Організація комерційної діяльності на прикладі ТОВ “Квіза-Трейд”

 

Торговий патент –  це державне свідоцтво, яке засвідчує  право суб’єкта підприємницької діяльності чи його структурного підрозділу займатися певними видами підприємницької діяльності.

Тільки при наявності  торгового патенту можливо займатися  наступними видами підприємницької  діяльності:

• торговельною діяльністю;

• діяльністю у сфері торгівлі іноземною валютою;

• діяльністю у сфері  грального бізнесу;

• діяльністю з надання  побутових послуг.

Перелік видів діяльності, які підлягають патентуванню, є вичерпним.

 

 

Тобто, торговий патент повинен  мати кожен пункт продажу товарів (торгова точка): магазин, кіоск, палатка, автомагазин, розвозка, лоток, прилавок, їдальня, ресторан, кафе, баз та ін. Не виключенням цього є і ТОВ “Квіза-Трейд”.

Без придбання торгового  патенту мають право здійснювати  торговельну діяльність суб’єкти, які здійснюють продаж виключно товарами вітчизняного виробництва, згідно переліку, встановленого Законом “Про патентування...”: хліб та хлібобулочні вироби; борошно; сіль, цукор, олія соняшникова та кукурудзяна; молоко та молочна продукція та ін.

Види торгового патенту:

• звичайний торговий патент;

• пільговий торговий патент – патент, який видається  суб’єктам підприємницької діяльності, які здійснюють торгівлю виключно товарами вітчизняного виробництва вказаними у Законі “Про патентування...”: поштові марки, конверти, періодичні видання, проїзні квитки, товари народних промислів, готові лікарські засоби, вугілля, дрова, мило господарське, сірники, насіння овочевих культур та квітів і ін. Крім цього пільговий торговий патент видається підприємцям, які здійснюють торговельну діяльність на території військових частин виключно товарами військової атрибутики та повсякденного вжитку для військовослужбовців. У пільговому патенті обов’язково дається перелік товарів, якими здійснюється торгівля. Вартість пільгового торгового патенту 25 грн. на весь термін дії патенту;

• короткостроковий торговий патент – на строк від 1 до 15 днів. Його необхідно придбати для торгівлі на ярмарках, виставках-продажах та інших короткострокових заходах, пов’язаних з демонстрацією та продажем товару. Вартість короткострокового торгового патенту за один день торгівлі 10 грн;

• спеціальний торговий патент – державне свідоцтво, яке  засвідчує право на особливий  порядок оподаткування. Такий патент мають право придбати торговці, які здійснюють торговельну діяльність в одному приміщенні, будівлі або його частині, окрім ринків, при умові, що всі суб’єкти підприємницької діяльності придбають спеціальні торгові патенти. Вартість спеціального торгового патенту встановлюється органами місцевого самоврядування щорічно.

Суб’єкт підприємницької  діяльності, який придбав спеціальний  торговий патент не сплачує деякі  види податків та зборів: на додану вартість, на доходи фізичних осіб, на прибуток підприємств, комунальний збір, ринковий збір та деякі інші.

Юридичні особи, які придбали спеціальний торговий патент ведуть бухгалтерський облік відповідно до існуючого законодавства, а фізичні особи – вести книгу обліку доходів і витрат у порядку встановленому центральним податковим органом.

Ліцензія – це офіційний  документ дозвільного характеру, який дає право на заняття певними видами господарської діяльності, що відповідно до законодавства підлягає обмеженню.

В Україні торговельна  діяльність, яка підлягає ліцензуванню регулюється Законами: “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” від 1.06.2000 р.та "Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами" в тому числі торгівля:

• вогнепальною зброєю та набоями до неї, холодною зброєю, пневматичною зброєю калібром більше 4,5 міліметрів та швидкістю польоту кулі більше 100 метрів за секунду;

• виробами із дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння;

• лікарськими засобами;

• ветеринарними медикаментами  та препаратами;

• пестицидами та агрохімікатами;

• спеціальними засобами самооборони, які заряджені речовинами сльозогінної та дратівної дії;

• алкогольними напоями;

 тютюновими виробами.

