Мотивация студентов в ВНЗ

Студенти-першокурсники спираються, як правило, на свої ідеальні уявлення про майбутню професію, які при  зіткненні з реаліями піддаються хворобливим змінам. Проте важливо інше. Відповіді на питання «Чому професія подобається?» Свідчать, що провідною причиною тут виступає уявлення про творчий зміст майбутньої професійної діяльності. Наприклад, студенти згадують «можливість самовдосконалення», «можливість займатися творчістю» і т. п. Що ж до реального учбового процесу, зокрема, вивчення спеціальних дисциплін, то тут, як показують дослідження, лише незначне число студентів-першокурсників (менше 30% ) орієнтуються на творчі методи навчання. З одного боку, перед нами - висока задоволеність професією і намір після закінчення вузу займатися творчою діяльністю, з іншого - бажання придбати основи професійної майстерності переважно в процесі репродуктивної навчальної діяльності.

У психологічному плані ці позиції  несумісні, оскільки творчі стимули  можуть формуватися тільки у відповідному творчому середовищі, в тому числі і навчальної. Очевидно, формування реальних уявлень про майбутню професію і про способи оволодіння нею повинно здійснюватися починаючи з 1-го курсу. Комплексні дослідження, присвячені проблемі відрахування з вищої професійної школи, показали, що найбільший відсів у вузах дають три предмети: математика, фізика та іноземна мова. З'ясувалося також, що причина не тільки в об'єктивній трудності засвоєння вказаних дисциплін. Величезне значення має і те, що студент часто погано уявляє собі місце цих дисциплін в своїй майбутній професійній діяльності. Йому здається, що успішність з цих предметів не має ніякого відношення до його вузькоспеціальної кваліфікації. (Зауважимо, що в даний час ставлення до іноземної мови змінилося.)

Отже, необхідним компонентом у  процесі формування у студентів  реального образу майбутньої професійної діяльності є і аргументоване роз'яснення значення тих або інших загальних дисциплін для конкретної практичної діяльності випускників. 

Таким чином, формування позитивного  ставлення до професії є важливим чинником підвищення навчальної успішності студентів. Але саме по собі позитивне відношення не може мати істотного значення, якщо воно не підкріплюється компетентним уявленням про професію (у тому числі і розумінням ролі окремих дисциплін) і погано пов'язано зі способами оволодіння нею. Так що навряд чи навчання пройде вдало, якщо будувати його тільки за принципом, зображеному у вірші «Ким бути?» Маяковського: «Добре бути ... - Хай мене навчать ».  
Очевидно, в коло проблем, пов'язаних з вивченням відношення студентів до обраної професії, повинен бути включений цілий ряд питань. Це:  
1) задоволеність професією;  
2) динаміка задоволеності від курсу до курсу;  
3) чинники, що впливають на формування задоволеності: соціально-психологічні, психолого-педагогічні, диференціально-психологічні, у тому числі і статево;  
4) проблеми професійної мотивації, або, іншими словами, система та ієрархія мотивів, що визначають позитивне або негативне ставлення до обраної професії. 

Ці окремі моменти, як і ставлення до професії в цілому, впливають на ефективність навчальної діяльності студентів. Вони, зокрема, позначаються на загальному рівні професійної підготовки, і тому дана проблема входить до числа питань педагогічної і соціально-педагогічної психології. Але є і зворотна залежність: на ставлення до професії, безумовно, впливають різні стратегії, технології, методи навчання; впливають на нього і соціальні групи.  
Інший важливий чинник пов'язаний з мотивом творчості в майбутній професійній діяльності, тягою до творчості і тими можливостями, які представляє для цього робота за фахом. Дослідження показали, що даний фактор більш значущий для успішних, менш значущий для невстигаючих учнів. Формування творчого ставлення до різних видів професійної діяльності, стимулювання потреби в творчості і розвитку здібностей до професійного творчості - необхідні ланки системи професійного навчання і професійного виховання особистості. Незважаючи на те, що задоволеність професією обумовлена ​​безліччю факторів, її рівень піддається імовірнісного прогнозування.

Очевидно, ефективність такого прогнозу визначається тим комплексом методик, які будуть застосовані для діагностики  інтересів і схильностей особистостіучня, йогоустановок, цінніснихо рієнтацій, а також характерологічних особливостей. Правильне виявлення професійних інтересів і схильностей є важливим прогностичним чинником задоволеності професією в майбутньому. 

