Дослідження творчого мислення студентів

 

Осмислюючи завдання викладання словесності, І.В. Харц на перше місце ставив розвиток творчого мислення читача, і тому знаходив у читацькій діяльності риси інтерпретації: «Читання поетичного твору, його розуміння ... є свого роду відтворення його по-своєму через запасу своїх власних вражень, переживань, є створення щораз нового поетичного образу ». В.П. Харц вважав можливою вживаемости в текст твору через поетичні особливості самого тексту, які ведуть до вживаемости у творчу лабораторію письменника, а сенс твору мистецтва прирівнював змісту намірів автора. Одне і те ж твір різними особами буде сприйнято різна, тому що у кожного з них з цим витвором будуть з'єднуватися індивідуальні ідеї, зумовлені індивідуальними властивостями свідомості особистості.

 

Рух до іншого усвідомлення значущості інтерпретації пов'язане з розробкою проблеми літературного розвитку та читацького сприйняття. Н.Д. Молдавська, вивчаючи літературний розвиток, поставила проблему розуміння читачем літературного твору на високому (інтерпретаційному) рівні.

 

Висновки

 

Таким чином, можна встановити, що інтерпретація здійснюється підсвідомо і інтуїтивно, як результат вживання, перенесення читача у внутрішній світ твору, переживання особливих емоційних станів (тобто суб'ектівірованний сприйняття). Інтерпретація є формою художньої діяльності.

 

Незважаючи на те, що з'явилося безліч робіт, що пропонують викладачеві гуманітарного факультету різноманітні форми творчих завдань, в практиці навчання літературознавства, як і раніше відзначається перевага репродуктивних форм діяльності, однобічність підходу до організації сприйняття і розуміння художньої літератури:

 

- Націленість на аналіз змісту сюжетних ліній і обговорення деяких моральних проблем, висвітлених письменником без урахування художньої специфіки тексту;

 

- Відсутність системи роботи, яка активізує переживання і уяви студентів, без чого неможливе повноцінне осмислення художнього твору.

 

Саме тому просто необхідно викладачеві використовувати ті чи інші типи інтерпретаційної діяльності.

 

Глава II (практична частина). Розвиток креативності засобами інтерпретації

 

2.1 Організація експериментального дослідження

 

Для перевірки висунутої гіпотези про ефективність інтерпретаційної діяльності для розвитку креативності студентів я організувала експериментальне дослідження.

 

Дослідженням було охоплено 45 студентів трьох курсів різних факультетів. В якості експериментальної групи виступали 15 студентів від кожного курсу. Спочатку був проведений підбір методик і відбір досліджуваних для подальшого дослідження динаміки розвитку творчого мислення студентов.В експерименті використовувався набір тестів з виявлення коефіцієнта інтелектуальності (IQ) Г.Ю. Айзенка, креативні тести П. Торранса і Ф. Вільямса (модифікований Є. Є. Тунік).

 

У сучасній науці спілкування читача з літературним твором прийнято розглядати як цілісне явище - інтерпретацію. Сучасна дійсність висуває особливі вимоги, як до змісту літературної освіти, так і до форм, способів, методів навчання. Вуз і коледж (в даному випадку) покликаний не тільки дати студентам певний обсяг і систему знань, а й навчити їх творчо мислити, самостійно здобувати й поповнювати ці знання. Щоб домогтися такого сприйняття і розвинути на цій основі творче мислення студентів, необхідно звернути увагу на такі форми роботи на семінарах, які були б спрямовані на формування здібностей до самостійного осягнення змісту художнього твору.

 

На першому етапі експерименту проводиться діагностика знань, умінь і навичок студентів у галузі літератури. Даний вид діагностики я проводила за допомогою фронтального опитування студентів і виявлення відповідності їх знань про предмет основним вимогам.

 

Специфіка факультетів.

 

Так як в дослідженні беруть участь по одній контрольній групі від факультету, то необхідно так само дослідити специфіку їх навчання, тобто які предмети і науки вивчає кожна з груп на своєму факультеті.

