Проект Конституции Украины

 

32) здійснення парламентського  контролю у межах, визначених  цією Конституцією;

 

33) затвердження законом  Конституції Регіонів, Автономної  Республіки Крим, змін до них, визначення законом правових  засад майна, що належать їм;

 

34) призначення на посаду  та звільнення з посади керівника  апарату Верховної Ради України; затвердження кошторису Верховної  Ради України та структури  її апарату;

 

35) затвердження законом  переліку об'єктів права державної  власності, що не підлягають приватизації, визначення законом правових  засад вилучення об'єктів права  приватної власності.

 

36) проведення Всеукраїнського  референдуму з законодавчих питань (прийняття закону, зміни закону, відміни закону), тощо.

 

Стаття 6.1.28.

 

1. Верховна Рада України  узгоджує висування Кандидата  у депутати на штатну вакантну  посаду Голови Верховної Ради  України (за поданням Президента  України).

 

2. Верховна Рада України  обирає зі свого складу на  посаду Першого заступника та  заступників Голови Верховної  Ради України та відкликає  їх з цих посад. Кількість заступників  Голови Верховної Ради України  визначається Верховною Радою  України.

 

3. Верховна Рада України  здійснює інші повноваження, які  відповідно до Конституції України  віднесені до її відання.

 

Стаття 6.1.29.

 

Закони мають вищу юридичну силу стосовно підзаконних нормативно-правових актів і регулюють найважливіші суспільні відносини.

 

Стаття 6.1.30.  

 

1. Розгляд законопроекту  депутатом, президією Законодавчої  Палати, Законодавчою Палатою передбачає (три етапи) прийняття його основних  положень, постатейне прийняття  його положень і прийняття  закону в цілому.

 

2. Законопроект  узгоджується  і підписується автором, депутатом  Законодавчої палати – відповідальним  за цей Закон, виконавцями, Головою  Законодавчої Палати, вирішуються  питання кошторису і джерел  фінансування, взаємодії з іншими  законами.

 

3. Закон, прийнятий Законодавчою  Палатою, протягом п'яти днів підписується  і передається Головою Законодавчої  Палати до Сенату.

 

4. Сенат після отримання  закону не змінює і не коментує  його, а протягом тридцяти днів  схвалює закон або відхиляє  і повертає назад до Законодавчої  Палати.

 

5. Якщо Сенат протягом  встановленого строку не ухвалить  рішення, закон вважається схваленим  Сенатом.

 

6. Якщо Сенат прийняв  постанову про відхилення закону, Законодавча Палата може повторно  прийняти закон двома третинами  від загального складу.

 

7. Закон, схвалений Сенатом  або прийнятий повторно Законодавчою  Палатою, передається до Голови  Верховної Ради України, який  приймає одне з рішень:

 

- невідкладно підписує  і направляє Президенту України;

 

- додатково обсудити законопроект  на сесії Верховної Ради України. 

 

Стаття 6.1.31.  

 

1. Президент України, протягом  п'ятнадцяти днів після отримання  закону, підписує закон або застосовує  щодо нього право "VETO !" («ЗАБОРОНЯЮ !»), повертаючи закон зі своїми  пропозиціями до Законодавчої  Палати для нового розгляду.

 

2. Якщо Президент України  протягом встановленого терміну  не повернув закон до Законодавчої  Палати, закон має бути підписаний  Президентом України.

 

3. Якщо закон, повернений  Президентом України з пропозиціями  для нового розгляду до Законодавчої  Палати, буде знову прийнятий  Законодавчою Палатою не менш  як двома третинами від її  загального складу, Президент України  протягом п’ятнадцяти днів підписує  закон.

 

Змінений Законодавчою Палатою текст проекту закону підлягає повторній процедурі узгодження і підписання всіма учасниками законотворення (в тому числі - виконавцями).

 

4. Підписаний Президентом  України закон невідкладно офіційно  опубліковується (з усіма підписами, у тому числі - підписами авторів  і виконавців).

 

Стаття 6.1.32. 

 

1. Закон має початок  і кінець дії (термін) та свого  автора (без підпису автора закон  не може вступити в дію).

 

Якщо термін дії у тексті закону не вказаний, то закон набуває чинності через десять днів після його офіційного опублікування і його дія закінчується через тридцять років.

 

Термін дії закону може бути змінений за процедурою нового розгляду.

 

2. Перші десять років  закон діє як тимчасовий (експериментальний) на окремій території, або по  всій Україні. У цей час зміни  до нього, або відміна дії закону  можуть бути вирішені за процедурою  прийняття законів Верховною  Радою України.

