Особистісна тривожність і її вплив на поведінку людини

 

Методика включає ситуації трьох типів:

1) ситуації, зв'язані зі шкодою, спілкуванням із учителями;

2) ситуації, актуалізуюче представлення про себе;

3) ситуації спілкування.

Відповідно види тривожності, що виявляються за допомогою даної шкали, позначені: шкільна, самооцінна, міжособистісна. Дані про розподіл пунктів шкали представлені в табл. 2.4.

Таблиця 2.4

Види тривожності

Вид тривожності	Номер пункту шкали
Шкільна	1	4	6	9	10	13	16	20	25	30
Самооцінна	3	5	12	14	19	22	23	27	28	29
Міжособистісна	2	7	8	11	15	17	18	21	24	26

 

 

2.4. Визначення рівня тривожності у старших школярів

 

Вимір тривожності як властивості особистості особливо важливо, тому що ця властивість багато в чому обумовлює поведінку суб'єкта. Визначений рівень тривожності — природна й обов'язкова особливість активної діяльності особистості. У кожної людини існує свій оптимальний, або бажаний, рівень тривожності — це так називана корисна тривожність. Оцінка людиною свого стану в цьому відношенні є для нього істотним компонентом самоконтролю і самовиховання.

Під особистісною тривожністю розуміється стійка індивідуальна характеристика, що відбиває схильність суб'єкта до тривоги і яка передбачає наявність у нього тенденції сприймати досить широке «віяло» ситуацій як загрозливих, відповідаючи на кожну з них визначеною реакцією. Як схильність особистісна тривожність активізується при сприйнятті визначених стимулів, розцінюваних людиною як небезпечних, зв'язаних зі специфічними ситуаціями погрози його престижеві, самооцінці, самоповазі.

Ситуативна, або реактивна, тривожність як стан характеризується суб'єктивно пережитими емоціями: напругою, занепокоєнням, заклопотаністю, нервозністю. Цей стан виникає як емоційна реакція на стресову ситуацію і може бути різним по інтенсивності і динамічності у часі.

Особистості, що відносяться до категорії високотривожних, схильні сприймати погрозу своїй самооцінці і життєдіяльності у великому діапазоні ситуацій і реагувати досить напружено, вираженим станом тривожності. Якщо психологічний тест виявляє у випробуваного високий показник особистісної тривожності, то це дає підставу припускати в нього появу стану тривожності в різноманітних ситуаціях і особливо, коли вони стосуються оцінки його компетенції і престижу. Більшість з відомих методів виміру тривожності дозволяє оцінювати тільки або особистісну тривожність, або стан тривожності, або ще більш специфічні реакції. Єдиною методикою, що дозволяє диференційовано вимірювати тривожність і як особистісна властивість, і як стан, є методика, запропонована Ч.Д.Спілбергером. Російською мовою його шкала адаптована Ю.Л.Ханіним.

Бланк шкал самооцінки Спілбергера містить у собі інструкції і 40 питань-суджень, 20 з яких призначені для оцінки рівня ситуативної тривожності (СТ) і 20 — для оцінки рівня особистісної тривожності (ЛТ).

Дослідження може проводитися як індивідуально, так і в групі. Експериментатор пропонує випробуваним відповісти на питання шкал відповідно до інструкції, нагадує, що випробувані повинніо працювати самостійно. На кожне питання можливі чотири варіанти відповіді по ступені інтенсивності.

ШКАЛА СИТУАТИВНОЇ ТРИВОЖНОСТІ (СТ)

Інструкція: «Прочитайте уважно кожне з приведених нижче визначень і закресліть цифру у відповідній графі праворуч у залежності від того, як ви себе почуваєте в даний момент. Над питанням довго не задумуйтеся, оскільки правильних або неправильних відповідей немає».

