Особливості формування знань про оточуючий світ у процесі навчання природознавства в школі для дітей із ТПМ

Психологічні  дослідження доводять, що діти молодших класів із порушенням мовлення, якщо правильно навчати, можуть засвоїти набагато більш складний матеріал, ніж той, який пропонується традиційними програмами. Але для цього необхідно активізувати і використати наявні у дітей молодшого шкільного віку психологічні і інтелектуальні резерви. В процесі інтегрованого навчання ці резерви важливо спрямувати на формування цілісної адекватної картини світу шляхом розвитку інтелектуальних умінь, навичок, способів мисленнєвої діяльності.

Важливу роль у проведенні методичної роботи треба відводити практичним заняттям, під час яких детально розглядаються окремі теоретичні положення  і формуються вміння та навички їх практичного застосування.

Таким чином, інтегроване  навчання дозволяє вирішити такі завдання:

1) створення умов для актуалізації, систематизації, інтеграції накопиченого інтелектуального досвіду учнів шляхом формування і впровадження специфічних способів кодування інформації (схеми, таблиці тощо), певних когнітивних схем, необхідної бази знань для даного етапу, певного рівня наукових і життєвих понять, інтелектуальної саморегуляції тощо;

2) створення умов для збагачення, ускладнення, насичення, інтелектуального досвіду та вмінь, навичок учнів, в максимально можливих межах, в яких вони зможуть сприймати попередню і нову інформацію як єдине ціле (тобто на кожному етапі навчання має відбуватись заповнення "пустих ніш", які були залишені при розробці попередньої цілісної схеми); збільшення кількості когнітивних схем; утворення складних цілісних понятійних структур, розвиток основних компонентів метакогнітивного та інтенціонального досвіду.

Процес інтегрованого  навчання - це особливий процес, спрямований не стільки на накопичення знань та способів пізнання, а скільки за допомогою спеціально відібраного навчального матеріалу про об'єкти, явища, закони, закономірності природи, а саме інтеграції змісту освіти, на конструювання цілісного образу світу та арсеналу засобів продуктивного інтелектуального відношення до дійсності, оточуючого світу, довкілля.

Отже, серед різноманітних засобів формування комунікативних умінь учнів спеціальної школи значне місце займає використання дидактичних ігор природничого змісту. Використання дидактичних ігор на уроках географії та природознавства сприяє розвитку уміння швидко та правильно орієнтуватися в умовах спілкування, формують уміння установлювати контакт із співрозмовником, допомагають використовувати найбільш точні за значенням терміни і поняття для розкриття теми та основної думки; будувати висловлювання логічно й послідовно, робити необхідні узагальнення і висновки.