 

Після закінчення тимчасового (експериментального) терміну дії, Закон України приймає статус постійно діючого і може бути змінений, або відмінений лише рішенням Всеукраїнського референдуму.

 

3. Закон України прийнятий, або змінений рішенням Всеукраїнського  референдуму, може бути змінений  чи відмінений тільки рішенням  Всеукраїнського референдуму, але  не раніше ніж через чотири  роки після прийняття попереднього  рішення.

 

4. Автор якісного Закону  України, який не набув змін  на протязі десяти років дії, має право на винагороду України.

 

Стаття 6.1.33.

 

Міжнародні договори, ратифіковані Верховною Радою України,  мають силу Закону України (можуть бути введені до Законодавства України), і перші десять років щорічно контролюються і можуть бути змінені або відмінені Верховною Радою України, як тимчасові (експериментальні).

 

Стаття 6.1.34.  

 

Відповідальність за впровадження і виконання закону несуть виконавці, які поставили свої підписи під його текстом.

 

Стаття 6.1.35

 

1. Депутат Верховної Ради  України працює на штатній  посаді згідно законного Договору  з виборцями, по Програмі та  Плану дій депутата, узгодженим  з Головою Палати, затвердженому  виборцями та  Головою Верховної  Ради України.

 

2. Депутат може вийти  з Палати (Позапалатний депутат) і працювати позапалатно.

 

Якщо депутат покинув Палату, то його штатна посада лишається в Палаті (не стає вакантною), але в підрахунку голосів Палати не враховується, Програма і План дій депутата змінюються і узгоджуються з Головою Верховної Ради України та затверджуються виборцями.

 

Позапалатний депутат не може приймати участь в рішеннях Палати, яку він покинув (кількість голосів Палати зменшується на одного депутата).

 

Позапалатно може працювати не більше третини депутатів Палати.

 

Розділ 6.2. Голова Верховної Ради України.

 

Стаття 6.2.1.

 

Голова Верховної Ради України:

 

1) керує роботою Верховної  Ради України;

 

2) організовує підготовку  питань до розгляду на сесійних  засіданнях Верховної Ради України;

 

3) веде сесійні, пленарні  засідання Верховної Ради України;

 

4) організує підписання  рішень, прийнятих Верховною Радою  України, керівниками і особами, відповідальними за виконання  цих рішень;

 

5) підписує акти, прийняті  Верховною Радою України;

 

6) взаємодіє з Радами  України (всіх рівнів територіальної  представницької влади);

 

7) взаємодіє з Концептуальною, Ідеологічною, Виконавчою, Представницькою, Судовою владами України, Президентом України, Уповноваженим Верховної Ради України з захисту прав людини, Уповноваженим Верховної Ради України з захисту прав бізнесу, Головою Центральної Виборчої Комісії, тощо;

 

8) взаємодіє з керівниками  Парламентів інших держав;

 

9) організовує роботу  апарату Верховної Ради України.

 

Стаття 6.2.2.

 

1. Голова Верховної Ради  України розглядає Програми і  Плани дій депутатів сьомого  рівня територіальної влади (Президента  України, депутатів Верховної Ради  України, Прем'єр-міністра України, Верховного Суду України та  інших), Державну ідею України, Концепцію  суспільної безпеки, Генеральний  план розвитку України, бюджет  України, узгоджує їх, розробляє  Програму і План дій Верховної  Ради України.

 

2. Голова Верховної Ради  України Програму і План дій  Верховної Ради України затверджує  на сесії Верховної Ради України  і доводить до відома народу  України, опубліковує.

 

Стаття 6.2.3.

 

Голова Верховної Ради України (разом з Комісією Громадського Контролю Виборців):

 

• контролює дисципліну, кількість і якість роботи депутатів сьомого рівня територіальної влади;

 

• оцінює інтенсивність роботи депутатів, своєчасність виконання планових завдань, Програм і Планів;

 

• розглядає питання дострокового припинення роботи депутатів (згідно вимог Концепції України, Конституції України, Законів України, Кодексу законів про працю, рішень Виборців, тощо).

 

Стаття 6.2.4.

 

Результати контролю роботи депутатів, проведені Головою Верховної Ради України разом з Комісією Громадського Контролю Виборців щоквартально приймаються Законом України.

 

Стаття 6.2.5.