Для отримання ліцензії, суб’єкт підприємницької діяльності повинен зве-

рнутися з письмовою заявою встановленого зразку до органу ліцензування. Перелік таких органів затверджений Кабінетом Міністрів України Постановою від 14.11.2000 року. Так, ліцензії на здійснення торговельної діяльності у межах своїх повноважень мають право видавати: МВС, Мінфін, Державні департаменти ветеринарної медицини, з контролю за якістю, безпекою та виробництвом лікарських засобів, з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів. Ліцензії видані центральним органами виконавчої влади дійсні на усій території України, а видані місцевими органами влади – на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Орган ліцензування приймає  рішення про видачу ліцензії або  про відмову в її видачі в термін не пізніше десяти робочих днів з дня отримання заяви про видачу ліцензії, копії свідоцтва про державну реєстрацію та інших документів, які додаються до заяви. Перелік таких документів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, наприклад, для отримання  ліцензії на реалізацію медикаментів необхідно додатково представити такі документи:

• документ на право власності  або договір на оренду приміщення;

• санітарний паспорт  аптеки, виданий держсанепідемнаглядом;

• договір з контрольно-аналітичною  лабораторією про державний контроль за якістю медикаментів, їх зберіганням та реалізацією;

• нотаріально засвідчене свідоцтво органу статистики;

• договір на обслуговування аптеки провізором;

• нотаріально завірені копії документів, які підтверджують  рівень освіти та кваліфікацію спеціаліста, а також копії трудових книжок;

• згоду місцевого  органу державної влади на створення  аптечного закладу;

• згоду обласного (міського) управління охорони здоров’я на отримання  ліцензії.

Підставою для прийняття  рішення про відмову у видачі ліцензії є:

• недостовірність відомостей у представлених документах;

• невідповідність заявника згідно поданих документів ліцензійним  умовам для даного виду діяльності.

Термін дії ліцензії на проведенні певного виду господарської  діяльності встановлюється Кабінетом Міністрів України але не менше ніж на три роки. Разом з тим, згідно Закону України “Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами” в редакції від 21.01.2001 року (ст.15) ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами видається на один рік і підлягає обов’язковій реєстрації у податкових органах.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 4

РОЗРОБЛЕННЯ ЗАХОДІВ  ЩОДО ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ КОМЕРЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПОСЕРЕДНИЦЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА

 

4.1. Обґрунтування  пропозицій щодо поліпшення комерційної  роботи підприємства з оптової закупівлі товарів

 

Важливим моментом при оптовій закупівлі товарів ТОВ “Квіза-Трейд” є вибір постачальників з найменшою ціною на свою продукцію, мінімізація витрат на доставку та товар найвищої якості. Щоб цього досягти, підприємству потрібно:

- проводити відбір постачальників на основі даних, взятих з досліджень, проведених маркетинговим відділом;

- створити власну комісію з проведення дослідження якості та безпечності продукції, яка постачається;

- побудувати власний склад товарів тривалого терміну зберігання, з наступним постачанням їх у торгову мережу;

- створити власний  автопарк для постачання товарів у торгову мережу.

Особливу увагу слід приділити  останньому пункту, адже, постачальники  збільшують ціну на свою продукцію  за рахунок транспортних витрат. Власний автопарк  зменшить термін поставки, збільшить товарооборот, знизить собівартість продукції, на мінімум знизить вірогідність недоотримання товарів. Товарні запаси з одного магазину можна перевозити в інший, там де вони потрібні.

  Це нововведення потребує великих капіталовкладень. Тому, слід, знайти інвестора, який профінансує цю кампанію. Ще одним джерелом капіталовкладень є взяти кредит в банку. Але це буде дуже складно, адже в заставу потрібно віддавати, або майно, або інші матеріальні цінності. Майно у товариства оренд-

 

 

 

не, тому не може бути заставлене.

 

4.2. Обґрунтування пропозицій  щодо поліпшення комерційної роботи підприємства з роздрібного продажу товарів

 

Роздрібний продаж лише тоді рентабельний, коли для нього застосовані маркетингові та комерційні заходи. Але всі заходи не можуть бути застосовані через їхню високу собівартість.

Запропонуємо для збільшення продаж і поліпшення якості обслуговування виконати такі заходи.

