Теоритичнi аспектi використання нiт в навчальному проуесi

З іншого боку, така індивідуалізація навчання накладає свій відбиток на роботу викладача. Викладач ризикує опинитися або в ролі "човника", що снують між учнями, або в ролі "стовпи Всесвіту", до якого навчають, повинні ходити по одному або невеликими групами (23-5). При будь-якому з цих варіантів викладач позбавлений можливості активно впливати на процес навчання і реально оцінювати рівень підготовки учнів, тому що він не має можливості контролювати в динаміці протікання процесу навчання хоча б у більшості.

Звідси виникає проблема організації навчального процесу, яка полегшила б взаємодію викладача з учнями без зниження ефективності процесу навчання.

У більшості публікацій автори рекомендують розбити навчальний процес в комп'ютерних класах на 2 етапи:

1) засвоєння теоретичного матеріалу,

2) застосування теоретичних знань  на практиці.

На першому етапі головною дійовою особою є викладач. Традиційними інструментами в процесі передачі знань є дошка і крейда. Швидкість передачі невисока. У цьому випадку хорошим рішенням є застосування демонстраційного обладнання. Це може бути звична проекційне пристрій для роботи зі слайдами або прозорими плівками, а також пристрої, які дозволяють або проектувати зображення з комп'ютера на екран, або виводити зображення з комп'ютера на телевізор з більшою діагоналлю.

Таке обладнання дозволяє не тільки наочно пояснити теорію, а й показати практичне її втілення у вигляді навчальної комп'ютерної програми, що тягне за собою збільшення швидкості інформаційного потоку в системі "викладач - учень" та суттєве підвищення міцності засвоєння.

На другому етапі викладачеві відводиться роль СПОСТЕРІГАЧА і КОНСУЛЬТАНТА. Викладач може зі свого комп'ютера спостерігати за ходом роботи учнів. Він може переглядати і, при необхідності оперативного втручання, може зі свого ПК емулювати (відтворювати) управління клавіатурою і мишкою, кого навчають. Під час роботи обидві сторони можуть обмінюватися один з одним повідомленнями, а за наявності засобів мультимедіа, таких, як відеокамера, мікрофон і навушники - вести живий діалог.

І, нарешті, ще один момент, найбільш важкий і тривожний у психологічному плані - контроль.

Контроль в комп'ютерних системах навчання звичайно складається з перевірок трьох рівнів:

• поточних (по кроках навчання),
• проміжних (контрольні роботи),
• підсумкової (іспит, залік).

Ефективність реалізації контролюючої функції багато в чому пов'язана з формою введення й аналізу відповідей, тобто з формами організації діалогу. Якість контролю багато в чому залежить і від можливості діагностування причин помилок. При цьому викладачеві багато в чому може допомогти раціональне структурування матеріалу.

Коригуюча функція реалізується за допомогою швидкого зворотного зв'язку між учнем та навчальною системою (викладач + ПК). Коригувальна інформація для учня повинна підбиратися таким чином, щоб зацікавити його в подальшому навчанні, дати відчути йому, що викладач і ЕОМ розуміють кожну його дію і є його надійними помічниками в процесі навчання. Особливу роль при цьому відіграє пояснення. Воно є заохоченням за правильну відповідь, допомогою і підказкою при типової помилку або непізнаним відповіді, зазначенням-інструкцією в разі грубої помилки.

 

5. Психолого-педагогічні проблеми використання НІТ в навчальному процесі

Психолого-педагогічні проблеми комп'ютерного навчання не повинні розглядатися у відриві від соціально-історичного контексту, від актуальних завдань, які поставив перед наукою новий етап науково технічного прогресу.

Бурхливий розвиток комп'ютерної техніки та широке її застосування в різних сферах призвели до появи нової галузі психологічної науки - психології комп'ютеризації.

Її предмет - породження, функціонування і структура психологічного відображення в процесі діяльності, пов'язаної з утриманням та використанням комп'ютерної техніки та її програмного забезпечення. Роль комп'ютера в навчальному процесі абсолютизується, часом висловлюється думка, що комп'ютер може повністю замінити вчителя, і що це веде до повного відмирання традиційних форм організації навчання і навіть самої школи (альтернативний варіант - заочне навчання за допомогою комп'ютера); наявні навчальні програми нерідко реалізують опорні з наукової точки зору уявлення про процес навчання; основна увага приділяється демонстрації можливостей комп'ютера, тиражування програм, розширення сервісних можливостей, зниження вартості ПК і т. д.