 

1. Голова Верховної Ради  України розподіляє і перерозподіляє  обов'язки між Палатами, Фракціями, Комітетами, Комісіями, депутатами  Верховної Ради України.

 

2. Голова Верховної Ради  України приймає інші рішення  законодавчого і контрольного  порядку, згідно Конституції  і  Законів України.

 

3. Голова Верховної Ради  України здійснює повноваження, передбачені цією Конституцією, у порядку, встановленому законом  про регламент Верховної Ради  України.

 

Стаття 6.2.6.

 

Держава забезпечує особисту безпеку Голови Верховної Ради України та його сім'ї.

 

Розділ 6.3. Палати Верховної Ради України.

 

Стаття 6.3.1.

 

1. Голова палати організовує  підготовку питань до розгляду  на засіданнях палати, підписує  акти, прийняті палатою, координує  діяльність її органів, представляє  палату у зносинах з іншими  державними органами, парламентами  іноземних держав, контролює роботу  апарату палати.

 

2. Голова палати здійснює  повноваження, передбачені Конституцією  України, у порядку, встановленому  регламентом палати.

 

Стаття 6.3.2.

 

1. Кожна палата Верховної  Ради України для підготовки  і попереднього розгляду питань, віднесених до її повноважень, обирає зі свого складу Президію  Палати, Комітети, Фракції, а також  постійні і тимчасові спеціальні  комісії.

 

2. Організація і порядок  діяльності Комітетів, Фракцій, постійних  і тимчасових спеціальних комісій  встановлюються законом.

 

Розділ 6.4. Законодавча Палата Верховної Ради України.

 

Стаття 6.4.1.

 

1. Законодавча Палата  Верховної Ради України має 150 штатних посад депутатів.

 

2. Депутати Законодавчої  Палати можуть розподілитись  на Фракції за принципом їх  обрання. У цьому випадку в  Законодавчій Палаті утворюються  сім Фракцій (по 20 - 30 штатних посадових  місць кожна) з чітким розподілом  обов’язків:

Фракція Ступенева,

Фракція Мажоритарна,

Фракція Політична,

Фракція Керівників,

Фракція Спеціалістів,

Фракція Технологій,

Фракція Сумісників.

 

Стаття 6.4.2.

 

1. Пропозиції, проекти законів, рішення референдумів вносяться  до Верховної Ради України  або безпосередньо до Законодавчої  Палати Верховної Ради України.

 

2. Законопроекти, внесені  за громадською (народною) ініціативою, а також законопроекти, що визначені  Президентом України як невідкладні, розглядаються Законодавчою Палатою  позачергово.

 

Стаття 6.4.3.      

 

1. Законодавча Палата  Верховної Ради України може  бути розпущена Президентом України  у випадку, якщо:  

 

а) на черговому референдумі буде ухвалений Закон, відносно якого Законодавча Палата Верховної Ради України не змогла досягти згоди на протязі шести місяців - до жовтня;  

 

б) до Нового Року не буде прийнятий бюджет держави;

 

в) Законодавчою Палатою Верховної Ради України до Нового Року не буде закінчена розробка Програми і Генерального Плану розвитку України;

 

г) Законодавчою Палатою Верховної Ради України буде прийнято постанову про саморозпуск.

 

2. Для ухвалення рішення  про розпуск Законодавчої Палати  з інших причин, Президент України  оголошує консультації з Головою  Верховної Ради України, головами  обох Палат Верховної Ради  України та Прем'єр-міністром  України.

 

3. Законодавча Палата  не може бути розпущена під  час дії воєнного чи надзвичайного  стану в Україні.

 

4. Законодавча Палата, обрана  на позачергових виборах, не може  бути розпущена протягом одного  року від дня її обрання, а  також в останні шість місяців  терміну, на який обрано Президента  України.

 

Стаття 6.4.4.

 

1. Депутати, які становлять  не менш як одну десяту від  загального складу Законодавчої  Палати, мають право звернутися  на її засіданні із запитом  до Кабінету Міністрів України  з питань інформації про виконання  Програми і Плану його діяльності.

 

2. Прем'єр-міністр України  або за його дорученням інший  член Кабінету Міністрів України  зобов'язаний у визначений законом  термін дати обґрунтовану інформацію  на запит депутатів, яка обговорюється  на засіданні Законодавчої Палати.

 

3. Депутат має право  на одержання інформації, пов'язаної  з його депутатською діяльністю, за його зверненням до органів  Верховної Ради України, до Кабінету  Міністрів України, до Президента  України, інших посадових осіб  України.