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Концепція  екологічної освіти України, затверджена МО і науки України від 20.12.01 р. № 13/6-9//www.rada.gove.ua
2. Амосов Н.М. Энциклопедия Амосова. Алгоритм здоровья. Человек и общество.- М. : ООО "Издательство ACT"; Д. : "Издательство Сталкер", 2003. - 464 с.
3. Блеч Г.О. Про вдосконалення змісту навчання з природознавства у допоміжній школі. Актуальні  проблеми  навчання та виховання  людей  з особливими   потребами: 36. наукових праць.- К.: Університет "Україна", 2004.- 448 с.
4. Бондарчук Е. И., Бондарчук Л. И. Основы психологии и педагогики: Курс лекций. — 3-е изд., стереотип. — К.: МАУП, 2002. — 168 с.
5. Гуз К. Ж., Єльченко В. Р. «Природознавство як предмет профільної школи»// Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах: Збірник наукових праць. - №1, 2009. – С. 24-30.
6. Гуз К.Ж. Теоретичні та методичні основи формування в учнів цілісності знань про природу / К.Ж. Гуз. - Полтава: Довкілля-К, 2004. - 472 с.
7. Гуз К.Ж. Теоретичні  та  методичні   основи   формування  змісту   освітньої  галузі   /К.Ж. Гуз // Імідж сучасного педагога. - 2007. - № 3. - С. 11-13.
8. Ільченко В.Р. Концептуальні основи формування інтегрованих природознавчих курсів у старшій школі / В.Р. Ільченко [та ін.] // Імідж сучасного педагога. - 2005. - № 9-10. - С. 24-27.
9. Коваль В.В.. Коррекционные игры во вспомогательной школе. – «Дефектология», № 5, 1991. -с.21-26.
10. Ковчин Н. Психологічні закономірності інтегрованого навчання з природознавства// Імідж сучасного педагога: Науково-практичний журнал. - № 3, 2007. – С. 52-55.
11. Крайг Г. Психология развития. - СПб. : Издательство "Питер", 2000. - 992 с.
12. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з природознавства// http://www.sch-155.com.ua/nature_study.php
13. Максименко С. Д., Соловієнко В. О. Загальна психологія: Навч. посібник. — К.: МАУП, 2000. — 256 с.
14. Нодельман В.И., Позднякова И.О. Особенности разговорной речи 
    умственно- отсталых младших школьников // Дефектология. - 
    2008.-№6.-С. 5-7.
15. Носенко Е.Л. Картина світу як інтегруючий та гуманізуючий фактор у змісті осві ти. - Дніпропетровськ: Вид-во ДДУ, 1995. - 76 с.
16. Пентин А.Ю. Естественные науки для пользователя / А.Ю. Пентин // Естествознание в школе. - 2004. - № 1. - С. 10-14.
17. Поташник М. Ангарск: Очаг новой управленческой культуры / М. Поташник // Народное образование. - 2002. - № 10 (№ 1323). - С. 75-86.
18. Психологічні особливості засвоєння природничого матеріалу молодшими школярами з порушенням мовленнєвого розвитку: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.08 / О.І. Мякушко; Ін-т спец. педагогіки АПН України. — К., 2005. — 24 с.
19. Розвиток, виховання і навчання дошкільників з порушенням інтелекту: Хрестоматия / Упоряд. Л. Б. Баряєва, А. П. Зарин, Е. Л. Ложко. –Х.: Торсінг, 1996. –290с.
20. Сакович І. П. Методика навчання природознавства. Лекції// http://sakovichira.blogspot.com /2010/09/blog-post_15.html
21. Скиба Т. Ю. Дидактичні ігри природничого змісту як засіб формування комунікативних умінь учнів спеціальної школи// Педагогічні науки №1, 2011. – С. 26-32.
22. Фіцула М. М.,Педагогіка. – К.: Академвидав, 2003. -  528 с.
23. Холодная М.А. Психология интеллекта: парадоксы исследования. - Томск: Изд-во Том. ун-та. Москва. : Изд-во "Барс". 1997. - 392 с.
24. Ягупов В. В. Педагогіка: Навчальний посібник. – К.: Либідь, 2002. -   560 с.
25. uk.wikipedia.org/wiki/
26. ukrintschool.org.ua/.../prirodoznavstvo.html
27. www.teacherjournal.com.ua/.../prirodoznavstvo.html
28. pidruchniki.ws/prirodoznavstvo/
29. shkola.ua/book/view/21
30. nataliszoh12.blogspot.com/p/blog-page_21.html

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ

Додаток А.

 

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з природознавства

 

Рівні навчальних досягнень  учнів	Бали	Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
І. Початковий	1	Учень з допомогою  вчителя може розпізнати і назвати  окремі тіла природи, має уявлення про предмет, який вивчає.
	2	Учень з допомогою  вчителя і користуючись підручником  або робочим зошитом може знайти необхідні визначення наукових понять.
	3	Учень з допомогою  вчителя або підручника наводить приклади окремих явищ природи, фрагментарно описує їх ; спостерігає за дослідами, що їх виконують інші учні.
ІІ. Середній	4	Учень з допомогою  вчителя, підручника або робочого зошита відтворює незначну частину навчального  матеріалу, не дотримується логіки його викладу ; дає визначення окремих  понять, фрагментарно характеризує явища природи; Частково здійснює фенологічні спостереження, виконує прості досліди без опису їх результату.
	5	Учень з допомогою  вчителя відтворює значну частину  навчального матеріалу на рівні  тексту підручника; дає визначення окремих понять, не пояснюючи їх; здійснює фенологічні спостереження, результати окремих із них заносить до щоденника спостережень, з допомогою вчителя приводить прості досліди, намагається їх пояснити.
	6	Учень самостійно відтворює  частину навчального матеріалу на рівні тексту підручника; з допомогою вчителя відповідає на окремі запитання; характеризує явища природи, у відповідях допускає помилки 4 здійснює фенологічні спостереження, частково робить записи їх результатів в щоденнику спостережень, з допомогою інших учнів виконує досліди, але дати їх пояснення не може.
ІІІ. Достатній	7	Учень самостійно відтворює  більшу частину навчального матеріалу; відповідає на окремі запитання; наводить власні приклади, розкриває властивості  тіл природи , допускаючи у відповідях неточності; Здійснює фенологічні спостереження, робить неповні записи в щоденнику спостережень, з допомогою вчителя проводить досліди, пояснює з окремими неточностями їх суть.
	8	Учень самостійно відтворює  навчальний матеріал; відповідає на поставлені у підручнику чи вчителем на уроці запитання, порівнює явища та тіла живої та неживої природи, встановлює відмінності між ними;здійснює фенологічні спостереження, робить записи в щоденнику спостережень, виконує досліди, пояснює їх суть.
	9	Учень демонструє достатнє засвоєння навчального матеріалу, відповідає на запитання, встановлює причинно – наслідкові зв'язки; розв'язує стандартні пізнавальні завдання; здійснює фенологічні спостереження і робить повні записи в щоденнику спостережень, проводить досліди в школі та вдома, пояснює їх результати.
ІV. Високий	10	Учень вільно, усвідомлено  відтворює матеріал, встановлюючи зв'язки з раніше вивченим; вільно відповідає на ускладнені запитання; аналізує і  розкриває суть явищ природи, узагальнює, систематизує знання на основі вивчених закономірностей та понять; регулярно здійснює фенологічні спостереження і робить записи в щоденнику спостережень, проводить досліди, обґрунтовано пояснює їх результати.
	11	Учень логічно і повно  розкриває вивчений програмовий  матеріал; аналізує і розкриває взаємозв'язки між живою і неживою природою на основі загальних закономірностей та зображає їх схематично; усвідомлює значення охорони навколишнього середовища; ретельно виконує фенологічні спостереження і робить записи з малюнками, графіками в щоденнику спостережень, проводить досліди, зіставляє їх результати.
	12	Учень виявляє міцні  й системні знання програмового матеріалу; виконує фенологічні спостереження, робить обґрунтовані записи в щоденнику  спостережень, проводить досліди, оформляє їх результати.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток Б.

