Место реалий в публицистике

Вырезано.

Для приобретения полной версии работы перейдите по ссылке.

Тож у даному прикладі маємо абревіатурну реалію FIFA – Міжнародна Федерація футбольних асоціацій. Це вже історична, закріплена реалія. Тож ми без зайвих роздумів перекладаємо її вже існуючим, закріпленим стандартом перекладу, при перекладі якого було застосовано прийом транскодування, а саме транслітерацію.

Разом з недоліками цього  прийому перекладу треба зазначити, що без транскрипції не обійтися. Е.Сепір писав, що жодна мова не спроможна виражати кожну конкретну ідею самостійним словом чи кореневим елементом, бо конкретність досвіду безмежна, а ресурси навіть найбагатшої мови – дуже обмежені. Розглянемо наступний прийом передачі реалій.

 

2.2.2. Утворення нового слова або словосполучення

Другий прийом використовується, якщо транскрипція (або транслітерація) з певних причин небажана або неможлива.  Введення неологізму - найбільш відповідний (після транскрипції) шлях збереження смислового змісту і колориту реалії, що переводиться: шляхом створення нового слова (або словосполучення) іноді вдається добитися майже такого ж ефекту. Такими новими словами можуть бути, в першу чергу, кальки і напівкальки.

  а) Калька.

 Калька - запозичення шляхом буквального перекладу - дозволяє перенести в мову перекладу реалію при максимально повному збереженні семантики. Проте збереження семантики не означає збереження колориту, оскільки частини слова або виразу передаються засобами мови перекладу.

Найбільш яскравим прикладом калькування є русявий. «хмарочос», утворене англ. «skyscraper», аналогічним чином це поняття було передано і в німецьку мову («Wolkenkratzer»). Із англомовної статті, що містить міжнародну інформацію, маємо наступний приклад, де використовується цей спосіб перекладу:

Вырезано.

Для приобретения полной версии работы перейдите по ссылке.

Голікова Ж.А. відносить  до  цього способу перекладу  крім кальки та напівкальки ще й описовий переклад: «опис, пояснення, тлумачення як прийом приблизного перекладу». [14:135] У Зорівчак Р.П. цей спосіб перекладу звучить як «дескриптивна перифраза». [18:128]

Так при перекладі  реалій в публіцистичному тексті цей засіб використовується досить часто. Наведемо приклад, в якиму ми використали при перекладі даний спосіб перекладу реалій:

He is presented as a bit of a celebrity bimbo, a vain man who lives for the perfect table in the best restaurant amid A-list companions.

Він представлений  як дівчина, як пуста людина, яка живе з ціллю потрапити за хороший стіл у найкращому ресторані з видатними, поважними компаньйонами.

Тож маємо в даному прикладі реалію A-list companions – люди, так би мовити, з «вищого суспільства», відомі або вагомі у суспільстві люди. Оскільки в українській мові немає відповідної реалії, що позначають коло таких людей, та оскільки прийом транскодування тут також недоречний (навряд чи хтось з читачів зрозуміє про що йдеться мова, якщо ми перекладемо реалію як компаньйони списку А), то ми використовуємо описовий спосіб перекладу і отримуємо наступний варіант інтерпретації реалії-полічлену:  видатні, поважні компаньйони.

Тож ми виявили, що спосіб утворення нового слова або словосполучення  досить актуальний спосіб перекладу  реалій в газетно-інформаційних  матеріалах.

 

2.2.3. Використання  слова, близького за значенням

Третій спосіб передачі слів, що означають інонаціональні реалії, полягає в використанні слів рідної мови, що означають щось наближене  та схоже по функції, хоча  і не є абсолютно тотожнім. Застосування перекладу цього типу в ряді випадків може викликати і місцеві асоціації. По своїй національній специфічності та назв реалій в деяких випадках дуже наближеними є форми звернення, що існують в мові, до яких застосовуються і аналогічні засоби перекладу. Наприклад, звернення “sir” та “miss” передаваись раніше в перекладі як “добродій” та “добродійка” відповідно, а в сучасних перекладах, як “пан” та “пані” або залишають “сер” та “місс”. Втрата певної речової специфіки при перекладі компенсується тим, що при більшій або меншій ступіні наближеності, в контексті перекладу слово є абсолютно зрозумілим. Хоча, звичайно, слово, що має безпосередній зв’язок зі специфічними фактами з життя однієї країни, не може бути повноцінно використано для передачі реального поняття з життя іншої країни[ 26:98 ]. Ця конструкція часто зустрічається в англомовних статтях, коли перед іменем якоїсь особи стоїть скорочене звернення mister, missies тощо:

Uh, in all honesty, much of Mr. Little’s routine was fairly tired.

Та при всій повазі, встановлені паном Літтелом порядки були доволі застарі.

 

Ms. Jolley’s family did not publicize her death, which was only recently reported outside Australia.