 

Перший контрольна група - музичний факультет. Специфіка освітньої програми заснована на вивченні таких предметів, як: художня література, музична література, гармонія, методика викладання в школі і в дитячому саду, педагогіка, психологія, філософія, образотворче мистецтво, інформатика.

 

Друга контрольна група - факультет інформатики. Специфіка освітньої програми заснована на вивченні таких предметів, як: вища математика, логіка, фізика, інформатика, художня література, образотворче мистецтво, історія, сучасна російська мова.

 

3 - а контрольна група - факультет вчителів початкових класів. Специфіка освітньої програми заснована на вивченні таких предметів, як: математика, російська мова, культура мови, художня література, образотворче мистецтво.

 

На основі вивчених виявлених мною специфік кожного взятого факультету, я можу сказати, що всі три факультету все таки грунтуються на такому предметі, як художня література. Тому доцільно для виявлення творчого мислення студентів використовувати метод інтерпретації художнього твору.

 

Основні вимоги до знань, умінь і навичок студентів, необхідних для інтерпретації художнього твору:

 

• розвинуті уявлення про специфіку літератури серед інших мистецтв; культури читацького сприйняття художнього тексту, розуміння авторської позиції, історичної та естетичної обумовленості літературного процесу; певний читацький інтерес, художній смак;

 

• освоєння текстів художніх творів у єдності форми і змісту, історико-літературних відомостей і теоретико-літературних понять, наявність загальних уявлень про історико-літературному процесі та його основні закономірності, про множинність літературно-мистецьких стилів;

 

• вміння аналізувати літературний твір як художнє ціле в його історико-літературної обумовленості і культурному контексті з використанням понятійного мови літературознавства; здатність до виявлення взаємообумовленості елементів форми і змісту літературного твору; володіння технікою порівняльно-порівняльного аналізу різних літературних творів та їх наукових, критичних і художніх інтерпретацій; визначення і використання необхідних джерел, включаючи роботу з книгою, пошук інформації в бібліотеці, в ресурсах Інтернету та ін

 

2.2 Діагностика творчого мислення студентів

 

При опитуванні мною були відзначені ті студенти, які змогли повноцінно реалізувати на практиці дані вимоги. Саме ці студенти є володарями тих знань, умінь і навичок, які необхідні для інтерпретації художнього твору. У зв'язку з тим, що в цьому дослідженні проводиться порівняльний аналіз, необхідна участь двох вибірок.

 

Таблиця відображає зведені дані оцінок трьох контрольних груп (оцінювання студентів за кожним критерієм проходила за п'ятибальною системою) студентів (А - група музичного факультету, Б - група факультету інформатики і В - група вчителів початкових класів) одного курсу на констатирующем етапі експерименту (див. Додаток . Таблиця 1, 2,3). Як бачимо, середній рівень розвитку знань, умінь і навичок А, Б та В груп приблизно на одному рівні. Подібний результат закономірний, оскільки групи протягом усього періоду навчання в коледжі отримували єдиний комплекс теоретико-практичного матеріалу. Індивідуальні особливості студентів у даному експерименті не розглядаються, оскільки основоположними виступають групові показники з досліджуваних критеріям.

 

 

Рис. 1 Результати експертної оцінки знань, умінь і навичок студентів контрольних груп на констатирующем етапі експерименту

 

У рамках даного педагогічного експерименту, мені здається, доцільно провести діагностику особистісної креативності, з метою виявлення рівня самооцінки творчих особистісних якостей піддослідних.

 

Наступний етап первинної діагностики полягає у проведенні Тесту креативності Є. Тунік. (Додаток 2.табл.4) Даний тест дозволяє діагностувати творче обдаровання піддослідних студентів за кількома параметрами (а саме - швидкість, гнучкість, оригінальність і точність) на момент початку експерименту. Показник «швидкість» визначався як кількість варіантів відповідей. Гнучкість оцінювалася за кількістю використаних категорій відповідей. Оригінальність - число відповідей з незвичайним вживанням поняття. Точність - наявність додаткових значущих деталей.