Судження	Відповідь
	ні, це не так	мабуть, так	вірно	цілком правильно
1. Я спокійний	1	2	3	4
2. Мені нічого не загрожує	1	2	3	4
3. Я знаходжуся в напрузі	1	2	3	4
4. Я внутрішньо скований	1	2	3	4
5. Я почуваю себе вільно	1	2	3	4
6. Я розстроєний	1	2	3	4
7, Мене хвилюють можливі невдачі	1	2	3	4
8. Я відчуваю щиросердечний спокій	1	2	3	4
9. Я стривожений	1	2	3	4
10. Я випробую почуття внутрішнього  задоволення	1	2	3	4
11. Я упевнений у собі	1	2	3	4
12. Я нервую	1	2	3	4
13. Я не знаходжу собі місця	1	2	3	4
14. Я напружений	1	2	3	4
15. Я не почуваю скутості, напруженості	1	2	3	4
16. Я задоволений	1	2	3	4
17. Я заклопотаний	1	2	3	4
18. Я занадто збуджений і мені  не по собі	1	2	3	4
19. Мені радісно	1	2	3	4
20. Мені приємно	1	2	3	4

 

ШКАЛА ОСОБИСТІСНОЇ ТРИВОЖНОСТІ (ЛТ)

Інструкція: «Прочитайте уважно кожне з приведених нижче пропозицій і закресліть у відповідній графі праворуч у залежності від того, як ви себе почуваєте звичайно, визначену цифру. Над питаннями довго не задумуйтеся, оскільки правильних або неправильних відповідей ні».

Судження	Відповідь
	ніколи	майже ніколи	часто	майже завжди
1. У мене буває піднятий настрій	1	2	3	4
2. Я буваю дратівливим	1	2	3	4
3. Я ліпи) можу розбудуватися	1	2	3	4
4. Я хотів би бути таким же щасливим, як і інші	1	2	3	4
5. Я сильно переживаю неприємності  і довго не можу про них  забути	1	2	3	4
6, Я почуваю приплив сил, бажання  працювати	1	2	3	4
7. Я спокійний, холоднокровний і  зібраний	1	2	3	4
8. Мене тривожать можливі труднощі	1	2	3	4
9. Я занадто переживаю через  дрібниці	1	2	3	4
10. Я буваю цілком щасливий	1	2	3	4
П. Я усіх приймаю близько до серця	1	2	3	4
12. Мені не вистачає впевненості  в собі	1	2	3	4
13. Я почуваю себе беззахисним	1	2	3	4
14. Я намагаюся уникати критичних ситуацій і труднощів	1	2	3	4
15. У мене буває нудьга	1	2	3	4
16. Я буваю задоволений	1	2	3	4
17. Усякі дрібниці відволікають  і хвилюють мене	1	2	3	4
1 8. Буває, що я почуваю себе невдахою	1	2	3	4
19. Я урівноважена людина	1	2	3	4
20. Мене охоплює занепокоєння, коли я думаю про свої справи і турботи	1	2	3	4

 

 

Розділ ІІІ. Обробка та наліз результатів дослідження тривожності та її впливу на поведінку людини

3.1. Аналіз результатів дослідження оцінки рівня реактивної та особистісної тривожності

 

Обробка результатів

Завданням обробки результатів є отримання показника реактивної й особистісної тривожності.

Показник реактивної тривожності (РТ) підраховують за формулою

де — сума закреслених цифр за пунктами шкали: 3, 4, 6, 7, 9, 12, 13, 14, 17, 18; а — сума решти закреслених цифр на лицьовому боці бланка, тобто пунктів: 1, 2, 5, 8, 10,11,15,16,19, 20.

Показник особистісної тривожності (ОТ) визначається за формулою

де — сума закреслених  цифр на бланку за пунктами шкали: 22, 23, 24, 25, 28, 29, 31, 32, 34, 35, 37, 38, 40; а — сума решти закреслених цифр на зворотному боці бланка, тобто цифр за пунктами: 21, 26, 27, 30, 33, 36, 39.

Аналіз результатів

Реактивна чи ситуативна тривожність характеризується напруженістю, неспокоєм, нервозністю. Якщо вона велика, то в людини порушується увага, а інколи і тонка координація рухів.

