, погляди на проблеми перекладу.

В наш час, час динамічного розвитку, що постійно відбувається і впливає   на всі сфери людської діяльності, час, коли обмін інформацією став,  можливо, як ніколи грандіозним, прямо пропорційно ростуть і вимоги до  перекладу, а саме до якості останнього.

Проблеми перекладу та специфіку публіцистичного тексту розглядало багато лінгвістів, таких як Комісаров В.Н., Рецкер Я.І., Тархов В.І., Тертичний А.А., Арнольд І. В., Паршин А., Піввуєва Ю. В.  та Двойнина Є. В., Федоров А. В. та інші відомі лінгвісти. В їх роботах багато присвячено питанню проблем перекладу специфічних рис публіцистичного матеріалу: заголовків, кліше, неологізмів, абревіатур, термінів тощо.

Відомо, що засоби масової  інформації і, власне, газети, якнайповніше відображають культурне та духовне  життя країни, ось чому в газетних статтях досить часто зустрічаються мовні реалії, іноді навіть складають основну частину речення. Реалія відноситься до «неперекладацької» лексики в мові, і правильно передати такі лексичні прояви культури та побуту, як реалії часто буває досить важко. А оскільки, як ми вже зазначили, в публіцистиці реалії зустрічаються досить часто, то дослідження передачі реалій в публіцистичних текстах – дуже важливе питання. У цьому полягає актуальність нашої дослідницької роботи.

Об’єктом нашого дослідження являється характерні для побуту та культури країни мови оригіналу лексичні одиниці – реалії, в нашому випадку англомовні реалії. Кожна країна, кожний народ, кожна місцевість мають свої особливі умови розвитку, які є її характерними рисами, які відрізняють різні культури, надаючи їм щось особисте, надзвичайне, неповторне. У кожній мові існують спеціальні слова, які належать до національної лексики, не маючи повних аналогів в інших мовах.

Предметом нашого дослідження являється специфічність, класифікація та основні прийоми передачі реалій, які зустрічаються в газетно-публіцистичних текстах, з англійської на українську мову.

Дуже багато дослідницьких  робот присвячено проблемі перекладу  реалії, її класифікації та дефініції. Це питання досліджували як питання загальної теорії перекладу так і виносили на рівень окремої проблеми. Дослідженнями реалій займались такі відомі лінгвісти як Віноградов В.С., Комісаров В.Н., Голікова Ж.А., Швейцер А.Д., Зорівчак Р.П., Бурбак О.Ф. та багато інших. Але  мало хто з них розглядав реалію безпосередньо в публіцистичному тексті. Не має дослідницьких робіт, присвячених питанню класифікації та проблем перекладу реалій в публіцистиці, в цьому полягає новизна нашої дослідницької роботи.

Мета даної дослідницької роботи полягає дослідженні особливостей перекладу реалій в газетно-публіцистичному стилі мови.

Для досягнення цієї мети ми ставимо перед собою наступні завдання:

• Дослідити специфіку англомовного публіцистичного стилю мови;
• Визначити функціонування та місце реалій в газетно-публіцистичному тексті;
• Узагальнити класифікацію та дефініцію реалій;
• Визначити поняття адекватності передачі реалій;
• Проаналізувати прийоми передачі реалій у контексті газетно-публіцистичного тексту.

Матеріалом нашої дослідницької роботи слугували 15 англомовних статей газети NYTimes різної тематичної направленості загальною кількістю знаків приблизно 95 тисяч.

Вирішення поставлених  завдань здійснювалось використанням  таких методів: як аналіз словникових дефініцій; аналіз класифікації мовної лексичної одиниці у конкретному стилі мови; кількісні підрахунки; порівняння лексики в мовах в перекладознавчих текстах.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що одержані результати розвивають ідею про конкретні закономірності передачі реалій в газетно-публіцистичному матеріалі. У результаті дослідження уточнені класифікація реалій та основні способи передачі в газетно-публіцистичному стилі мови.

До теоретичної значущості нашої дослідницької роботи ми відносимо виявлення і описання специфіки англомовного публіцистичного тексту, місце реалій в ньому та основні прийоми передачі реалій в газетно-публіцистичних текстах, що становить внесок у загальну теорію перекладу та вирішення лексичних проблем перекладу з англійської мови на українську. Виявлення специфіки передачі реалій в газетно-публіцистичних текстах в англійській мові сприяє розвитку перекладної лексикографії, вивченню проблем та специфіки передачі реалій.

Практична цінність роботи полягає в тому, що отримані висновки можуть використовуватись у курсах лексикології та в практиці перекладу, а також застосовуватись на практиці  при перекладі публіцистичних текстів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. МІСЦЕ РЕАЛІЙ В ПУБЛІЦИСТИЧНОМУ ТЕКСТІ

 

1.1. Публіцистика в системі мови

В системі мови публіцистичний стиль виділяється в окремі одиницю мови і, за визначенням багатьох сучасних відомих лінгвістів відносить до функціонального стилю мови.

У сучасній лінгвістиці  і соціолінгвістиці існує велика кількість класифікацій стилів в  мові, від двох до десяти. М.П. Базіна виділяє дві основні класифікації: офіційний та неофіційний стиль мови. Але є лінгвісти, що надають більш розвинуту класифікацію функціональних стилів.[3:75] Так, наприклад, академік В.В. Виноградов пропонує наступну класифікацію: 1. Повсякденно-побутовий стиль; 2. Повсякденно-діловий стиль; 3. Науково-діловий стиль; 4. Газетно-журнальний стиль; 5. Публіцистичний стиль; 6. Офіційно-канцелярський стиль; 7. Парадно-риторичний стиль; 8. Науковий. Тут, як бачимо, присутні газетно-журнальний та публіцистичний стилі, виділені як окремі стилі в системі функціональних стилів.