Проблеми комп'ютеризації навчання можна розглянути з боку об'єктивних і суб'єктивних факторів.

Об'єктивні чинники.

До цієї групи проблем можна віднести:

• брак необхідного комфорту при роботі з ПК (жорстка прив'язаність до місця, робочої позі і розміром екрана). В даний час це недолік компенсується використанням портативних ПК і застосуванням настільних плоских рідкокристалічних моніторів, але поки що поширенню цих технологій перешкоджає їх висока ціна;
• прихильність до незмінного розміру екрану викликає незадоволеність естетичного порядку (враження від великого зображення значно сильніше і яскравіше, ніж від стандартної 14-17 дюймової картинки);
• сприйняття тексту з екрана не дає можливості охопити поглядом всю сторінку повністю, а іноді - навіть рядок, і змушує при читанні постійно пересувати екран вгору-вниз і вправо-вліво;
• не всіх користувачів влаштовує типовий фон текстового поля (яскраво-білий або густо-синій),
• негативний вплив на "взаємини" людини з ПК може надавати підсвідомо сприймається фактор техніцизму, тобто розуміння того, що людина має справу з машиною, а не з виробом іншої живої людини.

На противагу переліченим недоліків можна відзначити наступні моменти роботи з ПК, які зазвичай розцінюються як позитивні:

• розуміння документальності, точності фіксації зображуваних явищ; позірна "досяжність" першоджерел, що викликає у глядача своєрідний ефект особистої причетності до зображуваного;
• практичну доступність культурно-художньої інформації будь-якого регіону і розуміння своєї власної, особистої причетності до глобального загальнолюдського художньої спадщини;
• зручність маніпулювання зображеннями, можливість їх перегрупування, довільної компонування і технічного редагування.

Вплив наведених раніше негативних факторів у якійсь мірі послаблюється підвищеним інтересом, який може викликати та чи інша конкретна програма.

Безсумнівно, перераховані проблеми мають різний вплив на різних людей залежно від їх індивідуально-фізіологічних і особистісних якостей. Облік цих якостей ускладнюється тим, що багато аспектів роботи людини з ПК не отримали достатнього наукового розгляду.

Так, психологія не проводила спеціальних досліджень щодо сприйняття специфічних екранних квітів, що мають, в силу пристрої монітора, сильне внутрішньо світіння. Отримані при цьому яскравість фарб і багатство колірної палітри у багатьох випадках перевершують такі ж показники реальних фарб на папері чи полотні, однак, так це добре? Яким чином це відбивається на фізіології зорового сприйняття і естетичних реакціях, нам фактично ще не відомо.

Однією з важливих для роботи з ПК психологічних проблем є проблема віків. Справа в тому, що найчастіше люди старшого покоління більш обережно ставляться до процесу комп'ютеризації, ніж молодь. Це можна пояснити тим, що у дорослих людей до певного віку формуються звичні методи і форми роботи, які вони не захочуть, а часто - і не можуть кардинально міняти (що неминуче трапитися при комп'ютеризації їхньої роботи).

Наукові проблеми психологічного порядку, як правило, тісно переплітаються з загальнопедагогічними, створюючи досить чітко сформовані групи.

Перша група психолого-педагогічних проблем пов'язана з розробкою теоретичних основ навчання:

• Необхідність вирішення теоретичних питань не всіма усвідомлюється; нерідко в основі навчальних програм лежить особистий досвід викладача, інтуїтивні уявлення і евристичні принципи, які виявляються малоефективними. Однак аналіз загального стану питання показує, що існує нагальна необхідність саме в розробці наукової теорії освіти. Емпіричний шлях впровадження комп'ютера в практику школи повинен бути, нарешті, відкинутий як неефективний.
• Важливо не тільки залучати до складання таких програм викладачів-предметників, методистів, педагогів і психологів, а й озброїти їх дієвої теорією. Тобто необхідно не тільки засвоєння вже відомого в області комп'ютерного навчання, а й дослідження фундаментальних проблем, отримання нових знань, пов'язаних із специфікою психологічних механізмів навчання, навчальних впливів, структури способу управління навчальною діяльністю в умовах комп'ютеризації.

Друга група проблем пов'язана з розробкою технологій комп'ютерного навчання, тобто засобів, які пов'язували б психологічні та педагогічні теорії з практикою навчання, дозволяли б ефективно використовувати їх при вирішенні конкретних педагогічних завдань. Всі проблеми повинні вирішуватися з урахуванням і у взаємозв'язку з іншими групами проблем - психолого-фізіологічними, ергономічними, санітарно-гігієнічними та іншими.