Особистісна тривожність — це стійкий стан. Вона характеризує схильність людини сприймати значну кількість ситуацій як загрозливі, реагувати на них станом тривоги. Дуже висока особистісна тривожність безпосередньо пов'язана з наявністю невропатичного конфлікту, з емоційними та нервовими зривами, із психосоматичними захворюваннями. Тому повідомляти результати цього досліду при сторонніх заборонено, а сам досліджуваний має дізнатися про рівень тривожності в коректній формі. При цьому важливо в розмові з ним підкреслити, що тривожність не є першопочатково негативною рисою. Певний рівень тривожності — природна і обов'язкова особливість активної особистості. При цьому є оптимальний для кожної людини рівень "корисної тривоги". Оцінити рівень тривожності за допомогою показників реактивної й особистісної тривожності можна таким чином:

— до 30 — низька тривожність;

— 31—45 — помірна тривожність;

— 46 та більше — висока тривожність.

Тривожність у студентів — досить поширене явище. Значні відхилення від рівня помірної тривожності можуть вказувати на те, що в людини виникає тривожність у ситуаціях оцінки її компетентності. Тоді слід переглянути значимість даної ситуації і знайти для себе обґрунтування, яке зменшує її суб'єктивну значимість. Крім цього, слід перенести свою увагу і зробити акцент на осмисленні діяльності. Одним із напрямків у складанні рекомендацій для даного випадку можуть стати: пошук вправ для саморегуляції, створення психологічної підтримки для формування почуття впевненості в успіху.

На відміну від високої тривожності, низька вимагає уваги до мотивів діяльності та підвищення почуття відповідальності. Рідко тривожність у показниках тесту може приховувати за собою захисний психологічний механізм витіснення реальної тривожності чи бажання "показати себе з кращого боку".

 

3.2. Результати проведеного дослідження впливу музики на тривожність

 

Результати проведеного дослідження дозволяють зробити два важливих висновки.  По-перше, підтверджується відома закономірність про залежності музичного сприйняття від стану слухача, що погодиться з даними інших робіт. У нашому експерименті ця закономірність спостерігалася в основному в контрольній групі випробуваних, що не мають музичної освіти. По-друге, знайдені внутрішня умова або якість, при якій ці закономірності порушуються. Такою якістю є музикальність, рівень розвитку музичних здібностей. У групі музикантів кількість значимих кореляцій між показниками рівня тривожності, з одного боку, і суб'єктивними оцінками музики Шумана, Моцарта, Ребікова - з іншої, виявилося вірогідно менше, ніж у контрольній групі "немузикантів" (р < 0.05). Таким чином, при більш високому рівні музикальності тіснота зв'язків між досліджуваними властивостями індивідуальності і музичним сприйняттям стає нижче. Підтверджується наше вихідне припущення, відповідно до якого, чим вище музикальність, тим менше музичне сприйняття детерміновано станами особистості слухача. Це положення не заперечує активності творчої свідомості й індивідуальності сприймаючого.

У музично непідготовлених слухачів музика виступає як деяке тло, що провокує плин власних фантазій або спогадів. Сприйняття підкоряється логіці самого суб'єкта, при цьому він проектує свій внутрішній світ, минулий досвід на зміст музичного твору. Самі незначні зміни в психічному стані, не говорячи вже про екстраординарний, можуть привести до деформації музичного образа. У музикантів з високим рівнем музикальності розвинута здатність чути музику як деякий процес, художнє повідомлення, тобто сприйняття більш підлегле логіці музичного твору і менше залежить від індивідуальності слухача. Чим вище рівень художнього, у тому числі музичного розвитку особистості, тим у більшому ступені людина здатна до адекватного художнього співпереживання.

 

3.3. Результати методики виявлення  рівня тривожності у підлітків

 

Підраховується загальна сума балів окремо по кожному розділі шкали і по шкалі в цілому. Отримані результати інтерпретуються як показники рівнів відповідних видів тривожності, показник по всій шкалі — як загальний рівень тривожності.

У табл. 3.1 представлені стандартні дані, що дозволяють порівняти показники рівня тривожності в різних статевовікових групах. Стандартизація проводилася в міських школах, тому представлені характеристики незастосовні для сільських школярів.