Родина пані Джолі не афішувала її смерть, про яку за межами Австралії стало відомо нещодавно.

Mr. Fugelsang had been living with his girlfriend for 11 years at that point.

К тому часу пан Фуглсенг жив вже зі своєю дівчиною одинадцять років.

Тож маємо в даних  прикладах скорочені реалії Mr та Ms, які передаються як пан або пані. Дана реалія досить часто зустрічається в газетно-публіцистичних текстах, але взагалі цей спосіб перекладу використовується досить рідко при передачі реалій газетно-публіцистичного стилю оскільки реалії, які можна перекласти цим способом в публіцистичних текстах зустрічаються досить рідко.

 

2.2.4. Гіпонімічний  спосіб

Четвертий спосіб – гіпонімічний. Термін  «гіпонімія» впровадив у мовознавство Дж. Лайенз для позначення видо-родових відношень. В.С.Виноградов і А.Федоров застосували цей термін у перекладознавстві, назвавши «гіпонімічним» такий переклад, при якому видове поняття мови-джерела передається родовим мови приймача. Отже, гіперонім не відтворює усього обсягу семантики гіпоніма, а лише наближає до неї. Виходячи із семантики відповідних грецьких слів (гіперонім – родове поняття стосовно гіпоніма – видового поняття), є доречним назвати цей вид перекладу гіперонімічним.

Вырезано.

Для приобретения полной версии работы перейдите по ссылке.

At the annual Lincoln Day dinner here last Saturday, Representative Tom Tancredo, Republican of Colorado, received some of the loudest applause from the 1,000 party loyalists in attendance as he railed against illegal immigrants.

Минулої суботи на щорічному зборі у День Лінкольна член палати представників Том Танцредо – республіканець штату Колорадо – почув у свою адресу одні з найгучніших оплесків від 1.000 прихильників партії, що сиділи в залі глядачів, після лайки, яку він висловив стосовно нелегальних емігрантів.

У даному прикладі має  одразу декілька реалій, основна частина  яких являється вже історично  закріпленими. Перша реалія, яку  ми бачимо, це назва дня у честь колишнього президента США Лінкольна: Lincoln Day – оскільки у словниках не надається відповідного перекладу даної реалії ми перекладаємо цю реалі за допомогою двох прийомів: прийом калькування та прийом транскодування, хоча прийом транскодування можна тут і не використовувати, оскільки реалія  Lincoln – історична, і має відповідний, зафіксований як стандарт в словнику переклад. Тож маємо наступний переклад: День Лінкольна. Але переклад цієї реалії також можна віднести до прийом напівкальки. Наступна реалія, яку ми бачимо в цьому реченні – Representative – історично закріплена реалія, і, відповідно, має стандартний переклад - член палати представників. При перекладі цієї реалії було застосовано прийом дескриптивної перифрази. Реалія Tom Tancredo не має історично закріпленого відповідника оскільки цей діяч ще не досить відомий, тому при перекладі цієї реалії ми використали прийом транскодування: Том Танцредо. Наступна реалія: Republican – маємо відповідник у словнику – республіканець. Colorado – штат США Колорадо. Переклад цієї реалії існує вже досить давно, його можна вважати загальновідомим; історично закріплений переклад реалії. Отже при перекладі даного речення ми зіштовхнулись з п’ятьма реаліями, при перекладі яких використали наступні прийоми: прийом транскодування, калька, напівкалька та прийом дескриптивної перифрази. Але більшість реалій з цього речення все ж таки належить до групи історичних реалій.  

Отже ми визначили  основні прийоми передачі реалій в газетно-публіцистичному тексті: прийом транскодування, прийом створення  неологізму (нового слова або словосполучення), використання слова, близького за значенням та гіпонімічний спосіб перекладу.

 Визначимо основні аспекти, які треба враховувати при передачі реалій: аби правильно перекласти реалії, необхідно враховувати :

1.Зміст реалій в контексті;

2.Тип реалій та їх систематичну роль у культурах мови оригіналу та мови перекладу;

3.Ступінь сприйняття незвичних словосполучень та “екзотичних” виразів у культурі мови перекладу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Отже в даній дипломній роботі ми дослідили деякі аспекти перекладу. а саме переклад реалій в газетно-публіцистичному стилі мови.

На початку дослідницької  роботи ми ставили перед собою  мету розглянути конкретні питання. В нашій дослідницькій роботі було розглянуто публіцистичний стиль мови. Ми виявили, що взагалі публіцистика – це область літератури, що має своїм предметом актуальні суспільно-політичні питання, що вирішує їх з погляду певного класу в цілях безпосередньої дії на суспільство і тому що містить в собі яскраво виражені оцінку, заклик тощо. Також виявили, що публіцистичний стиль відноситься до функціонального стилю мови, виявили окремі газетні жанри: інформаційний, аналітичний та художньо-публіцистичний жанри. Виявили, що в газеті основну частину публікацій складають тексти інформаційних жанрів, менше – аналітичних жанрів і ще менше – художньо-публіцистичних жанрів. За допомогою вищезазначених матеріалів дали визначення газетно-публіцистичному та газетно-інформаційному стилю.