 

РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ НІТ В НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

 

2.1. Інформатика в початкових класах

У «обов'язковий мінімум змісту основних освітніх програм» для початкової школи в частині, що стосується інформатики, перераховуються вимоги до рівня підготовки учнів які закінчують початкову школу:

• область застосування і призначення інструментів, різних машин, технічних пристроїв (у тому числі комп'ютерів);
• основні джерела інформації;
• призначення основних пристроїв комп'ютера;
• правила безпечної поведінки та гігієни при роботі інструментами, побутовою технікою (у тому числі з комп'ютером);
• вміти виконувати інструкції при вирішенні навчальних завдань;
• здійснювати організацію та планування власної трудової діяльності, контроль за її ходом і результатами;
• отримувати необхідну інформацію про об'єкт діяльності, використовуючи малюнки, схеми, ескізи, креслення (на паперових та електронних носіях);
• вирішення навчальних і практичних завдань із застосуванням можливостей комп'ютера;
• пошуку інформації з використанням найпростіших запитів;
• зміни і створення простих інформаційних об'єктів на комп'ютері.

Цілі навчання інформатики в початковій школі: формування початкових уявлень про властивості інформації, способи роботи з нею, зокрема, з використанням комп'ютера.

Завдання навчання інформатики в початковій школі:

1. познайомити школярів з основними  властивостями інформації, навчити  прийомів організації інформації  та планування діяльності, зокрема  навчальної, при вирішенні поставлених  завдань;

2. дати початкове уявлення про  комп'ютер і сучасних інформаційних  і комунікаційних технологіях;

3. дати уявлення про сучасне  інформаційне суспільство, інформаційну  безпеку особистості і держави.

Приблизний зміст курсу інформатики в початковому навчанні:

Основні поняття інформатики.

Інформація та її властивості: сенс, опис, оцінка. Роль людини у перетворенні і створення нової інформації. Обробка, передача, зберігання інформації за допомогою технічних пристроїв. Види інформації: текст, число, зображення, звук. Способи організації інформації: таблиці, схеми, каталоги та ін Організація діяльності людини по перетворенні інформації.

Поняття про алгоритм. Властивості алгоритму. Виконавець алгоритму. Команди. Приписи. Приклади алгоритмів.

Початкові уявлення про комп'ютер, інформаційних і комунікаційних технологіях. Комп'ютер як виконавець алгоритму. Основні пристрої комп'ютера. Організація інформації в комп'ютері. Основні команди, що розуміються комп'ютером. Перетворення числової, текстової, графічної і звукової інформації за допомогою комп'ютера. Зберігання інформації за допомогою комп'ютера. Передача інформації за допомогою комп'ютера.

Комп'ютерні мережі. Використання мереж для отримання інформації. Інформація в житті суспільства і людини. Поняття про інформаційну діяльність людини. Організація суспільно-значимої інформації. Морально-етичні норми роботи з інформацією. Поняття про інформаційну безпеку особистості і держави.

Практична складова зміст предмета інформатика формується із завдань з інформатики з предметним змістом (безкомпютерна складова навчання) і комп'ютерних практичних завдань. У зв'язку з цим потрібно забезпечити доступ до засобів інформаційних технологій всіх учасників педагогічного процесу відповідно до рівня оснащення школи.

Форми організації навчання в школі. Навчання інформатики та сходинок до інформатики можна реалізувати декількома варіантами силами вчителів початкової школи. 1-й варіант. Безкомпютерне вивчення інформатики в рамках 1 уроку в інтеграції з такими предметами як: математика, риторика, малювання, праця, музика, навколишній світ. Навчання проводить учитель початкових класів без поділу класу на групи .. 2-й варіант. Організація комп'ютерної підтримки предмета "Сходинки до інформатики" у рамках одного уроку без розподілу на групи. У цьому випадку необхідно враховувати:

наявність комп'ютерів у початковій школі (наприклад, один комп'ютер з CD-ROM пристроєм, аудіосистемою (колонки) і додатково - медіапроектор з настінним екраном або телевізором з великим екраном, підключеним до комп'ютера), електронних засобів навчання та готовність учителів початкової школи до використання комп'ютерної підтримки на уроках інформатики. При цьому один комп'ютер в кабінеті може бути використаний як "електронна" дошка, тобто використовуватися в режимі "виклику" до нього учнів для виконання команд, передбачених навчальною комп'ютерною програмою. Для цього бажано підключення комп'ютера до проектора чи телевізора з великим екраном для зручності фронтальної роботи з класом.