Оптимізувати асортимент. При формуванні асортименту в ТОВ “Квіза-Трейд” було допущено найпоширеніший недолік - намагання постійно розширювати асортимент. Звичайно, був час, коли хотілося вибору. Але ситуація змінюється, і споживач не хоче витрачати час на вивчення численних варіантів, інколи губиться серед цього розмаїття, тому віддає перевагу відомому, або ж зовсім відмовляється від покупки. Тому, потрібно оптимізувати асортимент шляхом розділу товарних категорій на субкатегорії, що представлені взаємозамінними товарами. Для прикладу, в сегменті йогурту може бути виділена група полуничного, абрикосового і іншого йогурту,  і якщо, скажімо, видалити з продажу полуничний йогурт деякої торгової марки, то покупці зможуть вибрати полуничний йогурт інших виробників і інші види йогурту цієї торгової марки. Для покупця важливіше бачити в продажу п'ятнадцять видів йогурту, представлено трьома-п'ятьма торговими марками , ніж десять видів полуничного йогурту семи виробників. Звільнені місця доцільно було б поповнити іншими молочними та кисломолочними продуктами. Це також стосується й інших груп товарів.

Організація кафетеріїв, які будуть складатися з виробничо-підсобного і торгового приміщення, які розташовуються на одному рівні. Площу для їх розміщення виділимо поза межами зони самообслуговування. Розміри торгової площі і площі виробничо-підсобного приміщення визначимо на основі розмірів торгової площі магазину та інтенсивності потоків покупців у ньому. Мінімальна рекомендована площа торгового залу кафетерію —18 м2, виробничо-підсобного приміщення — 8 м2.

Для забезпечення основних виробничих процесів кафетерії повинні бути оснащені тепловим (електро- або газова плита, кавоварка) і холодильним (як правило, низькотемпературний прилавок) обладнанням, кавомолкою, електроміксером, обладнанням для продажу соків, мармітами для підтримання температури гарячих страв, кафетерійною стійкою, спеціальними обідніми столами та іншим обладнанням. Кафетерії забезпечуються також пиріжковими тарілками, креманками, стаканами або чашками, виделками, ножами, чайними ложками, наборами спеціального посуду для спецій, паперовими салфетками, одноразовим посудом та ін.

Обладнання в торговому залі кафетеріях встановимо у такий спосіб, щоб дотримуватися принципу потоковості руху відвідувачів; для цього роздаткові прилавки встановлюють вздовж однієї зі стін, за ходом руху покупців. Торговий зал кафетеріїв обладнується столами-стійками круглої або прямокутної форми з гігієнічним покриттям. Для обслуговування дітей та відвідувачів похилого віку встановлюється кілька звичайних столів з кріслами. Додатково біля стіни встановлюють стійку.

У кафетеріях продаватимуть каву, чай, бутерброди, кондитерські вироби, соки, інші прохолоджувальні напої, морозиво, молочні коктейлі, молоко і молочнокислі продукти та ін. Для приготування окремих страв може використовуватися продукція, яка реалізовується у торговому залі магазину (гастрономічні товари, молочнокислі продукти, м'ясні напівфабрикати та ін.).

Найбільш розповсюдженою формою обслуговування відвідувачів у  кафетеріях буде самообслуговування. Розрахунки з відвідувачами працівники кафетеріїв проводять після відпуску продукції.

Кафетерії організовуються самим магазином як відокремлені відділи.

 

4.3. Розрахунок бюджету та економічної ефективності організації кафетерію у торговому залі

 

Розглянемо докладніше запропоновану організацію кафетеріїв, а також функціональні обов'язки співробітників і зв'язок з іншими підрозділами компанії. Основні принципи, що пропонується закласти при створенні :

- кафетерії організовуються у виді відокремлених підрозділів (департаментів);

- департамент кафетерію має у своєму складі групи (відділи), що торгуватимуть різними групами продуктів харчування.

Директор супермаркету управляє кафетерієм компанії, організує і управляє всією його діяльністю компанії в сфері продаж і стимулювання збуту.

Запропонована організація кафетеріїв максимально адаптовані до особливостей і потреб ТОВ “Квіза-Трейд” на даному етапі діяльності. Не виключено, що в процесі впровадження даної пропозиції, знадобиться переглядати функції окремих підрозділів чи уводити додаткові групи в сам департамент.