 

Вырезано.

Для приобретения полной версии работы перейдите по ссылке.

 

Тертичний А.А. також виділяє наступні газетні інформаційні  жанри: бліцопитування, репортаж та публікація типу питання-відповідь. Та в нашому випадку частіше зустрічаються замітки, інформаційні кореспонденції та інформаційні інтерв’ю оскільки ми будемо працювати зі звичайними суспільними газетами. Аналітичний та художньо-публіцистичний жанри, за його ж словами, дуже рідко зустрічаються в газеті. В свою чергу газета – це засіб інформації, а також засіб впливу на широку та неоднорідну аудиторію читачів. Судячи з визначень газети та публіцистики можна зробити висновок, що газетно-публіцистичний текст – це текст, що несе в собі інформацію про актуальні суспільно-політичні питання, що містить в собі заклик, оцінку проблеми тощо. Також з класифікації газетного жанру Тертичного А.А. можна зробити висновок, що в газеті переважає інформаційний жанр, тобто в газеті частіше за інші зустрічаються газетно-інформаційні тексти. Тож можна також зробити загальний висновок, що газетно-інформаційний стиль входить як підтип до газетно-публіцистичного стилю.

 

1.2. Реалія в газетно-публіцистичному стилі мови

Як зазначає Арнольд А. В. газетно-публіцистичні тексти відносяться до групи матеріалу, для якої показові в області лексики поєднання елементів загальновживаної лексики з термінологією, а в області синтаксису – риси книжково-писемної мови, що пов’язані з розрахунком на читача, а не на слухача. [ 2:75]

Основні характеристики публіцистичного  тексту надає Паршин А. Тож він зазначає, що у публіцистичних текстах широко використовується суспільно-політична термінологія, оскільки без неї неможливо було б сформувати політичну ідею, що є душею публіцистики. Публіцистика також немислима без систематичного звертання до образних засобів літературної мови, насамперед до епітетів, порівнянь, метафор. Але вони в публіцистичному тексті, на відміну від тексту літературно-художнього, відіграють підпорядковану, службову роль. Без них публіцистика залишалась би сухим повчанням та напучуванням і не змогла б апелювати до емоційних читачів та слухачів.

Вырезано.

Для приобретения полной версии работы перейдите по ссылке.

Матеріали газетно-інформаційного жанру складають основний зміст газетних текстів. Перекладачу суспільно-політичної літератури часто доводиться перекладати статті та замітки інформаційного характеру з англійських та американських газет і перекладач має бути добре ознайомлений зі стилістичними особливостями таких матеріалів.

Газета – засіб  інформації, а також засіб впливу на широку та неоднорідну аудиторію  читачів.

Тож можна зробити  висновок, що для практичної роботи перекладача найбільш істотними є наступні характерні риси англомовної газети:

- Розмовно-фаміл’ярний характер ряду матеріалів;

- Емоційна забарвленість шляхом вживання жаргонізмів, перифраз;

- Офіційність титулів та звернень;

- Специфічність газетних заголовків;

- Лексичні особливості газетно-інформаційних матеріалів (епітети, реалії, неологізми тощо);

- Вживання термінів.

Як було вже зазначено  вище, газетно-інформаційний матеріал складається з багатьох яскравих, емоційних лексем, що роблять інформацію більш цікавою та доступною для читача. Зокрема таких специфічних рис, як використання кліше, епітетів, метафор, неологізмів, жаргонізмів тощо в газетно-інформаційному матеріалі також часто використовуються реалії, які виражають притаманність інформаційного матеріалу до носія мови. Багато лінгвістів розглядають реалію як окрему проблему перекладу для перекладача. Отже ми схиляємось до проблеми перекладу саме реалій у публіцистиці. Перш ніж визначити проблеми перекладу реалій визначимо що таке взагалі   «реалія», яку роль реалія відіграє в системі мови, які має особливості.

 

1.3. Дефініція реалій

В свій час визначний  митець слова Гете сказав : “ при перекладі слід  зачіпати неперекладне, тільки тоді можна зрозуміти інший народ, іншу мову“.

Що ж означає слово “ неперекладне “, якому Гете надавав такої великої значимості?

Як відомо, між  словами двох мов може траплятися повна відсутність відповідностей. Слова, словосполучення, які не мають  ні повних, ні  часткових відповідностей у словнику іншої мови утворюють безеквівалентну лексику цієї мови. Всю безеквівалентну лексику більшість лінгвістів умовно розподіляє на дві групи :

1. Власні імена ( особові імена, географічні назви, назви установ, організацій, газет тощо ). 

  2) Слова-реалії  - словникові одиниці, які означають предмети, поняття та    ситуації, що не існують у практиці іншомовного соціального колективу. 

 В цю групу входять слова, які означають різного роду предмети побуту, матеріальної та духовної культури, властивої тільки даному народові.

Особливої уваги варті слова-реалії. Вони виникають у мові кожного народу мимоволі, і оскільки відображають національну специфіку, часто завдають великих труднощів перекладачам.