Наступне питання, яке ми дослідили в нашій роботі – специфіка газетно-публіцистичного  тексту та місце реалій в ньому. Тож у ході дослідження цього питання ми виявили, що в публіцистичних текстах широко використовується суспільно-політична термінологія. Публіцистика також немислима без систематичного звертання до образних засобів літературної мови, а саме до епітетів, порівнянь, метафор. За науковим викладом публіцистику споріднює чітка логічна послідовність розгортання думки. А з літературно-художнім текстом – експресивність. Для публіцистики характерне вживання прийомів ораторського мовлення. Також ми виявили, що газетну інформацію можна вважати усередненою по відношенню до діалекту. Газетно-публіцистичним текстам характерні вживання політичних термінів, імен та назв. А також притаманний особливий характер заголовків, широке використання газетних кліше, присутність елементів розмовного стилю, жаргонізмів тощо. Газетно-інформаційному матеріалу притаманна лаконічність та кратність. Також для газетно-інформаційних матеріалів характерне використання абревіатур, поширене використання теперішнього часу, лексика насичена яскравістю, що передає кратність повідомлення. В газетно-інформаційних матеріалах часто зустрічаються багатозначні терміни, терміни-синоніми, скорочені терміни. Також треба зазначити, що засоби масової інформації і, власне, газетно-інформаційний матеріал, якнайповніше відображають культурне та духовне життя країни, ось чому в статтях часто використовуються реалії – ще одна специфічна риса газетно-інформаційного матеріалу. Реалії, як відображення побуту, культурного життя носіїв мови, предмети, процеси і явища, характерні для життя і побуту країни тощо, не відзначаються науковою точністю визначення, властивою термінам зустрічаються в газетному матеріалі досить часто і являють собою окрему проблему для перекладача, оскільки не мають відповідних еквівалентів в мові (безеквівалентні слова та словосполучення), на яку робиться переклад. 

Наступне питання, що було розглянуто в нашій дослідницькій роботі – це дефініція реалій. Існує багато визначень терміну «реалія». Деякі відомі лінгвісти розділяють власні імена та реалії в окремі групи в системі безеквівалентної лексики. Ми зробили наступний висновок щодо визначення реалії: реалія - це слова, що позначають предмети, процеси, явища, назви географічні та власні назви і імена, характерні для життя і побуту країни, історично закріплені або сучасні.

В системі безеквівалентної лексики, за визначенням різних відомих  лінгвістів, реалія відіграє досить різну  роль, але ми зробили висновок, що більш правильним визначення Коміссарова В.Н., який розглядає реалію не тільки як суто позамовне явище, визначаючи її як факти, пов’язані з подіями суспільного та культурного життя країни, особливостями її державного ладу, історією її народу, а й відносить до реалій географічні назви, власні імена та прізвища, назви закладів тощо.

Щодо наступного розглянутого питання ми схиляємось до класифікації реалій Голікової Ж.А. та Віноградова  В. Також ми зробили висновок, що для газетно-публіцистичних текстів  частіше за все характерні наступні реалії: ономастичні реалії (реалії-топоніми, реалії-антропоніми, назви театрів, інститутів тощо) та реалії державно-адміністративного устрою.

Після узагальнення класифікації реалій та їх дефініції, та після визначення місця реалій в газетно-публіцистичному  стилі мови були виявлені основні прийоми передачі реалій в газетно-публіцистичному тексті: прийом транскодування, прийом створення неологізму (нового слова або словосполучення), використання слова, близького за значенням та гіпонімічний спосіб перекладу. У кожному із прийомів є свої специфічні аспекти передачі та окремі проблеми, які виникають під час інтерпретації реалій, та основний висновок, який ми зробили: перекладач реалій має усвідомлювати важливість перекладу реалій, точної їх передачі. Якщо це історично закріплені реалії, або реалії, які мають зафіксований стандарт перекладу, то перекладач повинен мати добрі конкретні знання, які допоможуть йому у перекладі подібних реалій. Також перекладач повинен бути добре ознайомленим з сучасними українськими засобами масової інформації, оскільки часто також зустрічаються реалії, що не мають зафіксованих стандартів перекладу, але вже неодноразово перекладались, і бувають випадки, коли ці переклади звучать по-різному. Особливо ретельно перекладач має відноситись до перекладу реалій, що перекладаються вперше, оскільки він в такому випадку напевно вводить нове слово у лексикон української мови, і можливо, його переклад в майбутньому буде використовуватись.