Причиною неадекватного вибору професії можуть бути як зовнішні (соціальні) чинники, пов'язані з неможливістю здійснити професійний вибір по інтересах, так і внутрішні (психологічні) чинники, пов'язані з недостатнім усвідомленням своїх професійних схильностей або з неадекватним уявленням про зміст майбутньої професійної діяльності.  
Формування стійкого позитивного ставлення до професії - одне з актуальних питань педагогіки і педагогічної психології. Тут ще чимало невирішених завдань. У сучасних умовах динамічного розвитку професійних знань, в силу висуваються до особистості вимог про неперервній професійній освіті і вдосконалення, подальша розробка вказаної проблеми набуває все більшої значущості. Її конкретне рішення багато в чому залежить від спільних зусиль педагога і психолога - як на стадії профорієнтаційноїроботи в школі, так і в процесі професійного навчання. Ці зусилля в основному зводяться до надання особистості компетентної психолого-педагогічної допомоги в її пошуку професії для себе і себе в професії. Звичайно, завдання це нелегке, але зате важлива і благородна, бо її успішне рішення допоможе людині запобігти перетворенню своєї майбутньої професійної долі в шлях без мети і орієнтирів [60]. 

 

Висновки  до першого розділу 
Отже, в результаті проведених нами теоретичних досліджень, на основі аналізу різних теорій з вивчення мотивації, можна укласти, що мотиваційна сфера людини дуже складна і неоднорідна. 

У сучасній психології в даний час існує  безліч різних теорій, підходи яких вивчення проблеми мотивації настільки різні, що часом їх можна назвати діаметрально протилежними. Тим не менш, ми не ставили перед собою завдання привести якісний аналіз окремих теорій, ми лише намагалися розглянути основні напрямки у сучасних дослідженнях. Нам здається, що сама складність даного поняття, багаторівнева організація мотиваційної сфери людини, складність структури і механізмів її формування, відкриває широкі можливості для застосування всіх згаданих нами теорій.

Тобто твердження окремих теорій можуть направлятися на різні елементи мотиваційної структури і саме в цих напрямках будуть найбільш компетентними і валідними. Цілісна картина може скластися тільки при інтегрованому підході до вивчення проблеми мотивації на сучасному етапі розвитку психологічної думки, з урахуванням прогресивних ідей різних теорій. 

При вивченні різних теорій мотивації, при визначенні механізму і структури мотиваційної сфери професійної діяльності, ми прийшли до висновку, що дійсно мотивація  людини є складною системою, що має  у своїй основі як біологічні, так  і соціальні елементи, тому і до вивчення мотивації професійної  діяльності людини необхідно підходити, з огляду на дану обставину. 

Мотивація людини, з одного боку, має багато спільного з мотивацією тварин, в частині задоволення своїх біологічних потреб. Але, з іншого боку, є ряд специфічних особливостей, властивих тільки людині, що так само необхідно враховувати при вивченні саме людської мотиваційної сфери. Не можна благати впливу ні тієї, ні іншої частини мотиваційної сфери людини, на систему мотиваційної спрямованості особистості в цілому, так як це може призвести до спотворення цілісного розуміння даного питання. 

Структура мотиваційної сфери людини в процесі життєдіяльності  проходить етапи формування і  становлення. Це формування являє собою  складний процес, що відбувається як під впливом своєї внутрішньої роботи, так і під впливом зовнішніх факторів навколишнього його середовища. Тому велику увагу в своїй роботі ми приділили і індивідуальним відмінностям. 

Ми приділили  особливу увагу цьому питанню, так  як сформована система мотивації  людини має великий вплив не тільки на його поведінкові особливості, але  і, як динамічна характеристика особистості, на структуру особистості людини в цілому. Визначає загальну спрямованість особистості, прагнення людини, його життєвий шлях, і, звичайно ж, професійну діяльність. 

Отже, сфера  застосування знань по мотивації  дуже обширна. А результат від  практичного застосування цих знань  дійсно величезний у різних галузях професійної діяльності.  
Ми вважаємо, що вивчення в області мотивації будуть продовжені в дослідженнях сучасних психологів, оскільки актуальність цієї теми очевидна і практично значуща. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ  МОТИВАЦІЙНОЇ СФЕРИ СТУДЕНТІВ ПЕРШОКУРСНИКІВ І СТУДЕНТІВ ВИПУСКНОГО КУРСІВ ТА ЇХ ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ

 

 

1. Опис методик та процедура  дослідження.

Наше дослідження складалося із трьох етапів: підготовчого, основного  і завершального. На підготовчому етапі  було визначено мету, предмет, об’єкт, гіпотезу, поставлено завдання, які необхідно було вирішити у ході роботи, визначено вибірку, здійснено пошук методик. На основному етапі за допомогою певних медтодик , здійснювалось вимірювання мотивації до навчання, отримання знань та диплому. На завершальному етапі відбувся аналіз та інтерпретація результатів дослідження, для математичної обробки даних був використаний.