 

Шляхи підвищення результативності формування знань  про оточуючий світ у процесі  навчання природознавства в школі  для дітей із ТПМ

 

термін	пізнавальні заходи	пізнавально-розважальні  заходи	практичні заходи	дослідницькі заходи
1	2	3	4	5
вересень	Свято «Світ навколо  нас»	Театралізована вистава  на екологічну тему	Робота над проектом «Моє дерево». Виставка дитячих малюнків на екологічну тему: «Давайте збережемо  планету».	Подорож по екологічній  стежині (I частина).
жовтень	Бесіда «Перелітні птахи. Їх охорона».	Свято «Золота чарівниця  осінь». Конкурс на кращий осінній  букет.	Операція «Великі справи маленьких рук» (Збір корму для  птахів).	Екскурсія «Дивовижний  ряд». Фенологічні спостереження  «Осінні явища».
листопад	Подорож за крапелькою води. Проблема чистої води і здоров'я  людини.	Ранок «В гостях у жителів  підводного царства».	Операція «Малі річки» (рейд в зрозумію річки Дніпра).	Досвід «Чарівниця вода».
грудень	Спектакль «Навіщо взимку сніг».	Ранок «Здрастуйте, гостя ¾ зима».	Підготовка матеріалів для екологічної стежини. Конкурс  малюнків «Сніжні узори».	Досліди «Чому йде  сніг?» «Чому сніг буває різним?»
січень	Бесіда «Листяні і  хвойні рослини взимку».	Вікторина «Що росте  в моєму краю». Робота над проектом «Моє дерево».	Подорож на батьківщину  кімнатних рослин. Догляд за кімнатними рослинами.	Досвід «Захисні властивості  снігу» (роль снігу на рослини взимку).
лютий	Бесіда тварини Липецької  області, що «Охороняються».	Усний журнал «Зимуючі птахи. Хто як проводить зиму».	Операція «Синиця» ¾ виготовлення і розвішування годівниць, підгодівля птахів.	Екскурсія «Сліди. Фенологічні  спостереження.»
березень	Дидактична гра «Первоцвіти. Дізнайся рослину по листу». Бесіда «Зустріч пернатих друзів».	Свято весни. Конкурс «Пташиний КВН».	Очищення алеї від сушняка. Операція «Шпак» ¾ виготовлення пташиних гнездовий	Досвід із зрізаними  вітками.
квітень	Бесіда «Що ми знаємо про комах і їх охорону.» Читання  і обговорення книг і статей в  журналах про природу і її охорону.	Екологічна гра «Строкатий мир комах».	Операція «Мурашка».	Екскурсія на луг. Фенологічні  спостереження.
травень	Турнір-вікторина рослини  Липецької області, що «Охороняються».	Гра-подорож «По лісових  стежинах».	Робота за проектом «Моє дерево». Озеленення шкільного двору.	Подорож по екологічній  стежині (II частина). Лікарські рослини.