Дослідження мотиваційної сфери у студентів на різних курсах навчання у ВНЗ відбулось серед студентів першого та п’ятого курсів інституту психології та соціальної педагогіки Київського Університету ім. Бориса Грінченка спеціальності «практична психологія». Вибірка налічує 60 студентів. Дослідження проводилось наступним чином: спочатку студентів було поділено на 2 групи: студенти першого курсу та студенти п’ятого курсу. Потім студентам були пред’явлені методики на визначення мотивації до навчання у вузі.

Дослідження було здійснено за допомогою  таких методик:

1.«Методика  визначення мотивації навчання  студентів» (Каташев В.Г),

2.«Методика вивчення мотивації навчання у вузі» (Т.І. Ільїної),

3.Методика  К.Замфір в модифікації А.А.  Реана «Вивчення мотивації професійної  діяльності»,

4.«Мотивація  навчання студентів педагогічного  вузу» Пакуліна С.А., Кетько С.М.

 

«Методика визначення мотивації навчання» (Каташев В.Г.) [59].  
Методика виміру мотивації професійного навчання студентів представлена ​​в наступному вигляді: на основі описаних у тексті рівнів мотивації студентам пропонується комплекс питань і серія можливих відповідей.

Кожна відповідь оцінюється студентами балом від 01 до 05.  
01 - впевнено "ні"  
02 - більше "ні", ніж "так"  
03 - не впевнений, не знаю  
04 - більше "так", ніж "ні"  
05 - впевнено "так" 

Шкалирование проводиться студентами у спеціальній картці (див. дод. ).  
Оскільки мотивація особистості складається з вольової та емоційної сфер, то питання як би розділені на дві частини. Половина питань (24) передбачає виявити рівень свідомого ставлення до проблем навчання, а друга половина питань (20) спрямована на виявлення емоційно фізіологічного сприйняття різних видів діяльності в мінливихситуаціях.  
Анкету мотивів див. дод.   
Студенти при заповненні мотиваційної шкали дають оцінку кожного питання і заповнюють кожну клітинку. Потім викладач підсумовує бали по горизонталі в крайньому правому вертикальному ряду. Вертикальна нумерація шкал першого ряду позначає не тільки номери питань, але і рівень мотивації.  
Кожна шкала, відповідна того чи іншого рівня мотивації, може набрати від 11 до 55 балів без урахування цифри 0. Кількість балів кожної шкали характеризує ставлення студента до різних видів навчальної діяльності і кожну шкалу можна аналізувати окремо.  
Шкала ж, відрізняється від інших великою кількістю балів, буде позначати рівень мотивації навчання у вузі. Прорахувавши середнє арифметичне за кожною шкалою для групи, можна отримати і загальний, груповий рівень мотивації. [59]. Данна методика була використання для виявлення рівня мотивації  до навчання студентів різних курсів.

 

«Методика вивчення мотивації навчання у вузі» (Т.І. Ільїної).                         

Методика представлена в наступному вигляді: студентам дається комплекс тверджень на які вони погоджуються або не погоджуються. У ній є три шкали: «Придбання знань» (прагнення до придбання знань, допитливість); «Оволодіння професією» (прагнення оволодіти професійними знаннями і сформувати професійно важливі якості); «Отримання диплому» (прагнення придбати диплом при формальному засвоєнні знань, прагнення до пошуку обхідних шляхів при здачі іспитів і заліків). У опитувальник, для маскування, автор методики включила ряд фонових тверджень, які надалі не обробляються. Методика була використана для виявлення домінуючого мотиву навчання у ВУЗі.

«Мотивація професійної діяльності (методика К. Замфір в модифікації А. Реана)» [58].  
Методика була застосована для діагностики мотивації професійної діяльності, у тому числі мотивації професійно-педагогічної діяльності. В основу покладена концепція про внутрішню і зовнішню мотивації.  Нагадаємо, що про внутрішній тип мотивації слід говорити, коли для особистості має значення діяльність сама по собі. Якщо ж в основі мотивації професійної діяльності лежить прагнення до задоволення інших потреб зовнішніх по відношенню до змісту самої діяльності (мотиви соціального престижу, зарплати і т.д.), то в даному випадку прийнято говорити про зовнішню мотивацію. Саме зовнішні мотиви диференціюються тут на зовнішні позитивні і зовнішні негативні. Зовнішні позитивні мотиви, безсумнівно, більш ефективні і більш бажані з усіх точок зору, ніж зовнішні негативні мотиви.